Порівняння MSI PRO MP273A чорний vs MSI PRO MP273 27 " чорний

В сучасних моніторах можуть використовуватися дисплеї як з глянсовою, так і з матовою поверхнею екрана. Матова поверхня в деяких випадках більш краща за рахунок того, що на глянсовому екрані при попаданні яскравого світла з'являються помітні відблиски, іноді заважають перегляду. З іншого боку, глянцеві екрани відрізняються більш високою якістю картинки, забезпечують більш високу яскравість і насичені кольори.
Внаслідок розвитку технологій на ринку з'явилися монітори зі спеціальним покриттям антивідблиску, яке, при збереженні всіх переваг глянцевого екрану, створює значно менше видимих відблисків при яскравому зовнішньому освітленні.

Час, що витрачається кожною окремою точкою на моніторі перемикання з одного стану в інший. Чим менший час відгуку — тим швидше матриця реагує на сигнал, що управляє, тим менша затримка і тим краще буде якість зображення в динамічних сценах.

Зазначимо, що у цьому випадку використовується метод gray-to-gray (час включення від 10% до сірого до 90%). Звертати увагу на цей параметр варто у тому випадку, якщо монітор спеціально купується для динамічних ігор, перегляду кіно та іншого застосування, пов'язаного зі швидким рухом на екрані. Втім немає сенсу гнатися за найшвидшими моделями. Не часто можна визначити різницю між 1 мс та 5 мс. Для більшості сценаріїв цілком згодяться монітори з відгуком 4 мс. У будь-якому випадку все пізнається в порівнянні і краще довіритися живим враженням.

Параметр виражає, скільки часу до повного зникнення відображається на екрані рухомий в кадрі об'єкт. Чим менше цей показник, тим більш реалістично виглядають на моніторі динамічні сцени. Реакція матриці на рухи наочно показує час існування шлейфу від змінюється картинки. Параметр MPRT в більшій мірі підв'язаний під частоту оновлення екрану монітора, ніж під час відгуку пікселів. Для зменшення його значення часто застосовується функція Motion Blur Reduction (MBR), яка короткочасно відключає підсвічування в кінці часу динамічних кадрів на благо підвищення чіткості динамічних сцен.

Максимальна частота зміни кадрів, підтримувана монітором на рекомендованому (максимальному) роздільній здатності.

Чим вище частота кадрів — тим більш згладженим буде виглядати рух на екрані, тим менш помітні на ньому будуть ривки і змазування. Зрозуміло, фактична якість зображення прямо залежить також від відеосигналу, але для нормального перегляду відео з великою частотою кадрів її має підтримувати і монітор.

При виборі за цим параметром варто мати на увазі, що на більш низьких роздільних здатностях, ніж максимальне, підтримувана частота кадрів може бути вище. Наприклад, модель з матрицею 1920х1080 і заявленою частотою кадрів у 60 Гц на зниженому роздільній здатності може давати 75 Гц; але частота кадрів 75 Гц вказується в характеристиках тільки в тому випадку, якщо вона підтримується на власному (максимальному) роздільній здатності монітора.

Зазначимо також, що висока частота кадрів особливо важлива для ігрових моделей (див. «Тип»). У більшості з них цей показник становить 120 Гц і вище; оптимальним варіантом по співвідношенню ціни і якості багато вважають монітори з частотою 144 Гц, однак зустрічаються і більш високі значення — 165 Гц і 240 Гц. А монітори на 100 Гц можуть являти собою як н...едорогі ігрові моделі, так і прогресивні домашні.

Оцінити всі частоти кадрів, на яких здатний працювати даний монітор, можна за заявленою в характеристиках частоті вертикальної розгортки (див. нижче).

Глибина кольору, підтримувана монітором.

Даний параметр характеризує кількість відтінків, що здатний відобразити екран. І тут варто нагадати, що зображення в сучасних моніторах будується на основі 3 базових кольорів — червоний, зелений, синій (схема RGB). А кількість біт вказується не для всього екрану, а для кожного базового кольору. Приміром, 6 біт (мінімальна глибина кольору для сучасних моніторів) означає, що екран здатний видати по 2^6, тобто по 64 відтінка червоного, зеленого і синього кольору; загальна кількість відтінків буде становити 64*64*64 = 262 144 (0,26 млн). Глибина кольору 8 біт (256 відтінків на кожен базовий колір) дає вже загальну кількість в 16,7 млн кольорів; а найбільш прогресивні сучасні монітори підтримують кольоровість в 10 біт, що дає можливість працювати більш ніж з мільярдом відтінків.

Окремої згадки варті екрани з підтримкою технології FRC; в наш час можна зустріти моделі з маркуванням «6 біт + FRC» і «8 біт + FRC». Ця технологія була розроблена для того, щоб поліпшити якість зображення в тих ситуаціях, коли вхідний відеосигнал має більшу глибину кольору, ніж екран — наприклад, якщо на 8-бітну матрицю подається 10-бітне відео. Якщо такий екран підтримує FRC — картинка на ньому буде помітно якісніше, ніж на звичайному 8-бітному моніторі (хоча і дещо гірше, ніж на повноцінному 10-б...ітному — проте екрани «8 bit +FRC» обходяться помітно дешевше).

Висока глибина кольору важлива насамперед для професійної роботи з графікою та інших завдань, що потребують високої точності передачі кольору. З іншого боку, подібні можливості помітно впливають на вартість монітора. До того ж варто пам'ятати, що якість передачі кольору залежить не тільки від глибини кольору, але і від інших параметрів, зокрема, колірного охоплення (див. нижче).

Колірне охоплення монітора за колірною моделлю по sRGB.

Будь-яке колірне охоплення вказується у відсотках, проте не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це з тим, що жоден сучасний екран неспроможний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення - тим ширші можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

В наш час sRGB фактично є стандартною моделлю кольорів, прийнятої для комп'ютерної техніки; саме її використовують при розробці та виробництві більшості відеокарт. Для телебачення використовується аналогічний за параметрами стандарт Rec. 709. За діапазоном кольорів ці моделі ідентичні, і відсоток охоплення з них виходить однаковим. У найбільш просунутих моніторах він може досягати і навіть перевищувати 100% ; саме такі значення вважаються необхідними висококласних екранів, зокрема. професійні.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

— Вхід mini-Jack (3.5 мм). Аудіовхід зі стандартним роз'ємом 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай має вигляд гнізда, у яке підключається штекер mini-jack від джерела сигналу. Сам сигнал з такого входу може подаватися або на вбудовані динаміки монітора, або на аудіовихід (про те й інше див. нижче).

— Вихід mini-Jack (3.5 мм). Аналоговий аудіовихід, який використовує стандартне гніздо 3.5 мм mini-Jack. Зазвичай є універсальним і може застосовуватися як для підключення навушників, так і в ролі лінійного виходу для комп'ютерних колонок або іншої активної акустики. Наявність аудіороз'єму на моніторі зручна тим, що такий порт здебільшого знаходиться ближче до користувача, ніж виходи аудіокарти, і підключити навушники чи колонки прямо до монітора простіше, ніж тягнути дріт до системного блока.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж. Наявність такого входу здебільшого перетворює монітор на мережевий пристрій: виводити на нього зображення може будь-який користувач мережі з відповідними правами доступу. Ще один варіант застосування LAN — пряме підключення до іншого пристрою. Наприклад, таким способом можна підключити ноутбук з виходом LAN, не відключаючи монітор від ПК (з яким він може бути з'єднаний, наприклад, через інтерфейс DVI). А деякі особливо прогресивні моделі мають вшиті програмні і...нструменти, які дають можливість за допомогою локальної мережі переглядати вміст пристроїв, підключених до цієї мережі, і навіть використовувати деякі вебсервіси прямо з монітора, взагалі не використовуючи для цього комп'ютер.

— Композитний. Один із найбільш простих і розповсюджених аналогових аудіо/відеовходів. Як і компонентний, використовує три дроти і в стандартному вигляді складається з трьох роз'ємів RCA; у деяких моніторах обидва інтерфейси можуть навіть реалізовуватися через один комплект роз'ємів, який перемикається в «компонентний» або «композитний» режими в налаштуваннях. Особливість цього стандарту полягає в тому, що він дає можливість передавати і картинку, і звук: під аналоговий відеосигнал задіяний один з дротів, а два, що залишилися, відповідають за лівий і правий канали стерео. Щоправда, композитний інтерфейс вважається застарілим: через передачу відео по одному кабелю якість і захищеність картинки від перешкод виходять невисокими, а про роздільні здатності HD взагалі не йдеться. З іншого боку, такі виходи досі є вкрай популярними у відеотехніці — причому як у сучасній, так і у відверто застарілій (на зразок VHS-відеомагнітофонів). А можливість підключити відразу і відео, і звук буває дуже зручною. Утім, якщо монітор не має ні аудіовиходів, ні вбудованих колонок, у ньому зазвичай передбачається спрощений варіант даного роз'єму — «композитне відео», з одним гніздом RCA.

— Коаксіальний (S/P-DIF). Електричний різновид інтерфейсу S/P-DIF: через один коаксіальний роз'єм RCA (тюльпан) у цифровому вигляді передається звук, зокрема багатоканальний. Цей роз'єм зустрічається переважно серед великоформатних плазмових і РК-панелей (див. «Тип»), де він відіграє роль виходу для підключення зовнішніх аудіосистем — насамперед домашніх кінотеатрів й інших прогресивних комплектів багатоканальної акустики.

— Лінійний. Лінійний інтерфейс — це стандартний аудіоінтерфейс для передачі звукового сигналу в аналоговому форматі. Загалом найпопулярніший спосіб застосування цього роз'єму — виведення звуку на активні колонки і/або зовнішній підсилювач. Утім, у моніторах можуть зустрічатися як виходи, так і входи цього типу. У цьому сенсі лінійний інтерфейс аналогічний до описаного вище роз'єму 3.5 мм; до того ж, у деяких моделях роль лінійного роз'єму відіграє саме mini-Jack.

— Оптичний. Ще один різновид роз'єму S/P-DIF, окрім описаного вище коаксіального виходу. Застосовується з тією ж метою — для виведення багатоканального звуку на зовнішню акустику — однак використовує не електричний, а оптичний (світловодний) кабель, завдяки чому таке з'єднання абсолютно не схильне до електричних перешкод. З іншого боку, оптоволокно потребує обережного поводження, тому що може тріснути від перегинів або сильних натискань. Також варто відзначити, що, на відміну від коаксіального, оптичний вихід зустрічається і у великих, і в порівняно невеликих моніторах.

— COM-порт (RS-232). Універсальний цифровий інтерфейс для передачі різних даних. У моніторах зазвичай відіграє допоміжну роль: дає змогу управляти налаштуваннями екрана з підключеного комп'ютера чи іншого пристрою, а в моделях із сенсорними екранами може використовуватися також для передачі даних від сенсора на комп'ютер. Поширений значно менше, ніж USB, практично не застосовується в ноутбуках, однак має перевагу в максимальній довжині кабелю — 15 м проти 5 м.

- KVM-перемикач. Наявність у моніторі перемикача KVM – Keyboard, Video, Mouse. Цей модуль дає змогу керувати двома або більше комп'ютерами за допомогою одного монітора, однієї клавіатури та однієї миші, швидко перемикаючись між різними ПК (наприклад, "стаціонарником" та ноутбуком). KVM-перемикач підвищує продуктивність праці за необхідності використання кількох комп'ютерів одночасно чи по черзі і дає змогу позбутися безладу на робочому столі. Для перемикання з одного комп'ютера на інший достатньо буквально одного натискання миші у фірмовому програмному забезпеченні або запрограмованої кнопки на клавіатурі.

- Сенсор освітленості. Датчик відстежує яскравість навколишнього освітлення. Застосовується переважно для автоматичного підстроювання яскравості самого монітора особливо обстановки: наприклад, якщо в кімнаті темніє, зображення на екрані теж можна зробити більше тьмяним, а під сонячним світлом для нормальної видимості яскравість повинна бути високою. Це забезпечує додатковий комфорт для користувача, а також сприяє економії енергії.

- Сенсор присутності. Датчик, який визначає наявність людини перед екраном. Найчастіше використовується для автоматичного керування сплячим режимом: якщо перед монітором певний час нікого немає, підсвічування екрана вимикається, а після повернення користувача - вмикається назад. Це сприяє економії енергії та збільшує...термін служби матриці. Крім того, датчик може стати в нагоді і для більше специфічних завдань - наприклад, для контролю присутності співробітника на робочому місці.

- PBP (Picture by Picture). Можливість відображення на моніторі одночасно двох "картинок" - з двох різних джерел, кожен з яких підключений до свого відеовходу. Така можливість може виявитися дуже корисною у випадках, коли доводиться працювати одночасно з двома пристроями — наприклад, з ноутбуком і основним системним блоком. Зображення з обох пристроїв зазвичай виводиться пліч-о-пліч. Зазначимо, що для ефективної роботи PBP екран має бути досить великим, тому ця функція зустрічається здебільшого серед моніторів із відповідною діагоналлю – від 27” і вище.

- Flicker Free. Технологія керування яскравістю, що усуває зайве мерехтіння екрана. Ідея цієї технології полягає в тому, щоб зменшувати яскравість зображення безпосередньо за рахунок зниження яскравості підсвічування (тоді як у моніторах без Flicker Free яскравість регулюється за рахунок включення та вимкнення підсвічування з великою частотою). Завдяки відсутності мерехтіння знижується навантаження на очі та нервову систему, і робота з монітором (особливо тривала) стає більше комфортною.

- AMD FreeSync. Сумісність монітора з технологією AMD FreeSync. Як випливає з назви, ця технологія використовується в графічних адаптерах AMD - наприклад що шукати монітор з такою сумісністю варто, якщо у вашому комп'ютері стоїть відповідна відеокарта. А загальна ідея FreeSync полягає в тому, щоб узгодити частоту кадрів монітора та частоту відеосигналу з відеокарти. Подібна необхідність виникає у світлі того, що в деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це характерно для сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. FreeSync дає змогу уникнути цього.
Зазначимо, що в даному випадку йдеться про оригінальну версію даної технології — підтримка FreeSync Premium і Premium Pro вказується окремо, про ці версії див. нижче. Аналогічне рішення від NVIDIA зветься G-Sync; воно також описано нижче.

- AMD FreeSync Premium Pro. Найбільш просунута (на початок 2020 року) версія описаної вище технології FreeSync раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Як випливає з першої назви, однією з особливостей цієї версії є підтримка HDR. Крім того, для FreeSync Premium Pro заявлено частоту кадрів не нижче 120 к/с при роздільній здатності Full HD, а також функцію компенсації низької частоти кадрів (LFC). Суть цієї функції полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче за мінімальну частоту, підтримувану монітором — один і той же кадр виводиться на екран кілька разів, що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки». За твердженням творців, FreeSync Premium Pro особливо добре працює в іграх; а багато сучасних ігор спочатку створюються для роботи з цією технологією.

- AMD FreeSync Premium. Проміжний варіант між базовою технологією AMD FreeSync та просунутою FreeSync Premium Pro. Докладніше обидві ці версії технології описані вище; а FreeSync Premium не має підтримки HDR (на відмінність від версії Pro), проте працює з тією ж частотою кадрів (не нижче 120 к/с при роздільній здатності 1920x1080) і також використовує технологію компенсації низької частоти кадрів LFC.

- NVIDIA G-Sync. Технологія узгодження частоти кадрів монітора та частоти кадрів відеосигналу, що використовується у відеокартах NVIDIA. Необхідність у такому узгодженні виникає через те, що у деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це притаманно сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. Аналогічна технологія від AMD зветься Freesync (див. вище).
Зазначимо, у цьому випадку мається на увазі підтримка оригінальної технології G-Sync, спочатку закладена під час виробництва. Підтримка більше сучасної G-Sync Ultimate, як і відповідність G-Sync Compatible, вказуються окремо (див. нижче).

- NVIDIA G-Sync Ultimate. Різновид описаної вище технології G-Sync, що передбачає не просто узгодження частоти кадрів з відеокартою, а й низку покращених характеристик самого монітора. Так, моделі з даним маркуванням обов'язково підтримують HDR (причому за дуже високим стандартом - не нижче DisplayHDR1000), а також мають широке колірне охоплення, нерідко вимірюване по DCI P3 (про те і інше див. вище). Більшість таких моніторів належать до ігрових (див. «Тип»).

- NVIDIA G-Sync Compatible. Ця особливість вказується для моніторів, які спочатку не створювалися для використання з технологією G-Sync (див. вище), проте за підсумками тестування виявилися сумісні з нею. Всі подібні пристрої – це моделі з функцією AMD FreeSync (також описано вище), які були протестовані nVIDIA і показали здатність повноцінно працювати ще й із G-Sync. З точки зору користувача різниця полягає в тому, що монітори G-Sync Compatible обходяться помітно дешевше за аналоги з G-Sync, проте можуть поступатися їм за якістю картинки — для таких моніторів не проводяться додаткові тести на якість зображення, обов'язкові для пристроїв з початковою підтримкою G -Sync.

- Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync. Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

- Сертифікація CalMAN. Наявність монітора сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранам після перевірки та калібрування з використанням CalMAN – професійного набору програмних інструментів, що застосовується для роботи з кольором та регулювання кольори передачі матриць. Точність цих інструментів така, що вони користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі моніторів сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості – вона означає, що кольори на такому екрані відображатимуться максимально достовірно. Подібні моделі призначені переважно для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

- Сертифікація Pantone. Наявність у монітора сертифіката Pantone Validated — тобто свідоцтва про відповідність колірній системі Pantone (PMS). Це професійна колірна система, створена однойменною компанією і широко застосовується в дизайні та поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на всіх етапах роботи – від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові назви, які використовуються в роботі. У разі моніторів сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, що використовують дану колірну схему, кольори на екрані максимально точно відповідатимуть фактичним відтінкам Pantone. Підкреслимо, що про ідеальну відповідність не йдеться (ЖК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, монітори з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, наприклад і по системах, що використовуються для позначення (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрана, він відображатиметься настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних із інтенсивним використанням Pantone, варто обирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.