Порівняння Grohe Grohtherm SmartControl 29126000 vs Grohe SmartControl 29125000

Тип змішувача вказується за типом органів управління, встановлених в ньому. Від цього залежить ряд особливостей як управління, так і застосування загалом. У наш час на ринку можна знайти одновентильні, двохвентильні, одноважільні (у тому числі з додатковим управлінням по торканню), безконтактні і термостатичні змішувачі, а також моделі з вмиканням по кнопці, до яких належать і порційні, і термостатичні з кнопкою. Ось основні особливості цих варіантів:

— Одновентильний. Змішувачі, керовані одним поворотним вентилем (або важелем, який рухається тільки в одній площині). По суті, не є навіть «змішувачами» як такими, оскільки не можуть змішувати гарячу і холодну воду і регулюють тільки напір підведеної до них води. Одновентильні моделі має сенс застосовувати там, де температура води постійна і/або її немає сенсу регулювати, наприклад, в моделях для кухонного фільтра (див. «Призначення»), для умивальника, де застосовується тільки холодна вода, або для умивальника в англійському стилі, де гаряча і холодна вода подаються з окремих кранів і змішуються в раковині.

— Двохвентильний. Класична конструкція змішувачів, що не втрачає популярності і в наш...час: два поворотних вентиля, що відповідають за гарячу і холодну воду відповідно. Така конструкція проста і недорога, при цьому надійна, до того ж зручна для точного налаштування температури. Крім того, двохвентильні змішувачі не бояться різниці в тиску гарячої і холодної води, а тому саме їх рекомендується використовувати з бойлерами. Недоліком цього варіанта є неможливість зміни напору окремо від температури і навпаки — будь-яка зміна потребує повороту обох вентилів, при цьому тиск і температура можуть коливатися.

— Одноважільний (джойстик). Змішувачі, в яких потік води управляється одним важелем. Найчастіше поворотом джойстика з боку в бік у таких моделях регулюється температура, а нахилом відносно осі повороту — напір. Це дає змогу регулювати температуру, не змінюючи напору (і навпаки) і навіть «запам'ятати» вибраний варіант температури (досить просто опустити важіль на закриття, не повертаючи його вбік). Водночас такі пристрої менш точні в регулюванні, ніж двохвентильні.
Зрідка можна зустріти також більш специфічний різновид — одноважільні змішувачі, доповнені окремим важелем регулювання температури (див. нижче). У таких моделях основний джойстик управляє тільки напором.

— Вмикання кнопкою. Моделі змішувачів, управління вмиканням та вимиканням подачі води в яких покладено на кнопку. Перше натискання вмикає потік води, друге ж – вимикає. Кнопка може бути як допоміжним засобом для комфортного вмикання/вимикання води, так і основним органом управління змішувача. В останньому варіанті для регулювання тиску подачі води кнопка часто робиться поворотною.

— Порційні. Різновид змішувачів з вмиканням кнопкою. Однак тут кнопка працює за принципом таймера: при натисканні на неї відкривається вода, а потім спеціальний механізм поступово повертає кнопку назад, перекриваючи потік. Час закриття підбирається таким чином, щоб одне натискання дало змогу більш-менш ефективно вимити руки. Такі пристрої особливо популярні в місцях громадського користування, таких як туалети кафе, торгових центрів, кінотеатрів тощо: не потрібно переживати, що неуважний відвідувач забуде закрити кран. Найчастіше подібні змішувачі однотемпературні, але є і моделі з важелем регулювання температури (див. нижче).

— Термостатичний. Змішувачі, що мають функцію термостата — тобто здатні автоматично підтримувати виставлену користувачем температуру. Такі моделі надзвичайно зручні: при коливаннях тиску або температури води в трубах не потрібно морочитися з налаштуваннями — пристрій самостійно підбере режим роботи з таким розрахунком, щоб температура на виході не змінювалася (або хоча б ці зміни були мінімальними). Головним недоліком термостатичних моделей є складність конструкції і, як наслідок, висока вартість. Крім того, багато з них потребують підключення до електроживлення. За управлінням моделі можуть передбачати поворотні регулятори або кнопку (див. вище).

— Безконтактний. Моделі, що управляються безконтактним способом, тобто без необхідності торкатися пристрою. Подібний формат роботи найбільш популярний в змішувачах для умивальників (див. «Призначення»): в таких моделях використовується датчик, що реагує на наявність рук користувача під виливом. Це особливо зручно в місцях загального користування, де небажано зайвий раз торкатися до змішувача. Зустрічаються й інші різновиди безконтактних моделей, зокрема, пристрої для кухні або душа. У першому варіанті сенс полягає в тому, що звичайний кран буває незручно відкривати брудними після кухонної роботи руками. При цьому управління може бути і не повністю безконтактним — є пристрої з вентилями або іншим оснащенням для попереднього налаштування температури, датчик же у них працює тільки як вимикач потоку води. А душові безконтактні змішувачі обов'язково мають додаткове управління для налаштування температури; датчик же у них реагує не просто на руки, а на людину.

— Одноважільний + по торканню. Різновид одноважільних змішувачів (див. вище), оснащений додатковим вимикачем. Як і в звичайних одноважільних моделях, джойстик в таких пристроях використовується для налаштування тиску і температури; відмінність же полягає в тому, що вода відкривається не важелем, а згаданим вимикачем. Іншими словами, достатньо один раз за допомогою джойстика виставити оптимальний напір і температуру — і потім можна включати воду простим дотиком до вимикача. Будова самого вимикача може бути різною: в одних моделях його роль відіграє корпус змішувача повністю, в інших передбачається спеціальна кнопка або навіть ножна педаль. Виняток становлять описані вище безконтактні моделі — вони можуть бути схожі за конструкцією та способом використання, проте все одно ці змішувачі виділяють в окрему категорію.

Максимальна витрата води під час роботи змішувача, іншими словами — максимальна кількість води, яку він може пропустити через себе за хвилину. Ця характеристика важлива насамперед для моделей, призначених для ванн (див. «Призначення»): чим більше пропускна здатність — тим швидше буде наповнюватися ванна. Однак цим значення даного пункту не обмежується. По-перше, інформація про витрату може стати в нагоді при певних розрахунках, пов'язаних з водопостачанням — наприклад, для розрахунку необхідної продуктивності насоса. По-друге, у висококласних змішувачах можуть встановлюватися аератори, що дають змогу досягти потужного і ефективного струменя при низьких витратах води; вказана в характеристиках витрата дає можливість оцінити економічність таких пристроїв у порівнянні з аналогами.

Кріплення для душової лійки, розміщене прямо на корпусі змішувача. Передбачається в основному в моделях з душовим гарнітуром (див. «Конструкція виливу») або можливістю його підключення, хоча теоретично кріплення може встановлюватися на будь-який змішувач, який передбачає використання поблизу від душової лійки. У будь-якому разі ця функція спрощує зберігання душового гарнітура в неробочий час — шланг не бовтається, а для лійки не потрібно шукати окреме місце.

Вузол для змішування гарячої та холодної води в оснащенні вбудованих в стіну змішувачів і сенсорних моделей. Блоки змішування прихованого монтажу встановлюються, перш за все, на етапі будівництва або капремонту житла. Вузли змішувача при цьому ховаються в монтажну коробку безпосередньо в стіні. Зовнішній блок змішування зазвичай передбачає наявність двох отворів для подачі холодної і гарячої води, від нього відводиться шланг зі змішаною водою, який і входить в змішувач. Зовнішній блок управління оснащується рукояткою для регулювання температури води.

Тип додаткового покриття, передбаченого в змішувачі. У цьому пункті може бути декілька варіантів — це означає, що дана модель доступна в різних варіантах оформлення. А якщо матеріал покриття збігається з матеріалом корпуса — це означає, що додаткове покриття фактично відсутнє; таке зустрічається, зокрема, серед змішувачів з нержавіючої сталі, яка сама по собі досить стійка до корозії.

В сучасних змішувачах використовуються такі види покриттів: граніт, хром, хром з гранітом, хром с золотом, матовий хром, нержавіюча сталь (глянцева або матова), латунь, нікель, мідь, бронза, під золото, а також фарбування в той чи інший колір. Ось особливості кожного з варіантів:

— Граніт. Граніт характеризується приємним зовнішнім виглядом, до того ж випускається у великій кількості різних забарвлень, що дозволяє підібрати змішувач під оформлення кухні. З його переваг варто відмітити високу міцність, абсолютну стійкість до корозії і хороші санітарні характеристики (перешкоджає розмноженню бактерій). Головним недоліком є...висока ціна.

— Хром. Хромове покриття наноситься на металеві поверхні, насамперед, для захисту від корозії; воно має характерний блискучий (майже дзеркальний) зовнішній вигляд. Хром забезпечує високу стійкість до окислення та пошкоджень, при цьому непогано виглядає і коштує недорого — як наслідок, є одним з найбільш широко застосовуваних матеріалів для покриття. Його головним недоліком є схильність до появи відбитків на ньому через деякий час; їх виведення пов'язано з певними клопотами.

— Хром/граніт. Поєднання хромового та гранітного покриття в одному виробі. Детальніше про особливості кожного з цих матеріалів див. вище, тут же відзначимо, що їх поєднання передбачає наявність різних типів покриття на різних ділянках змішувача. Таким чином конструкція набуває більш оригінального і стильного зовнішнього вигляду, більшої гігієнічності і стійкості до забруднень, ніж чисто хромова, при цьому коштує дешевше, ніж чисто гранітна. Та й з точки зору загального оформлення санвузла або кухні саме вказане поєднання в деяких випадках виявляється оптимальним варіантом.

— Хром/під золото. Поєднання хромового покриття з окремими вставками «під золото». Особливості хрому описані вище, а «золоті» елементи надають виробу багатого зовнішнього вигляду, при цьому досить велика кількість покупців віддає перевагу саме такому поєднанню, а не «цільнозолотому» покриттю.

— Матовий хром. Різновид хромового покриття (див. вище), що відрізняється матовою поверхнею. На такій поверхні менш помітні бруд та відбитки, ніж на класичній дзеркальній; крім того, вона може виявитися більш відповідною по дизайну або просто приємнішою для очей, ніж глянцева. Водночас створення матових поверхонь пов'язано з певними труднощами, а тому поширені вони відносно слабо.

— Нержавіюча сталь (глянцева). Покриття з нержавіючої сталі загалом аналогічно за характеристиками хрому — воно міцне і стійке до корозії. Однак така поверхня дещо відрізняється зовні і з низки причин вона використовується переважно у моделях преміумкласу — в тому числі в змішувачах, виконаних із «нержавійки» (такі моделі, по суті, не мають покриття).

— Нержавіюча сталь (матова). Аналогічно матовому хрому, така сталь більш стійка до забруднень, ніж глянцева (див. вище), в іншому повністю ідентична їй.

— Латунь. Латунне покриття найчастіше поєднується з корпусом з того ж матеріалу (тобто спеціального покриття в такому змішувачі фактично немає). Одна з переваг такої поверхні — приємний золотистий відтінок, особливо добре підходить для змішувачів в стилі «ретро». Водночас вартість подібних виробів з низки причин виходить досить високою, до того ж вони схильні до появи відбитків, що важко виводяться. Тому вони зустрічаються досить рідко.

— Нікель. За характеристиками нікелеве покриття схоже з хромовим і застосовується з тими ж цілями, проте з низки причин воно поширене значно менше, ніж хром.

— Мідь. Покриття характерного червонуватого кольору. Мідь здатна надати «стародавнього» вигляду навіть сучасному виробу, а для змішувачів в стилі «ретро» вона буває просто незамінною. З іншого боку, цей матеріал обходиться недешево — зокрема, через те, що для міді важко забезпечити достатню стійкість до корозії.

— Бронза. Бронза являє собою сплав на основі описаної вище міді і застосовується аналогічним чином — в основному для забезпечення автентичного вигляду змішувачам в стилі «ретро». Головна відмінність між цими двома матеріалами полягає у кольорі — бронза дещо темніша і червоний колір в ній не так виражений (хоча конкретні відтінки в різних моделях також можуть бути різними). Крім цього, даний матеріал простіше зробити стійким до корозії, тому бронзові вироби зустрічаються помітно частіше мідних.

— Під золото. Покриття з жовтого сплаву, що імітує зовнішній вигляд золота. Використовується для того, щоб надати змішувачу багатого зовнішнього вигляду, при цьому саме по собі обходиться недешево, внаслідок чого в основному використовується в моделях преміумкласу — щоб ще яскравіше підкреслити рівень виробу. З практичної сторони, як і будь-який матеріал подібного рівня, характеризується високою стійкістю до окислення, а ось стійкість до забруднень та легкість очищення може бути різною (хоча здебільшого ці показники також на висоті).

— Забарвлений. Покриття з фарби, що наноситься спеціально для надання виробу певного кольору — найчастіше чорного або білого, але зустрічаються й інші варіанти. Відповідно, основна перевага цього варіанта — нестандартний зовнішній вигляд: з фарбою можна досягти кольорів, недоступних з іншими видами покриттів. При цьому будь-яка фарба відмінно протистоїть корозії, а відмінності між різними моделями змішувачів з таким покриттям полягають в основному в довговічності і стійкості до подряпин. Ці характеристики, зазвичай, безпосередньо залежать від цінової категорії виробу.

Відстань від крайньої передньої до крайньої задньої точки змішувача визначає можливості пристрою з встановлення. У порівнянні з глибиною струменя, дає куди більш наочні дані саме за розмірами всього змішувача, особливо для моделей, де або відсутній вилив (вбудовані моделі), або вилив не є найдовшою частиною конструкції (вертикальні змішувачі).

Термін гарантії, заявленої виробником на дану модель змішувача — тобто строк, протягом якого виробник гарантує нормальну роботу пристрою. Конкретні умови гарантії можуть бути різними, однак, зазвичай, вона поширюється на заводські дефекти і неполадки, які виникли з вини виробника/продавця і виявлені при нормальному використанні, без порушення правил; якщо такі дефекти або неполадки виявляться протягом гарантійного строку, виробник бере на себе зобов'язання за свій рахунок виправити ситуацію — аж до заміни змішувача на справний примірник.

В наш час можна зустріти змішувачі з гарантією на 4 роки, 5 років, 7 років, 10 років і навіть 25 років. Загалом чим більше термін гарантії — тим більш надійним є виріб, тим вище його загальна якість, за інших рівних умов, однак тим дорожче він буде коштувати порівняно з аналогами.