Порівняння Lenovo Tab M11 128 ГБ / 4 ГБ vs Samsung Galaxy Tab A9 Plus 128 ГБ

— Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі; традиційно вказується в дюймах. Більш великі екрани зручні як в перегляді, так і в сенсорному управлінні. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на розміри, енергоспоживання і ціну всього планшета (збільшення вартості нерідко пов'язано ще й з тим, що для більшого екрана бажана також більша роздільна здатність). Рідкісні птахи із сімейства сучасних планшетів. мають екрани на 7 дюймів; багато з них схожі на дещо збільшені смартфони. Розміри в 8 дюймів і 9 дюймів можна вважати базовими. 10-дюймова і 11-дюймова діагональ — це досить великий показник для планшета споживчого класу; а екрани в 12", 13", 14" і більше характерні переважно для моделей професійного рівня.

— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана в планшеті — розмір матриці в точках (пікселях) по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване і згладжене зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю. Водночас вона помітно позначається на вартості — як через високу ціну самих екранів, так і через підвищені вимоги до продуктивності системи.

—...PPI. Абревіатура від «points per inch», тобто «точок (пікселів) на дюйм». Цей параметр визначає, скільки пікселів розташовується на лінії довжиною в 1 дюйм (2,54 см), проведеній по горизонталі або вертикалі екрана; він безпосередньо залежить від роздільної здатності і розміру дисплея. В цілому чим більше значення PPI — тим більш чіткою, згладженою і, відповідно, якісною буде картинка на екрані. А при певній щільності пікселів людське око взагалі перестає розрізняти окремі точки, сприймаючи повністю згладжене зображення.

— Тип матриці. Технологія, за якою виготовлений дисплей планшетного ПК. На сьогоднішній день використовуються матриці таких типів:

• — TN-Film (Twisted Nematic+Film). Найстаріша з сучасних технологій виготовлення рідкокристалічних екранів. Такі матриці відрізняються малим часом відгуку, але мають невеликі кути огляду, і забезпечують відносно невисоку якість зображення. Деякий час вони були досить популярні завдяки невисокій вартості, однак на сьогоднішній день практично зійшли зі сцени через розвиток і здешевлення більш прогресивних технологій.
• — IPS (In Plane Switching). Такі матриці характеризуються відмінною кольоропередачею і широкими кутами огляду у всіх площинах перегляду. Першопочатково вони мали досить великий час відгуку і коштували дорого, проте технології не стоять на місці — удосконалені версії IPS є більш «швидкими» та недорогими. Завдяки цьому цей тип матриці зустрічається у всіх типах планшетів, навіть серед пристроїв бюджетного класу.
• — PLS (Plane to Line Switching). Тип матриці, розроблений інженерами компанії Samsung як недорога і більш якісна альтернатива оригінальній IPS, з підвищеною яскравістю і контрастністю. З низки причин застосовується переважно в пристроях середнього і вищого цінового діапазону.
• — LTPS (Low Temperature Poly Silicon). Технологія виробництва TFT-дисплеїв з використанням кремнію. Показники яскравості, контрастності і кутів огляду на рівні екранів вироблених на основі IPS. Ключовою особливістю даної технології є можливість вбудовування управляючої електроніки прямо в екран, але при цьому дані дисплеї залишаються легкими й тонкими. Така технологія досить дорога у виробництві, але за рахунок того що не потрібно використовувати додаткові чипи для управління зображенням, ціна кінцевих пристроїв знаходиться на прийнятному рівні.
• — MVA. Абревіатура від «Multi-domain Vertical Alignment». Один з найпопулярніших на сьогоднішній день різновидів технології VA. Є свого роду перехідним варіантом між TN-film і IPS (див. вище), поєднуючи ряд переваг обох типів. З одного боку, MVA-матриці забезпечують досить якісну передачу кольорів і глибокий чорний колір, з іншого — час відгуку в них набагато нижче, ніж в TN-film. У той же час подібні екрани не позбавлені недоліків: при строго перпендикулярному погляді відтінки чорного можуть «змазуватися» і зливатися, а колірний баланс в цілому відчутно залежить від кута огляду. В планшетах не отримала широкого розповсюдження.
• –AMOLED. Абревіатура від «Active Matrix Organic Light Emitting Diode», тобто активна матриця на органічних світлодіодах. На відміну від більшості інших типів екранів AMOLED-матриця сама по собі є джерелом світла і не потребує окремого підсвічування, що відчутно знижує енергоспоживання. При цьому такі екрани характеризуються високою якістю контрастності і кольоропередачі, а зображення на них добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні. Головними недоліками AMOLED є складність у виробництві (як наслідок — висока ціна), а також схильність до нерівномірного зносу («вигорання») пікселів при тривалій роботі на високій яскравості, що може порушити кольоропередачу. З іншого боку, довести дисплей до такого зносу вельми складно, а виробники AMOLED-матриць постійно працюють над новими модифікаціями технології, покликаними усунути зазначені недоліки.
• — Super AMOLED. Допрацьована і вдосконалена версія технології AMOLED, створена компанією Samsung; компанія LG випускає такі екрани під маркою Ultra AMOLED. Одним з ключових поліпшень даної технології стало те, що в Super AMOLED екранах сенсорний шар вбудовується прямо в дисплей (а не робиться окремим). Це позитивно позначилося як на якості кольоропередачі і яскравості зображення, так і на точності і швидкості роботи сенсорів. Крім того, екрани цього типу на 20 % яскравіше оригінальних AMOLED, на 80 % менше виблискують і споживають на 20 % менше енергії.
• — Super Clear TFT. Технологія, створена Samsung спільно з Sony як альтернатива Super AMOLED дисплеям (попит на які виявився настільки високим, що у виробників просто не вистачило потужностей на випуск потрібної кількості). Створена на основі звичайної TFT з деякими поліпшеннями і доповненнями; за якістю зображення дещо програє Super AMOLED, але ненабагато, зате виробництво Super Clear TFT значно дешевше і простіше.
• — OLED. Різні різновиди матриць, заснованих на органічних світлодіодах. За такими особливостями, як кольоропередача, контраст, енергоспоживання, такі екрани аналогічні описаним вище AMOLED; відмінності можуть полягати в дрібних деталях технології. В цілому OLED-дисплеї є досить прогресивними, вони зустрічаються переважно в топових моделях планшетів. Головні недоліки OLED-екранів - висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо).

— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. У той же час варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним планшетом, цілком достатня для більшості завдань; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється переважно для екранів, здатних видати понад 60 Гц. Проте висока частота розгортки — 90 Гц, 120 Гц, 144 Гц — може стати в нагоді в іграх і деяких інших завданнях, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.

— HDR. Технологія дозволяє розширити динамічний діапазон екрана. В даному випадку мається на увазі діапазон яскравості - простіше кажучи, наявність HDR дозволяє екрану відображати яскравіший білий і темніший чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: покращується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або дуже темних ділянках кадру не тонуть у білому або чорному кольорі. Однак усі ці переваги стають помітними лише за умови, що контент, що відтворюється, спочатку записаний в HDR. В наш час застосовується кілька різновидів даної технології, ось їх особливості:

• HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість обмежуватиметься можливостями оригінального HDR10.
• HDR10+. Вдосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дозволяють передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з кількох кадрів, а й окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення кольору.
• Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій самій технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці цей формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.

— Скло Gorilla Glass. Спеціальне загартоване скло, що застосовується для покриття дисплеїв в сучасних гаджетах, включаючи планшети. Відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і ударів; а от конкретні властивості покриття Gorilla Glass залежать від його версії. Цей параметр також може уточнюватися в характеристиках планшета; ось найбільш актуальні на сьогодні версії:

• Gorilla Glass v3. Випущена в 2013 році, проте все ще зустрічається в сучасних пристроях. Це пов'язано насамперед з видатною стійкістю до подряпин: за цим показником третя версія «горили» залишалася неперевершеною аж до 2020 року (причому Gorilla Glass Victus, яка перехопила першість, в планшетах поки практично не використовується)
• Gorilla Glass v4. Покриття, створене в 2014 році. Основний акцент при розробці був зроблений на стійкості до ударів, завдяки чому цей показник, у порівнянні з попередньою версією, збільшився вдвічі (при товщині скла всього в 0,4 мм). А ось стійкість до подряпин дещо знизилася.
• Gorilla Glass v5. Версія, представлена в 2016 році. Стійкість до ударів, в порівнянні з попередником зросла в 1,8 разів, завдяки чому таке скло залишається цілим в 100 % випадків падіння з висоти 1,2 м (на рівну тверду поверхню) і в 80 % випадків падіння з висоти 1,6 м. Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
• Gorilla Glass v6. Версія зразка 2018 з упором на поліпшення ударостійкості. Вдвічі міцніше за 5-у версію, гарантовано витримує одноразові падіння з висоти 1.6 м і багаторазові (до 15 разів поспіль) з висоти 1 м.
• Gorilla Glass Victus. Після v3 це перша версія Gorilla Glass, де творці приділили стійкості до подряпин не менше уваги, ніж ударозахисту. Скло Victus дебютувало у 2020 році. Ударостійкість для нього заявлена на рівні 2 м при одноразовому падінні та 1 м при багаторазовому (до 20 разів поспіль).
• Gorilla Glass Victus+. Поліпшена модифікація захисного скла Gorilla Glass Victus, випущена у 2022 році. Наближена до кераміки зі стійкості до подряпин. Так, відповідно до мінералогічної шкали твердості Мооса скло починає дряпатися на рівні 7/10, тоді як оригінальна версія Victus дряпається на рівні 6/10.

Максимальна яскравість у нитках, що забезпечується екраном планшета.

Чим яскравіший дисплей, тим більш читабельним залишається на ньому картинка під інтенсивним зовнішнім освітленням. Також висока яскравість є важливою для коректного відображення HDR-контенту. Однак великий запас за цим показником позначається на вартості та енергоспоживання екрану. Виробники можуть вказувати стандартне, максимальне та пікове значення яскравості. При цьому між максимальною та піковою яскравістю не можна поставити знак рівності. Перша означає здатність екрана видавати зазначену яскравість по всій його площі, тоді як пікова — на обмеженій ділянці та нетривалий час (переважно для HDR-контенту).

Цей параметр показує, яка частина площі передньої панелі планшета посідає дисплей. Чим вище співвідношення дисплей/корпус - тим більше тонкими є рамки і тим компактніше планшет (при тій же діагоналі), тим витонченішим і естетичнішим він виглядає. Також цей показник важливий при утриманні планшета двома руками відразу (наприклад, в іграх): тонкі рамки або взагалі безрамкові моделі дають змогу далі пальцями дотягуватися, не знімаючи рук з пристрою.

Сертифікація дисплея планшета на предмет безпечного рівня випромінювання синього світла і частоти мерехтіння панелі. Наявність сертифіката TÜV Rheinland підтверджує комфортність екрану для очей.

TÜV Rheinland – великий міжнародний концерн зі штаб-квартирою в німецькому Кельні, що надає широкий перелік аудиторських послуг. Фахівцями компанії був розроблений і затверджений ряд тестів на відповідність екранів мобільних пристроїв, моніторів і телевізорів необхідному рівню захисту очей від шкідливого впливу випромінювання дисплеїв на зір користувача по той бік екрану. Авторитетна думка TÜV Rheinland користується повагою в техноком'юніті. Сертифікати цього органу видаються успішно випробуваним зразкам електроніки за впроваджувані технології фільтрації синього світла і зниження мерехтіння екранів.

Назва моделі процесора, встановленого у планшеті.

Процесор є "серцем" пристрою. Саме він відповідає за виконання всіх обчислювальних операцій, необхідних для нормальної роботи планшета, та багато в чому визначає загальну швидкодію. Знаючи назву конкретної моделі процесора, можна легко знайти докладні дані щодо нього, в т.ч. та порівняння з іншими моделями.

Найбільшою популярністю в наш час користуються чипи від Qualcomm(зокрема, топові рішення Snapdragon 800 серії та Snapdragon серія 8), MediaTek(бюджетні та «середні» процесори MediaTek Helio і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity з підтримкою 5G Нерідко зустрічаються процесори Intel(переважно сімейства Intel Core). Дуже рідкість - це фірмові процесори Kirin від Huawei і Honor.

Тактова частота процесора, встановленого в планшеті, фактично — максимальна кількість операцій, що виконується одним ядром процесора за секунду. Цей показник важливий для швидкодії системи, однак сама по собі висока тактова частота ще не гарантує швидкості. Фактична швидкість роботи процесора залежить також від його архітектури, кількості ядер і багатьох інших особливостей, а загальна швидкість роботи пристрою — ще й від об'єму «оперативки», встановленої ОС тощо. Тому нерідкі ситуації, коли потужні прогресивні планшети мають меншу частоту CPU, чим більш скромні моделі.

Модель відеокарти, встановленої в планшеті. Відеокарта в таких пристроях є не окремим пристроєм, а частиною процесора; тим не менш, вона все одно має чітку спеціалізацію і відповідає за графіком.

Відповідно, від характеристик відеоприскорювача безпосередньо залежать графічні можливості планшета. В теорії, знаючи назву, можна знайти детальні характеристики відеокарти, огляди, результати тестів та іншу інформацію і оцінити, наскільки вона підходить саме вам. Водночас, здебільшого вникати в такі подробиці нема чого — всі компоненти системи, включаючи відеокарту, зазвичай підбираються з таким розрахунком, щоб відповідати загальним класу планшета і необхідним для цього класу можливостям.

Об'єм оперативної пам'яті (RAM), встановленої в планшеті. Ця пам'ять використовується при безпосередньому обробленні даних, а тому її об'єм є одним з основних показників швидкодії та потужності системи. Правда, варто враховувати, що оптимальна кількість RAM сильно залежить від використовуваної ОС — різні системи і навіть різні версії однієї операційної системи можуть сильно розрізнятися за споживаними ресурсами. Але моделі на одній ОС цілком можна порівнювати між собою за кількістю оперативної пам'яті.

Що стосується конкретних значень, то показники в 1 ГБ і менше в наш час однозначно є ознакою слабкого планшета. 2 ГБ та 3 ГБ можна назвати початковим рівнем, 4 ГБ та 6 ГБ — середнім класом, а у найбільш прогресивних моделях може встановлюватися 8 ГБ, а то й 16 ГБ (або навіть більше) оперативної пам'яті.

Від специфікації залежить насамперед швидкість роботи пам'яті, і, швидкодія апарату загалом (особливо під час роботи з великими обсягами даних чи ресурсомісткими додатками). В наш час зустрічаються дві базові специфікації - eMMC (embedded Multimedia Memory Card) і UFS (Universal Flash Storage); кожна їх має кілька версій. Загалом найбільш швидкими та просунутими на сьогодні є накопичувачі з UFS 3.1 та UFS 4.0, проте вони й коштують відповідно, а тому застосовуються переважно у планшетах преміум-класу. А детальніший опис цих стандартів виглядає наприклад:

- eMMC. Один із найпростіших і доступних стандартів твердотільної пам'яті — наприклад, саме цю специфікацію використовує більшість флешок. У планшетах та інших портативних гаджетах цей стандарт був загальноприйнятим до 2016 року, коли розпочалося впровадження UFS; однак і зараз він зустрічається нерідко — переважно завдяки невисокій вартості та низькому енергоспоживання. Швидкість у eMMC помітно нижче, ніж у UFS. Так, в актуальній версії eMMC 5.1A (2019 рік) швидкість читання становить до 400 МБ/с, а більше рання та поширена версія eMMC 5.1 передбачає до 250 МБ/с у режимі читання, до 125 МБ/с у режимі послідовного запису та всього лише до 7.16 МБ/с при випадкової запису (простіше кажучи, як роботи з додатками).

- UFS. Стандарт твердотільних накопичувачів, створений як швидший і найдосконаліший спадкоємець eMMC. Крім збільшених швид...костей обміну даними, в UFS було змінено ще й формат роботи — він повністю дуплексний, тобто читання та запис можуть здійснюватися одночасно (тоді як у eMMC ці процеси виконувались по черзі). Також була значно підвищена ефективність у режимі випадкового читання та запису, що позитивно позначилося на якості роботи з додатками. Конкретні швидкості обміну даними та особливості роботи залежать від версії UFS, в наш час на ринку можна зустріти такі варіанти:

• 2.0. Найбільш рання із версій; була випущена ще 2013 року. Забезпечує швидкість передачі даних до 600 МБ/с на одну лінію та до 1,2 ГБ/с на дві лінії, які максимально доступні в цій версії. Ті ж показники має нова версія 2.1, проте вона доповнена низкою важливих нововведень. Тому пам'ять UFS 2.0 у планшетах використовується дуже рідко.
• 2.1. Перша з версій, що набули широкого поширення; була випущена у 2016 році. За показниками швидкості не відрізняється від описаної вище версії 2.0, а основні відмінності полягають у деяких удосконаленнях. Зокрема, в UFS 2.1 було запроваджено індикатор стану («здоров'я») накопичувача, можливість віддаленого оновлення прошивки, а також низку рішень, спрямованих на підвищення загальної надійності.
• 2.2. Розвиток стандарту UFS 2.x представлений влітку 2020 року. Ключовим поліпшенням є використання функції WriteBooster (яка спочатку з'явилася в UFS 3.1); ця функція дозволяє значно збільшити швидкість запису і, відповідно, загальну продуктивність задачах на кшталт запуску додатків.
• 3.0. Версія, випущена у 2018 та реалізована «в залозі» роком пізніше. Пропускна здатність була збільшена до 2,9 ГБ/с на дві лінії (1,45 ГБ/с на одну), були впроваджені нові версії електронного протоколу M-PHY (фізичний рівень) та заснованого на ньому UniPro, підвищена надійність роботи з даними та розширено температурний режим роботи контролерів (теоретично він може становити від -40 °С до 105 °С).
• 3.1. Спадкоємець стандарту UFS 3.0, офіційно представлений на початку 2020 року. Позиціонується як специфікація, створена спеціально для мобільних пристроїв високої продуктивності та спрямована на збільшення швидкості роботи за максимального зниження енергоспоживання. Для цього в UFS 3.1 реалізовано низку нововведень: енергонезалежний кеш Write Booster для прискорення запису; спеціальний режим енергозбереження DeepSleep для відносно простих та недорогих систем; а також функція Performance Throttling Notification, що дозволяє накопичувачу подавати на керуючу систему сигнали про перегрівання. Крім того, цей стандарт може додатково передбачати підтримку розширення HPB, що підвищує швидкість читання.
• 4.0. У версії UFS 4.0 удвічі збільшили пропускну спроможність на смугу (23.2 Гбіт/с на лінію) і приблизно на 46% покращили показники енергоефективності (порівняно з попередньою специфікацією 3.1). Модулі пам'яті UFS 4.0 забезпечують максимальну швидкість читання до 4200 МБ/с, запису — до 2800 МБ/с.