Порівняння Blackview Active 8 Pro 256 ГБ vs Oukitel RT5 256 ГБ

— Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі; традиційно вказується в дюймах. Більш великі екрани зручні як в перегляді, так і в сенсорному управлінні. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на розміри, енергоспоживання і ціну всього планшета (збільшення вартості нерідко пов'язано ще й з тим, що для більшого екрана бажана також більша роздільна здатність). Рідкісні птахи із сімейства сучасних планшетів. мають екрани на 7 дюймів; багато з них схожі на дещо збільшені смартфони. Розміри в 8 дюймів і 9 дюймів можна вважати базовими. 10-дюймова і 11-дюймова діагональ — це досить великий показник для планшета споживчого класу; а екрани в 12", 13", 14" і більше характерні переважно для моделей професійного рівня.

— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана в планшеті — розмір матриці в точках (пікселях) по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване і згладжене зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю. Водночас вона помітно позначається на вартості — як через високу ціну самих екранів, так і через підвищені вимоги до продуктивності системи.

—...PPI. Абревіатура від «points per inch», тобто «точок (пікселів) на дюйм». Цей параметр визначає, скільки пікселів розташовується на лінії довжиною в 1 дюйм (2,54 см), проведеній по горизонталі або вертикалі екрана; він безпосередньо залежить від роздільної здатності і розміру дисплея. В цілому чим більше значення PPI — тим більш чіткою, згладженою і, відповідно, якісною буде картинка на екрані. А при певній щільності пікселів людське око взагалі перестає розрізняти окремі точки, сприймаючи повністю згладжене зображення.

— Тип матриці. Технологія, за якою виготовлений дисплей планшетного ПК. На сьогоднішній день використовуються матриці таких типів:

• — TN-Film (Twisted Nematic+Film). Найстаріша з сучасних технологій виготовлення рідкокристалічних екранів. Такі матриці відрізняються малим часом відгуку, але мають невеликі кути огляду, і забезпечують відносно невисоку якість зображення. Деякий час вони були досить популярні завдяки невисокій вартості, однак на сьогоднішній день практично зійшли зі сцени через розвиток і здешевлення більш прогресивних технологій.
• — IPS (In Plane Switching). Такі матриці характеризуються відмінною кольоропередачею і широкими кутами огляду у всіх площинах перегляду. Першопочатково вони мали досить великий час відгуку і коштували дорого, проте технології не стоять на місці — удосконалені версії IPS є більш «швидкими» та недорогими. Завдяки цьому цей тип матриці зустрічається у всіх типах планшетів, навіть серед пристроїв бюджетного класу.
• — PLS (Plane to Line Switching). Тип матриці, розроблений інженерами компанії Samsung як недорога і більш якісна альтернатива оригінальній IPS, з підвищеною яскравістю і контрастністю. З низки причин застосовується переважно в пристроях середнього і вищого цінового діапазону.
• — LTPS (Low Temperature Poly Silicon). Технологія виробництва TFT-дисплеїв з використанням кремнію. Показники яскравості, контрастності і кутів огляду на рівні екранів вироблених на основі IPS. Ключовою особливістю даної технології є можливість вбудовування управляючої електроніки прямо в екран, але при цьому дані дисплеї залишаються легкими й тонкими. Така технологія досить дорога у виробництві, але за рахунок того що не потрібно використовувати додаткові чипи для управління зображенням, ціна кінцевих пристроїв знаходиться на прийнятному рівні.
• — MVA. Абревіатура від «Multi-domain Vertical Alignment». Один з найпопулярніших на сьогоднішній день різновидів технології VA. Є свого роду перехідним варіантом між TN-film і IPS (див. вище), поєднуючи ряд переваг обох типів. З одного боку, MVA-матриці забезпечують досить якісну передачу кольорів і глибокий чорний колір, з іншого — час відгуку в них набагато нижче, ніж в TN-film. У той же час подібні екрани не позбавлені недоліків: при строго перпендикулярному погляді відтінки чорного можуть «змазуватися» і зливатися, а колірний баланс в цілому відчутно залежить від кута огляду. В планшетах не отримала широкого розповсюдження.
• –AMOLED. Абревіатура від «Active Matrix Organic Light Emitting Diode», тобто активна матриця на органічних світлодіодах. На відміну від більшості інших типів екранів AMOLED-матриця сама по собі є джерелом світла і не потребує окремого підсвічування, що відчутно знижує енергоспоживання. При цьому такі екрани характеризуються високою якістю контрастності і кольоропередачі, а зображення на них добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні. Головними недоліками AMOLED є складність у виробництві (як наслідок — висока ціна), а також схильність до нерівномірного зносу («вигорання») пікселів при тривалій роботі на високій яскравості, що може порушити кольоропередачу. З іншого боку, довести дисплей до такого зносу вельми складно, а виробники AMOLED-матриць постійно працюють над новими модифікаціями технології, покликаними усунути зазначені недоліки.
• — Super AMOLED. Допрацьована і вдосконалена версія технології AMOLED, створена компанією Samsung; компанія LG випускає такі екрани під маркою Ultra AMOLED. Одним з ключових поліпшень даної технології стало те, що в Super AMOLED екранах сенсорний шар вбудовується прямо в дисплей (а не робиться окремим). Це позитивно позначилося як на якості кольоропередачі і яскравості зображення, так і на точності і швидкості роботи сенсорів. Крім того, екрани цього типу на 20 % яскравіше оригінальних AMOLED, на 80 % менше виблискують і споживають на 20 % менше енергії.
• — Super Clear TFT. Технологія, створена Samsung спільно з Sony як альтернатива Super AMOLED дисплеям (попит на які виявився настільки високим, що у виробників просто не вистачило потужностей на випуск потрібної кількості). Створена на основі звичайної TFT з деякими поліпшеннями і доповненнями; за якістю зображення дещо програє Super AMOLED, але ненабагато, натомість виробництво Super Clear TFT значно дешевше і простіше.
• — OLED. Різні різновиди матриць, заснованих на органічних світлодіодах. За такими особливостями, як кольоропередача, контраст, енергоспоживання, такі екрани аналогічні описаним вище AMOLED; відмінності можуть полягати в дрібних деталях технології. В цілому OLED-дисплеї є досить прогресивними, вони зустрічаються переважно в топових моделях планшетів. Головні недоліки OLED-екранів - висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо).

— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. У той же час варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним планшетом, цілком достатня для більшості завдань; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється переважно для екранів, здатних видати понад 60 Гц. Проте висока частота розгортки — 90 Гц, 120 Гц, 144 Гц — може стати в нагоді в іграх і деяких інших завданнях, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.

— HDR. Технологія дозволяє розширити динамічний діапазон екрана. В даному випадку мається на увазі діапазон яскравості - простіше кажучи, наявність HDR дозволяє екрану відображати яскравіший білий і темніший чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: покращується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або дуже темних ділянках кадру не тонуть у білому або чорному кольорі. Однак усі ці переваги стають помітними лише за умови, що контент, що відтворюється, первинно записаний в HDR. В наш час застосовується кілька різновидів даної технології, ось їх особливості:

• HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість обмежуватиметься можливостями оригінального HDR10.
• HDR10+. Вдосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дозволяють передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з кількох кадрів, а й окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення кольору.
• Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій самій технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці цей формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.

— Скло Gorilla Glass. Спеціальне загартоване скло, що застосовується для покриття дисплеїв в сучасних гаджетах, включаючи планшети. Відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і ударів; а от конкретні властивості покриття Gorilla Glass залежать від його версії. Цей параметр також може уточнюватися в характеристиках планшета; ось найбільш актуальні на сьогодні версії:

• Gorilla Glass v3. Випущена в 2013 році, проте все ще зустрічається в сучасних пристроях. Це пов'язано насамперед з видатною стійкістю до подряпин: за цим показником третя версія «горили» залишалася неперевершеною аж до 2020 року (причому Gorilla Glass Victus, яка перехопила першість, в планшетах поки практично не використовується)
• Gorilla Glass v4. Покриття, створене в 2014 році. Основний акцент при розробці був зроблений на стійкості до ударів, завдяки чому цей показник, у порівнянні з попередньою версією, збільшився вдвічі (при товщині скла всього в 0,4 мм). А ось стійкість до подряпин дещо знизилася.
• Gorilla Glass v5. Версія, представлена в 2016 році. Стійкість до ударів, в порівнянні з попередником зросла в 1,8 разів, завдяки чому таке скло залишається цілим в 100 % випадків падіння з висоти 1,2 м (на рівну тверду поверхню) і в 80 % випадків падіння з висоти 1,6 м. Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
• Gorilla Glass v6. Версія зразка 2018 з упором на поліпшення ударостійкості. Вдвічі міцніше за 5-у версію, гарантовано витримує одноразові падіння з висоти 1.6 м і багаторазові (до 15 разів поспіль) з висоти 1 м.
• Gorilla Glass Victus. Після v3 це перша версія Gorilla Glass, де творці приділили стійкості до подряпин не менше уваги, ніж ударозахисту. Скло Victus дебютувало у 2020 році. Ударостійкість для нього заявлена на рівні 2 м при одноразовому падінні та 1 м при багаторазовому (до 20 разів поспіль).
• Gorilla Glass Victus+. Поліпшена модифікація захисного скла Gorilla Glass Victus, випущена у 2022 році. Наближена до кераміки зі стійкості до подряпин. Так, відповідно до мінералогічної шкали твердості Мооса скло починає дряпатися на рівні 7/10, тоді як оригінальна версія Victus дряпається на рівні 6/10.

Максимальна яскравість у нитках, що забезпечується екраном планшета.

Чим яскравіший дисплей, тим більш читабельним залишається на ньому картинка під інтенсивним зовнішнім освітленням. Також висока яскравість є важливою для коректного відображення HDR-контенту. Однак великий запас за цим показником позначається на вартості та енергоспоживання екрану. Виробники можуть вказувати стандартне, максимальне та пікове значення яскравості. При цьому між максимальною та піковою яскравістю не можна поставити знак рівності. Перша означає здатність екрана видавати зазначену яскравість по всій його площі, тоді як пікова — на обмеженій ділянці та нетривалий час (переважно для HDR-контенту).

Цей параметр показує, яка частина площі передньої панелі планшета посідає дисплей. Чим вище співвідношення дисплей/корпус - тим більше тонкими є рамки і тим компактніше планшет (при тій же діагоналі), тим витонченішим і естетичнішим він виглядає. Також цей показник важливий при утриманні планшета двома руками відразу (наприклад, в іграх): тонкі рамки або взагалі безрамкові моделі дають змогу далі пальцями дотягуватися, не знімаючи рук з пристрою.

Сертифікація дисплея планшета на предмет безпечного рівня випромінювання синього світла і частоти мерехтіння панелі. Наявність сертифіката TÜV Rheinland підтверджує комфортність екрану для очей.

TÜV Rheinland – великий міжнародний концерн зі штаб-квартирою в німецькому Кельні, що надає широкий перелік аудиторських послуг. Фахівцями компанії був розроблений і затверджений ряд тестів на відповідність екранів мобільних пристроїв, моніторів і телевізорів необхідному рівню захисту очей від шкідливого впливу випромінювання дисплеїв на зір користувача по той бік екрану. Авторитетна думка TÜV Rheinland користується повагою в техноком'юніті. Сертифікати цього органу видаються успішно випробуваним зразкам електроніки за впроваджувані технології фільтрації синього світла і зниження мерехтіння екранів.

Процесор є «серцем» пристрою. Саме він відповідає за виконання всіх обчислювальних операцій, необхідних для нормальної роботи планшета, і багато в чому визначає загальну швидкодію. Знаючи назву конкретної моделі процесора, можна легко знайти детальні дані про нього, в т.ч. порівняння з іншими моделями.

Найбільшою популярністю в наш час користуються чипи Snapdragon від Qualcomm (зокрема, топові рішення Snapdragon серія 7 і Snapdragon серія 8), MediaTek (бюджетні та «середні» процесори MediaTek Helio і лінійка просунутих чипсетів MediaTek Dimensity з підтримкою 5G), Unisoc, а серед планшетів на Windows часто зустрічаються процесори Intel (переважно сімейства Intel Core). Ну і не можна не згадати Apple зі своїми потужними процесорами M3, M4, M5.

У дужках вказується модель відеокарти, встановленої в планшеті. Відеокарта в таких пристроях не є окремою частиною, а є частиною процесора; тим не менш, вона все ж таки має чітку спеціалізацію і відповідає за графіку.

Відповідно, від характеристик відеоприскорювача безпосередньо залежать графічні можливості пла...ншета. Теоретично, знаючи назву, можна знайти детальні характеристики відеокарти, огляди, результати тестів та іншу інформацію і оцінити, наскільки вона підходить саме вам. Водночас у більшості випадків заглиблюватись у такі деталі немає потреби — всі компоненти системи, включаючи відеокарту, зазвичай підбираються таким чином, щоб відповідати загальному класу планшета й необхідним для цього класу можливостям.

Тактова частота процесора, встановленого в планшеті, фактично — максимальна кількість операцій, що виконується одним ядром процесора за секунду. Цей показник важливий для швидкодії системи, однак сама по собі висока тактова частота ще не гарантує швидкості. Фактична швидкість роботи процесора залежить також від його архітектури, кількості ядер і багатьох інших особливостей, а загальна швидкість роботи пристрою — ще й від об'єму «оперативки», встановленої ОС тощо. Тому нерідкі ситуації, коли потужні прогресивні планшети мають меншу частоту CPU, чим більш скромні моделі.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається у підсумку. До топ-моделей за версією Antutu належать планшети, що набрали понад 1M балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей варіант не дає абсолютної точності; докладніше про похибки вимірювання див. п. «3DMark Gamer's Benchmark».

NFC — технологія бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Чип NFC може працювати і як активний зчитувач, і зчитувальна мітка, завдяки чому можливості даного стандарту досить великі. Ось кілька варіантів застосування NFC, що зустрічаються в планшетах:

• — Пряма передача файлів на інший пристрій.
• — Автоматичне з'єднання по Wi-Fi або Bluetooth при піднесенні до іншого пристрою (користувачеві потрібно лише підтвердити підключення).
• — Розпізнавання безконтактних міток, наприклад, на ярликах і цінниках товарів (для здійснення покупок або їх обліку), на кредитних картках (для роботи з банківськими програмами), на проїзних і т. ін. Деякі виробники також випускають спеціальні універсальні мітки для своїх NFC-пристроїв, планшет можна запрограмувати на вчинення певної дії (наприклад, запуск програми) при зчитуванні конкретної мітки.
• — Безконтактні платежі — в магазинах, оплата проїзду і т. ін. (втім, в планшетах цей варіант зустрічається рідше, ніж у смартфонах)

Конкретний функціонал NFC залежить як від моделі планшета, так і встановленого на ньому програмного забезпечення (ПЗ).

— microUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, широко застосовується в сучасних планшетах як універсальний інтерфейс. MicroUSB використовується передусім для заряджання батареї та для підключення пристрою до комп'ютера, а за підтримки USB OTG до нього ж підключаються флешки та інші аксесуари (звісно, для роботи з повнорозмірним USB-штекером в такому випадку знадобиться перехідник). Цей роз'єм поступово замінюється на більш зручний та прогресивний USB-C (див. нижче), однак до повного зникнення microUSB ще дуже далеко.

— USB-C. Має схожі розміри з microUSB (див. вище) і прийшов йому на заміну, проте відрізняється конструкцією роз'єму — вона симетрична, що дозволяє підключати штекер будь-якою стороною. За застосуванням цей інтерфейс також аналогічний microUSB, з поправкою на те, що в USB-C часто зустрічається підтримка прогресивного стандарту 10Gbps, який забезпечує швидкість до 10 Гбіт/с. Крім того, через такий роз'єм простіше реалізувати швидке заряджання — деякі технології такого заряджання спочатку створювалися під USB-C.

— USB4. Високошвидкісна ревізія інтерфейсу USB, представлена в 2019 році. Вона використовує тільки симетричні роз'єми типу USB-C і не має власного формату даних — замість цього таке підключення використовується для передавання інформації одразу за кількома стандартами: USB 20Gbps і DisplayPort як обов...’язкові, а також PCI-E як опція. Інша особливість полягає в тому, що USB4 оснований на протоколі Thunderbolt. Також варто зазначити, що дана ревізія USB допускає підключення пристроїв «ланцюжком» (daisy chain) і за замовчуванням підтримує технологію Power Delivery, що дозволяє оптимізувати процес заряджання зовнішніх гаджетів (за умови, що в них також реалізована ця технологія).
Максимальна швидкість передавання даних у такого роз'єму повинна бути не нижче 10 Гбіт/с, фактично ж часто зустрічаються варіанти на 20 Гбіт/с і навіть 40 Гбіт/с (залежно від технологій і стандартів, підтримуваних конкретним портом). При цьому входи USB4 цілком сумісні з периферією роз'єму USB-C.

— DisplayPort Alt Mode. Функція, яка дозволяє передавати відеосигнал через порт USB-C. Це означає, що планшет може бути підключений до зовнішнього дисплея (монітоа, телевізора і т.д.) напряму через USB-C кабель, без необхідності в додаткових адаптерах або перетворювачах. Для використання DisplayPort Alt Mode потрібна підтримка як на гаджеті, так і на підключуваному пристрої (моніторі, телевізорі), а також відповідний USB-C кабель, здатний передавати відео. Зазначимо, що часто ця можливість реалізована в планшетах з двома портами USB-C, де один подає живлення, а інший виводить сигнал на додатковий монітор.

— USB-A 2.0. Повнорозмірний порт USB, що відповідає версії 2.0. Такий порт дозволяє підключати до планшета звичайну USB-периферію — наприклад, флешки або клавіатури; однак через великі розміри він зустрічається рідко, в основному в моделях бізнес-призначення та в «гібридах», комплектованих док-станціями (в таких випадках порт може розташовуватись на док-станції). Версія 2.0 підтримує швидкість передавання даних до 480 Мбіт/с.

— USB-A 5Gbps. Версія USB, раніше відома як USB 3.2 gen1 або USB 3.0. Використовує традиційний повнорозмірний роз'єм USB і забезпечує швидкість роботи до 4,8 Гбіт/с — у 10 разів вища від попередньої версії 2.0 — а також більшу потужність живлення. При цьому до таких роз'ємів цілком можна підключати і USB-A 2.0 периферію.

— HDMI. Цифровий інтерфейс, спеціально створений для трансляції HD-контенту: відео у високій роздільній здатності та багатоканального звуку. Дуже популярний у відеотехніці, зокрема, використовується практично у всіх сучасних телевізорах, часто зустрічається в проекторах, медіаплеєрах і т. п. Тому підтримка HDMI буде дуже корисною, якщо ви плануєте транслювати відео з планшета на зовнішній екран. У портативній техніці зазвичай використовується не повнорозмірний роз'єм, а зменшений miniHDMI або microHDMI, проте знайти кабель для такого порта не складає труднощів.

— Mini-jack (3.5 мм). Стандартне гніздо формату 3.5 мм mini-Jack. Такий штекер використовує переважна більшість сучасних дротових навушників, гарнітур і портативних колонок, тому і в більшості планшетів роль аудіороз'єму виконує саме порт 3.5 мм. Правда, якщо з навушниками і колонками проблем не виникає, то сумісність з гарнітурами не завадить уточнювати окремо — ці пристрої мають свою специфіку підключення. Також зазначимо, що існують планшети і без роз'ємів 3.5 мм — зазвичай вони розраховані на спеціалізовані аксесуари, підключувані через фірмовий роз'єм, або на бездротову Bluetooth-аудіотехніку.