Діаметр грифеля
Товщина грифеля (пишучого стрижня) в олівці або кожного крейди у наборі крейди (див. «Тип»).
Сенс цього параметра залежить від особливостей олівця. Так, у традиційних олівцях (грифель в оболонці) товщина стержня визначає лише максимальну товщину лінії, яку можна провести за один прохід. В цангових моделях (див. вище) цей параметр необхідний для пошуку змінних стрижнів: їх діаметр повинен відповідати розміру, на який розраховано кріплення. А змінні стрижні діаметром більше 2 мм, зазвичай, доводиться ще й заточувати. Однак у будь-якому разі кожен розмір хороший для своїх завдань: тонкі стрижні зручні при точних дрібних роботах, а для великих об'ємів штрихування бажано і олівці мати товстіший — вони не тільки зручніше, але і закінчаться не так швидко.
Що стосується крейди, то їх товщина визначає насамперед зручність при використанні, а також сумісність зі спеціальними цанговими олівцями, граючими роль власників.
Довжина грифеля
Здебільшого під завдовжки грифеля фактично мається на увазі довжина самого олівця або крейди (див. «Тип»). Це дозволяє певною мірою оцінити як габарити, так і те, чи надовго цього вистачить. В цангових олівцях (див. вище) цей параметр вказується вельми рідко — зазвичай, для моделей під графітові стрижні товщі 1 мм. Якщо ж він зазначений, зазвичай мова йде про штатному розмірі грифелів, що випускаються для цього олівця, або про максимальній довжині стрижня, який можна в ньому нормально використовувати.
Твердість грифеля
Твердість грифеля (пишучого стрижня) в олівці. Цей параметр актуальне виключно для простих олівців (див. «Призначення»); якщо він вказується для кольорових наборів — значить, в комплект поставки входять прості олівці (або графітні бруски) відповідної твердості.
Загалом чим м'якше стрижень — тим толще виходять лінії і тим насиченіший колір. Відповідно, м'які олівці краще підходять для штриховки, а тверді — для тонких акуратних ліній. Що стосується маркування, то в наш час найбільш популярні європейські позначення — літерами H (твердий) і B (м'який). Така буква може доповнюватися цифрою від 1 до 9, чим більше цифра, тим твердіше H-олівець і тим м'якше B-олівець. А позначення HB відповідає проміжної, середньої твердості; саме такі олівці вважаються оптимальними для нескладних повсякденних завдань, на зразок малювання діаграм і графіків в шкільних зошитах.
Матеріал корпуса
—
Дерево. Стандартний матеріал для традиційних одноразових олівців, в інших моделях практично не зустрічається. Дерево досить міцне і водночас легко піддається ножа при заточуванні.
—
Пластик. Пластик зустрічається тільки в цангових олівцях (див. вище). Його перевагами є невисока вартість, невелика вага і можливість надати такому корпусу практично будь-який колір. По міцності такі корпуси поступаються металевим, однак при звичайному повсякденному використанні цей момент не критичний.
—
Метал. Ще один матеріал, що зустрічається виключно в цангових моделях. Такі олівці міцніше і надійніше пластикових, однак і коштують помітно дорожче. Їх вага залежить від конкретного сплаву, він може бути як невеликим, так і значним.
