Макс. продуктивність
Максимальний об'єм води, який пристрій здатний перекачати за певну кількість часу; також цей параметр іноді називають пропускною здатністю. Він є однією з ключових характеристик будь-якого насоса, оскільки характеризує об'єми води, з якими може працювати пристрій. Водночас далеко не завжди має сенс гнатися за максимальною продуктивністю — адже вона помітно позначається на габаритах, вазі і «ненажерливості» агрегата.
Існують формули, які дозволяють вивести оптимальні значення продуктивності для різних ситуацій. Так, якщо насос призначений для подачі води до водозабірних точок, його мінімально необхідна продуктивність повинна бути не нижче найбільшої сумарної витрати; при бажанні до цього значення можна додати запас у 20 – 30%. А для каналізаційних моделей (див. «Призначення») все буде залежати вже від об'ємів стічних вод. Більш детальні рекомендації по вибору насоса залежно від продуктивності можна знайти в спеціальних джерелах.
Макс. напір
Максимальний напір, створюваний насосом. Цей параметр найчастіше позначають в метрах, по висоті водяного стовпа, який може створити агрегат — іншими словами, по висоті, на яку він здатний подати воду. Оцінити створюваний насосом тиск можна за простою формулою: кожен 10 м напору відповідають тиску в 1 бар.
Вибирати насос за цим параметром варто з урахуванням того, на яку висоту він повинен подавати воду, а також з поправкою на втрати і необхідність тиску у водопроводі. Для цього необхідно визначити різницю по висоті між рівнем води і найвищою точкою водозабору, до цієї цифри додати ще від 10 до 30 м (залежно від тиску, який потрібно отримати у водопроводі), і отриманий результат помножити на 1,1 — це і буде мінімально необхідний напір.
Вих. отвір підключення/патрубок
Розмір різьблення, призначеної для підключення шланга або трубопроводу до вихідного отвору насоса. При наявності в конструкції патрубка із зовнішнім різьбленням розмір вказується для неї, при відсутності — для внутрішнього різьблення вхідного отвору.
У будь — якому випадку розміри виходу насоса і кріплення на підключається до нього шлангу/трубопроводі повинні збігатися-інакше доведеться шукати перехідники. Ці кріплення традиційно вказуються в дюймах і частках дюйма.
Даний параметр актуальний в першу чергу для поверхневих моделей.
Вхід. отвір підключення/патрубок
Розмір різьблення, призначеної для підключення насоса до магістралі всмоктування. Цей параметр повністю аналогічний розміру вихідного отвору (див. вище) - зокрема, він може вказуватися як для патрубка, так і для вхідного отвору насоса.
Потужність
Номінальна потужність двигуна насоса. Чим могутніше двигун — тим, як правило, вища продуктивність агрегату, тим більше натиск, висота всмоктування і т.п. зрозуміло, ці параметри багато в чому залежать від інших особливостей (в першу чергу принципу дії, див. вище); але схожі по влаштуванню моделі цілком можна в загальних рисах порівнювати по потужності.
Відзначимо, що висока потужність, як правило, збільшує габарити, вага і вартість насоса, а також передбачає великі витрати електрики або палива (див. Тому вибирати насос за даним показником варто з урахуванням конкретної ситуації; більш детальні рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.
Хар-ки двигуна
Основні характеристики двигуна внутрішнього згоряння (див. «Живлення»), встановленого в мотопомпи. В даному пункті можуть зазначатись, зокрема, такі моменти:
— Об'єм. Робочий об'єм циліндра (циліндрів двигуна. Більший об'єм, зазвичай, забезпечує велику потужність, однак і споживання палива при цьому зростає соотстветственно.
— Потужність. Потужність бензинових і дизельних двигунів традиційно вказується в кінських силах. Сенс цього параметра той самий, що і у номінальній потужності (див. вище), яка вказується у ватах. А одні одиниці можна легко перевести в інші: 1 л. с. приблизно дорівнює 735 Вт. Однак позначення в кінських силах буває зручніше для оцінки і порівняння саме двигунів внутрішнього згоряння.
— Кількість тактів. У сучасних агрегатах з ДВЗ, включаючи мотопомпи, можуть застосовуватися 2-тактний або 4-тактний двигун. Перший варіант відрізняється більш високою потужністю і меншою вартістю; його недоліками є високий рівень шуму і необхідність заправки паливо-масляною сумішшю, що не дуже зручно. 4-тактний ДВЗ досить складні за конструкцією і дороги, однак вони простіше в експлуатації, та й шумлять менше. Зазначимо, що більшість 2-тактних двигунів — бензинові, дизелі цього типу на сьогодні практично не зустрічаються.
— Кількість циліндрів. Наявність декількох циліндрів сприяє рівномірності обертання вала двигуна. З іншого боку, ця особливість помітно позначається на розмірах і вазі, притому що рівномірність для насосів...некритична. Тому переважна більшість двигунів в сучасних мотопомпах — одноциліндрові.
— Спосіб запуску. Двигун може запускатися як вручну, та й електростартером. Про першому способі див. вище; ручний ж запуск важче (зазвичай потрібно зі значним зусиллям смикнути за спеціальний трос, часто кілька разів), однак більш надійний, тому що не залежить від акумулятора.
— Тип охолодження. У сучасних ДВЗ застосовуються два типи охолодження рідинне (водяне) і повітряний. Конкретно ж у мотопомпах переважна більшість пристроїв використовує другий варіант, оскільки повітряні системи значно простіше і дешевше, а їх ефективність хоча і нижче, ніж у водяних, але все ж цілком достатня.
