Польща
Каталог   /   Дім і ремонт   /   Посуд і приладдя   /   Кухонний посуд   /   Сковорідки

Порівняння RiNGEL Safran RG-1114-28 28 см vs RiNGEL Sea Salt RG-11003-24 24 см коричневий

Додати до порівняння
RiNGEL Safran RG-1114-28 28 см
RiNGEL Sea Salt RG-11003-24 24 см  коричневий
RiNGEL Safran RG-1114-28 28 смRiNGEL Sea Salt RG-11003-24 24 см коричневий
від 31 zł
Товар застарів
від 129 zł
Товар застарів
ТОП продавці
Типкласичнакласична
Характеристики
Розмір
28 см
24 см
Товщина дна3.2 мм
Висота стінок4.7 см
Матеріал сковородилитий алюмінійкований алюміній
Матеріал кришкискло
Матеріал ручокбакелітбакеліт
Антипригарне покриття
/Silver Powder/
кам'яне (мармур, граніт)
Функції та можливості
індукційне дно
миття в посудомийці
індукційне дно
миття в посудомийці
Комплектація
 
кришка
Країна походження брендуНімеччинаНімеччина
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogсерпень 2018жовтень 2017

Розмір

Загальний розмір сковороди (без урахування ручки). Для круглих моделей в даному разі вказується зовнішній діаметр, для квадратних — найчастіше зовнішній розмір по одній зі сторін. Для наборів з декількох сковорід (див. «Кількість в комплекті»), відповідно, наводяться дані по всім предметам з набору.

Наймініатюрніші сучасні сковороди мають розмір 18 см, 16 см, а то і менше. Більшість моделей належить до діапазону від 20 до 28 см, при цьому парні значення діаметра набагато популярніші ніж непарні. Так, виробів розміром 20, 22, 24, 26 і 28 см випускається помітно більше, ніж моделей на 21, 23, 25, 27 і 29 см. А в найбільших сковородах діаметр становить 30 см і більше; таких моделей у продажу досить багато .

В цілому від розміру залежать в першу чергу загальна ємність сковороди і можливість помістити на неї ті чи інші інгредієнти (великий шматок м'яса, цілу рибину тощо). Фактичний об'єм, правда, пов'язаний ще й з висотою бортиків (див. нижче); однак сковороди одного типу, як правило, схожі...за цією висотою, і їх ємність характеризується перш за все діаметром. Крім того, загальні габарити посуду визначають і можливість її використання в тій чи іншій духовці (якщо така можливість в принципі є — див. «Функції і можливості»); а ось сумісність з тією чи іншою конфоркою найкраще оцінювати за прямо заявленим діаметром дна (див. нижче) — він зазвичай менше загального діаметра, за рідкісними винятками.

Товщина дна

У цілому нині товсте дно вважається кращим, ніж тонке: що більше товщина дна — тим рівномірніше розподіляється у ньому тепло, то вище якість готування і тим нижче ймовірність, що у окремих місцях продукт підгорить. Крім того, товстий матеріал менш схильний до деформацій від сильного нагріву та перепадів температур. Правда, масивне дно впливає і на вагу виробу, проте в більшості випадків цей момент не є значним - і навіть навпаки, він сприяє стійкості сковороди і знижує ризик її перекинути з необережності. З однозначних недоліків можна відзначити хіба високу вартість товстих сковорід, але вона зазвичай виправдана з урахуванням робочих характеристик.

Вважається, що з більшості випадків бажана товщина дна щонайменше 5 мм. Втім, у сковорідках для млинців (див. «Тип») та інших «швидких» смажених страв допускаються менші показники — від 3 мм. Як правило, товщина дна відповідає товщині стінок (див. нижче), але можливі винятки.

Висота стінок

Висота стінок вибирається виробником залежно від типу сковороди (див. вище) та її розміру, однак схожі вироби можуть відрізнятися за висотою бортиків. У таких випадках варто врахувати особливості передбачуваного застосування. Так, високі бортики зручні при тушкуванні, приготуванні соусів та інших видів готування, які передбачають велику кількість рідини; крім того, вони дають змогу вмістити більше вмісту. З іншого боку, глибокі сковороди виходять більш дорогими і важкими. Невелика глибина, зі свого боку, дозволяє з легкістю перевертати млинці, омлети і інші подібні страви, проте знижує ємність.

Матеріал сковороди

Матеріал, з якого виготовлена ​​сковорода.

Найбільшою популярністю в наш час користується алюміній, він доступний на ринку в декількох варіантах – штампований, литий, кований, плюс всі ці три різновиди можуть мати анодоване покриття. З чавуну і сталі робиться помітно менше сковорідок, однак таких виробів теж випускається чимало. А ось мідь і кераміка – це в наш час дуже рідкісні, навіть екзотичні варіанти.

Ось більш докладний опис кожного зі згаданих матеріалів:

— Чавун. Класичний матеріал, який завдяки ряду характеристик не втратив популярності і в наш час. Головною його особливістю є поєднання високої теплоємності і відносно низької теплопровідності. Це означає, що чавунна сковорідка нагрівається хоча і повільно, але рівномірно, і так само повільно остигає; при цьому чавун легко переносить високі температури. Така властивість робить чавунні сковороди досить універсальними і придатними і для «повільного» і для «швидкого» вогню. На цей матеріал зазвичай не наноситься антипригарне покриття, однак при дотриманні певних правил догляду сам чавун може придбати аналогічні властивості — аж до того, що деякі страви при готуванні на чавуні взагалі можна не помішу...вати. Сковороди з цього матеріалу дуже важкі, однак багато хто вважає це перевагою — важка сковорода максимально стійка. З явних ж недоліків можна назвати схильність до корозії (що потребує ретельного дотримання правил догляду), а також відносну крихкість — чавун може розколотися від удару, який цілком винесла б сталь або алюміній. Також в такому посуді не можна зберігати їжу — її смак псується.

— Сталь. Нержавіюча сталь вважається одним з найбільш безпечних матеріалів: вона хімічно інертна і не схильна до взаємодії з їжею та іншими речовинами. Також цей матеріал міцний, стійкий до ударів, важить відчутно менше чавуну і водночас досить масивний для забезпечення стійкості. З іншого боку, для сталі властивий і ряд недоліків. Так, через високу теплопровідність вона нагрівається нерівномірно, а високі температури переносить погано — з'являються характерні райдужні розводи «кольору мінливості». Їжа на таких сковородах схильна пригорати — в результаті доводиться або миритися з цим, або шукати моделі з антипригарним покриттям (і тут вже безпека визначається властивостями цього покриття, див. нижче). Відмивати сталевий посуд теж досить складно — абразивні мийні засоби дряпають покриття і псують зовнішній вигляд, а без них може знадобитися багато часу і зусиль.

— Алюміній. Головною перевагою алюмінію є невисока ціна і, відповідно, доступність. Також для нього характерні хороша міцність, висока теплопровідність і, відповідно, швидке нагрівання, та й остигають такі сковороди досить довго. Однак у цього матеріалу є і ряд значних недоліків. Наприклад, їжа на алюмінієвій сковороді схильна пригорати, а відмивання її пов'язано з рядом складностей — небажано використовувати кислоти і луги, покриття легко дряпається. Крім того, тонкі сковороди дуже чутливі до перегрівання і можуть деформуватися; особливо це критично на електричних плитах, де контролювати температуру досить складно, а рівне дно посуду особливо важливе. Невелику вагу можна назвати як перевагою, так і недоліком алюмінію: вона знижує стійкість сковороди, але і полегшує роботу з нею. Внаслідок усього викладеного вище, даний матеріал використовується переважно в недорогому посуді. Алюмінієві сковорідки можуть вироблятися за різними технологіями, детальніше вони описані нижче; тут же відзначимо, що якщо в характеристиках сковороди зазначено просто «алюміній», то, швидше за все, мова йде про штампований виріб.

— Штампований алюміній. Штампування — найпростіша технологія виробництва алюмінієвих сковорідок, вона обходиться недорого. Однак і якістю такі вироби, зазвичай, не вражають: теплопровідність виходить порівняно низькою, а чутливість до перегрівання і схильність до деформацій — високою. Втім, ці моменти можуть частково компенсуватися збільшенням товщини або використанням додаткових вставок; найбільш прогресивні з «потовщених» алюмінієвих сковорідок за характеристиками можуть бути порівнянні з литими виробами (див. нижче).

— Кований алюміній. Технологія кування у разі сковород хороша тим, що вона забезпечує волокнисту структуру металу. Це позитивно позначається на міцності і вазі і забезпечує цілком гідні робочі характеристики (зокрема, теплопровідність) навіть при порівняно невеликій товщині матеріалу. Правда, і коштують ковані сковороди трохи дорожче штампованих.

— Литий алюміній. Дана технологія передбачає виготовлення посуду шляхом заливання розплавленого алюмінію в спеціальні форми. Вона вважається найбільш прогресивною, оскільки лиття забезпечує оптимальну структуру металу, як наслідок — відмінну теплопровідність і високу надійність. Правда, і коштують такі сковороди дорожче кованих і, тим більше, штампованих, та й важать трохи більше (останнє, втім, не обов'язково є недоліком).

— Анодований алюміній. Термін «анодований» описує не технологію виробництва самого посуду, а специфічний спосіб обробки алюмінієвої поверхні; сам посуд може бути і штампованим, і кованим, і литим (див. вище). При анодуванні на поверхні алюмінію утворюється міцний захисний шар, що запобігає контакту металу з вмістом сковороди. Цей шар стійкий до кислот; і якщо в звичайній алюмінієвій сковороді не рекомендується довго зберігати продукти або готувати «кислі» страви, то анодована таких обмежень не має. Та й взагалі таке покриття вважається абсолютно безпечним для людини. Недолік цього варіанта традиційний — висока ціна.

— Мідь. Однією з ключових переваг міді вважається незвичайний зовнішній вигляд, завдяки червонувато-золотистому забарвленню такий посуд дійсно виглядає красиво і стильно. З практичної сторони цей матеріал примітний високою теплопровідністю, завдяки якій сковорода прогрівається швидко і рівномірно — а це сприяє якісному і швидкому готуванню. Мідь погано підходить для регулярного контакту з їжею — це призводить до окислення і появи шкідливих речовин; однак цей недолік компенсується за рахунок використання додаткових покриттів (наприклад, з олова або сталі). А ось однозначним недоліком даного матеріалу є висока вартість. Крім того, мідна поверхня втрачає блиск буквально після першого готування, а для відновлення зовнішнього вигляду її потрібно мити вручну спеціальними засобами. У світлі цього мідних сковорідок в наш час випускається небагато, переважно це «дизайнерський» посуд, розрахований на кухні певного стилю.

— Кераміка. Кераміка добре накопичує й утримує тепло, до того ж без проблем переносить навіть сильне нагрівання і допускає використання в духовці без будь-яких обмежень. З іншого боку, теплопровідність цього матеріалу не дуже висока, і він погано підходить для застосування на конфорках. Як наслідок, керамічними робляться переважно тажини (див. «Тип»), розраховані саме на готування в духовці.

Матеріал кришки

Матеріал кришки, що постачається в комплекті зі сковорідкою.

Метал. Головними перевагами класичних металевих кришок є висока міцність і стійкість до ударів: Ви можете не переживати про те, що розіб'єте таку кришку, випадково впустивши її на підлогу (або щось важке — на неї). Крім того, більшість металевих кришок легко переносять перебування в духовці (див. «Додатково»). З іншого боку, метал непрозорий, і єдиний спосіб визначити стан продукту, що готується — підняти кришку, що не завжди зручно (особливо якщо перевіряти доводиться часто). Також цей матеріал схильний до появи подряпин при митті абразивними засобами, «йоржиками» тощо.

Скло. Скляні кришки з'явилися як альтернатива непрозорим металевим. Головна їх перевага очевидна: можливість спостерігати за тим, що відбувається на сковороді, не знімаючи кришку. Справедливості заради потрібно відзначити, що запотівання і забруднення в процесі готування часто погіршують видимість, проте вона все одно вище, ніж через метал. Крім того, скло краще переносить «жорстку» мийку абразивними засобами. З недоліків варто відзначити насамперед крихкість і чутливість до ударів — є певний ризик розколоти таку кришку при необережному поводженні. Втім, в конструкції зазвичай використовується досить товсте скло, і для подібної неприємності потрібний досить сильний удар, так що загалом скляні кришки цілком б...езпечні.

— Кераміка. Керамічні кришки застосовуються виключно у сковородах з того ж матеріалу (див. вище). Нагадаємо, такі сковороди звичайно належать до тажинів і розраховані на приготування в духовці; однаковий матеріал посуду і кришки сприяє рівномірному прогріванню. .

— Чавун. Ще один матеріал кришок, застосовуваний в поєднанні з тим же матеріалом самої сковороди (простіше кажучи, чавунні кришки використовуються виключно з чавунним посудом). За більшістю особливостей даний матеріал аналогічний описаному вище металу: з одного боку, він міцний, з іншого – непрозорий. Ключовою же відмінністю чавунних кришок від звичайних металевих є велика товщина. Це, з одного боку, сприяє збереженню тепла всередині посуду, з іншого - помітно позначається на вазі і вартості. Тому даний матеріал в наш час зустрічається рідко – переважно серед сотейників і жаровень (див. вище), для яких описані переваги більш важливі, ніж недоліки.

Антипригарне покриття

Тип антипригарного покриття, що використовується в сковороді (за його наявності — деякі сковороди не мають спеціального покриття).

Якщо в характеристиках вказується просто наявність покриття, без уточнення його типу – варто виходити з того, що це, швидше за все, тефлон (функціональний, проте недовговічний і такий, що потребує дбайливого поводження – докладніше див. нижче). Це дасть максимальну гарантію від різних неприємностей. А ось докладний опис різних видів антипригарного покриття:

Тефлонове. Покриття на основі політетрафторетилену, відомого під назвою «тефлон». Один з найбільш популярних варіантів у сучасних сковородах — відносно недорого, дуже зручно при готуванні і легко очищається. Водночас цей матеріал має свої особливості у використанні. Перш за все, його потрібно максимально берегти від подряпин: при готуванні слід використовувати дерев'яну або силіконову лопаточку (не металеву, не кажучи вже про ножі), а при митті не можна застосовувати абразивні засоби і металеві губки (втім, це зазвичай і не потрібно). Якщо ж подряпина або якесь інше пошкодження все ж з'явилося, використовувати тефлонову сковорідку не можна — вона починає виділяти шкідливі речовини, єдиний варіант — заміна посуду. Дане покриття чутливе до перегрівання (також починається виділення шкідливих речовин, можуть з'явитися тріщини), його не можна використовувати на сильно...му вогні і не рекомендується застосовувати на електричних плитах. Крім того, вважається, що товщина тефлонових сковорідок повинна бути не менше 5 мм, бажане багатошарове дно (див. «Додатково»). Також відзначимо, що навіть найякісніший тефлон при найдбайливішому застосуванні має обмежений термін служби — близько 5 років.

Керамічне. Покриття, створене як спроба усунути деякі недоліки тефлону. Головною його перевагою є повна нешкідливість: кераміка не виділяє шкідливих речовин при високих температурах і подряпинах. При цьому подряпати її досить важко, а тому зі сковородою можна використовувати лопатки з будь-якого матеріалу, мити її абразивними засобами тощо. Крім того, таке покриття виглядає досить естетично. Водночас воно є різновидом скла і, як будь-яке скло, досить чутливе до ударів. Ще один недолік — делікатність у митті: гарячі керамічні сковороди не можна ставити під холодну воду (інакше можуть з'явитися тріщини, а то і сколи), а з посудомийними машинами вони слабо сумісні.

Кам'яне (мармур). До даної категорії належать всі покриття, посилені вкрапленнями кам'яної крихти. Матеріал таких вкраплень може бути різним: мармур, граніт, інші мінерали, у тому числі їх поєднання. Такі рішення, зазвичай, більш стійкі та довговічні, ніж тефлон, однак конкретні властивості можуть бути різними, так що особливості експлуатації потрібно уточнювати за інструкцією до посуду.

Титанове. Антипригарні покриття на основі титану примітні насамперед високою міцністю. Так, якщо на всіх інших різновидах рекомендується використовувати дерев'яні лопатки, то титанові поверхні нерідко допускають роботу і з металевими приладами (втім, цей момент все одно не завадить уточнити за інструкцією до сковородки). З іншого боку, таке покриття характеризується досить високою вартістю.

Емалеве. Покриття на основі емалі характеризуються непоганою міцністю і стійкістю до подряпин, вони нормально переносять контакт з виделками і навіть ножами, а також не бояться перегрівання. Антипригарні властивості у таких покриттів можуть бути дещо гірші, ніж у інших різновидів, однак тут все залежить від конкретного виду емалі. З однозначних же недоліків можна назвати порівняно слабку теплопровідність і ймовірність появи сколів при ударах і падіннях. Крім того, деякі види емалі мають мікропористу структуру і при смаженні потребують більшої кількості олії, ніж інші види покриттів. Тому даний варіант зустрічається відносно рідко.

— Відсутнє. Відсутність антипригарного покриття в конструкції сковороди далеко не завжди є однозначним недоліком. По-перше, додаткові покриття неминуче позначаються на ціні (причому чим якісніше склад – тим він дорожчий); по-друге, багато з них вимагають дбайливого поводження (див. вище). Таким чином, сковороди без покриття виходять менш дорогими і більш невибагливими в чищенні (хоча саме чищення може виявитися досить трудомістким процесом). При цьому варто відзначити, що деякі матеріали самі по собі мають антипригарні властивості; характерний приклад - чавун, (див. «Матеріал сковороди»).

Комплектація

Додаткові аксесуари, що постачаються разом зі сковородою.

Кришка. Наявність кришки в комплекті позбавить Вас від клопоту з підбором: «рідна» кришка оптимально підійде не тільки за розміром, але і за особливостями конструкції сковороди.

— Накладки на рукоятку. Змінні накладки на основну рукоятку сковороди. Такі пристосування захищають руки від опіків і дають можливість безпечно братися за ручку, навіть якщо сковорода сильно нагрілася. А знімними вони робляться переважно для того, щоб посуд можна було також без обмежень використовувати в духовці.

Лопатка. Придбавши сковороду в такій комплектації, Вам не доведеться купувати лопатку окремо; це може знадобитися, наприклад, якщо Ви оснащуєте кухню «з нуля». Ще один момент полягає в тому, що комплектні лопатки за визначенням підходять для покриття сковороди — це особливо важливо для тефлону або «мармуру» (див. «Антипригарне покриття»).

Решітка. Решітка найчастіше постачається зі сковорідками-ВОКами (круглої форми), в цьому разі вона напівкругла. При готуванні вона кладеться на сковороду зверху і прикриває половину. Основне призначення такої решітки — розміщення шматочків, які вже обжарились; при цьому вони не остигають завдяки теплу від сковорідки. Також решітку можна зустріти і в сковородах гриль, для яких передбачено виріз в центральній...частині для конфорки. Таким чином вогонь безпосередньо взаємодіє з продуктами, що готуються.

— Підставка. Підставкою з дерева або іншого теплоізоляційного матеріалу комплектуються переважно порційні сковорідки. Детальніше про такий посуд см. «Тип», тут же нагадаємо, що вона застосовується не тільки для готування, а й для подачі страв – а при розміщенні гарячої сковорідки на столі без підставки не обійтися. Крім того, подібним аксесуаром можуть доповнюватися сковороди інших типів - у таких варіантах підставка призначена переважно для додаткової зручності при готуванні. Наприклад, вона дасть змогу поставити гарячу сковороду з готовим блюдом на кухонний стіл, звільнивши конфорку для іншого посуду.