Порівняння HP DesignJet T530 (5ZY60A) vs Canon imagePROGRAF TM-300

Формат паперу, на який розрахований плоттер. У більшості моделей використовуються формати, відповідні стандарту ISO 216 і позначаються буквою А з цифрою. До таких форматів відноситься і популярний А4, але плоттери звичайно працюють з більш великою папером:

• A0+. Таке маркування означає, що плоттер здатний працювати з листами більш великого формату, ніж А0 (див. нижче). Власне формат А0+ передбачає ширину аркуша 914 мм, проте в даному випадку зазвичай передбачається підтримка і більш широких носіїв — близько 1100 мм (1050 – 1150 мм) у найбільш скромних моделях даного форматуА0+ 44") і 1500 мм і більше в найбільш великих (А0+ ≥ 60")
• A0. Папір даного формату має розмір 1189х841 мм.
• A1. Папір розміром 841х594 мм — іншими словами, половина формату А0.
• A2. Аркуш формату має розміри приблизно з газетний розворот — 420х594 мм, вдвічі менше А1. Вважається відносно невеликим, за мірками плотерів.
• A3. Найбільш мініатюрний формат, що зустрічається в сучасних плоттерах: 297х420 мм, тобто всього вдвічі більше стандартного А4 (іншими словами — з журнальний розворот). Використовується в окремих моделях настільного формату (див. «Установка») — зокрема, текстильних пристроях (див. «Тип») для друку на футболках та іншому одязі схожого розміру.

Також варто відзначити, щ...о багато моделі здатні працювати і з іншими форматами. Причому мова йде не тільки про зменшених, але і про більш великих варіантах: максимальна ширина носія (див. нижче) часто перевищує показники штатного формату паперу.

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найменший обсяг краплі чорнила, який здатна видати друкуюча голівка струминного або аналогічного за технологією друку плоттера (див. «Тип»).

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю друку (див. «Макс. роздільна здатність»): чим більше точок на дюйм — тим дрібніше повинні бути окремі точки і, відповідно, краплі. Водночас моделі з однаковим числом dpi можуть і дещо відрізнятися за цим параметром. У таких випадках варто виходити з того, що менший об'єм краплі потенційно забезпечує кращу якість друку, з більш точною передачею тонких ліній і границь між окремими областями зображення, проте подібні можливості відповідно впливають на ціну пристрою.

Найменша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Подібні пристрої за визначенням розраховані на великоформатну друк і слабо підходять для невеликих носіїв; тому якщо Ви плануєте часто друкувати на форматах менше штатного (див. «Формат паперу»), варто звернути увагу на цей параметр і переконатися, що обраний плоттер зможе працювати з усіма необхідними матеріалами.

Найбільша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Чим більше цей параметр, тим крупніше матеріали, які можна друкувати на пристрої; однак габарити, вага і вартість плоттера за рахунок цього також помітно збільшуються.

Найбільший діаметр рулону, який можна встановлювати в плоттер з функцією рулонної друку (див. вище). Цей параметр стане в нагоді насамперед для підбору носіїв: матеріал однієї і тієї ж ширини може випускатися в рулонах різного діаметра.

Найменша щільність паперу, на якій плотер здатний нормально друкувати. Щільність виражається в грамах на квадратний метр; відповідно, чим щільніший папір — тим він товщий, а чим більше різниця між мінімальною і максимальною щільністю паперу — тим з більшим діапазоном матеріалів може працювати плотер.

Використання занадто тонких матеріалів може призвести до цілого ряду неприємностей: захоплення декількох аркушів, зминання, «зажовуванню» і т. ін. Тому якщо Ви плануєте використовувати папір невеликої щільності — варто звернути особливу увагу на дану характеристику.

Найбільша щільність паперу, з якої плоттер здатний нормально працювати. Детальніше про щільності загалом див. п. «Щільність паперу (хв)»; а на максимальне її значення варто звертати увагу, якщо Ви плануєте використовувати товсті матеріали. Не варто намагатися друкувати на більш щільних носіях, ніж заявлено в характеристиках пристрою: навіть якщо плоттер зможе нормально захопити таку папір, вона може привести до серйозної поломки.

Кількість окремих картриджів, необхідне плоттеру для роботи.

Кожен картридж відповідає за свій базовий колір, використовуваний при друку. Монохромні плотери (див. «Кольоровість») за визначенням використовують лише один картридж, під чорний колір — так що для подібних пристроїв даний параметр зазвичай взагалі не уточнюється. А ось при кольорового друку, де всі доступні відтінки виходять шляхом змішування базових кольорів, кількість таких кольорів (і, відповідно, картриджів) може бути різним.

Найбільш скромні із сучасних кольорових плотерів розраховані на роботу з 4 або 5 картриджами. Перший варіант відповідає колірній схемі CMYK 4 базових кольори — це мінімум, необхідний для повноцінного кольорового друку. Зі свого боку, 5 картриджів зазвичай означають схему кольорів CMYK, доповнену окремим запасом чорнила для чорно-білих зображень — це дозволяє не витрачати для таких зображень матеріали, які можуть знадобитися для кольорових відбитків, а також здійснювати монохромний друк навіть при спорожнілих кольорових картриджах, і навпаки.

Загалом такі набори базових кольорів обходяться недорого, при цьому вони здатні забезпечити досить непогана якість відбитків; так що плоттери на 4 – 5 картриджів у наш час дуже популярні. Однак використання додаткових базових кольорів дозволяє помітно збільшити якість зображення, насамперед достовірність передачі кольору. У світлі цього в прогресивних плоттерах може передбачатися значно...більше число картриджів — 6 – 10, а іноді і більше. Такі пристрої досить дорогі і складні в експлуатації, проте вони бувають незамінними при друку матеріалів з високими вимогами до якості кольори.