Порівняння Canon imagePROGRAF TM-300 vs Canon imagePROGRAF TX-3000

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найбільша ширина паперу або іншого носія, з якою здатен працювати плоттер. Чим більше цей параметр, тим крупніше матеріали, які можна друкувати на пристрої; однак габарити, вага і вартість плоттера за рахунок цього також помітно збільшуються.

Найбільший діаметр рулону, який можна встановлювати в плоттер з функцією рулонної друку (див. вище). Цей параметр стане в нагоді насамперед для підбору носіїв: матеріал однієї і тієї ж ширини може випускатися в рулонах різного діаметра.

Способи передачі даних, підтримувані плоттером.

Крім прямого підключення до ПК по USB, що підтримується абсолютною більшістю подібних пристроїв, великою популярністю в наш час користуються підключення до комп'ютерних мереж — зазвичай через дротовий порт LAN, а нерідко і по Wi-Fi. В останньому випадку додатково можуть підтримуватися особливі режим роботи — Wi-Fi Direct і/або . Також можна зустріти плоттери з підтримкою зовнішніх носіїв — у вигляді картрідера або власного порту USB флешок.

Ось детальніший опис кожного з цих варіантів:

— Підключення до ПК (USB). Підключення до стандартного USB-порту комп'ютера або ноутбука — класичний формат передачі даних, наявний практично у всіх сучасних плоттерах. Дозволяє передавати пристрою завдання на друк, керувати ними, приймати на комп'ютер різні повідомлення про роботу, зберігати оцифровані матеріали з вбудованого сканера (за його наявності — див. вище) і т. ін. До недоліків даного підключення можна віднести те, що воно розраховане на взаємодію між плотером та тільки одним конкретним комп'ютером. Правда, на цьому комп'ютері можна налаштувати спільний доступ через мережу — однак це досить складно, простіше відразу вибрати апарат з можливіс...тю мережевого підключення (див. нижче).

— Підключення до мережі (LAN). Підключення до локальної мережі через дротовий інтерфейс LAN. Сама по собі можливість мережевого з'єднання як мінімум робить плоттер доступним з будь-якого комп'ютера локальної мережі; а деякі моделі допускають навіть управління через Інтернет. Крім цього, в подібних пристроях можуть передбачатися різні специфічні мережеві функції — наприклад, надсилання матеріалів зі сканера на файлове сховище або електронну пошту. А дротове з'єднання не так зручно, як Wi-Fi — власне, за необхідності прокладати дріт — проте воно обходиться дешевше, до того ж забезпечує більш стабільну і надійну зв'язок, не залежну від перешкод і рівня перешкод поблизу пристрою.

— USB (для флешок). Роз'єм для підключення різних зовнішніх носіїв, встановлений в самому плоттері. Крім флешок, такий роз'єм може застосовуватися для зовнішніх HDD, а також для фотокамер і багатьох інших портативних гаджетів з вбудованими накопичувачами. У будь-якому разі подібне підключення використовується переважно для прямого друку — відправлення файлів на друк без використання комп'ютера. А за наявності сканера (див. вище) через USB-порт можна також копіювати на зовнішнє пристрій відскановані матеріали. Навігація по вмісту зовнішніх носіїв здійснюється зазвичай за допомогою встановленого на плоттері дисплея.

— Кардридер. Вбудований пристрій для читання карт пам'яті — найчастіше формату SD (хоча конкретні види та обсяги підтримуваних карт варто уточнити окремо, т. к. стандарт SD охоплює кілька підвидів носіїв). Застосування даної функції загалом аналогічно описаному вище USB-порту для флешок — вона дає можливість друкувати матеріали безпосередньо з зовнішнього носія, а також зберігати на цей носій дані, отримані зі сканера (за його наявності). Карти пам'яті в наш час підтримуються у багатьох типах електронних пристроїв — зокрема, картрідерами практично обов'язково оснащуються ноутбуки, а в цифрових фотокамерах саме даний тип носіїв стандартно використовується для збереження знятих матеріалів. Відповідно, наявність картрідера в плоттері полегшує обмін даними з подібною технікою: витягнути і вставити карту нерідко буває простіше, ніж копіювати матеріали на комп'ютер або морочитися з прямим підключенням по USB (якщо воно взагалі доступно).

— Wi-Fi. Наявність власного модуля Wi-Fi дозволяє плоттеру підключатися до комп'ютерних мереж, а також використовувати спеціальні функції на зразок Wi-Fi Direct і Airprint. Про таких функціях див. нижче; що стосується мережевого підключення, то воно забезпечує ті ж можливості, що й описаний вище дротовий стандарт LAN. При цьому з'єднання по Wi-Fi помітно зручніше, оскільки дозволяє обійтися без прокладки кабелів. Правда, таке підключення обходиться дещо дорожче, до того ж швидкість передачі даних може падати при великій кількості перешкод або «завантаженому ефірі»; однак для плотерів останнє найчастіше не є критичним, а ціна Wi-Fi модуля нерідко виявляється незначною порівняно з ціною всього пристрою. Так що більшість сучасних мережевих моделей підтримує не тільки проводове, але і бездротове підключення.
В характеристиках також може уточнюватися стандарт Wi-Fi, використовуваний пристроєм; найчастіше це Wi-Fi 4 або Wi-Fi 5. Однак різниця між цими стандартами в даному випадку не принципова: обидва вони забезпечують достатню швидкість для функцій, що реалізуються в плоттерах, а сучасне бездротове обладнання зазвичай передбачає сумісність з усіма основними стандартами Wi-Fi.

— Wi-Fi Direct. Функція, що зустрічається в моделях з вбудованими модулями Wi-Fi (див. вище). Підтримка Direct дозволяє підключати до такого плоттеру інші Wi-Fi пристрої (ноутбуки, смартфони, фотокамери тощо) безпосередньо, без використання роутера і локальної мережі. Це буває особливо зручно за відсутності мережевого обладнання, або якщо його потрібно додатково налаштовувати. У набір функцій, доступних при такому підключенні, входить як мінімум надсилання матеріалів на друк; однак може передбачатися також управління налаштуваннями плоттера і інші, більш специфічні можливості.

— AirPrint. Технологія прямого друку через бездротове з'єднання, що застосовується в пристроях Apple — смартфонах iPhone, планшетах iPad, ноутбуках MacBook і т. ін. Друк через AirPrint відрізняється зручністю і простотою — вона не потребує додаткової настройки при підключенні до плоттеру і може здійснюватися буквально «в один дотик». Зв'язок з друкуючим пристроєм при цьому здійснюється по Wi-Fi напряму — аналогічно описаному вище Wi-Fi Direct (власне, AirPrint зазвичай передбачається як додаток до цього режиму).

Моделі картриджів, використовуваних в плоттері. Маючи ці дані, можна з легкістю знайти для пристрою «рідні» витратні матеріали.

Ємність вбудованого накопичувача, встановленого в плоттері.

Насамперед зазначимо, що не варто плутати цей накопичувач з вбудованою пам'яттю (див. вище): у цьому разі мова йде про носії, призначеному для тривалого зберігання великих об'ємів даних. Відповідно, таке сховище відрізняється від згаданої пам'яті більшою місткістю — його об'єм обчислюється вже гігабайтами. Крім того, вбудований накопичувач зазвичай являє собою жорсткий диск — цей тип носіїв краще підходить для застосування описаного. Такий диск призначається переважно для зберігання різних графічних матеріалів — вихідних малюнків, макетів для друку, даних зі сканера (за його наявності — див. вище) і т. п. Чим більше об'єм, тим більше подібних матеріалів можна одночасно тримати в пам'яті плоттера.

Заздалегідь «залити» матеріали в пам'ять пристрою і відправляти їх на друк прямо з панелі управління нерідко буває зручніше, ніж щоразу включати керуючий комп'ютер — особливо якщо друкувати доводиться часто і багато, а комп'ютери іноді виявляються недоступні (наприклад, через неспівпадання робочих графіків у друкарів та дизайнерів). З іншого боку, подібний функціонал актуальний переважно для потужних продуктивних плотерів, а наявність вбудованого накопичувача помітно позначається на вартості. Тому дана особливість зустрічається переважно в досить прогресивних моделях.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний плоттером під час роботи. Чим нижче цей показник, тим менше незручностей оточуючим буде створювати пристрій. Водночас в сучасних плоттерах рівень шуму зазвичай не перевищує 60 дБ, що порівнянно з телевізором на середній гучності; а багато з них не «дотягують» до 50 дБ, відповідних неголосного розмови на відстані 2-3 м. А якщо врахувати ще й те, що плоттери зазвичай використовуються у виробничих приміщеннях, то можна сказати, що здебільшого даний показник не відіграє значної ролі.

Номінальна споживана потужність плоттера. Зазвичай, вказується по максимальному значенню — для режиму друку, коли пристрою потрібно більше енергії.

Чим важче і продуктивніше пристрій — тим вище його енергоспоживання загалом. Водночас моделі, схожі по робочим характеристикам, можуть і різнитися за даним показником. І тут варто виходити з того, що більш енергоефективний агрегат зазвичай коштує дорожче, однак при інтенсивному використанні ця різниця може швидко окупитися за рахунок економії електрики.

Крім цього, споживана потужність буває необхідна для спеціальних електротехнічних розрахунків — наприклад, визначення необхідних параметрів стабілізатора напруги, запасного генератора і т. п.

Загальні габарити підлогового плоттера (див. «Установка») з урахуванням стійки, простіше кажучи — розміри пристрою в робочому положенні (крім самої стійки, тут враховується і інше обладнання, таке як лотки для готових матеріалів). Саме за цим показником варто оцінювати, скільки місце знадобиться для установки такого плоттера.