Діаметр монтажного отвору
Діаметр отворів, призначених для підключення повітроводів до вентиляційної установки. Чим продуктивніше установка — тим більше повітря повинні пропускати повітроводи і тим
крупніше, зазвичай, монтажні отвори. А для моделей з настінним монтажем (див. вище) даний параметр визначає розмір каналу, який потрібно просвердлити в стіні для розміщення агрегата.
Макс. рівень шуму
Рівень шуму, вироблюваний припливно-витяжною установкою в нормальному режимі роботи.
Цей параметр позначається в децибелах, при цьому децибел є нелінійною одиницею: наприклад, підвищення на 10 дБ дає зростання рівня звукового тиску в 100 разів. Тому оцінювати фактичну гучність найкраще за спеціальними таблицями.
Найбільш тихі сучасні установки для вентиляції видають близько
27 – 30 дБ — це порівнянно з тиканьем настінних годин і дозволяє без обмежень використовувати таку техніку навіть у житлових приміщеннях (цей шум не перевищує відповідних санітарних норм). 40 дБ — обмеження на шум в житлових приміщеннях в денний час, цей рівень можна порівняти з промовою середньої гучності. 55 – 60 дБ — норма для офісів, відповідає рівню гучної мови або звукового фону на другорядній міській вулиці без сильного руху. А в найбільш гучні видають 75 – 80 дБ, що це можна порівняти з гучним криком або шумом двигуна вантажівки. Існують і більш детальні порівняльні таблиці.
При виборі за рівнем шуму варто враховувати, що до «гучності» самої вентиляційної установки може додаватися шум від руху повітря по повітропроводам. Особливо це актуально для централізованих систем (див. «Тип»), де довжина повітроводів може бути досить значною.
ККД теплообмінника
Коефіцієнт корисної дії теплообмінника, використовуваного в рекуператорі припливно-витяжної системи (див. «Функції»).
ККД прийнято визначати як відношення корисної роботи до витраченої енергії. В даному випадку цей параметр вказує, яка кількість теплоти, відібраної з витяжного повітря, рекуператор передає припливному. Розраховується ККД за співвідношенням між різницями температур: потрібно визначити різницю між зовнішнім повітрям і припливним повітрям після рекуператора, різницю між зовнішнім і витяжним повітрям, і розділити перше число на друге. Наприклад, якщо при зовнішній температурі 0 °С температура в приміщенні становить 25 °С, а рекуператор видає повітря з температурою 20 °С, то ККД складе теплообмінника (25 – 0)/(20 – 0) = 25/20 = 80%. Відповідно, знаючи ККД можна оцінити температуру на виході теплообмінника: різницю температур всередині і зовні потрібно помножити на ККД і потім вийшло число додати до зовнішньої температури. Наприклад, для тих же 80% при зовнішній температурі -10 °С і внутрішньої 20 °С температура припливу після рекуператора буде становити (20 – -10)*0,8 + -10 = 30*0,8 – 10 = 24 – 10 = 14 °С.
Чим вище ККД — тим більше тепла буде повертатися в приміщення і тим більше вийде економія на опаленні. Водночас високоефективний теплообмінник зазвичай і коштує недешево. Також відзначимо, що ККД може дещо змінюватися для певних значень зовнішньої і внутрішньої температури, при цьому виробники схильні вказувати максимальне значення цього парам...етра — відповідно, на практиці він може надаватися нижче заявленого.
Споживана потужність в режимі вентиляції
Електрична потужність, що споживається припливно-витяжною установкою у штатному режимі роботи (для моделей з регулюванням продуктивності – на максимальній швидкості). Знаючи цю потужність, можна визначити вимоги до підключення агрегата, а також оцінити, наскільки витратною буде його експлуатація у світлі рахунків за електрику. При цьому варто враховувати, що для моделей з електричним догрівачем (див. «Тип догрівача») в даному разі йдеться про потужність системи вентиляції, а потужність догрівача наводиться окремо (див. вище); таким чином, загальне енергоспоживання під час роботи у повному форматі буде відповідати сумі цих потужностей.
Також за споживаною потужністю можна до певної міри оцінити продуктивність установки: «ненажерливі» агрегати зазвичай і проток забезпечують відповідний.
Мін. товщина стіни
Найменша товщина стіни, на яку можна підвісити припливно-витяжну установку з можливістю настінного монтажу.
Даний параметр вказується для моделей, що монтуються прямо в отвір в стіні — докладніше див. «Монтаж». Монтажну довжину (довжину труби між накладками) зазвичай можна регулювати для підстроювання під конкретну товщину стін. Однак якщо ця товщина занадто маленька, то навіть максимально коротка труба буде стирчати з неї, не даючи змогу надійно закріпити всю конструкцію. Цим і зумовлено це обмеження. Теоретично ситуацію можна виправити — приміром, нарощуванням стіни в місці установки — однак на практиці навряд чи такі варіанти варто розглядати всерйоз. Втім, у більшості моделей це обмеження не перевищує 300 мм, а на більш тонкі стіни дуже рідко доводиться ставити вентиляційні установки.
Макс. товщина стіни
Найбільша товщина стіни, на яку можна підвісити припливно-витяжну установку з можливістю настінного монтажу (див. «Монтаж»).
Даний параметр вказується для моделей, що монтуються прямо в отвір в стіні — докладніше див. «Монтаж». Монтажну довжину (довжину труби між накладками) зазвичай можна регулювати для підстроювання під конкретну товщину стін. Однак при занадто великій товщині стіни труба просто не дістане до зовнішньої сторони, і установка виявиться неможливою. Тому на даний параметр потрібно звертати пильну увагу, особливо якщо мова йде про будівлях з товстими стінами, наприклад, старовинних будинках.
