Порівняння HSP Reptile Rally Car 1:18 vs Himoto Spatha 1:10

Масштаб дозволяє оцінити загальні розміри моделі — він описує співвідношення її габаритів з габаритами повнорозмірною машини аналогічного типу (див. нижче). Наприклад, довжина і ширина повнорозмірного багі складають в середньому близько 4 м і 2 м відповідно; значить, для радіокерованої моделі в масштабі 1:10 ці параметри будуть становити в 10 разів менше — близько 40 см і 20 см (плюс-мінус).

Мініатюрними вважається масштаб 1:24 і менше (1:28 і 1:32), а в найбільш великих він досягає 1:6 (1:5) — такі моделі не набагато менше дитячих автомобілів (проте не призначені для їх заміни). Невеликий розмір вважається оптимальним для використання в житлових приміщеннях, великий — на відкритій місцевості. Більшість шосейних моделей (див. «Тип») випускається в масштабі 1:10, позашляховиків — 1:8, а більш великі масштаби характерні для прогресивних моделей з двигунами внутрішнього згоряння (див. «Двигун»). Найбільш поширеними варіантами масштабів є 1:14, 1:16 і 1:18, які зустрічаються як у бюджетній, так і в топовому сегменті.

— Трюкові. Машинки цього класу призначені для їзди з виконанням різних трюків, переважно пов'язаних з акробатичними номерами, стрибками й подоланням перешкод. Для них характерна приналежність до позашляхового типу (зазвичай «монстр» або трагі, див. нижче), потужний двигун, високий дорожній просвіт, великі колеса й посилена підвіска.

— Шорт-корс. Моделі шорт-корс являють собою апарати позашляхового типу (багі, трагі, «монстри», див. нижче), спеціалізовані під перегони на швидкість на пересіченій місцевості. Вони відрізняються високим ступенем захисту від зіткнень і ударів під час стрибків, мають конструкцію підвищеної міцності, жорсткий корпус, що закриває більшу частину чутливих деталей, а також амортизатори, розраховані на високі навантаження.

— Дрифтові. Змагання з дрифту на радіокерованих моделях передбачають проходження асфальтованої траси на максимальній швидкості з постійним використанням керованого заносу. Виходячи з цього дрифтові машинки обов'язково повинні мати задній привод, блокування заднього диференціала, а також жорсткіші, ніж у більшості інших моделей, покришки з неглибоким малюнком. Варто відзначити, що їх зовнішній вигляд може набагато точніше повторювати реальні авто, ніж у випадку з кільцевими моделями.

— Кільцеві. Різновид моделей шосейного типу (див. нижче), який призначени...й для проходження рівних трас з твердим покриттям (на зразок асфальту) на час. Відмінною особливістю більшості таких машинок є гладка, «зализана» форма кузова для забезпечення аеродинамічності (або для її імітації, якщо максимальна швидкість невелика).

Зазначимо, що якусь спеціалізацію з вищеперелічених зазвичай мають професійні моделі, призначені для змагань і серйозних занять автомодельним спортом. Якщо ж клас не вказаний — машинка, швидше за все, належить до початкового рівня і має суто розважальне призначення (хоча такі моделі також можуть мати досить прогресивні характеристики).

— Шосейні. Також відомі як «турінг». Це машинки, які ззовні копіюють легкові авто — як звичайні серійні, так і тюнінговані й навіть спеціальні на зразок болідів NASCAR. Можуть мати кільцеве чи дрифтове призначення (див. вище), загалом характеризуються високою швидкістю і хорошою керованістю.

— Багі. Повнорозмірна техніка типу «багі» — це легкі повноприводні машини для їзди бездоріжжям, насамперед піском, з характерною конструкцією кузова (кутасті панелі, відкриті елементи каркаса, дуги безпеки) і підвіски (колеса найчастіше помітно винесені вбік на важелях підвіски). Аналогічну конструкцію мають і радіокеровані багі. Кузов, щоправда, часто буває стилізований під гоночні авто, проте спеціалізація у цього типу насамперед позашляхова — так, багато моделей шорт-корс (див. «Призначення») належать саме до багі.

— Трагі. Цей клас багато в чому аналогічний до вищеописаних багі, однак відрізняється від них великим діаметром коліс, довшими важелями підвіски й збільшеним кліренсом (див. нижче). Це може трохи знизити швидкість, однак підвищує прохідність; трагі використовуються як для шорт-корса, так і для трюкової їзди (див. «Призначення/клас»).

— Позашляховик (монстр). Як випливає з назви, такі моделі копіюють монстр-траки — стилізовані під пікапи авто, найяскравішою рисою яких є величезні колеса, потужні...двигуни й відповідні особливості ходової (великий хід підвіски, високий дорожній просвіт). Як і повнорозмірні оригінали, радіокеровані монстр-траки багато в чому аналогічні до багі (див. вище), і відрізняються від них лише описаними особливостями. «Монстри» відносно слабо підходять для швидкісної їзди, однак відрізняються високою прохідністю, завдяки чому в цьому типі зустрічаються моделі для трюків і для шорт-корс (див. «Призначення (клас)»).

— Ралі. Такі машинки являють собою щось середнє між «турингами» й повноцінними позашляховиками. Зовні вони схожі на шосейні моделі, однак мають значно більший хід підвіски, потужніші двигуни й поліпшений захист від бруду. Водночас ралійні машинки не призначені для повноцінної позашляхової їзди, подолання значних нерівностей тощо; їх максимум — щільне покриття на зразок злежаного піску чи дрібного гравію.

— Краулер. Спеціалізований різновид радіокерованих машинок, який призначений для подолання перешкод. Зовні краулери якоюсь мірою схожі на описані вище «монстри», проте відрізняються від них більшою висотою підвіски, яка забезпечує характерний силует: корпус, високо піднятий на довгих «ногах». Така конструкція дає змогу краулерам справлятися з перешкодами високої складності — на зразок кам'яних осипів з крутими схилами. Зазначимо, що швидкісні характеристики у цієї категорії машинок досить скромні, оскільки наголос у них робиться насамперед на високу прохідність.

—Перевертень. Моделі машин, які навіть перевернувшись зможуть продовжувати рух. Водночас з різних боків корпус машини може виглядати по-іншому. Такі моделі володіють хорошою прохідністю і вважаються трюковими (див. «Призначення (клас)»).

Назва двигуна, встановленого в машинці. Зазвичай, знаючи це назва, можна без проблем знайти інформацію про особливості двигуна — причому як офіційні дані виробника, так і відгуки від користувачів і визначити, наскільки його характеристики Вас влаштовують. Це може бути дуже важливо при виборі моделі для професійних занять автоспортом.

Крім назви, у цьому пункті також може уточнюватися тип електромотора (див. «Двигун»), встановленого в машині — колекторний або безколекторний.

Колекторну конструкцію електродвигуна можна назвати класичною. Вона дозволяє створювати досить легкі, компактні, недорогі мотори, які до того ж легко ремонтуються. Недоліками цього варіанта є відносно невисокий ККД, схильність до іскріння (особливо при перегріві), а також менша довговічність, ніж у безколекторних моделей. Крім того, з колекторним двигуном важче забезпечити високу швидкість. Як наслідок, цей варіант характерний для моделей початкового і середнього рівня (щодо повільних).

Безколекторні двигуни вважаються більш прогресивними, ніж колекторні: вони могутніше, економічніше, довговічніше, краще захищені від забруднень і добре підходять для розгону до великих швидкостей. З іншого боку, стоять такі двигуни помітно дорожче, а складність конструкції не дозволяє ремонтувати мотор своїми силами. У світлі всього цього безколекторні двигуни використовуються переважно в прогресивних швидкісних машинках; наявність такого мотора є показ...ником досить високого класу моделі.

Деякі моделі радіокерованих машинок можуть випускатися в двох версіях, що розрізняються тільки типом електродвигуна.

Найбільша швидкість, яку може розвинути машинка. Зазвичай, цей параметр вказується для певних «ідеальних умов»: рівною траси, високоякісного палива або повного заряду акумулятора (залежно від типу двигуна, див. вище) і т. ін. Реальні показники, зазвичай, виявляються трохи нижче; однак різні моделі цілком можна порівнювати між собою за цією характеристикою.

Висока максимальна швидкість важлива насамперед для машин «гоночного» призначення (кільцевих і шорт-корс, див. вище); в моделях для трюків і дрифту вона не відіграє вирішальної ролі. Також на значення максимальної швидкості варто звертати увагу при покупці аматорської моделі для розваг — тут потрібно враховувати особливості її застосування. Наприклад, якщо машинка призначається для 3-4 річну дитину в якості іграшки в квартирі, висока швидкість буде не перевагою, а вадою (тим більше, що і вартість «апарата» прямо залежить від його швидкості).

Ємність акумулятора, що поставляється в комплекті з моделлю на основі електродвигуна (див. «Двигун»). Вказується тільки для варіантів, використовують оригінальні батареї (див. «Тип акумулятора»), вимірюється в ампер-годинах: 1 Агод відповідає ємності, при якій батарея здатна видати струм до 1 А протягом 1 години.

Чим вища ємність акумулятора — тим, зазвичай, довше «апарат здатний пропрацювати без перезарядки. Проте практичне час роботи на заряді багато в чому визначається іншими характеристиками машини —масштабом, призначенням (обидва моменту див. вище), вагою, моделлю і потужністю двигуна і т. ін. Тому здебільшого цей параметр відіграє суто довідкову роль, а порівнювати з ємності акумулятора між собою можна хіба що машинки, які не мають скільки-небудь значущих відмінностей по іншим характеристикам.

Найбільша відстань між пультом і машинкою, на якому передавач пульта все ще здатний гарантовано забезпечити нормальну керованість моделі. Варто враховувати, що в офіційних характеристиках зазвичай наводяться дані для ідеальних умов: повний заряд батарей, відсутність перепон на шляху проходження сигналу, сторонніх перешкод тощо; на практиці радіус дії може бути трохи менше. Однак за цим параметром цілком можна порівнювати між собою різні моделі радіокерованих машинок.

Чим більше цей показник, тим далі Ви зможете відпускати машинку від пульта, тим рідше доведеться переміщатися, щоб утримати управління. Однак великий радіус дії означає не тільки велику дальність як таку — він також говорить про хорошу проникаючу здатність сигналу, про його можливості проходити через різні перешкоди.

Довжина колісної бази — це відстань між передньою і задньою віссю машинки. Цей параметр визначає низку особливостей поведінки моделі в русі. Так, довша база забезпечує стійкість на розгоні й передбачуваність під час проходження поворотів; зі свого боку коротша забезпечує кращу прохідність, маневреність і керованість на заносі. Зрозуміло, що порівнювати між собою за довжиною колісної бази можна тільки моделі одного й того ж типу та масштабу (обидва пункти див. вище); та й ключове значення цей параметр має хіба що для професійних занять автомодельним спортом.

Дорожнім просвітом, або кліренсом, називають відстань від нижньої точки корпусу машинки до поверхні дороги. Великий кліренс важливий для моделей позашляхового типу (багі, трагі, «монстри», див. «Тип»): він підвищує прохідність загалом і дозволяє долати окремі точкові перешкоди (наприклад, камінці), просто пропускаючи їх під днищем. Зі свого боку, моделі для швидкісної їзди по рівній поверхні (наприклад, кільцевих гонок) мають невеликий кліренс для зниження аеродинамічного опору.

Порівнювати різні моделі по кліренсу можна тільки в межах одного масштабу (див. вище).