Порівняння Arsenal 25x30 vs BRESSER Pirate Scope 12x30

Кратність збільшення зображення, забезпечувана підзорною трубою. Грубо кажучи, даний параметр описує, у скільки разів видимий в окулярі труби об'єкт буде більше, ніж при розгляданні його з того ж відстані неозброєним оком.

Кратність — перше число (числа) в цифровий маркуванні оптичних приладів: наприклад, позначення 25-75х50 відповідає кратності від 25х до 75х. Зазначимо, що більшість сучасних підзорних труб має саме змінну (налаштовується) кратність. Це дозволяє вибирати режим роботи залежно від ситуації: для пошуку потрібного предмету зручніше знизити ступінь збільшення, забезпечивши широке поле зору, а знайшовши його — підвищити кратність і розглянути докладно. Правда, в деяких моделях для зміни кратності потрібно замінити окуляр (див. «Змінний окуляр»).

Висока кратність, з одного боку, робить трубу «далекобійної» і дозволяє з легкістю розглядати невеликі предмети на значних відстанях. З іншого боку, кут зору при цьому зменшується, що ускладнює спостереження за рухомими предметами і навіть наведення оптики на ціль. Крім того, при збільшенні кратності зменшується ще й діаметр вихідної зіниці (див. нижче) і світлосила труби; компенсувати цей момент можна за рахунок збільшення об'єктива, однак це відповідним чином позначається на ціні. Так що спеціально шукати потужну оптику з високою ступенем збільшення має сенс тільки тоді, коли такі можливості принципово важливі.

Поле зору підзорної труби при відстані до розглянутих об'єктів в 1 км, т. зв. «лінійне поле зору». По суті, це ширина (діаметр) простору, що потрапляє в поле зору при спостереженні з відстані в 1 км.

Даний параметр широко використовується в характеристиках підзорних труб поряд з кутовим полем зору (див. нижче): дані про лінійне поле зору більш наочні і наближені до практики, вони дають змогу оцінити можливості підзорної труби, не вдаючись до спеціальних обчислень.

Для моделей змінної кратності (а таких більшість) лінійне поле зору вказується у вигляді двох чисел — для мінімального і для максимального збільшення.

Найменша відстань до розглянутого предмета, при якому підзорна труба здатна на ньому повноцінно сфокусуватися — тобто мінімальну відстань, на якому зображення в окулярі буде залишатися ясним.

Підзорні труби першопочатково створені для розглядання віддалених об'єктів, тому при занадто малій дистанції з наведенням на різкість можуть виникнути проблеми. У світлі цього виробники і вказують в характеристиках даний параметр. Втім, навіть в самих потужних і «далекобійних» моделях мінімальна дистанція фокусування складає близько 25 м — на такій відстані нерідко буває достатньо і неозброєного ока. Тому на даний параметр варто звертати увагу лише в тих випадках, коли можливість нормально працювати поблизу має принципове значення — наприклад, якщо труба використовується на стрільбище, де відстань до мішеней може бути різним, в т. ч. досить невеликим.

Діаметр вихідної зіниці підзорної труби.

Вихідна зіниця — це проєкція «видимого» трубою зображення, що виникає відразу за окуляром. Людина бачить зображення в підзорної труби саме за рахунок того, що вихідний зіницю проєктується на око.

Діаметр вихідної зіниці відповідає розміру об'єктива, поделенному на кратність (і про те, і про інше див. вище). Наприклад, для труби з апертурою в 50 мм, що працює на кратності 25х, цей розмір буде складати 50/25 = 2 мм. При цьому вважається, що для забезпечення максимально яскравого і комфортного зображення вихідний зіницю повинен бути не менше, ніж зіницю ока спостерігача — а це 2 – 3 мм на світлі і до 8 мм (у літніх людей — до 5 – 6 мм) в сутінках. Саме цим зумовлено те, що для комфортної роботи на високих кратностях та/або в умовах слабкого освітлення підзорна труба повинна мати досить великий об'єктив. Втім, більшість подібних оптичних приладів розраховані на денне застосування, а для цього достатньо вихідного вічка розміром від 1,33 мм.

Для більшості сучасних підзорних труб діаметр вихідного зіниці вказується двома числами — для мінімального і для максимального збільшення.

Спосіб фокусування, передбачений в конструкції підзорної труби.

Даний параметр вказують того, який елемент управління відповідає за наведення на різкість: гвинт на корпусі, кільце на корпусі або окулярі, і т. ін. При цьому не можна сказати, що якийсь спосіб має принципові переваги або недоліки. Самі по собі всі вони достатньо функціональні, а вибір базується насамперед на тому, який варіант краще всього підійде конкретно для даного приладу. Так що звертати увагу на цей параметр має сенс перш за все тим, хто має певні переваги (наприклад, звик до кільцем на окулярі) і не хоче використовувати інший спосіб.

Тип просвітлення оптики, передбачений у підзорній трубі.

Просвітленням називають спеціальне покриття, що наноситься на поверхню лінзи. Призначене таке покриття для того, щоб знизити втрати світла на межі повітря-скло. Такі втрати виникають неминуче через відбивання світла, а просвітлююче покриття «розвертає» відбиті промені назад, підвищуючи таким чином світлопропускання лінзи. Крім того, ця функція зменшує кількість відблисків на видимих в підзорну трубу предметах.

Типи просвітлення можуть бути такими:

— Одношарове. Дане маркування означає, що на одній або декількох поверхнях лінз (але не на всіх) нанесене одношарове антивідбивне покриття. Подібне обходиться недорого і може використовуватися навіть в оптичних приладах початкового рівня. З іншого боку, воно відсіває певний спектр світла, через що спотворюється передача кольору у видимому зображенні — іноді досить помітно. До того ж в даному разі на деяких поверхнях лінз покриття взагалі відсутнє, що неминуче призводить до появи відблисків в полі зору. Таким чином, одношарове просвітлення є найпростішим різновидом і застосовується вкрай рідко, переважно в бюджетних моделях.

— Повне одношарове. Різновид описаного вище одношарового просвітлення, при якому антивідбивне покриття є на всіх поверхнях лінз (на кожному кордоні «повітря – скло»). Хоча для даного варіанта теж характерне спотворення кольорів, він...позбавлений іншого, найбільш ключового недоліку «неповних» просвітлінь — відблисків в полі зору. А згадане спотворення передачі кольору найчастіше не критично. При всьому цьому і обходиться повне одношарове просвітлення порівняно недорого, завдяки чому воно дуже популярне в підзорних трубах початкового та початково-середнього рівнів.

— Багатошарове. Тип просвітлення, при якому багатошарове відбиваюче покриття наноситься на одну або кілька поверхонь лінз (але не всі). Перевагою такого покриття перед одношаровим є те, що воно рівномірно пропускає практично весь видимий спектр і не створює помітних спотворень кольору. Відсутність покриття на окремих поверхнях знижує вартість приладу (порівняно з повним багатошаровим просвітленням), проте повністю позбавитися від відблисків в такій системі неможливо.

— Повне багатошарове. Найбільш прогресивний і ефективний із сучасних типів просвітління: багатошарове покриття нанесене на всі поверхні лінз. Таким чином досягається висока яскравість і чіткість «картинки», з природною передачею кольору і відсутністю відблисків. Недолік цього варіанта класичний — висока вартість; відповідно, повне багатошарове просвітління характерне переважно для висококласних підзорних труб.

Тип призм, використовуваних в конструкції підзорної труби (якщо призми взагалі в ній передбачено).

— Roof. Призма типу Roof не змінює напрямку світла, що потрапляє в неї — промінь світла проходить декілька внутрішніх віддзеркалень і виходить в тому ж напрямку і на тому ж рівні, на якому увійшов. Такі призми застосовуються в моделях з прямим розташуванням окуляра; вони дають змогу збільшити фокусну відстань підзорної труби і досягти високої кратності без значного збільшення довжини самого приладу.

— Porro. Класична призма цього типу забезпечує «розворот», що входить в неї світла на 180°; через це Porro використовуються як мінімум попарно. Вони застосовуються майже у всіх підзорних трубах з окулярами, розташованими під 45°, а також в «прямих» моделях, в яких окуляр зміщений відносно оптичної осі об'єктива (зазвичай догори). Про переваги першого варіанта див. «Розташування окуляра»; а розміщення окуляра вище об'єктива зменшує довжину підзорної труби, до того ж в деяких ситуаціях таке компонування виявляється найбільш зручною. Як і Roof, призми Porro забезпечують збільшення фокусної відстані; при цьому вважаються, що вони дають більш широке поле зору і хорошу глибину зображення. Недолік цього варіанта — збільшення габаритів труби у висоту.

Матеріал, який використовується для призм, встановлених в підзорній трубі (див. «Тип призм»).

— BK-7. Різновид боросилікатного оптичного скла (крона), порівняно недорогий і водночас досить функціональний матеріал, що забезпечує хоч і не видатну, але цілком прийнятну якість зображення. Застосовується в моделях початкового і середнього рівня.

— BaK-4. Барієве оптичне скло, помітно перевершує BK7 за яскравістю і чіткістю зображення, але являється й більш дорогим. Зустрічається переважно в підзорних трубах преміумрівня.

Матеріал і загальна конструкція корпусу підзорної труби.

Більшість сучасних моделей використовує обгумовані корпусу, у яких тверда основа (металева або з міцного полікарбонату) покрита гумою. Це забезпечує не тільки міцність, але і підвищену стійкість до струсів — причому навіть у тому випадку, коли ударостійкість як така (див. вище) в характеристиках не заявлена. У моделях преміумкласу зустрічаються корпусу з магнієвого сплаву — він відрізняється високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою.

Окрему категорію являють собою труби Галілея (див. вище) — вони зазвичай випускаються в оформленні «ретро» і використовують відповідні матеріали, наприклад мідь і покриття з високоякісного шкірозамінника.