Порівняння Asus PRIME B250M-K vs MSI B250M PRO-VD

Кількість фаз живлення процесора, передбачене в материнській платі.

Дуже спрощено фази можна описати як електронні блоки особливої конструкції, через які живлення поступає на процесор. Завдання таких блоків полягає в тому, щоб оптимізувати це живлення, зокрема звести до мінімуму коливання потужності при зміні навантаження на процесор. Загалом чим більше фаз, тим нижче навантаження на кожну з них, тим стабільніше живлення і довговічніше електроніка плати. А чим потужніший CPU і чим більше в ньому ядер — тим більше фаз потрібно для нього; це кількість ще більше збільшується, якщо процесор планується розганяти. Наприклад, для звичайного чотириядерного чипу нерідко виявляється досить всього чотирьох фаз, а для розігнаного їх може знадобитися не менше восьми. Саме через це у потужних процесорів можуть виникати проблеми при використанні недорогих малофазових «материнках».

Детальні рекомендації щодо вибору кількості фаз під конкретні серії і моделі CPU можна знайти в спеціальних джерелах (у тому числі документації на сам процесор). Тут же відзначимо, що при великій кількості фаз на материнці (понад 8) частина з них може бути віртуальними. Для цього реальні електронні блоки доповнюються подвоювачами або навіть потроювачами, що, формально, збільшує число фаз: наприклад, 12 заявлених фаз можуть являти собою 6 фізичних блоків з подвоювачами. Однак віртуальні фази сильно поступаються реальним можливостям — по суті, вони являють собою лише доповнення, злегка поліпшують...характеристики реальних фаз. Так що, скажімо, у нашому прикладі коректніше говорити не про дванадцятьох, а лише про шість (хоча і поліпшених) фазах. Ці нюанси треба обов'язково уточнювати при виборі материнки.

Наявність власного світлодіодного підсвічування у материнської плати. Дана особливість не впливає на функціонал «материнки», зате надає їй незвичайного зовнішнього вигляду. Тому звичайному користувачеві навряд чи має сенс спеціально шукати подібну модель (йому достатньо материнської плати без підсвічування), а ось для любителів модінгу підсвічування може виявитися дуже до речі.

LED-підсвічування може мати вигляд окремих вогників або світлодіодних стрічок, виконуватися у різних кольорах (іноді — з можливістю вибору кольору) і підтримувати додаткові ефекти — миготіння, мерехтіння, синхронізацію з іншими компонентами (див. «Синхронізація підсвічування») тощо. Конкретні можливості залежать від моделі «материнки».

Кількість портів PS/2, передбачених у конструкції материнської плати.

PS/2 являє собою спеціалізований порт, призначений для підключення виключно клавіатур і/або мишей. Традиційна конфігурація «материнки» для ПК передбачає 2 таких порти для клавіатури (зазвичай виділяється бузковим кольором) і для миші (зеленим). Однак зустрічаються плати з одним роз'ємом, до якого можна підключити будь-який з цих видів периферії, на вибір. У будь-якому разі наявність PS/2 може позбавити користувача від необхідності займати під клавіатуру/мишу порти USB; це особливо корисно, якщо доведеться мати справу з великою кількістю іншої USB-периферії. З іншого боку, з низки причин цей роз'єм вважається застарілим і використовується все рідше; а PS/2-периферія випускається переважно у вигляді USB-пристроїв, які додатково укомплектовані адаптерами PS/2.

Тип роз'єми для живлення процесора, встановленого на материнській платі.

У більшості сучасних плат використовується 4-контактний роз'єм, на нього ж розраховане і більшість блоків живлення в корпусах стандарту ATX. Крім цього, зустрічаються й інші типи роз'ємів живлення, всі вони мають парне число контактів — 2, 6 або 8. Двухконтактное живлення застосовується в основному в материнках мініатюрних форм-факторів на кшталт thin mini-ITX, розрахованих на процесори з низьким енергоспоживанням. 8-контактні роз'єми, навпаки, призначені для живлення найбільш потужних сучасних процесорів. Вважається, що такий роз'єм забезпечує стабільне живлення і більш точне налаштування його параметрів. А ось роз'єми на 6 контактів окремо не зустрічаються, вони зазвичай доповнюють 8-контактні роз'єми у високопродуктивних платах, зокрема, геймерських.

Також відзначимо, що деякі плати мають 2 або навіть 3 роз'єми живлення — найчастіше у форматі 8+4, 8+8 і 8+8+6 контактів. Такий функціонал розрахований на висококласні CPU з високою потужністю і енергоспоживанням, для яких одного роз'єми мало. Зустрічається і інший специфічний варіант — «материнки» без окремого живлення процесора: це моделі, оснащені вбудованим CPU, який отримує ен...ергію через власні схеми плати без спеціального роз'єми живлення.