Порівняння Casio Vintage A168WEMB-1B vs Casio Vintage A-168WEM-1

Цей параметр визначає насамперед зовнішній вигляд годинника, і лише потім — функціонал. Крім того, носіння дорослими людьми «чоловічих» і «жіночих» годинників пов'язано виключно з правилами стилю та громадськими нормами, а не з технічними характеристиками різних моделей.

— Чоловічі. Для чоловічих годинників характерний досить великий корпус і відносно стриманий, неяскравий дизайн — який, втім, може бути різним, від строгої класики з єдиною шкалою на циферблаті до «хай-теку» з великою кількістю додаткових можливостей.

— Жіночі. Цей різновид годинників виділяється насамперед оригінальним дизайном, більш різноманітним і яскравим, ніж у чоловічих моделях; це стосується не тільки самих годинників, але і комплектних браслетів/ремінців. Досить велика кількість подібних моделей розрахована на роль не тільки наручного хронометра, але і модного аксесуара. Крім того, вони загалом більш мініатюрні і витончені, і навіть досить великі жіночі годинники важать менше аналогічних за розміром чоловічих.

— Унісекс. Годинник з нейтральним (з точки зору статі) оформленням, що не мають виражених деталей, які б характеризували їх як чоловічі або жіночі. Загалом оформлення подібних годинників часто буває досить яскравим і своєрідним, багато моделей унісекс розраховані на молодіжну аудиторію, любителів оригінального стилю тощо.

—...Дитячі. Годинники, розраховані на дітей, мають дві основні особливості. Одна з них — це характерне оформлення: у яскравих кольорах, часто в стилістиці популярних мультфільмів або коміксів. Друга полягає в тому, що штатні браслети або ремінці розраховані на невелику дитячу руку і забезпечуються максимально простими застібками, щоб у маленького власника не виникло проблем зі зняттям/надяганням. Також відзначимо, що дитячі годинники відрізняються порівняно простим функціоналом — в них не зустрінеш спеціальних можливостей на зразок світового часу, хронографа, барометра тощо (див. «Функції і можливості»).

Форма корпуса годинника; найчастіше таку ж форму має і циферблат, проте зустрічаються і винятки (наприклад, прямокутний дисплей у круглому корпусі).

Цей параметр практично не впливає на функціонал, так що вибір в даному випадку пов'язаний виключно з тим, наскільки для Вас зручний і приємний на вигляд той чи інший варіант. Також дані про форму можуть стати в нагоді, якщо годинник вибираються як модний аксесуар, який грає чітко визначену роль у створюваному образі. Що стосується конкретних варіантів, то найбільше поширення в наш час набули круглі корпуси — вони прості у виробництві, акуратно виглядають і підходять для годинника практично будь-якого стилю. Також досить популярні годинники прямокутної форми, вони теж можуть відноситись до різних стилів; проте такі корпуси більш громіздкі, ніж круглі, а тому використовуються рідше. Квадратна форма фактично є різновидом прямокутної. Овальна вважається підходящою насамперед для жіночих годинників, хоча випускаються і поодинокі чоловічі моделі з такими корпусами. Зустрічаються й інші види корпусів — багатокутні, бочкоподібні, а також вироби у нестандартному дизайнерському виконанні.

Основний колір корпуса годинника.

Сучасні годинники досить різноманітні за варіантами забарвлення. Найбільшого поширення отримали моделі у відтінках «нержавіюча сталь», золотистому і чорному; однак, крім цього, у продажу можна зустріти, зокрема, білі, жовті, зелені, коричневі, червоні, помаранчеві, рожеві, сріблясті, сірі, сині і фіолетові корпуси.

Загалом, колір корпуса — досить очевидний параметр; відзначимо лише деякі нюанси, пов'язані з маркуванням:

— До різнокольорових належать моделі, в яких немає чітко вираженого основного кольору. Якщо такий колір є — в характеристиках вказується саме він. А для двоколірних корпусів при цьому може уточнюватися додатковий колір, наприклад, «нержавіюча сталь з золотистим» або «чорний з синім»

— Сріблястими, крім іншого, вважаються пластикові корпуси без додаткового забарвлення.

— «Нержавіюча сталь...» в даному випадку — це колір, а не матеріал; такий відтінок можуть мати вироби з інших металів (наприклад, алюмінію і титану), не доповнені покриттям PVD (див. «Покриття корпусу»). А корпуси золотих годинників, зі свого боку, не обов'язково робляться саме золотистими — в ювелірній справі використовуються також червоне і біле золото.

— Камуфляжне забарвлення вказується окремо — такі годинники позначаються як «мілітарі», а тут, знову ж таки, наводиться основний відтінок забарвлення. Проте не кожна модель «мілітарі» має камуфляж саме на корпусі; детальніше див. нижче.

Матеріал прозорого покриття, що закриває циферблат.

— Пластик. Прозорий пластик (він же «плексиглас», він же «органічне скло») вважається найпростішим варіантом і зустрічається переважно в моделях початкового й середнього цінового діапазону, переважно спортивно-туристичної спеціалізації. Цей матеріал має невелику вагу, коштує недорого, до того ж добре переносить удари й падіння: при сильному ударі він швидше трісне, ніж розколеться, та й пластикові уламки значно безпечніші за скляні. Ці властивості незамінні для годинників із захистом від ударів. З іншого боку, пластик дуже чутливий до подряпин, і через їх появу схильний швидко мутніти; та й загалом забруднюється він легше, ніж скло.

— Мінеральне. Під мінеральним у цьому разі мається на увазі звичайне, широко розповсюджене скло — на зразок того, яке використовується у вікнах. Воно вигідно відрізняється від пластику високою твердістю: щоб подряпати такий матеріал, потрібно докласти значних зусиль. Завдяки цьому мінеральні різновиди скла не мутніють і зберігають прозорість протягом практично всього терміну експлуатації годинника. З недоліків можна відзначити крихкість: при ударі скляна поверхня може розлетітися на дрізки. З іншого боку, навіть для звичайного скла такий удар повинен бути досить сильним; крім того, виробники часто застосовують різні конструктивні рі...шення («втоплений» у корпус циферблат, загартовані сорти скла тощо), щоб звести ризик таких випадків до абсолютного мінімуму. Завдяки всьому цьому мінеральне скло отримало на сьогоднішній день широке розповсюдження у всіх видах і цінових категоріях годинників.

— Сапфірове. Скло зі штучно вирощеного сапфіра (прозорого корунду — оксиду алюмінію). Головною перевагою цього матеріалу є висока стійкість до подряпин: подряпати таку поверхню можна тільки алмазом або схожим з ним за твердістю матеріалом. З іншого боку, сапфірове скло обходиться недешево, при цьому воно погано переносить удари й порівняно слабо підходить для «захищених» годинників. Як наслідок, цей матеріал зустрічається зазвичай у досить дорогих моделях, розрахованих на повсякденне використання (хоча зустрічаються і винятки).

Матеріал, з якого виготовлений браслет/ремінець годинника. Зазначимо, що поділ на браслети і ремінці досить умовний, підставою для нього є саме матеріал. В сучасних годинниках можуть зустрічатися такі варіанти:

— Ремінець нейлон. Нейлон — це синтетичний матеріал, який в годинникових ремінцях має характерну структуру у вигляді переплетених ниток. Здебільшого ці нитки досить великі, за рахунок чого ремінці з нейлону за виглядом і текстурою схожі на стяжки туристичних рюкзаків; цей варіант характерний для спортивних годинників (див. «Дизайн»). Однак є й інший різновид — нейлон з дрібним плетінням, який застосовується переважно в жіночих годинниках (див. «Стать»). З практичних властивостей даного матеріалу варто відзначити насамперед невибагливість і стійкість до води, зокрема солоної; крім того, йому можна надати практично будь-якого кольору, а поєднання різнокольорових волокон дозволяє створювати оригінальні та яскраві ремінці.

— Ремінець каучук. Під каучуками в даному разі мають на увазі еластичні матеріали, які за властивостями представляють собою щось середнє між пластиком і гумою. Каучук щільніше, твердіше і міцніше гуми, при цьому відчутно м'якіше і гнучкіше пластику, що дозволяє застосовувати його для годинникових ремінців. З переваг цього варіанта варто відзначити насамперед високу зносостійкість і стійкість до вологи, що в поєднанні з особливостями зовнішнього вигля...ду робить дані ремінці непоганим варіантом для годинників у спортивному дизайні. А ось серед класичних моделей каучук застосовується зазвичай в недорогих годинниках і має досить скромні характеристики.

— Ремінець шкіряний. Ремінці з натуральної шкіри характерні для досить дорогих годинників: цей матеріал відрізняється високою вартістю, при цьому має солідний і багатий зовнішній вигляд. Крім того, він примітний високою міцністю, стійкістю до вологи і довговічністю. З недоліків шкіри, крім ціни, варто відзначити деяку схильність до появи подряпин, а також підвищені вимоги до догляду — інакше виріб може втратити «товарний вигляд».

— Ремінець шкірзам. Як випливає з назви, шкірозамінники були створені як альтернатива натуральній шкірі. Їх головною перевагою є відносно невисока ціна: будучи зовні практично невідмінним від шкіряного, такий браслет буде коштувати помітно дешевше. З іншого боку, даний матеріал менш міцний, досить швидко стирається і загалом не такий надійний. Зазначимо, що на сьогоднішній день застосовуються різні види шкірозамінників, і якість цього матеріалу зазвичай безпосередньо залежить від його ціни.

— Браслет сталь. Годинниковий браслет складається зі з'єднаних одна з одною ланок; в даному випадку вони виконані з нержавіючої сталі. Цей матеріал міцний, довговічний, практично не схильний до корозії, до того ж має солідний зовнішній вигляд і досить приємний на дотик; при цьому вартість сталі дозволяє застосовувати її навіть в недорогих годинниках. Подібні браслети досить важкі, однак деякі власники вважають цей момент перевагою, оскільки він дає відчуття міцності і надійності. А зі скільки-небудь істотних недоліків сталі можна відзначити хіба що високу теплопровідність — браслет буде відчутно «холодити» руку, якщо годинник деякий час полежав на холоді (щоправда, недовго — всього кілька хвилин).

— Міланський браслет. Міланськими називають металеві браслети, виконані з ланок дуже дрібного плетіння (розміром близько 1 мм, а то і менше). Матеріал такого браслета може бути різним; найчастіше це сталь, однак зустрічаються і більш дорогі метали. У будь-якому разі такий браслет має оригінальний зовнішній вигляд, а також забезпечує хороший доступ повітря, даючи змогу шкірі дихати. З недоліків «мілана» можна відзначити те, що ланки можуть «закушувати» волосся на руці, створюючи дискомфорт. У світлі цього, а також для зниження вартості, в деяких годинниках міланське плетіння використовується не на всьому браслеті, а лише на його частини (зазвичай вона складає близько половини всього браслета).

— Браслет титан. Браслети, виготовлені з титанового сплаву, значно міцніше сталевих, при меншій вазі. Також вони слабкіше проводять тепло, за рахунок чого краще підходять для холодної погоди. При цьому для титану характерні практично всі ті ж переваги: висока міцність і надійність, солідний зовнішній вигляд, стійкість до корозії. Головним же його недоліком є висока ціна, за рахунок чого даний різновид браслетів зустрічається переважно в годинниках преміумкласу.

— Браслет золото. Браслети з ювелірного золота використовуються в основному з корпусами з цього ж матеріалу (див. відповідний пункт). Годинник із золотим браслетом — це не стільки прилад для вимірювання часу, скільки статусний аксесуар, а то і ювелірний виріб; останнє особливо характерно для жіночих моделей.

— Браслет срібло. Браслети зі срібла зустрічаються виключно у годинниках з корпусами з того ж матеріалу. Як і описане вище золото, цей матеріал застосовується не стільки з практичних, скільки з іміджевих міркувань — щоб надати годиннику багатого зовнішнього вигляду і підкреслити статус його власника. Водночас з низки причин срібні браслети зустрічаються вкрай рідко.

— Браслет кераміка. Матеріал преміумкласу, що зустрічається переважно в жіночих годинниках (хоча є і чоловічі моделі з керамічними браслетами). Кераміка не тільки непогано виглядає, але ще й довго зберігає первинний вигляд — завдяки високій стійкості до подряпин, забруднень і розводів. Крім того, даний матеріал має порівняно невелику вагу; а висока вартість в даному випадку є швидше перевагою — вона підкреслює високий рівень годинника. З недоліків керамічних браслетів можна відзначити деяку крихкість — сильний удар може розколоти ланки.

— Браслет пластик. У дану категорію входять як власне браслети, сплетені з окремих ланок, так і ремінці з гнучкого пластику. Другий різновид аналогічний каучуковим ремінцям, детальніше див. відповідний пункт. Що ж стосується саме браслетів, то вони зазвичай поєднуються з корпусами зі схожих матеріалів (пластик або карбон), а застосовуватися можуть в різних категоріях годинників — і в порівняно недорогих, і в досить прогресивних. Якість пластику при цьому, зазвичай, безпосередньо пов'язана з ціновою категорією пристрою.

— Браслет вольфрам. Браслети, виконані з вольфрамового сплаву, відрізняються високою міцністю і надійністю; ці властивості додатково підкреслюються тим, що вольфрам має дуже високу температуру плавлення. Та й виглядає цей матеріал непогано. Водночас він не має ключових переваг перед іншими сплавами преміумкласу (тим же титаном — див. вище) і коштує помітно дорожче за рахунок складності у виробництві. Як наслідок, такі браслети зустрічаються вкрай рідко, в основному в поєднанні з корпусами з того ж матеріалу (див. «Матеріал корпуса»).

- Браслет алюміній. Досить рідкісний варіант, що зустрічається в одиничних моделях годинників. Браслети з алюмінію легше сталевих, не поступаються їм по міцності і надійності, однак і коштують дорожче.

Основний колір ремінця/браслета годинника.

Найбільшою популярністю в наш час користуються такі відтінки, як нержавіюча сталь (колір більшості металевих браслетів, не обов'язково саме сталевих), золотистий (браслети із золота та «під золото»), чорний (ремінці з різних матеріалів, включаючи каучук і нейлон, а також окремі браслети) і коричневий (переважно шкіряні ремінці). Інші варіанти кольорів включають бежевий, білий, жовтий, зелений, камуфляжний (мілітарі стиль), червоний, помаранчевий, рожевий, сріблястий, сірий, синій і фіолетовий.

Крім цього, окремі моделі годинників комплектуються двоколірними ремінцями. Найчастіше в якості додаткових кольорів використовуються білий, золотистий і чорний, і цей колір уточнюється після основного — наприклад, «синій з білим» а...бо «нержавіюча сталь з золотистим». Якщо ж у даному пункті перераховано кілька кольорів через кому — наприклад, «чорний, червоний, синій» — це означає, що годинник або продається в декількох версіях, що розрізняються за кольором ремінця, або постачаються відразу з декількома змінними ремінцями/браслетами відповідних кольорів. Цей нюанс варто уточнювати окремо.

Товщина корпусу годинника. Достатньо очевидний параметр; зазначимо тільки, що до ультратонких моделей в наш час прийнято відносити годинники, товщина яких становить менше 7 мм. Така конструкція має як естетичний, так і цілком практичний сенс — тонкі годинники стануть в нагоді тим, хто любить носити вузькі рукави з манжетами, що щільно облягають.

Загальна вага годинника. Зазвичай, вказується з урахуванням комплектного ремінця/браслета.

У найлегших сучасних годинниках вага не перевищує 50 г. Найпопулярніші моделі вагою 50 – 100 г, а вага більше 150 г найчастіше означає не тільки великий, але і досить прогресивний пристрій, зазвичай спортивно-туристичного призначення.

І мала, і велика вага мають свої переваги: легкий годинник створює мінімум незручностей при носінні, а масивний підсвідомо сприймається як солідний і надійний пристрій.