Порівняння Konner&Sohnen KS 5500iEG S vs Konner&Sohnen KS 4000iEG S

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — переважно це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Спосіб запуску двигуна електрогенератора. Для запуску двигуна внутрішнього згоряння (бензинового або дизельного, див. «Паливо») у будь-якому разі необхідно прокрутити вал двигуна; зробити це можна двома способами:

— Ручний. При такому способі запуску початковий імпульс повідомляється двигуна вручну — зазвичай користувачу для цього потрібно з силою смикнути за трос, раскручивающий спеціальний маховик. Найбільш простий за конструкцією і дешевий спосіб запуску, з додаткового устаткування потребує тільки власне троса з маховиком. З іншого боку, він може вимагати від користувача значних м'язових зусиль і слабо підходить для потужних агрегатів.

— Електростартер. При такому типі запуску вал двигуна прокручується за допомогою спеціального електромотора, який називається стартером; живиться стартер від власного акумулятора. Подібний варіант запуску силового агрегату генератора є найпростішим для користувача та потребує докладання мінімуму зусиль. Залежно від реалізації електростартера, зазвичай, достатньо провернути ключ у замку запалювання, натиснути на кнопку, повернути ручку або прокрутити спеціальний барабан тощо. Потужності сучасних стартерів вистачає навіть для важких двигунів, де ручний запуск утруднений чи неможливий. Також зазначимо, що електростартер за визначенням потрібний для використання автозапуску ATS (див. «Функції»). З іншого боку, додаткове оснащення впливає на вагу та...вартість агрегату, причому іноді дуже помітно. Тому подібні системи запуску використовуються здебільшого там, де без них не обійтися — у згаданій тяжкій техніці, а також генераторах з ATS.

Об'єм паливного бака, встановленого в генераторі.

Знаючи витрату палива (див. вище) і ємність бака, можна розрахувати час роботи на одній заправці (якщо воно не зазначено в характеристиках). Однак більш місткий бак виходить і більш громіздким. Тому виробники вибирають баки, виходячи із загального рівня і «ненажерливості» генератора — щоб забезпечити прийнятний час роботи без значного збільшення габаритів і ваги. Так що загалом даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.

Що стосується цифр, то в малопотужних моделях встановлюються баки на 5 – 10 л, а то і менше; у важкій професійній техніці цей показник може перевищувати 50 л.

Кількість розеток на 230 В, передбачена в конструкції генератора, а також тип роз'ємів, використовуваних у таких розетках.

Тип роз'єму в даному разі вказується за максимальним струмом, який допускається для розетки — наприклад, «2 шт на 16А». Найбільш популярні варіанти для 230-вольтових розеток — 16 А, 32 А і 63 А. Підкреслимо, що ампери в такому позначенні — це не фактичний струм, який може видати генератор, а власне обмеження розетки; фактичне значення сили струму зазвичай помітно нижче. Простіше кажучи, якщо, наприклад, у генераторі є розетка 32 А — вихідний струм на ній не буде досягати 32 А; а конкретне число ампер буде залежати від номінальної і максимальної потужності агрегата (див. вище). Так, якщо для нашого прикладу взяти номінальну потужність 5 кВт і максимальну 6 кВт, то на розетку 230 в такий генератор зможе видати не більше 5 кВт / 230 В = 22,7 А штатно і 6 кВт / 230 В = 27,3 А на піку. А якщо потужність доводиться ділити між декількома розетками, то вона, відповідно, буде ще менше.

Що стосується конкретних типів роз'ємів, то чим вище допустимий для розетки ток — тим вище вимоги до її надійності і якості захисту. У світлі цього, зазвичай, в розетки більшої потужності можна підключати штепселі меншої потужності (напряму або через перехідник), але не навпаки. А якщо розеток кілька — за їх типом можна з певною достовірністю оцінити розподіл між ними всієї потужності г...енератора: між двома однаковими роз'ємами така потужність зазвичай розподіляється порівну, а на розетку під більшу кількість ампер і потужності виділяється більше. Втім, конкретні подробиці з цього приводу варто в кожному разі уточнювати окремо; також варто враховувати розетки на 400 В, при їх наявності (див. нижче).

Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.

Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.

Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки до 20 кг, але і навіть 20 – 30 кг; чимало агрегатів важать 150 – 200 кг, а то і більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.