Порівняння MSI Thin GF63 12UCX [GF63 12UCX-494XPL] vs Lenovo IdeaPad 3 15ABA7 [3 15ABA7 82RN0055PB]

— Глянцеве. Глянцева поверхня покращує загальну якість зображення: за інших рівних умов картинка на такому екрані виглядає більше яскравою і барвистою, ніж на матовому. З іншого боку, на подібній поверхні сильно помітні забруднення, а при яскравому зовнішньому освітленні на ній виникає безліч відблисків, здатних сильно перешкодити перегляду. Тому замість класичного глянцю в ноутбуках все частіше застосовується антивідблисковий різновид такого покриття (див. нижче). Тим не менш, цей варіант все ще не втрачає популярності: він обходиться трохи дешевше «антивідблиску», а при м'якому, відносно неяскравому освітленні — навіть може забезпечити більше приємне оку зображення.

— Матове. Матове покриття обходиться недорого і не утворює відблисків навіть від досить яскравого освітлення. З іншого боку, картинка на такому екрані виходить помітно тьмяніше, ніж на аналогічному глянцевому дисплеї. Втім, цей момент можна компенсувати різними конструктивними рішеннями (насамперед хорошим запасом яскравості); так що цей варіант можна зустріти у всіх категоріях сучасних ноутбуків — від бюджетних моделей для роботи з документами до топових ігрових конфігурацій.

— Глянцеве (антивідблискове). Різновид описаного вище глянцевого покриття, розроблений з таким розрахунком, щоб знизити кількість відблисків від зовнішніх джерел освітлення. Такі екрани дійсно відблискують помі...тно менше традиційних глянцевих (а то і зовсім не дають відблисків); при цьому за якістю зображення вони як мінімум перевершують матові. Так що саме цей тип покриття в наш час користується найбільшою популярністю.

Частота зміни кадрів, підтримувана екраном ноутбука. Фактично мова в даному разі йде про максимальну частоту; реальна швидкість зміни кадрів може бути і нижче цього значення, залежно від відображуваного контенту — але не вище.

В теорії чим вище частота кадрів — тим плавніше буде виглядати рух на екрані, тим менше будуть змазуватися рухомі об'єкти. На практиці ситуація така, що навіть у порівняно скромних сучасних ноутбуках встановлюються матриці на 60 Гц — цього цілком достатньо для людського ока, оскільки подальше підвищення швидкості (90 Гц і вище) не дає помітного поліпшення видимої «картинки». Тим не менш, у висококласних геймерських і мультимедійних моделях, розрахованих на вимогливих користувачів, зустрічаються і більш високі значення — 120 Гц, 144 Гц, 165 Гц і навіть вище, а саме 240 Гц і 300 Гц.

Максимальна яскравість, яку здатен забезпечити екран ноутбука.

Чим яскравіше навколишнє освітлення — тим яскравіше повинен бути і екран ноутбука, інакше зображення на ньому може виявитися складним для читання. І навпаки: при поганому зовнішньому освітленні висока яскравість зайва — вона сильно навантажує очі (втім, на цей випадок сучасні ноутбуки передбачають регулюванням яскравості). У світлі цього чим вище цей показник — тим більше універсальним є екран, тим ширше діапазон умов, в якому його можна ефективно застосовувати. Зворотною стороною цих переваг є збільшення ціни і енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень, то чимало сучасних ноутбуків мають яскравість 250 – 300 ніт і навіть нижче. Цього цілком достатньо для роботи під штучним освітленням середньої інтенсивності, але от при яскравому природному світлі з видимістю вже можуть виникнути проблеми. Для використання в сонячну погоду (особливо поза приміщеннями) бажано мати запас по яскравості хоча б в межах 300 – 350 ніт. А в найбільш прогресивних моделях цей параметр може становити 350 – 400 ніт, 401 – 500 ніт< /a> і навіть більше 500 ніт.

Контрастність екрана, встановленого в ноутбуці.

Контрастність — це найбільша різниця в яскравості між найбільш світлим білим кольором і найбільш темним чорним, яку можна досягти на одному екрані. Записується вона дробом, наприклад, 560:1; при цьому чим більше перше число — тим вище контрастність, тим більше прогресивним є екран і тим кращої якості зображення на ньому можна досягти. Особливо це помітно при великих перепадах яскравості в межах одного кадру: при невисокій контрастності окремі деталі, розташовані на найтемніших або найсвітліших ділянках зображення, можуть губитися, збільшення контрастності дає змогу до певної міри усунути це явище. Зворотна сторона цих переваг — збільшення вартості.

Окремо підкреслимо, що в даному випадку вказується виключно статична контрастність — різниця, що забезпечується в межах одного кадру в звичайному режимі роботи, на постійній яскравості і без використання спеціальних технологій. У рекламних цілях деякі виробники можуть призводити також дані з так званої динамічної контрастності — вона може вимірюватися досить значними цифрами (семизначними і більше). Однак варто орієнтуватися насамперед на статичну контрастність — це базова характеристика будь-якого дисплея.

Що стосується конкретних значень, то навіть у найпрогресивніших екранах даний показник не перевищує 2000:1. А в цілому сучасні ноутбуки мають досить невисоку контрастність — передбачається, що для задач, що вимагають більше досконалих характеристик...зображення, розумніше використовувати зовнішній екран (монітор або телевізор).

Кожна серія поєднує чипи, схожі за загальним рівнем, призначенням, а нерідко також окремим специфічним особливостям. При цьому більшість серій включає процесори одразу кількох поколінь, які можуть помітно відрізнятися за фактичними характеристиками. Варто зазначити, що донедавна в ноутбуки встановлювалися майже виключно процесори від AMD або Intel – поки в 2020 році компанія Apple не представила власний чип Apple M1 (з оновленими версіями Apple M1 Pro і Apple M1 Max), Apple M2(2022 рік) продуктивними чипами M2 Pro, M2 Max та Apple M3, M3 Pro, M3 Max (2023 рік). Потім на арену підтягнулася компанія Qualcomm зі своїми процесорами Snapdragon.

На даний момент у ноутбуках актуальні переважно такі серії:

– AMD Ryzen 3. Найдешевша серія чипів AMD у сімействі Ryzen (Ryzen 3, Ryzen 5, Ryzen 7, Ryzen 9 і Ryzen AI), що використовують мікроархітектуру Zen. За загальною будовою Ryzen 3 аналогічні старшим побратимам, проте в них деактивована половина обчислювальних ядер. Тим не менш, є досить прогресивною і зустрічається навіть в ультрабуках.

– Ryzen 5. Друга за рахунком серія на архітектурі Zen – доступніша альтернатива чипам Ryzen 7. Чипи Ryzen 5 мають дещо скромніші робочі характеристики (зокрема, меншу тактову частоту і, в деяких моделях, об'єм кешу L3). В іншому вони повністю аналогічні «сімкам» і також позиціонуються як високопродуктивні чипи для ігрових та робочих станцій. Докладніше див. «Ryzen 7» нижче.

– Ryzen 7. Перша серія процесорів від AMD, побудована на мікроархітектурі Zen. Була представлена у березні 2017 року. Загалом чипи Ryzen (всіх серій) просуваються як висококласні рішення для геймерів, розробників, графічних дизайнерів та відеоредакторів. Однією з головних відмінностей Zen від попередніх мікроархітектур стало використання одночасної багатопотоковості, за рахунок чого було значно збільшено кількість операцій за такт за тієї ж тактової частоти. Крім цього, кожне ядро отримало власний блок обчислень з плаваючою точкою, збільшилася швидкість роботи кеш-пам'яті першого рівня, а об'єм кешу L3 в чипах Ryzen 7 штатно становить 16 МБ.

– Ryzen 9. Процесори AMD Ryzen 9 на мікроархітектурі Zen дебютували у 2019 році. Серія стала топовою серед усіх «райзенів», потіснивши з цієї позиції Ryzen 7. Насамперед, CPU лінійки прийнято використовувати для професійних задач (дизайну, монтажу відео, 3D-рендерінгу), ігор, стримінгу та інших високонавантажених додатків. Перші моделі Ryzen 9 мали 12 ядер і 24 потоки, у пізніших ця кількість наростили до 16 і 32 відповідно.

– Ryzen AI. Запуск серії процесорів Ryzen зі штучним інтелектом відбувся у 2024 році. Першим у модельному ряду стала підродина AMD Ryzen AI 300. Вона представляє нову архітектуру обчислювальних ядер Zen 5, має вбудовану графіку RDNA 3.5 і потужний нейропроцесор XDNA 2 з продуктивністю до 50 TOPS (трильйонів операцій на секунду). Чипи лінійки Ryzen AI відмінно підійдуть для широкого спектру задач – від повсякденної роботи до складних обчислень з використанням алгоритмів ШІ.

– Atom. Процесори, спеціально розроблені Intel для мобільних пристроїв (аж до смартфонів). Застосовуються переважно в ультракомпактних лептопах.

— Core M. Процесори, що створені з розрахунку на портативну техніку (зокрема, ультракомпактні ноутбуки) і відрізняються надзвичайно низьким тепловиділенням, що дає змогу застосовувати пасивні системи охолодження. Були представлені у 2014 році як перші серійні чипи на техпроцесі 14 нм.

– Celeron.... Найбільш бюджетна серія у сучасній лінійці настільних процесорів від Intel. Проте останні покоління оснащуються вбудованою графікою.

– Pentium. Бюджетні настільні процесори від Intel, які дещо перевершують за характеристиками Celeron, проте не дотягують до Core i3. Також несуть вбудовану графіку.

– Processor. Лінійка процесорів базового рівня, що передує сімейству Core i3 у сучасній ієрархії Intel. Зустрічаються такі чипсети в ноутбуках початкового класу з розрахунком на звичайне побутове або офісне використання, а також невибагливі ігри.

– Intel Core i3 / Core 3. Серія процесорів початкового та середнього рівня, найбільш бюджетна у сімействі Core. Тим не менш, за характеристиками та обчислювальної потужності процесори лінійки перевершують серії Pentium та Celeron (див. вище).

– Intel Core i5 / Core 5. Лінійка процесорів середнього класу — як загалом, і за мірками сімейства Core зокрема. Найчастіше процесори серії містять від 4 до 10 ядер, а в плані продуктивності вони знаходяться між порівняно недорогими i3 (Core 3) та потужними i7 (Core 7).

– Intel Core i7 / Core 7. Серія продуктивних процесорів Intel. До появи i9 була найпрогресивнішою в сімействі Core, потім вона поступилася пальмою першості «дев'ятці». Чипи Core 7 мають не менше 4 ядер та вбудовану графіку.

– Core i9. Процесори топового рівня, випущені у 2017 році; найпотужніша лінійка ноутбучних процесорів споживчого рівня на момент появи, що потіснила з цієї позиції чипи Core i7. Мають від 6 ядер та об'ємний кеш 3 рівня.

– Core Ultra 5. Трансформація популярної серії мобільних процесорів міцного середнього рівня Intel Core i5, що отримала приставку Ultra з кінця 2023 року, коли відбувся дебют покоління чипсетів Meteor Lake. Головною особливістю процесорів Core Ultra 5 є окремий NPU, що дає переваги під час роботи з моделями ШІ.

– Core Ultra 7. Передтопова серія продуктивних мобільних процесорів від Intel, що прийшла на зміну сімейству Core i7 під завісу 2023 (з появою нового покоління чипсетів Meteor Lake). Обов'язковим атрибутом моделей Ultra став нейронний співпроцесор, який відповідає за прискорення роботи алгоритмів штучного інтелекту.

– Core Ultra 9. Лінійка найпотужніших ноутбучних процесорів від Intel, випущена для заміщення сімейства Core i9 наприкінці 2023 року. Прем'єра моделей із припискою Ultra відбулася у поколінні чипсетів Meteor Lake. Відмінною рисою Intel Core Ultra 9 можна назвати наявність окремого NPU підвищення ефективності використання моделей штучного інтелекту.

– Apple. Серія процесорів від компанії Apple, дебют якої відбувся у листопаді 2020 року разом із виходом чергових поколінь MacBook, MacBook Air та MacBook Pro. У початкових конфігураціях оснащуються 8 ядрами – 4 продуктивних і 4 економічних; останні, за заявою творців, споживають удесятеро менше енергії, ніж перші. Це, у поєднанні з техпроцесом 5 нм, дало змогу досягти дуже високої енергоефективності і водночас продуктивності. Також варто відзначити, що процесори цієї серії виконані за схемою system-on-chip: єдиний модуль поєднує в собі CPU, графічний адаптер, оперативну пам'ять (у перших моделях – 8 або 16 ГБ), твердотільний NVMe-накопичувач та деякі інші компоненти (зокрема, контролери Thunderbolt 4).

– Snapdragon. За своєю суттю процесори Snapdragon є мобільними рішеннями – традиційно вони встановлюються у смартфони та планшети. Спеціально для лептопів випущені окремі лінійки чипів Snapdragon (наприклад X Elite на архітектурі ARM). Багато ноутбуків на базі таких процесорів оснащені вбудованими модулями LTE або 5G. Також їх перевагою є висока енергоефективність.

Конкретна модель процесора, встановленого в ноутбуці, а точніше – Індекс процесора в межах своєї серії (див. вище). Знаючи повну назву процесора (серію і модель), можна знайти докладні дані по ньому (аж до практичних оглядів) і уточнити його можливості.

Кодова назва процесора, встановленого в ноутбуці.

Цей параметр характеризує насамперед покоління, до якого належить процесор, і мікроархітектуру, що використовується у ньому. При цьому до однієї і тієї ж мікроархітектури/покоління можуть належати чипи з різними кодовими назвами; в таких ситуаціях вони розрізняються за іншими параметрами — загальному позиціонуванню, приналежності до певних серій (див. вище), наявності/відсутності певних специфічних функцій тощо.

В наш час у процесорах Intel актуальні такі кодові назви: Coffee Lake, Comet Lake, Ice Lake, Tiger Lake, Jasper Lake, Alder Lake, Raptor Lake (13 пок), Alder Lake-N, Raptor Lake Refresh (14 пок), Meteor Lake (Series 1), Raptor Lake (Series 1), Lunar Lake (Series 2). Для AMD список виглядає так: Zen 2 Renoir, Zen 2 Lucienne, Zen 3 Cezanne, Zen 3 Barcelo, Zen 3+ Rembrandt, Zen 3+ Rembrandt R, Zen 2 Mendocino, Zen 3 Barcelo R, Zen 4 Dragon Range, Zen 4 Phoenix Zen 4 Hawk Point, Zen 5 Strix Point. Докладні дані по різним кодовим назвам можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість ядер у процесорі ноутбука.

Ядро є частиною процесора, розрахованою на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). У наш час у ноутбуках можна зустріти двоядерні, чотириядерні, шестиядерні, восьмиядерні, десятиядерні, 12-ядерні, 14-ядерні процесори. Також відзначимо, що останнім часом набирають популярності конфігурації з різними типами ядер у складі одного процесора. Такі чипи будуються на гібридній архітектурі, що передбачає поєднання високопродуктивних та енергоефективних ядер. Вони працюють на різних тактових частотах, мають різні об'єми попередньо встановленої кеш-пам'яті і призначаються для вирішення різних задач. Зокрема, подібні рішення зустрічаються в процесорах Intel (від 12-го покоління) та Apple.

Теоретично більше ядер означає вищу продуктивність — особливо у задачах з паралельними обчисленнями чи при одночасній обробці кількох ресурсоємних задач. Однак на практиці це справедливо лише «за інших рівних» — тобто при схожій мікроархітектурі, тактовій частоті, об'ємах кешу та інших ключових параметрах. Сучасні CPU можуть сильно відрізнятися за цими пунктами – сама по собі більша кількість ядер ще не означає переваги. Особливо це хара...ктерно для двох- і чотириядерних чипів: процесор мобільного рівня (наприклад, Snapdragon, див. «Серія процесора»), що має 4 ядра, цілком може поступатися за можливостями двоядерному чипа десктопної серії (на кшталт Core i3 або i5, які нерідко застосовуються в універсальних ноутбуках із «оптимальним» набором характеристик для різних задач). Оцінюючи процесори на два чи чотири ядра, необхідно дивитися, передусім, на загальний набір характеристик. А ось наявність шести, восьми та більше ядер практично однозначно є ознакою потужного CPU. Подібне оснащення характерне переважно для сучасних ноутбуків геймерського та професійного призначення.

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного окремого ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати за тактовою частотою має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексними характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).