Довжина кабелю
Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).
При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах —
1 м і менше; такі пристрої призначені переважно для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною
1,1 – 1,5 м або
1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить
більше 2 м.
Радіус дії
Радіус дії бездротового підключення, передбаченого в мишці (див. «Тип підключення»).
Практично всі сучасні бездротові моделі впевнено працюють на відстані мінімум в 2 – 3 метри. Так що звертати увагу на цей параметр потрібно переважно тоді, коли миша планується використовувати на більшій відстані від комп'ютера — наприклад, під час роботи з проєктором на презентації. При цьому, оцінюючи радіус дії, варто враховувати, що він вказується для ідеальних умов: відсутність перешкод і перешкод на шляху сигналу, повний заряд батареї в мишці і т. ін. На практиці дальність зв'язку може виявитися трохи менше, тому при виборі варто брати певний запас. Тим не менш, за заявленим радіусу дії цілком можна оцінювати практичні можливості різних моделей і порівнювати їх між собою.
Частота опитування
Частота опитування показує, як часто сенсор миші обмінюється з комп'ютером даними про переміщення курсору. Вимірюється параметр у герцах (Гц), а за одиницю часу при оцінці беруть одну секунду. Від частоти опитування сенсора безпосередньо залежить плавність та швидкість переміщення курсору. Безпосередньо з ним в'яжеться і час відгуку миші - це тимчасовий відрізок, за який сигнал про рух маніпулятора дійде до відображення зміни позиції курсору на екрані. Вимірюється час відгуку мілісекундах (мс). Чим більше мишка «герцовка», тим менший час відгуку вона демонструє.
Кількість кнопок
Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.
Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів —
дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися
3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на
5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися
7 – 8 кнопок і навіть
більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють
...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.Ресурс перемикачів
Довговічність перемикачів миші вимірюється в кількості натискань, які клавіші здатні витримати перш ніж почнуть виявлятися ознаки зносу або збоїв у роботі. Перемикачі можуть мати ресурс від кількох мільйонів до десятків мільйонів натискань. У лабораторних умовах цей параметр перевіряється за допомогою спеціальних випробувальних машин, які старанно натискають клавіші необхідну кількість разів, на підставі чого виноситься вердикт щодо приблизного експлуатаційного ресурсу перемикачів.
Матеріал ніжок
- Тефлон (PTFE). Глайди з політетрафторетилену (PTFE) – також цей матеріал відомий як тефлон – характеризуються вкрай низьким коефіцієнтом тертя. Як результат, мишки з тефлоновими ніжками можуть похвалитися чудовим ковзанням та високою швидкістю переміщення курсору на будь-яких типах поверхонь. Мінімальний рівень тертя дозволяє з легкістю контролювати рухи мишки. Маніпулятори з тефлоновими глайдерами добре проявляють себе в динамічних іграх і знижують напругу із зап'ястя руки при тривалій роботі за комп'ютером.
- Метал. При належному шліфуванні металеві ніжки забезпечують чудове ковзання миші, також вони характеризуються тривалим експлуатаційним ресурсом до стирання. Зазначимо, що маніпуляторами з металевими глайдерами найкраще користуватися на пластикових або інших зносостійких ігрових поверхнях. Використовуючи мишу без килимка, великий ризик подряпати поверхню.
Оптимальний хват
Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.
Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.
Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:
— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.
— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.
— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).
Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.
Вага
Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.
Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить
60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на
120 – 140 г і
більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і
менш ніж на 60 г.
Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.