Діаметр об'єктива
Діаметр вхідної лінзи, якою оснащений об'єктив приладу нічного бачення.
Цей параметр є одним з найважливіших для будь-якого оптичного пристрою, включаючи ПНБ: чим
крупніше об'єктив, тим більше світла (або ІЧ-випромінювання) потрапляє в нього і тим чутливіше виходить оптика, за інших рівних умов. Зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги і вартості приладу. Крім того, не варто забувати, що в конструкції можуть використовуватися різні хитрощі і додаткові технології; тому сам по собі великий об'єктив далеко не завжди є однозначним показником високого класу.
Фокусна відстань
Фокусна відстань приладу нічного бачення. Під даним терміном розуміється таке відстань від оптичного центра об'єктива до фотокатода ЕОП або матриці
цифрового пристрою (див. «Принцип дії»), при якому на фотокатоде/матриці виходить чітке зображення.
Загалом великі фокусні відстані характерні для оптичних систем з високим ступенем оптичного збільшення (див вище). Однак у випадку ПНБ ця залежність не є жорсткою — просто при довгофокусній оптиці простіше забезпечити високу кратність. На практиці це означає, що моделі з одним і тим же фокусною відстанню можуть помітно відрізнятися по кратності. А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на світлопропускання: за інших рівних умов більш «довгі» оптичні системи пропускають менше світла, що негативно позначається на можливості приладу. Це актуально і для тепловізорів (див. «Тип»), оскільки їх робочий інфрачервоний діапазон в даному випадку також підпорядковується загальним законам оптики.
Роздільна здатність
Роздільна здатність видимого зображення, що створюється приладом нічного бачення. Вказується за кількістю ліній (штрихів) на міліметр; чим вище цей показник — тим більш деталізоване зображення здатний створити ПНБ, тим краще буде видно на ньому дрібні деталі. Правда, і коштувати подібні пристрої будуть відповідно.
У моделях з ЕОП (див. «Принцип роботи») роздільна здатність сильно залежить від покоління перетворювача.
Діаметр вихідної зіниці
Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою приладу нічного бачення. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою і електронікою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см.
Практичне значення даного параметра полягає в тому, що для нормальної видимості він повинен бути не меншим, ніж розмір зіниці людини, що дивиться в окуляр. Діаметр людського зіниці може варіюватися від 2-3 мм на яскравому світлі до 7-8 мм в темряві. Тому чим більше розмір вихідної зіниці ПНБ — тим, зазвичай, краще видимість; особливо це актуально при мінімальній кількості світла, коли яскравість зображення невелика навіть при перегляді через прилад. З іншого боку, дана особливість помітно позначається на вартості пристрою.
Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.
Джерело живлення
Тип елементів живлення, що використовуються приладом нічного бачення для роботи. Технічно це можуть бути як змінні елементи стандартного типорозміру, так і вбудовані акумулятори. Однак на практиці другий варіант практично не зустрічається, оскільки він не дає можливість швидко замінити батарейку, яка сіла, на свіжу — а така можливість є критичною для більшості випадків застосування ПНБ.
Що ж до конкретних типів батарей, то найчастіше зустрічаються такі варіанти:
— CR123. Елемент, що отримав найбільше поширення серед сучасних ПНБ. За формою ці батарейки схожі на популярні АА (див. нижче), однак їх діаметр більше, а довжина — помітно менше: 17 і 35 мм відповідно. Робоча напруга становить 3,7 В, що забезпечує непогану потужність, достатню для нормальної роботи ПНБ. Це і зумовило популярність CR123.
— АА. Класичні «пальчикові» батарейки на 1,5 В. Потужність такого живлення нижчі, ніж у CR123, через що елементів потрібно більше; з іншого боку, такі батарейки простіше знайти в продажу.
— ААА. «Мініпальчикові» або «мізинчикові» батарейки, зменшена версія елементів АА. Через невеликих розмірів такі елементи не відрізняються потужністю і ємністю, а тому застосовуються лише у відносно простих приладах, для яких важливі компактні розміри.
Час безперервної роботи
Найбільший час, яке прилад здатний безперервно пропрацювати від свіжих елементів живлення без їх заміни/підзарядки. Варто враховувати, що виробники зазвичай вказують це час для ідеальних умов: якісні батарейки, невисока яскравість видимого зображення, робота без застосування ІЧ-підсвічування, відеовиходи і відеорекордера (при їх наявності, див. «Додатково»), оптимальна робоча температура (див. нижче) і т. ін. Тому на практиці час безперервної роботи цілком може виявитися нижче заявленого. Тим не менш, цей параметр дозволяє як оцінювати автономність окремих пристроїв, так і порівнювати їх між собою.
Вага
Загальна вага приладу нічного бачення в робочому положенні. За наявності в комплекті шолома-маски (див. вище) її вага, зазвичай, також враховується.
Велика вага приладу робить його незручним у використанні — як під час роботи з рук, так і при кріпленні на шолом-маску. З іншого боку, при схожих характеристиках більш легкі моделі або будуть коштує дорожче, або будуть мати невисоку якість матеріалів.