Порівняння WD Gold Enterprise Class WD221KRYZ 22 ТБ vs Seagate Exos X16 ST16000NM001G 16 ТБ

SATA

Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.

Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.

Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного переважно для роботи з документами, внутрішнього диска на 2 ТБ і навіть на 1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно 4 ТБ, 6 ТБ і навіть 8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися HDD на 10 ТБ, 12 ТБ, 14 ТБ, 16 ТБ, 18 ТБ і більше.

Жорсткі диски, в яких герметичні Корпуси зсередини заповнені гелієм.

Сенс такої "начинки" полягає в двох моментах. По-перше, щільність гелію в сім разів менше щільності повітря. В результаті подібний наповнювач створює менше опору при обертанні пластин, що позитивно позначається як на енергоефективності та тепловиділення, так і на швидкості доступу до даних. По-друге, гелій відноситься до інертних газів - а значить, він не взаємодіє хімічно з внутрішніми деталями накопичувача, і ймовірність корозії (і так в принципі невисока) зводиться до абсолютного мінімуму. З іншого боку, виробництво гелієвих HDD - процес досить недешевий. Тому більшість таких дисків являє собою або професійні серверні рішення, або просунуті накопичувачі для домашніх ПК відповідного рівня.

Об'єм власної оперативної пам'яті жорсткого диска. Ця пам'ять є проміжною ланкою між швидкодіючої оперативної пам'яттю комп'ютера і відносно повільною механікою, яка відповідає за читання і запис інформації на пластинах диска. Зокрема, буфер служить для зберігання найбільш часто запитуваних даних з диска — таким чином, зменшується час доступу до них.
Технічно розмір буфера впливає на швидкість роботи жорсткого диска — чим більше буфер, тим швидше працює диск. Однак це досить незначний вплив, і на рівні людського сприйняття значна різниця у швидкодії помітна тільки тоді, коли об'єм буфера двох накопичувачів відрізняється у багато разів — наприклад, 8 Мб і 64 Мб.

Швидкість передачі даних між диском і клієнтськими пристроями визначається типом накопичувача, частотою обертання шпинделя, об'ємом буфера пам'яті і роз'ємами підключення. Останній параметр є найбільш важливим, оскільки перевищити пропускну здатність конкретного інтерфейсу неможливо.

Кількість пластин, передбачених у конструкції жорсткого диска.

Фізично жорсткий диск складається з однієї або кількох пластин, на які записується інформація. Кілька пластин може передбачатися для того, щоб добитися потрібного об'єму без збільшення форм-фактора. Водночас у такому накопичувачі потрібно встановити ще й відповідну кількість прочитуючих головок, що ускладнює конструкцію, знижує її надійність і збільшує вартість. Тому виробники вибирають кількість пластин, виходячи з розумного компромісу між цими моментами, і для вибору даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим.

Час, за який механіка жорсткого диска здатна знайти для зчитування випадкові запитані дані. Для кожного конкретного випадку час пошуку різне, оскільки залежить від розташування даних на поверхні диска і положення голівки, що зчитує, тому в характеристиках жорстких дисків вказується середнє значення. Чим менше середнє час пошуку — тим швидше працює диск, за інших рівних умов.

Кількість енергії, споживана диском при читанні і запису інформації. Фактично це пікова потужність, саме в цих режимах накопичувач споживає найбільше енергії.

Дані про споживаної потужності HDD необхідні насамперед для розрахунку загального енергоспоживання системи і вимог до блоку живлення для неї. Крім того, для ноутбуків, які планується часто використовувати «у відриві від розеток», бажано вибирати накопичувачі більш економний.

Кількість енергії, споживана диском «на холостому ходу». У включеному стані пластини диска обертаються незалежно від того, чи відбувається запис або зчитування інформації або ні — на підтримку цього обертання і йде енергія, споживана при очікуванні.

Чим менша споживана потужність при очікуванні — тим більш економічний диск, тим менше він витрачає енергії. Водночас відзначимо, що на практиці цей параметр актуальне переважно при виборі накопичувача під ноутбук, коли енергоефективність має вирішальне значення. Для стаціонарних ПК «холосте» енергоспоживання не грає особливої ролі, а при розрахунку вимог до блоку живлення потрібно враховувати не даний показник, а споживану потужність під час роботи (див. вище).

Параметр, що визначає стійкість жорсткого диска до ударів і струсів в процесі роботи (у ввімкненому стані). Ударостійкість вимірюється в G — одиницях перевантаження, 1 G відповідає звичайній силі земного тяжіння. Чим більше число G — тим більш диск стійкий до різного роду струсів і тим менше ймовірність його пошкодження, скажімо, у випадку падіння. Цей параметр особливо важливий для зовнішніх дисків і дисків, що застосовуються в ноутбуках.