Порівняння Spirit Fitness Echo 7.4 27.5 2021 frame M vs Scott Scale 940 2021 frame L

Максимальне навантаження, допустима для велосипеда — іншими словами, найбільшу вагу, який він може нормально перенести в штатному режимі експлуатації. Зрозуміло, при підрахунку навантаження враховується вага як самого велосипедиста, так і додаткового вантажу, який він везе з собою.

Допустиме навантаження однозначно не можна перевищувати: навіть якщо велосипед не зламається відразу, нерозраховані навантаження можуть послабити конструкцію, і аварія може статися в будь-який момент. Також відзначимо, що бажано мати певний запас по вазі — хоча б в 15 – 20 кг: це може знадобитися на випадок перевезення важких вантажів і дасть додаткову гарантію у нештатних ситуаціях (наприклад, при попаданні колесом в яму). Враховуючи, що середня вага дорослої людини становить близько 70 – 80 кг, велосипеди з допустимим навантаженням до 100 кг можна віднести до «легковесам», від 100 до 120 кг — до середньої категорії понад 120 кг — до «тяжеловозам».

Під розміром рами мають на увазі відстань від точки кріплення сідла до точки кріплення каретки (осі з шестернями та педалями). Основними параметрами, що визначають вибір велосипеда за розміром рами, є зростання користувача, призначення велосипеда та передбачуваний стиль їзди. Варто також враховувати жіночу раму, яка відрізняється заниженою, що дає змогу з комфортом кататися навіть у спідниці чи сукні.

Зростання користувача є найбільш значущим фактором. Загалом що вищий користувач — то більше має бути рама. Універсальна формула, що дає змогу розрахувати конкретний розмір, має такий вигляд: довжину ноги від паху до п'яти в сантиметрах потрібно помножити на 0,6, а потім розділити на 2,5 — вийде приблизний розмір рами в дюймах. Але в характеристиках брендів рама може також вказуватися у звичному для вимірювання розміру вигляді XXS, XS, S, M, L, XL та XXL.

Однак слід враховувати, що це значення дуже умовне і приблизно, його можна використовувати тільки для простих велосипедів, не призначених для екстремальної їзди (наприклад, міських, див. «Призначення»). Якщо Ви вибираєте більше спеціалізовану модель (гірський, шосейний, BMX) — краще звернутися до таблиць для відпові...дного типу, т.к. розміри під одне зростання можуть відчутно відрізнятися залежно від призначення. Крім того, у різних виробників геометрія рами та методи виміру також бувають різними, а тому для максимально точного підбору рекомендується використовувати власні таблиці самих виробників.

Зазначимо, що оптимальний розмір рами не є абсолютним - у більшості випадків для одного і того ж зростання цілком підійдуть "сусідні" розміри. І тут варто звернути увагу на імовірний стиль їзди. Вважається, що для екстремального варіанта краще підходять невеликі, добре керовані рами, а для тривалого спокійного руху – більші та стійкіші.

Рекомендований виробником зріст користувача обчислюється за кількома параметрами. Одним з них є діаметр колеса, а другим і більш важливим — розмір рами. Якщо з розміром колеса все просто — воно кругле і завжди однакове, то розмір рами ускладнює вибір. Різні типи велосипедів мають свою форму рами, відповідно навіть однаковий розмір може бути придатним для різного зросту. І це не кажучи вже про особливості виробника, які люблять робити все під себе, а не на загальний манер. Тому розмір рами кожного велосипеда індивідуальний для кожного зросту і вибирати велосипед все ж краще особисто «осідлавши» його. Якщо такої можливості немає, тоді наш пункт підкаже, на який зріст, на думку виробника, розрахована дана комплектація (рама + колесо) велосипеда.

— Сталь. Сталь відрізняється високою міцністю і жорсткістю, по стійкості до деформацій вона помітно перевершує інші сплави і поступається хіба що карбону. При цьому такі рами добре гасять вібрації, коштують недорого, а в разі поломки, легко ремонтуються. З іншого боку, сталь має велику вагу, вона в три рази важчий алюмінію, і в два рази — титану; тому подібні рами зустрічаються переважно серед недорогих гірських і міських велосипедів, для яких велика вага не є критичним. Також варто враховувати, що цей матеріал схильний до корозії разі пошкодження захисного покриття.

— Хромомолібденова сталь (Cro-Mo). Прогресивний різновид описаної вище сталі. Самі по собі хромомолібденовиє сплави характеризуються високою міцністю та надійністю, а рами, виготовлені з них, можуть мати різну товщину стінок (залежно від навантаження, на яку наражається той чи інший ділянку) — це дозволяє знизити вагу. Завдяки цьому Cro-Mo сплави зустрічаються навіть серед досить прогресивних шосейних велосипедів, також вони популярні в туристичних моделях. Водночас і коштують такі рами помітно більше звичайних сталевих.

— Алюміній. Власне, у велосипедах застосовується не чистий алюміній, а різноманітні сплави на його основі. Вони трохи відрізняються за характеристиками, однак мають ряд загальних особливостей, головною з яких є невисокий вага у поєднанні з непоганими характеристиками мі...цності. Завдяки цьому алюмінієві сплави широко застосовуються в шосейних велосипедах, а також у гірських моделях туристичного класу (див. «Призначення»). Головним недоліком цих матеріалів є твердість: вони гірше гасять вібрації, ніж сталь, через що слабо підходять для моделей без амортизації (див. нижче), а при сильному ударі така рама швидше зламається, а не зігнеться.

— Карбон. Композитний матеріал з вуглецевого волокна, скріпленого смолою. Застосовується у висококласних велосипедах, оскільки коштує досить недешево, проте відрізняється дуже високою міцністю в поєднанні з невеликою вагою. Причому властивості карбону дають змогу посилювати міцність не просто в окремих дільницях, а у певних напрямках, що сприяє ще більшій надійності. Зазначимо, що карбонові рами можуть бути як цільними (монолітними), так і складовими — в останньому випадку окремі елементи з'єднуються металевими деталями, що знижує вартість, однак робить конструкцію чутливою до корозії. Також варто враховувати, що якість карбону загалом залежить від цінової категорії велосипеда, і порівняно недорогі рами можуть бути чутливими до сильними точкових ударів. Ремонту даний матеріал майже не піддається.

— Титан. Досить прогресивний матеріал, що поєднує високу міцність, пружність (що забезпечує м'яке гасіння вібрацій), стійкість до корозії і вельми невелику вагу. Однак і вартість таких рам досить висока, а тому вони застосовуються переважно в гірських та шосейних велосипедах преміумкласу.

— Магнієвий сплав. Цей матеріал примітний насамперед досить низькою вагою (в рази легше алюмінію), при цьому має непогані характеристики жорсткості та пружності, добре гасить вібрації, а ціна його відносно невисока. Водночас для магнієвих сплавів характерний ряд істотних недоліків. Зокрема, вони погано переносять удари, особливо точкові, а також надзвичайно чутливі до корозії навіть при дрібних пошкодженнях захисного покриття, через що такі рами досить вимогливі до догляду і зберігання.

Тип амортизації передньої вилки (за наявності такої, см «Амортизація»). Всі системи амортизації в велосипедах працюють на два напрямки: гасіння коливань (демпфірування) і поглинання енергії ударів (амортизація). Відповідно, у них є дві основних складових: демпфер і амортизатор. Залежно від особливостей конструкції цих елементів виділяють такі типи амортизації:

— Пружинно-еластомірна. В цьому випадку відіграє роль амортизатора пружна пружина, а роль демпфера — стрижень з пружного, добре стискального матеріалу, т. зв. еластомеру. Даний тип з'явився як розвиток звичайних пружинних систем амортизації, він більш довговічний, однак погано придатний для низьких температур — пружність еластомеру в таких умовах знижується, що негативно позначається на характеристиках системи.

— Пружинно-масляна. Системи, що використовують як пружину амортизатора, а як демпфер — масляний картридж. Така конструкція більш стійка до низьких температур, ніж пружинно-еластомірна, і загалом має досить непогані характеристики, завдяки чому досить широко застосовується в різних типах велосипедів. Головним недоліком є більш висока (в середньому) вартість.

— Повітряно-масляна. Комбіновані системи, що складаються з циліндра з повітрям, що працює на амортизацію, і масляного картриджа, який відіграє роль демпфера. З'явилися як розвиток «чисто» повітряних систем, що мали...серйозний недолік: навіть при якісному обслуговуванні ущільнювачі досить швидко зношувалися, що могло вивести амортизатор з ладу. Повітряно-масляні системи більш довговічні і прості в обслуговуванні, при цьому досить ефективні і важать небагато. Останнє особливо цінно для крос-кантрі (див. «Призначення»), де потрібно поєднувати амортизацію з невисоким вагою машини.

— Алюміній. У цьому разі алюміній є найбільш простим і простим варіантом. В його переваги можна записати невелику вагу; з іншого боку, за відсутності амортизації кермо з такою вилкою сильно схильне до вібрацій, а за довговічністю алюміній дещо поступається сталі.

— Сталь. Ще один порівняно простий варіант, який водночас вважається більш прогресивним, ніж описаний вище алюміній, і зустрічається навіть у досить дорогих велосипедах професійного рівня. Це пов'язано з тим, що сталь помітно міцніше і довговічніше, оскільки не так схильна до «втоми металу». Правда, і важать такі вилки дещо більше алюмінієвих.

— Хромомолібденова сталь. Різновид сталі, що відрізняється більш прогресивними характеристиками, ніж більш традиційні сорти. Серед основних переваг таких сплавів — висока міцність і надійність; при цьому, завдяки таким властивостям, окремі елементи вилок можна зробити більш тонкими, а самі вилки — більш легкими, ніж звичайні сталеві. Головний недолік Cro-Mo сталі — досить висока вартість.

— Карбон. Легкі та високоміцні вилки з вуглецевого волокна ефективно гасять дрібні нерівності дорожнього полотна під колесами байка і трохи пружинять на невеликих ямах, забезпечуючи тим самим амортизацію на вибоїстих дорогах. Вилка з карбону полегшує конструкцію передньої частини велосипеда. Найчастіше вона зустрічається на борту «шосерів» та «гравійників», рідше встановлюється у позашляхових фетбайках. Вразливе місце – карбонові вилки...ламаються під впливом сильних точкових ударів.

Модель подседельного штиря, використовуваного у велосипеді.

Зазвичай, ця інформація вказується в тому випадку, якщо в якості подседельного штиря використовується високоякісна деталь. Знаючи назву, можна знайти її детальні характеристики та описи; це навряд чи буде потрібно для нескладної повсякденної їзди, однак може виявитися зайвим при професійному застосуванні.

Номінальний діаметр коліс велосипеда. Зазвичай, в даному пункті фактично вказується розмір велопокришок, що поставляються в комплекті, якщо точніше — зовнішній діаметр покришок.

Діаметр коліс традиційно позначається в дюймах. Для велосипедів різних призначень і вікових груп (див. пункти вище) є певні стандарти за розмірами. Так, дорослі моделі гірського призначення оснащуються переважно 26" колесами, «шосейники» і міські — 3трохи більшого діаметра (переважно 28"), а BMX в більшості своїй — значно меншого; дитячі та підліткові велосипеди мають менші колеса, ніж аналогічні дорослі.

За інших рівних умов більш великі покришки краще тримають швидкість і відпрацьовують дрібні нерівності на дорозі; а порівняно невеликі колеса виходять більш «чіпкими», вони забезпечують більш високий крутний момент і краще зчеплення з поверхнею. Цим і зумовлена описана вище різниця в розмірах коліс між велосипедами різного призначення. Подібні нюанси будуть корисні в тому випадку, якщо Ви обираєте машину з декількох моделей зі схожими характеристиками, але різними діаметрами коліс. Тут варто врахувати особливості запланованого застосування. Наприклад, для міської та «дорожньої» їзди — по твердому покриттю без особливих нерівностей і перепадів висот — краще вибрати колеса побільше, а для ґрунтових доріг з підйомами та спусками — поменше.

Зазначимо також, що по...кришки є замінними, причому багато велосипедів допускають установку шин «нерідного» розміру — наприклад, 29" на модель з 28-дюймовими колесами. Також варто враховувати, що колеса (шини) одного розміру можуть розрізнятися по внутрішньому (посадковому) діаметра. Ці нюанси докладно описані в спеціальних джерелах.

Модель покришок, що поставляються з велосипедом у штатній комплектації. Різні покришки мають різне призначення і особливості характеристик; знаючи модель покришки, Ви можете уточнити ці моменти і перевірити, наскільки вони відповідають Вашим побажанням. Особливо це важливо при виборі машини для серйозних занять велоспортом.