Сьогодні жоден фільм та серіал неможливо уявити без двох головних стандартів кінотеатрального звуку — Dolby Digital та DTS. У цій статті ми розповімо, що це таке, у чому відмінності та що краще.

Що таке Dolby Digital та DTS


Dolby Digital та DTS (Digital Theater Systems – цифрові театральні системи) – це формати стиснення аудіо, що використовуються для кодування цифрового об'ємного звуку, що оточує слухача/глядача з усіх боків.

До появи обох технологій у мультимедійних системах часто використовувалася їхня імітація за допомогою стерео форматів, таких як Dolby Surround, Dolby Stereo та Dolby Pro Logic. Вони справді створювали певну подобу об'ємного багатоканального звуку, але його повноцінна реалізація стала можлива лише з повним переходом з аналогового аудіо на цифрове та з появою сімейства форматів Dolby Digital та DTS.

Сьогодні це два конкуруючі табори на звуковому полі битви, як Intel та AMD у комп'ютерах, Apple та Android у гаджетах або Braun та Philips в електробритвах. Хто з них кращий, судіть самі.

Dolby Digital

Це технологія, яка по суті реалізує алгоритм стиснення та розпакування цифрових аудіоданих відповідно до заданого формату багатоканального аудіокодування. Аудіокодек першим набув статусу галузевого стандарту на початку 90-х. Вперше він використовувався в 1992 для кодування звуку театральної версії фільму «Бетмен повертається».

У Dolby Digital для стиснення застосоване перцептивне кодування (простими словами, адаптація звукових сигналів для найкращого сприйняття людиною). Користувач отримує високоякісний просторовий звук 5.1 (5 каналів з повною смугою пропускання та 1 канал НЧ ефектів) за малої швидкості передачі даних (це називається низький бітрейт). У такому вигляді формат набув поширення на DVD-дисках, а пізніше — на Blu-Ray, в онлайн-кінотеатрах та популярних стрімінгових сервісах.

Наприклад, порівняно недорогий бездротовий саундбар JBL Bar 5.1 забезпечує відмінний звук із потужними басами та ефектом присутності не гірше, ніж у кінотеатрі. Він зовні гарний і легко сполучається зі смартфоном, а знімні динаміки дають змогу розмістити їх будь-де!

Популярні саундбари

Пізніше з'явилися покращені версії ─ Dolby Digital Plus, що підтримує збільшений бітрейт і формат 7.1, та Dolby TrueHD з підтримкою до 14 каналів (нині використовується лише 8), що забезпечує звучання студійної якості (без втрат) завдяки алгоритму стиснення без втрат MLP (Meridian Lossless Packing).

Наприклад, система Yamaha YSP-2700 з масивом із шістнадцяти випромінювачів забезпечує реалістичне звучання формату 7.1. Чіткий і насичений бас ідеально поєднується із системою калібрування IntelliBeam, що автоматично формує оптимальну звукову картинку в приміщенні будь-якої форми та розміру. Серед інших переваг системи, крім Dolby Digital, підтримка Інтернет-радіо та музичних потокових сервісів.


Dolby Atmos

У цій, поки що останній версії Dolby Digital, головним нововведенням став об'єктно-орієнтований звук. Замість використання визначених аудіо-каналів (наприклад, 5.1 або 7.1) Dolby Atmos працює з об'єктами звуку. Він використовує метадані, які описують положення та рух кожного звукового об'єкта у тривимірному просторі. Це дає змогу адаптувати відтворення звуку до конкретної акустичної системи та кімнати в реальному часі, забезпечуючи оптимальне враження для кожного слухача. Як це виглядає практично? Уявіть. що звук вертольота, що пролітає на екрані, «гуляє» по колонках слідом за траєкторією руху вертольота. Круто? Авжеж.

Але реалізація такого рішення потребує монтажу додаткових каналів у стелі чи високих точках. Втім, виробник заявляє, що підійдуть і стандартні акустичні системи, які використовують техніки віртуального звуку та алгоритми обробки сигналів.

Саундбари з Dolby Atmos

DTS

Ця цифрова технологія з'явилася в 1993 році, через рік після Dolby Digital, і вперше була використана Стівеном Спілбергом для озвучування фільму «Парк юрського періоду». Він став початковим інвестором компанії DTS. В DTS використовується інший метод стиснення, що називається кодуванням з адаптивним перетворенням, який теоретично може призвести до підвищеної пропускної здатності цифрового сигналу і зростання якості звучання. Різновиди формату DTS, призначені для кінотеатрів та для побутових пристроїв, сильно відрізняються за алгоритмами кодування та за ступенем стиснення, починаючи від звичайного 2.0 у DTS Express для HD DVD, до 7.1 без втрат у DTS-HD Master Audio.

DTS:X

Цей аудіокодек був представлений у 2015 році як призначений для формування об'ємного звуку, «який рухається в просторі, як у реальному житті». Може здатися, що опис дуже нагадує Dolby Atmos, і це справді так. DTS:X був створений, щоб скласти конкуренцію дітищу Dolby Laboratories. По суті, це той же lossless DTS-HD Master Audio, з підтримкою 7.1, але з більшим ефектом занурення. Формат набув широкого поширення у системах домашнього кінотеатру, Blu-ray, сервісах Vudu та Hulu.

Прекрасним прикладом реалізації DTS:X є саундбар LG SN11R. Основна акустична панель включає сім фізичних динаміків (два з них висхідні). Крім того, є зовнішній бездротовий сабвуфер і пара досить великих тилових колонок, що гарантують реалістичний звук.

Саундбари з DTS:X

Подібності та відмінності між Dolby Digital та DTS

Обидва рішення надають однаково дивовижні враження:

  • Реалістичне звукове сприйняття з допомогою великої кількості активних каналів.
  • Висока якість за рахунок ефективного стиснення, що дає змогу передавати аудіо з високою деталізацією та широким динамічним діапазоном.
  • Сумісність з більшістю аудіо- та відеопристроїв та платформ.
  • Імерсивний досвід: обидві технології завдяки «об'ємним» ефектам допомагають створити атмосферу та емоційну глибину у кінофільмах, відеоіграх та іншому розважальному контенті.

А тепер про відмінності. У технологіях використовуються різні алгоритми стиснення, що може призвести до деяких відмінностей у звуковому профілі та уподобаннях слухачів. Наприклад, у Dolby Atmos бітрейт не перевищує 18 Мбіт/с, а у DTS-HD Master Audio він може доходити до 24.5 Мбіт/с.

Теоретично, це має забезпечувати кращу деталізацію та схожість із оригіналом. Однак, насправді різниця в якості звучання при сприйнятті на слух стає помітною лише на високоякісних аудіосистемах або при використанні оригінальних немодифікованих джерел.

Dolby Digital чи DTS: що вибрати?

Згідно з сухими цифрами, DTS:X має забезпечувати більш реалістичне звучання, адже у нього вищий бітрейт. З іншого боку, у Dolby Atmos краще співвідношення сигнал/шум, а калібрування аудіосистем здійснюється набагато ефективніше та простіше. На жаль, не було жодного об'єктивного дослідження двох звукових стандартів, яке могло б допомогти нам визначити найкращий із двох.

DTS:X працює зі стандартною багатоканальною акустикою, не потребуючи монтажу стельових спікерів. Всю роботу зі створення об'ємного різноспрямованого звуку виконує спеціальний процесор. Вам лише потрібно купити аудіосистему з підтримкою DTS:X, і ви легко зможете налаштовувати звук, як вам подобається. Наприклад, збільшити гучність мовлення та знизити рівень занадто гучних фонових ефектів. Але, на жаль для багатьох кіноманів, Netflix та Amazon Prime Video поки що не використовують DTS:X. Вони віддають перевагу Dolby Atmos через нижчий бітрейт, елементарно економлячи на трафіку. Netflix взагалі випускає шоу та фільми з підтримкою Dolby Atmos з максимальним бітрейтом 768 кбіт/с., стверджуючи, що якість звуку не відрізняється від майстер-треку без втрат.

Популярні домашні кінотеатри

Dolby Digital створює звуковий «купол» за рахунок використання стельових динаміків, що робить його більш затребуваним у кінотеатрах. Але вибираючи звук для дому, вам зовсім не обов'язково свердлити стелю. У продажу достатньо аудіосистем і телевізорів з відбиваючими (спрямованими вгору) динаміками.

Таким чином, можна сказати, що у битві форматів DTS:X проти Dolby Atmos поки що умовно перемагає другий за рахунок більшого поширення у кінозалах та на стрімінгових платформах. Але суттєвої різниці у звучанні ви не почуєте, якщо, звичайно, у вас не абсолютний слух (а таких щасливчиків один на 10 тисяч).

Гарною новиною є те, що вибирати між DTS:X та Dolby Atmos не обов'язково. Обидві технології підтримують практично всі OLED, QLED і MiniLED телевізори, багато мультимедійних проєкторів, ресивери домашніх кінотеатрів, і навіть деякі ТВ бокси.

Вердикт

Підбиваючи підсумки, можна сказати наступне: якщо ви хочете досягти якісного, реалістичного звучання, вибирайте гарну фізичну акустику та ресивер з підтримкою обох сучасних технологій. Це впливатиме на ваші враження більше, ніж знання, в якому форматі записана аудіо доріжка – Dolby Digital або DTS.