Універсали, здатні на багато що: ТОП-5 ультразумів

Дітище компанії Nikon з індексом моделі B500 не претендує на лаври високохудожньої камери, оскільки створена з прицілом на рядових фотолюбителів, які не женуться за кількістю мегапікселів і великою кількістю ручних налаштувань. Сила фотоапарата — в 40-кратному оптичному зумі. Але про все по порядку.

Камера оснащена об'єктивом 22.5-900 мм, максимальна світлосила якого варіюється між значеннями f/3.0 і f/6.5. На практиці настільки широкий діапазон фокусних відстаней перетворює ультразум в універсальний інструмент для зйомки різнопланових сюжетів — від панорам та архітектури до об'єктив на значній відстані від точки «стрілянини» затвором фотоапарата. Невисока апертура штатного об'єктива частково компенсується оптичним стабом, однак його сил для ефективної стабілізації картинки на довгому кінці часто виявляється недостатньо.

На чолі електронної «начинки» Nikon B500 поставлена класика жанру для сімейства звичайних цифрових фотоапаратів — 16-мегапіксельна матриця з фізичними розмірами 1/2.3 дюйми. Також буденні коріння ультразума видають відсутність підтримки RAW і встановлення ручних налаштувань фотозйомки. Користувачеві пропонується цілком довіритися автоматиці і вона успішно справляється зі зваленими на плечі обов'язками аж до зйомки в умовах складного освітлення, коли часом трапляються промахи системи автоматичного наведення на різкість.

Зручностей у поводженні з камерою додають виступ для хвату моделі в руку і похилий екран, що дозволяє будувати кадр з нетипових ракурсів. Ще однією цікавою особливістю ультразума є підживлення цілющою силою енергії від «пальчикових» батарей, які можна купити буквально всюди. На хороших елементах живлення типу АА вдається зробити понад 1000 кадрів. Nikon B500 цілком і повністю відпрацьовує кожну витрачену на неї копійку, будучи гідним претендентом на роль звичайної камери універсального характеру.

У компактному корпусі фотокамери Panasonic DMC-TZ80 приховані незвичайні фотографічні здібності, зокрема, що стосується зумування, яке проводиться в значні 30 крат.

У перекладі на еквівалент повного кадру діапазон фокусних відстаней оптики дорівнює 24-720 мм. В цьому проміжку забезпечується охоплення левової частки можливих знімальних сюжетів, за винятком хіба що надширококутний положення. Разом зі збільшенням фокусної відстані зростає і максимальна апертура об'єктива — від f/3.3 на мінімальному значенні зуму до f/6.4 на довгому кінці. «Темну» сторону оптики покликаний компенсувати 5-осьовий стабілізатор зображення. Детальніше про основні засади стабілізації картинки розказано в статті «Все що потрібно знати про системи стабілізації зображення».

У серце фотоапарата встановлена матриця не самого великого розміру (1/2.3 дюйма), через що під час зйомки на високих ISO (понад 800 одиниць) кадр може бути зіпсований артефактами шуму. Крім фотозйомки камера «могьоть» в запису відео, виробленої в 4К з фреймрейтом 30 к/с, а в FullHD — з кадровою частотою 60 к/с. Візуватися у ході зйомки пропонується по невеликому електронного видошукача або 3-дюймовому екранчику. Дисплей у моделі видався неповоротним, зате сенсорним.

У низці програмних «примочок» камери інтерес викликає функція постфокусировки — вибір зони різкості на готовому знімку тапом по екрану. Похвальні оди також присвячують адаптера бездротового зв'язку Wi-Fi, за допомогою якого можна організувати передачу відзнятого матеріалу на пов'язаний смартфон і керувати камерою дистанційно через мобільний додаток Panasonic Image App.

«Малятко» в корпусі звичайної цифромильниці вражає уяву дальністю «стрільби» на великі дистанції — висувний об'єктив фотоапарата виробляє зйомку з потужним зумом в діапазоні фокусних відстаней 24-960 мм (в еквіваленті повного кадру) з максимальною діафрагмою f/3.3-6.9.

40-кратне наближення до об'єкта зйомки досягається при оптичному збільшенні. А якщо в збиток деталізації кадру залучити цифровий зум, то кратність зумування зростає до рекордних 160х. І це, на хвилиночку, в корпусі фотоапарата вагою всього-навсього 300 м і розмірами з роздутий по товщині смартфон (110.1х63.8х39.9 мм).

Якість знімків, отриманих за допомогою Canon PowerShot SX730 HS, на висоті. Навіть незважаючи на відсутність підтримки камерою RAW, що залишає менше простору для маневру при постобробці відзнятого матеріалу. У фотоапараті застосована BSI-CMOS матриця 1/2.3 дюйма) з роздільною здатністю 20 МП. Діапазон її світлочутливості виміряний в межах від 80 до 3200 ISO, проте вже на значеннях понад 400 одиниць на картинці стають видні артефакти шуму. Тому надмірно задирати ISO під час зйомки в умовах недостатньої освітленості не рекомендується.

Камера надає в користувальницьке розпорядження похилий дисплей, позбавлений підтримки сенсорного введення, і інтелектуальний режим зйомки Smart Auto. У ньому фотоапарат автоматично розпізнає до 58 сцен і підбирає під кожну з них оптимальні налаштування. Також у камери дуже хороший режим макрозйомки, яка може вироблятися з відстані в 1 см до об'єкта. Загалом можливостей «малятка» більш ніж достатньо безпосередньо для аматорського використання кейса — з нею з виду не вислизне важливий кадр ні близько, ні далеко.

Panasonic DMC-FZ1000 — це камера, яка може замінити однією собою зеркалку початкового рівня з цілою валізою змінної оптики. З тією лише застереженням, що сказане справедливо для фотографів-любителів.

«Тушка» фотоапарата мімікрує під стать дзеркалці. Схожості з нею простежуються у формі корпусу моделі і розташування елементів управління: прокручування дисків, розсипи всіляких кнопок та поворотного у всіх напрямках дисплея на задній панелі камери. Йому б ще підтримку сенсорного введення і ціни б екранчику не було зовсім. Також при візуванні в процесі зйомки фотограф вправі вдатися до послуг електронного видошукача, картинка в якому показується вже такою, якою вона вийде на виході.

«Під капотом» ультразума встановлена дюймова матриця з роздільною здатністю 20 МП, що вигідно відрізняє камеру на тлі колег по цеху з сенсором меншого фізичного розміру. Велика, за мірками цифрового фотоапарата, матриця видає менш гучну картинку під час зйомки на високих ISO. Діапазон її світлочутливості коливається від 80 до 25600 одиниць ISO.

До об'єктиву фотокамери доклали руку специ іменитої німецької компанії Leica. Він робить зйомку в діапазоні еквівалентних фокусних відстаней 25-400 мм, а максимальна світлосила оптики «плаває» від f/2.8 на короткому кінці f/4 в телеположенні зума. На варту чіткості картинки при цьому поставлено 5-осьова система стабілізації зображення, яка допомагає компенсувати до 4 стопів експозиції під час зйомки з рук в умовах недостатньої освітленості.

Стабілізатор на борту камери також сприяє в отриманні плавних відеороликів. Їх запис здійснюється в роздільній здатності аж до 4К (3840х2160 пікселів) з невеликим кропом. Кадрова частота під час зйомки відео досягає 30 к/с, а швидкість — до 100 МБ/с. Важіль управління стабом Power O. I. S. винесено на підставу об'єктива, де з ним поруч перемикач режимів зумування і фокусування, прив'язаний до обрамляющему висувний «хобот» кільцю.

З інших «плюшок» в активах камери гріх не згадати високу скорострільність (до 50 к/с при фотозйомці в урізаному роздільній здатності) і оснащеність повним набір комунікаційних модулів (Wi-Fi, NFC і GPS). Втім, без ложки дьогтю в бочці з медом обійтися все ж не вдалося — при установці ультразума на штатив перекривається доступ до батарейного відсіку, в якому знаходяться акумулятор і карта пам'яті. Проблема зводиться нанівець при купівлі підходящої штативной голівки і робота з камерою, привабливою своєю універсальністю, продовжує приносити суцільне задоволення.

Зразок для наслідування всьому загону ультразумів в четвертому поколінні володіє набором «фішок», які виставляють камеру в світлі унікального рішення для зйомки різнопланових сюжетів, будь то прогулянка по місту, спортивний захід або фотополювання на диких тварин.

«Біля керма» фотоапарата поставлена дюймова матриця зі зворотним засвіченням на 20 МП. Але головний секрет успіху моделі — це зум-об'єктив з набором еквівалентних фокусних відстаней 24-600 мм і високою світлосилою, нехай і злегка «плаваючою» від короткого до довгого кінця (f/2.4-4). У ньому є система стабілізації Optical SteadyShot, яка додає фотографу запас в 4.5 ступенів експозиції. З об'єктивом також пов'язаний один з мінусів моделі — відсутність прямого механічного управління зумуванням і фокусуванням. Вся річ у тім, що обертання кілець, оперізують об'єктив, призводить лише до активації моторів, які переміщують групи лінз, а не передається їм безпосередньо.

У Sony RX10 IV досить розвинені репортерські якості: ультразум «стріляє» серії кадрів зі швидкістю до 24 к/с, а буфер фотоапарата вміщує понад 240 JPEG-файлів в один присід. З такими даними камеру можна сміливо брати з собою на футбол або гонки Формули-1 — непосильних завдань для неї не існує. Доповнює загальне позитивне враження про швидкості реакції камери спритна і чіпка 315-точкова система автофокусування, яка наводиться на різкість блискавично (за 0.03 сек за запевненням японського виробника).

В плані ергономіки ультразум залишається взагалі поза конкуренцією — всі кнопочки і диски прокрутки знаходяться на своїх місцях, екран у моделі видався поворотним і сенсорним, до того ж у розпорядження фотографу надано службовий монохромний дисплей на верхній грані (в кращих традиціях серйозних фотоапаратів).

З відео в Sony RX10 IV теж йдуть на висоті — зйомка роликів у роздільній здатності 4К з записом профілів користувачів S-Log2 і S-Log3 яскраве тому підтвердження. Все це «упаковано» в пило - і вологозахищений корпус. Зовнішні аксесуари (наприклад, фотоспалах) підключаються до камери через гарячий башмак. Зрозуміло, при такому вбранні ультразум коштує недешево, але іншого настільки ідеального варіанта на всі випадки життя просто не буває.