Світ з висоти пташиного польоту: ТОП-5 компактних дронів

Спільна розробка компаній DJI, Intel і китайського стартапу Netlog Tech привертає увагу до своєї персони дешевизною і низкою цікавих функцій, реалізованих на борту міні-коптера.

«Під капотом» у малюка встановлений 14-ядерний чип Intel Movidius Myriad 2. Аналогічний процесор використовує під свої потреби дрон DJI Spark , молодшим братом якого розглянута модель по суті і є. Модель Tello підгледіла у зразка для наслідування принципи управління жестами, навчилася злітати з розпростертим долоні, більше того, на озброєння дрона поставлені датчики візуального позиціонування (2 ультразвукових сенсора і 1 оптичний) для виключення зіткнення з землею і різного роду перешкодами.

Камера в активах DJI Tello виробляє відеозапис з роздільною здатністю HD (1280х720 пікселів) цифровий стабілізацією. Для реалізації завдань на аматорському рівні (наприклад, записи короткого ролика для публікації в соцмережах) можливостей коптера у відеозйомці більш ніж достатньо. А якщо захочеться чимось похвалитися перед однолітками, у розпорядження пілотові надана можливість виконання фігур вищого пілотажу, зокрема, восьми різних фліпів.

Потужності моторів квадрокоптера вистачає на розгін при польоті до 8 м/с. Однак через невеликої ваги (80 г) дрон дуже чутливий до вітру, тому запускати його вгору бажано в штиль. На одному заряді акумулятора DJI Tello здатний витати в повітрі близько 13 хв. — трохи за мірками профі, але абсолютно нормально в розрізі аматорських безпілотників.

Що примітно, мінідрон створений з можливістю програмування на мові Scratch, для чого знадобиться встановити відповідне ПЗ. «Очима» пілота під час виконання льотної програми стають або екран смартфона, або ж окуляри віртуальної реальності, що дають змогу відчути політ від першої особи. Маскуючись під іграшку, насправді DJI Tello є чи не найкращим варіантом серед маси однотипних недорогих рішень, цільовою аудиторією яких виступають початківці пілоти.

Квадрокоптер-малеча від законодавця моди в сфері дроностроения — китайській компанії DJI — готовий злетіти в хмари без серйозних попередніх приготувань і «танців з бубном» для управління польотом. Коптер достатньо витягти з транспортувального кейса і дати йому команду на зліт, що забере з часу всього кілька секунд.

В польоті DJI Spark розвиває швидкість до 50 км/год, передаючи картинку оператору з відстані до 2 км. Про такий дистанції можна вести мову лише при використанні в якості контролера пульта ДУ з комплектації Fly More Combo, оскільки при управлінні дроном суто зі смартфона радіус зв'язку становить близько 100 м. В розширений набір аксесуарів також входять наплічна сумка, хаб для зарядки трійці акумуляторів, додаткова батарея, комплект запасних пропелерів та захист гвинтів.

Залежно від сили вітру, політ на одному заряді акумулятора триває в середньому 14-16 хв. При цьому дрон здійснює відеозйомку з повітря в форматі FullHD (1920х1080 пікселів). Отриману картинку допомагає стабілізувати 2-осьовий підвіс камери, об'єктив якої «дивиться» на навколишню дійсність з кутом огляду близько 82°. Камера також використовується для управління квадрокоптером допомогою жестів. Наприклад, йому можна задати напрямок польоту, а якщо помахати беспилотнику рукою і скласти пальці у вигляді рамки — дрон зробить фотознімок.

У крихітному корпусі DJI Spark вдалося виділити клаптик вільного місця під датчики для забезпечення безпеки польоту, що дозволяє квадрокоптеру автоматично розпізнавати перешкоди і ухилятися від них при пересуванні по повітрю. А в разі низького залишку заряду батареї дрон сам повертається на вихідну точку, звідки був здійснений старт. «Спарку» не «підвезли» хіба що складається конструкції, але і без неї коптер займає мінімум місця серед багажу, перетворюючись в вартий уваги варіант для відеоблогеров-мандрівників і будучи хорошим рішенням для повсякденних польотів.

«Малюк», наділена потенціалом повнорозмірних безпілотників, є такою собі «золотою серединою» між надкомпактним дроном DJI Spark і серйозним профі-інструментом DJI Mavic Pro , розміри якого теж не можна назвати велетенськими.

Враховуючи невелику вагу коптера (всього-на-всього 430 г), диву даєшся, коли заходить мова про оснащеності моделі. Судіть самі, в компактний корпус DJI MAvic Air вдалося «втиснути» і 4К-камеру на трехосевом підвісі, і власне сховище даних об'ємом 8 ГБ (на випадок якщо флешка забилася або її просто забули вдома), і, як водиться, повний набір датчиків для забезпечення безпеки польоту. Сенсори і службові камери контролюють обстановку по всіх фронтах (у т. ч. ззаду), до того ж з їхньою допомогою дрон будує 3D-карту оточення в реальному часі, через що їм легко керувати у приміщенні.

Фото - і відеозйомка з квадрокоптера ведеться на 12 МП камеру, в розпорядження якої надійшов об'єктив з кутом огляду 85° і світлосилою f/2.8. Ролики пишуться в максимальній роздільній здатності 3840х2160 пікселів з кадровою частотою 24/30 к/с, а при відеозапису у форматі FullHD (1920х1080 пікселів) оператору стає доступною високошвидкісна зйомка з фреймрейтом 120 к/с для заморожування в кадрі руху.

Квартет складаються пропелерів здатний розігнати дрон до вражаючій швидкості 68 км/год (при активації спорт-режиму). У повітрі модель може перебувати без підзарядки протягом 21 хв., віддаляючись від оператора на відстань до 4 км. Не обійшлося у безпілотника і без фірмових «плюшок», успішно «обкатаних» на борту родичів: підтримки управління жестами та інтелектуального режиму польоту Active Track (відстеження рухомих об'єктив), а унікальною здатністю DJI Mavic Air є створення 32 МП сферичних панорам. Коптеру ще б пропелери не такі галасливі і мінусів у нього не було б зовсім. Втім, компактність моделі і її прогресивні відеоможливості повністю перекривають цей дрібний недолік і дають змогу сміливо знехтувати ним.

Істинну сутність «динозаврового» яйця від компанії PowerVision ніщо не видає аж до моменту його включення. Буквально в одне натискання кнопки з яйцеобразного корпусу девайса автоматично виїжджають чотири ніжки шасі і в пристрої починають проглядатися риси літального апарата. Остаточно про належність PowerVision PowerEgg до загону дронів стає зрозуміло при ручній установці квартету осей зі складаними пропелерами.

Яйцекоптер борознить небесні простори з максимальною швидкістю 46 км/год на відстані до 5 км від пілота, паралельно здійснюючи відеозйомку в роздільній здатності 3840х2160 пікселів (30 к/с). За плавність відзнятого відеоряду несе відповідальність 3-осьова система стабілізації. Щоб в кадр не потрапляло нічого зайвого, після зльоту коптер автоматично прибирає механізацію, притуляючи шасі впритул до корпусу (як це реалізовано в транспортувальних положенні).

Вміннями квадрокоптера є відстеження об'єкта, пересування по маршруту і політ по орбіті на заданої швидкості і висоті. Також траєкторією витає в хмарах дрона можна керувати за допомогою додаткового пульта-указки Maestro, службовця корисним придатком звичного джойстика зі стиками. До останнього, до речі кажучи, кріпиться майданчик для установки смартфона або планшета, на екран яких виводиться вся інформація про політ і передається картинка з камери.

Одного заряду акумулятора ємністю 6400 мАгод вистачає приблизно на 23 хв. знаходження дрона в повітрі. І хоча на роль серйозного профі-інструменту PowerVision PowerEgg підходить з натяжкою, завдяки оригінальній зовнішності і незвичайним здібностям у відеозйомці яйцекоптер все ж знайде свою аудиторію, адже пристрій такого нетипового формфактора цікаво саме по собі.

Рецепт приготування страви під назвою DJI Mavic Pro дуже простий: беремо компактний корпус, «фаршируємо» його передовій «начинкою» і вуаля — перед нами постає дрон з прогресивними льотними характеристиками, що надає безкомпромісну якість зображення.

Складана конструкція пропелерів дозволяє легко упакувати квадрокоптер в рюкзак, покласти в просторий кишеню куртки або, наприклад, підвісити на пояс оператора-пілота. Однак компактні розміри реалізовані не в збиток функціональності дрона, який обзавівся службовими камерами і соннарами для визначення перешкод на шляху прямування, а також модулями GPS і ГЛОНАСС для геопозиціонування.

Ця Вся «начинка» була б ні до чого без головного козиря моделі — крутий камери, закріпленої на 3-осьовому підвісі. Вона пише стабілізовані ролики у форматі 4К зі швидкістю до 30 к/с і «клацає» фотознімки у форматі RAW, що дуже зручно для подальшої постобробки відзнятого матеріалу. «З коробки» квадрокоптер укомплектований накопичувачем microSD ємністю 16 ГБ, куди і зберігаються відеоролики поряд з фотографіями.

У повітрі дрон відчуває себе як риба у воді. При управлінні з пульта ДУ безпілотник можна відправити в подорож по небесній гладі на відстань до 7 км, час знаходження в повітрі при цьому складе близько 27 хв. Дальність польотів без пульта істотно менше і обмежена радіусом дії мережі Wi-Fi між дроном і мобільним гаджетом, який використовується в ролі контролера. Нарешті, не зайвим буде згадати підтримку управління жестами.

У додаткових активах моделі є розширений набір комплектних аксесуарів: 2 акумулятора в доважок до основного, хаб для їх одночасної зарядки, запасні лопаті, автомобільний зарядний пристрій і сумка-чохол для перенесення. З такими даними DJI Mavic Pro судилося зайняти лідируючі позиції в сегменті компактних квадрокоптерів, розраховуючи на отримання з його допомогою якісного результату практично в будь-яких умовах відеозйомки.