Натільні хрестики

Хрестик

— натільний хрестик першопочатково є одним із символів приналежності до християнської віри. Правила його носіння можуть бути різними в різних конфесіях, однак найбільш поширеною у нас православної традиції існують досить суворі канони щодо такого символу:

— Хрестик повинен бути обов'язково освячений у церкві.
— Хрестик потрібно носити з собою постійно, з моменту хрещення — в тому числі в душі або лазні. При цьому є ситуації, коли допускається знімати з шиї, — наприклад, під час занять контактними видами спорту, або якщо хрестик не підходить до прикрас, що надіваються з вечірньою сукнею. Однак у таких випадках все одно потрібно тримати хрестик при собі — наприклад, приколів шпилькою до підкладці або нашив на одяг невелика кишенька з внутрішньої сторони.
— Хрестик не можна носити поверх одягу, виставляючи напоказ. Такий символ тому і називається «натільною», що повинен прилягати до тіла. До того ж церква розглядає таке носіння як прояв гордині. Зрозуміло, це правило не стосується пляжів, лазень та інших аналогічних ситуацій — коли хрестик знаходиться на тілі, а приховати його просто не під ніж, підходящої одягу на людині немає.
— З приводу того, чим носити хрестик — на товстій нитці, шкіряному шнурку, ланцюжком тощо — немає строгих правил. Тут можна виходити з міркувань стилю і практичності. Наприклад, ланцюжки виглядають привабливіше, але і рвуться вони досить часто.

Зрозуміло, хрестик можна носити і як звичайна прикраса. Однак робити так все ж таки не рекомендується: щиро віруючі люди можуть сприйняти такий аксесуар як образа.