Мишки: характеристики, типи, види

Крім більше-менш традиційних мишок, з класичним форматом роботи, на ринку можна зустріти і специфічніші види маніпуляторів: трекпади, трекболи, презентери і 3D-мишки. Ось детальніший опис кожного з них:

— Мишка. До мишок в даному разі відносять всі маніпулятори, які працюють за рахунок переміщення по столу, спеціальному килимку або іншій поверхні. Більшість таких пристроїв мають характерний зовнішній вигляд, добре знайомий більшості користувачів: низький подовжений корпус з кнопками в передній частині (і, найчастіше, як мінімум одним колесиком). Однак зустрічаються і специфічніші варіанти конструкції — ергономічні мишки в асиметричних корпусах (під строго визначену руку) і навіть пристрої з вертикальним компонуванням. Детальніше про останні див. «Призначення», там же описані такі різновиди мишей, як ігрові та ноутбучні.
В будь-якому разі, саме мишки в наш час користуються найбільшою популярністю: вони зручні, функціональні, звичні для досвідчених користувачів і легкі в освоєнні для новачків за комп'ютером. До їх недоліків можна віднести те, що для роботи потрібен певний простір на рівній поверхні, причому не всі види поверхонь коректно розпізнаються сучасними мишками.

— Набір. Комплект, що складається з мишки і додаткового аксесуару....В якості такого найчастіше виступає килимок. Іноді це навушники або одразу і те, й інше.

— Презентер. Різновид маніпуляторів, призначений в основному для проведення презентацій, у тому числі дистанційного управління слайдами. Презентери дійсно зовні нагадують пульти ДУ: такий пристрій при роботі утримується в руці, а за управління відповідають різні спеціалізовані кнопки (навігація, «старт/пауза» тощо). Крім того, в багатьох моделях передбачається додаткове оснащення — наприклад, лазерна указка або вбудований тачпад. А в програмній частині можуть бути реалізовані такі специфічні функції, як «прожектор» (можливість виділити певну область на екрані, затемнивши іншу частину), «зум» (збільшення обраної частини зображення) тощо. Підключаються презентери зазвичай бездротовим способом (див. «Тип підключення»).

— Трекбол. Першопочатково трекбол — це своєрідний антипод класичної мишки: корпус пристрою при роботі нерухомий, а користувач управляє курсором, прокручуючи спеціальну кульку. Сучасні трекболи зазвичай мають форму, схожу з формою мишок; кулька при цьому найчастіше розміщується під великим пальцем користувача (хоча бувають і винятки). У будь-якому разі вважається, що такий формат роботи дає змогу знизити навантаження на суглоби рук і знижує ризик розвитку тунельного синдрому зап'ястя — нагадаємо, ця патологія, що викликає неприємні відчуття, досить часто виникає саме через тривалу одноманітну роботу з мишкою. Крім того, трекболи дуже невибагливі до місця встановлення: достатньо, щоб пристрій можна було більше-менш стабільно тримати на одному місці; простору для встановлення потрібно менше, ніж для того ж трекпада; тип поверхні для них не є принциповим (на відміну від мишок). Це може стати справжнім порятунком у деяких ситуаціях — наприклад, при роботі з ноутбуком в дорозі. З іншого боку, маніпулятори цього типу помітно поступаються традиційним мишкам за швидкістю і зручністю при переміщенні курсору на велику відстань, через що вони слабо підходять (а то і взагалі не підходять) для деяких задач — в тому числі ігор. Тому трекболів в наш час випускається дуже небагато; а деякі з них і взагалі являють собою традиційні мишки, доповнені кулькою під великий палець. Такі комбіновані пристрої в нашому каталозі також віднесені до трекболів, а не до мишей; вони максимально універсальні, однак досить дорогі.

— Трекпад. Маніпулятори цього типу (також відомі під назвою «тачпади») мають вигляд сенсорної панелі (зазвичай прямокутної, з діагоналлю в кілька сантиметрів), доповненої кнопками. Іншими словами, подібні моделі — це аналоги ноутбучних тачпадів, виконані у вигляді окремих пристроїв. Такі пристрої багато в чому схожі з трекболами (див. вище): з одного боку, вони не рухаються при роботі і практично не залежать від типу поверхні, з іншого — не відрізняються швидкістю і слабо підходять для ігор та інших аналогічних завдань. Однак тачпади займають більше місця і в цілому не розраховані на застосування в дорозі і інших аналогічних умовах — вони більш зручні на робочому столі або іншій подібній поверхні. З іншого боку, сенсорна поверхня дає досить великі можливості управління, недоступні в інших видах маніпуляторів. Так, крім руху пальця, сучасні трекпади здатні розпізнавати постукування (в деяких моделях — навіть з визначенням сили), а також різні багатопальцеві жести: зум за допомогою зведення і розведення двох пальців, прокручування рухом пальця по боковій частині сенсора тощо.

— 3D-мишка. Різновид мишок, що підтримує управління курсором за допомогою жестів у повітрі, без контакту зі столом або іншою поверхнею (втім, деякі моделі можуть працювати також як звичайні мишки). Досить специфічний тип маніпуляторів, що не одержав поширення — в основному тому, що коштують 3D-мишки недешево, а їх специфічний функціонал на практиці необхідний не так часто.

Тип підключення, використовуваний мишею.

Всі типи підключення мишей можна розділити на дротові і бездротові. Є також комбіновані моделі, що допускають обидва способи; втім, з низки причин вони особливого поширення не отримали.

Провідні миші можуть розрізнятися за типом роз'єму; втім, універсальним стандартному у наш час є USB, інші варіанти зустрічаються значно рідше (про них див. «Кабель»). У будь-якому разі такі мишки значно дешевше бездротових аналогів, до того ж не потребують батарейок/акумуляторів і мають практично необмежений термін роботи. З іншого боку, дріт обмежує рухливість і може створювати незручності при підключенні, особливо якщо комп'ютер розташований далеко або у важкодоступному місці.

Бездротові пристрої, зі свого боку, можуть підключатися по радіоканалу, Bluetooth або Wi-Fi; в деяких моделях поєднується два варіанти на вибір користувача (зазвичай радіо і Bluetooth). Незалежно від використовуваного інтерфейсу, всі такі моделі зручніше дротяних за рахунок, власне, відсутність кабелю; а радіус дії у них становить мінімум кілька метрів, так що бездротова миша може працювати ще й у ролі своєрідного пульта ДУ. Водночас бездротове підключення обходиться дорожче дротового, до того ж воно потребує автономного живлення — в пі...дсумку термін безперервної роботи мишки виходить обмеженим.

Що стосується різних типів бездротового підключення, то ось їх особливості:

— Радіо. Для з'єднання по радіоканалу, зазвичай, використовується бездротової адаптер, що підключається до USB-порту комп'ютера. Такий спосіб зручний тим, що його можна використовувати з будь-якими комп'ютерами, в тому числі з системами, що не мають вбудованих модулів Bluetooth або Wi-Fi. До недоліків даного варіанта можна віднести те, що адаптера потрібно вільний роз'єм; в результаті при невеликій кількості USB-портів можуть виникнути складності. Втім, цей момент при необхідності можна легко виправити, підключивши USB-хаб; так що саме цей спосіб з'єднання найбільш популярний серед сучасних бездротових мишей.

— Bluetooth. Головна перевага цього способу підключення полягає в тому, що зазвичай сучасні пристрої — ноутбуки, більшість комп'ютерів-моноблоків, «розумні» телевізори і т. ін. мають вбудовані модулі Bluetooth. Таким чином, підключити мишку до подібній техніці можна безпосередньо, не займаючи апаратних роз'ємів. А для ПК, не оснащених внутрішніми модулями Bluetooth, випускаються відповідні адаптери (які навіть можуть входити у комплект поставки миші). Крім того, деякі прогресивні моделі з таким підключенням здатні запам'ятовувати одночасно кілька Bluetooth-пристроїв і перемикатися між ними буквально одним натисканням кнопки. Дальність зв'язку по Bluetooth складає не менше 10 м за умови прямої видимості.

— Wi-Fi. Досить специфічний варіант, що зустрічається вкрай рідко — в окремих моделях ноутбучних мишей (див. «За напрямом»). У чому аналогічний Bluetooth — зокрема, розрахований переважно на роботу з вбудованими модулями і дозволяє використовувати мишу, не займаючи апаратних роз'ємів. При цьому дальність зв'язку по Wi-Fi виходить значно більшою. З іншого боку, принципового значення це перевага не має, а з технічної сторони створення Wi-Fi мишей пов'язане з певними труднощами. Саме тому цей тип підключення і не отримав поширення.

Варто відзначити, що будь-яка версія Bluetooth здатна сполучати між собою пристрої. І навіть, якщо обидва пристрої мають різну версію, то з'єднання буде відбуватися по нижчому з них — протоколи взаємозамінні.

Підтримка мишкою технології Multi-Device.

Дана технологія зустрічається виключно у моделях з можливістю бездротового підключення (див. «Тип підключення»). Вона дає змогу сполучати мишку одночасно і швидко перемикатися між ними, не відволікаючись кожен раз на налаштування; в багатьох моделях таке перемикання здійснюється буквально одним натисканням кнопки. Завдяки цьому можна, наприклад, з легкістю використовувати мишку і з домашнім комп'ютером, і з телевізором під управлінням Android TV, з'єднуючись з тим чи іншим пристроєм за необхідністю.

Зазначимо, що конкретні особливості роботи Multi-device не завадить уточнити окремо. Насамперед це стосується кількості одночасно підтримуваних пристроїв.

Інтерфейс, що використовується для дротового підключення в мишах, які мають таку можливість (див. «Тип підключення»).

Найбільшою популярністю в наш час користуються підключення через класичний порт USB. Мишей під новіший роз'єм USB С, з ряду причин, випускається досить мало, незважаючи на прогресивні можливості цього інтерфейсу. А PS/2, навпаки, поступово поступається місцем більш новим і досконалим стандартам. Ось більш докладний опис кожного з цих варіантів:

— USB. Підключення до традиційного повнорозмірного порту USB (так званого USB-A). Такі роз'єми надзвичайно широко поширені: вони є практично обов'язковими для сучасних ПК і ноутбуків, а також стандартно використовуються для роботи з периферією в «розумних» телевізорах, медіацентрах та інших видах електроніки. Саме тому переважна більшість мишей з можливістю дротового підключення використовує саме цей роз'єм.

— USB С. Найновіший (на 2020 рік) різновид USB роз'єму; має значно менші розміри, ніж описаний вище USB-A, а також зручну двосторонню конструкцію. Такі роз'єми все ширше використовуються в сучасних ПК і ноутбуках, але ось мишей під них робиться вкрай небагато; це пов'язано з кількома причинами. По-перше, через роз'єм USB С часто реалізуються прогресивні версії USB, з високою швидкістю роботи і високою потужністю живлення; для мишей такі характеристики не потрібні, однак вони мож...уть знадобитися більш вимогливим пристроям. По-друге, апаратне гніздо USB С може використовуватися і для інших інтерфейсів, крім USB (насамперед Thunderbolt v3 і v4). По-третє, в повнорозмірний роз'єм USB-A просто легше потрапити штекером — особливо намагаючись наосліп знайти роз'єм на задній стінці системного блоку. У світлі всього цього під USB С випускаються лише окремі ноутбучні миші (див. «Призначення»).

— PS/2. Спеціалізований роз'єм характерної круглої форми, що застосовується виключно для клавіатур і мишей; також відомий як «пі-ес навпіл». Входи PS/2 зустрічаються виключно в настільних ПК, для ноутбуків вони занадто громіздкі. У цілому цей інтерфейс вважається застарілим і застосовується все рідше, проте його все ще можна зустріти в сучасних комп'ютерах. При цьому PS/2 має цілком практичну перевагу: підключення миші до такого гнізда дає змогу залишити вільним додатковий роз'єм USB, який, зі свого боку, може стати в нагоді для іншої периферії. Втім, мишки тільки з таким штекером в наш час майже не зустрічаються – більшого поширення набули пристрої, здатні також підключатися до USB (див. нижче).

— USB або PS/2. Цей варіант найчастіше означає, що сама миша оснащена штекером USB, а в комплекті з нею поставляється перехідник під PS/2. Таким чином, пристрій виходить максимально універсальним у підключенні; при цьому перехідники коштують дуже недорого, ціна їх практично непомітна на тлі вартості самих мишок (навіть недорогих). Тому більшість сучасних маніпуляторів з можливістю роботи через PS/2 належать саме до цієї категорії.

Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах — 1 м і менше; такі пристрої призначені в основному для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною 1,1 – 1,5 м або 1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить більше 2 м.

Радіус дії бездротового підключення, передбаченого в мишці (див. «Тип підключення»).

Практично всі сучасні бездротові моделі впевнено працюють на відстані мінімум в 2 – 3 метри. Так що звертати увагу на цей параметр потрібно в основному тоді, коли миша планується використовувати на більшій відстані від комп'ютера — наприклад, під час роботи з проєктором на презентації. При цьому, оцінюючи радіус дії, варто враховувати, що він вказується для ідеальних умов: відсутність перешкод і перешкод на шляху сигналу, повний заряд батареї в мишці і т. ін. На практиці дальність зв'язку може виявитися трохи менше, тому при виборі варто брати певний запас. Тим не менш, за заявленим радіусу дії цілком можна оцінювати практичні можливості різних моделей і порівнювати їх між собою.

- Оптична. Робочий елемент оптичної миші складається з світлодіода, що підсвічує поверхню, що підстилає, і оптичного датчика, що фотографує цю поверхню з високою частотою. На підставі ряду отриманих знімків електроніка миші робить висновок про напрямок та швидкість переміщення маніпулятора та видає відповідні дані на комп'ютер. Оптичні миші недорогі, досить надійні та не надто вимогливі до робочої поверхні. Спочатку вони були погано сумісні з деякими видами поверхонь - дзеркальними, хутряними, шкіряними тощо; однак у більшості сучасних оптичних сенсорів цей недолік усунений, і миші цього типу нерідко бувають цілком «всеїдними».

- Лазерна. За принципом роботи лазерні миші подібні до оптичних (див. вище). Головною відмінністю є те, що для підсвічування зображення в них використовується світлодіод, а лазер. Таким чином забезпечується більше вузька спрямованість променя, як наслідок — точніше позиціонування курсору, що особливо важливо під час роботи зі складною деталізованою графікою, в іграх тощо. Теоретично лазер менш універсальний і сумісний з такою великою кількістю поверхонь, як оптика, проте ця різниця помітна лише на специфічних поверхнях на зразок хутра, полірованого металу і т.п. А ось однозначним недоліком цієї технології є більше висока вартість.

- Оптична, Bluetrack. Оптичні моделі (див. вище), що використовують сенсор із технологією BlueT...rack. Спочатку ця технологія була розроблена Microsoft, однак у наш час вона зустрічається і в інших виробників. Найпомітніша відмінність таких сенсорів від звичайних оптичних – синій колір світлодіода (звідси й назва). Крім цього, в конструкції передбачено ряд покращень: збільшена площа освітлення поверхні під мишею, висока роздільна здатність матриці, просвітлена оптика. Завдяки цьому миші BlueTrack мають високу точність роботи та здатні функціонувати навіть на «складних» поверхнях на кшталт скла, полірованого каменю, килимового ворсу тощо.

- Оптична, V-Track. Оптичний сенсор із використанням технології V-Track. Ця технологія була розроблена фірмою A4Tech і використовується переважно у мишах цього бренду. Однією з ключових особливостей V-Track є те, що промінь світла в таких сенсорах падає на робочу поверхню вертикально (а не похило, як у звичайній оптиці). Крім того, розмір світлової плями дуже невеликий, щільність світлового потоку висока, а лінза фотоприймача має дуже вузьку діафрагму, що дає велику глибину різкості. Завдяки цим покращенням V-Track забезпечує дуже високу точність і (за заявою творців) здатний працювати навіть на об'ємному хутрі, де інші види сенсорів не приносять користі. Однак і коштують миші із цією особливістю недешево.

- Лазерна, V-Track. Лазерний сенсор із використанням технології V-Track. Докладніше про цю технологію див. вище, тут же відзначимо, що в лазерних мишах застосування V-Track дає змогу позбавитися основної нестачі таких пристроїв - чутливості до нестандартних поверхонь. У цьому точність позиціонування, характерна лазерних сенсорів, ще більше збільшується з допомогою V-Track. З іншого боку, і ціна таких пристроїв виходить високою. Тому поєднання лазерного сенсора і V-Track зустрічається дуже рідко, переважно в ігрових мишах преміум-класу від тих же A4Tech.

- Гібридна. Поєднання в миші відразу двох сенсорів – оптичного та лазерного. Така зв'язка дає змогу об'єднати переваги обох технологій і частково компенсувати недоліки: за точністю гібридні миші не поступаються лазерним, при цьому вони не такі чутливі до нестандартних поверхонь. У той же час наявність двох сенсорів помітно позначається на ціні пристрою, при тому, що досягти аналогічних характеристик можна і з одним датчиком - за рахунок описаних вище технологій BlueTrack або V-Track. Тому гібридні системи поширення не набули.

Напрямок, до якого належить мишка. Вказується тільки для моделей, що мають додаткову спеціалізацію або особливості конструкції - а саме для ноутбуків, ігрових та вертикальних мишей. Ось їх основні особливості:

- Ноутбучна. Миші добре підходять для використання з ноутбуками. Більшість таких моделей має компактні розміри – довжина корпусу в них становить не більше 110 мм, а нерідко – менше 100 мм. Це забезпечує зручність у транспортуванні разом із лептопом. А більші пристрої вважаються ноутбучними в тому випадку, якщо така спеціалізація наприклад чи інакше вказана виробником. Крім того, до цієї категорії належить більшість моделей з підключенням по Bluetooth (див. «Тип підключення») — такій модуль є практично в будь-якому сучасному лептопі. А дротяні миші для ноутбуків можуть оснащуватися системою змотування дроту, що дозволяє налаштовувати довжину кабелю під різні ситуації та компактно скручувати його для транспортування.

- Ігрова. Миші, розраховані насамперед на застосування в комп'ютерних іграх і призначені для геймерів — у тому числі професійних кіберспортсменів (хоча цінова категорія та можливості у різних моделей, зрозуміло, можуть відрізнятися). Такі пристрої нерідко виконуються в характерному «агресивному» дизайні, з незвичайними малюнками, емблемами, кольоровим підсвічуванням (у деяких моделях — з ефектами) тощо. — таких як додаткові кноп...ки з можливістю «прив'язати» на них певні ігрові дії або навіть послідовність дій, кнопка потрійного кліку («черга»), кнопка снайпера, перемикання DPI (див. нижче), регулювання ваги та ін. Зазначимо, що вузька спеціалізація таких моделей може бути різною: є як універсальні ігрові миші, наприклад і пристрої, оптимізовані під конкретний жанр (стрілялки, RPG тощо) або навіть конкретну гру.

- Ергономічна (вертикальна). Мишки специфічної конструкції: поверхня, на яку під час роботи кладеться рука, у таких моделях розташовується не горизонтально, а з нахилом праворуч від горизонтального положення (у моделях для шульг — вліво). У результаті висота корпусу виходить помітно більшою, ніж у традиційних моделей - звідси і назва "вертикальні". А рука користувача фактично охоплює такій корпус з двох сторін: з одного боку (на похилій поверхні) знаходиться долоня, з іншого (у спеціальній виїмці) великий палець. Подібне становище руки вважається більше природним та комфортним, ніж класичне горизонтальне, воно знижує навантаження на суглоби та зв'язки, зменшуючи таким чином втому та ймовірність виникнення тунельного синдрому та інших розладів. Вертикальні моделі добре підійдуть тим, кому доводиться довго працювати за комп'ютером - хіба що може знадобитися деякий час, щоб звикнути до незвичайної форми після традиційної мишки.

Модель сенсора, встановленого у мишці. Ця інформація вказується в основному для моделей, оснащених висококласними сенсорами, які за своїми можливостями значно перевершують більш прості рішення. Подібні характеристики важливі насамперед для ігрових мишей, тому саме до цієї категорії належить більшість пристроїв, для яких уточнюється модель датчика.

Знаючи назву, можна знайти детальні дані по сенсору і оцінити його можливості. Зазначимо, що один з найбільш популярних в наш час брендів, під якими випускаються прогресивні сенсори — PixArt; в продажу нерідко зустрічаються, зокрема, датчики PixArt 3325 (прогресивний бюджетний рівень), PixArt 3360 (топовий клас) і PixArt 3389 (ще більше поліпшена версія моделі 3360). Другий поширений бренд — Avago (віднедавна належить тій же PixArt); найпопулярніша модель цієї марки — Avago 3050, максимально простий і доступний представник саме ігрових датчиків.

Роздільна здатність сенсора, що відповідає за відстеження переміщень мишки по робочій поверхні. Вказується в DPI - точках на дюйм.

Фізичний сенс DPI загалом такий. Сенсор сучасної миші працює за тим же принципом, що і матриця фотоапарата, і складається з пікселів. А DPI — це кількість пікселів, що припадає на 1 дюйм підстилаючої поверхні (в довжину або ширину), «видима» сенсором.

Вважається, що більше число DPI означає більш прогресивний сенсор і мишку загалом; в наш час не рідкістю є моделі на 3500 – 5000 DPI, 12000 DPI, 16000 DPI навіть більше. У деякому роді так і є — висока роздільна здатність сприяє точності. Проте єдине, що безпосередньо визначається цим показником — це швидкість переміщення курсору по екрану: чим вище роздільна здатність сенсора — тим більше число пікселів, на яке просунеться курсор при переміщенні самої миші на певну відстань. При цьому варто нагадати, що занадто висока швидкість буває ще більш небажана, ніж занадто низька. Так що реальна потреба у високих DPI (1000 і вище) виникає в основному під час роботи на великих екранах (роздільною здатністю 4K і більше); для більш скромних дисплеїв (Full HD) нерідко виявляється досить і менших значень.

Найбільше прискорення під час руху, при якому миша зберігає нормальну працездатність; при перевищенні цього показника можливий «зрив» курсору (переміщення в несподіване місце через некоректну обробку даних з сенсора).

Чим різкіше рухається мишка — тим більше прискорення, що діє на неї. Відповідно, даний параметр визначає чутливість до різких рухів, те, наскільки дана модель здатна нормально сприймати й обробляти такі рухи. Високі значення максимального прискорення (40 G, 50 G) важливі насамперед в динамічних іграх — особливо для професійних кіберспортсменів і досвідчених ентузіастів. Якщо ж миша купується для порівняно нескладних задач (робота з документами, веб-серфінг тощо) — на цей показник можна не звертати особливої уваги.

Параметр ips (inches per second) - це лінійна швидкість руху мишки, виражена в дюймах за секунду, коли сенсор маніпулятора здатний зчитувати поверхню. У топових моделей максимальна швидкість переміщення миші нерідко сягає 400-600 IPS, проте частіше зустрічаються пристрої з показником IPS в районі 200.

Частота опитування показує, як часто сенсор миші обмінюється з комп'ютером даними про переміщення курсору. Вимірюється параметр у герцах (Гц), а за одиницю часу при оцінці беруть одну секунду. Від частоти опитування сенсора безпосередньо залежить плавність та швидкість переміщення курсору. Безпосередньо з ним в'яжеться і час відгуку миші - це тимчасовий відрізок, за який сигнал про рух маніпулятора дійде до відображення зміни позиції курсору на екрані. Вимірюється час відгуку мілісекундах (мс). Чим більше мишка «герцовка», тим менший час відгуку вона демонструє.

Наявність сенсорної панелі в конструкції миші.

Сенсорна панель являє собою поверхню, чутливу до дотиків пальців. Вона забезпечує додаткову зручність в управлінні і нерідко розширює функціонал миші; але ось конкретні розміри, розташування і можливості сенсорної поверхні можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, один з найбільш простих і поширених варіантів — вузька подовжена вставка між основними кнопками. Ця вставка зазвичай замінює собою колесо прокрутки і має відповідний функціонал; вона виділяється рельєфними елементами для зручності використання навпомацки, однак для звикання до подібного оснащення все одно може знадобитися деякий час. З іншого боку, сенсор виходить більше надійним і довговічним, ніж колесо — завдяки відсутності рухомих частин.

Ще один з поширених варіантів, більш прогресивний — сенсорна панель, що замінює собою обидві основні кнопки і займає всю передню верхню частину корпусу. Така поверхня, крім традиційних натискань, нерідко підтримує також жестове управління — наприклад, горизонтальну прокрутку свайпом в той або інший бік, масштабування рухом двох пальців тощо.

Крім описаних вище, зустрічаються й інші, більш специфічні варіанти сенсорних панелей — наприклад, бокова, під великий палець.

Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.

Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів — дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися 3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на 5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися 7 – 8 кнопок і навіть більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.

Джойстик у конструкції «хвостатих» маніпуляторів має вигляд стику, здатного рухатися та нахилятися в різні боки. Як правило, джойстик розміщується на бічному торці корпусу мишки під великий палець робочої руки (для правшів – на лівому боці, для шульг – на правому). Маніпулятори з допоміжним стиком забезпечують розширені можливості керування в іграх, дублюючи функції геймпада.

Наявність у мишки окремої кнопки для подвійного або потрійного кліка.

Така кнопка найчастіше розташовується між основними клавішами, ближче до лівої. Конкретне її призначення може бути різним; а в деяких мишах можна навіть перемикатися між режимами подвійного і потрійного кліка через програмні налаштування. Нагадаємо, що подвійний клік — стандартний спосіб відкриття файлів в Windows і багатьох інших комп'ютерних ОС, а в текстових редакторах і браузерах він використовується в основному для виділення слова цілком. Потрійний клік, зі свого боку, першопочатково з'явився в розрахунку на ігри-стрілялки — для коротких черг. Однак він знайшов застосування і в інших сферах: наприклад, у тій же роботі з текстом таким способом може виділятися ціле речення або абзац (залежно від програми).

Наявність на мишці окремої кнопки снайпера».

Дана особливість зустрічається переважно в ігрових моделях (див. «За напрямом»). При натисканні на кнопку снайпера чутливість миші (DPI) значно знижується (удвічі) і, відповідно, сповільнюється рух курсору/прицілу; для відновлення початкових налаштувань досить відпустити кнопку. Одним з найпопулярніших способів застосування цієї функції як раз і є снайперська стрільба в іграх-шутерах. Це пов'язано з тим, що при використанні оптичного прицілу зі збільшенням (особливо високим) штатна чутливість мишки може виявитися занадто високою для комфортного прицілювання, і зручніше буде її знизити.

Найчастіше кнопка снайпера в мишці розташовується на бічній стороні, під великим пальцем.

Наявність у мишки бічних кнопок — під великий палець користувача.

Традиційний, найбільш популярний варіант — дві кнопки, за замовчуванням відповідають за команди «Назад» і «Вперед» в браузері, системному файловому провіднику і т. ін. В ігрових мишей зустрічається і більшу кількість таких кнопок; деякі з таких моделей навіть мають змінний бічну панель, що дозволяє встановлювати різне число бічних клавіш, за бажанням.

В будь-якому випадку, бічні кнопки мишки забезпечують додаткову зручність і розширює перелік можливостей, доступних з пристрою. При цьому кнопки постійно знаходяться під рукою, фактично в миттєвому доступі. Це особливо зручно в іграх: на бічні клавіші можна підв'язати деякі часто використовувані дії, як-от перезарядка або спеціальна атака. Втім, навіть в повсякденному використанні набагато простіше натиснути кнопку на мишці, ніж щоразу підводити курсор на значок «Назад» або «Вперед» в тому ж браузері.

Окрема кнопка, що дозволяє змінювати робочий роздільна здатність сенсора «на льоту», не заходячи в програмні налаштування.

Нагадаємо, від виставленого DPI залежать чутливість миші і швидкість переміщення курсору по екрану. Для різних завдань оптимальні значення DPI також можуть бути різними: наприклад, під час роботи з графічними матеріалами або картками на великому екрані зручною нерідко виявляється висока чутливість, а в грі-«стрілялці» може знадобитися зниження — для точності прицілювання. Налаштування чутливості за допомогою кнопки перемикання DPI максимально проста і зручна: вона доступна незалежно від працюючої в даний момент програми, в тому числі в ситуаціях, коли зайти в програмні налаштування миші важко або неможливо (в якості прикладу можна навести ті ж ігри). Також відзначимо, що в дану кнопку може вбудовуватися індикатор рівня DPI (див. нижче).

Марка перемикачів (світчів), встановлених в мишці. Також ці деталі часто називають «мікрики» — від терміна «мікровимикачі». Зазвичай в характеристиках наводиться марка світчів, що використовуються в основних кнопках (лівій і правій); додаткові кнопки, зазвичай, оснащуються іншими перемикачами, нерідко — більш простими і дешевими.

Мікрики безпосередньо відповідають за спрацьовування клавіш при натисканні. Відповідно, від якості цих деталей залежить якість роботи мишки, а також відчуття і комфорт користувача: різні перемикачі можуть розрізнятися за жорсткістю, легкістю спрацьовування і звуку натискання. А марка світчів уточнюється не для всіх мишок, а тільки для моделей, оснащених сучасними елементами. Іншими словами, цей параметр вказується в тих ситуаціях, коли марка мікровимикача є ознакою високої якості «гризуна». В якості характерних прикладів можна навести мікрики під брендами Omron (вважається преміумкласом) і Huano (китайські аналоги цілком порівнянної якості). Також до них підтягуються і перемикачі Light Strike і Razer.

Підкреслимо, що в даному разі вказується не конкретна модель, а загальний бренд, під яким віпущені мікрики (іноді — також їх тип, оптико-механічні або механичні). ). При цьому одна і та сама марка може включати різні моделі перемикачів, що розрізняю...ться за особливостями: одні «тихі», інші зі звичайним звуком, одні з підвищеною точністю, інші зі збільшеним терміном служби тощо. Так що особливості цих деталей варто уточнювати окремо. Втім, детальні характеристики мікриків важливі в основному для вимогливих користувачів, зокрема професійних кіберспортсменів.

Довговічність перемикачів миші вимірюється в кількості натискань, які клавіші здатні витримати перш ніж почнуть виявлятися ознаки зносу або збоїв у роботі. Перемикачі можуть мати ресурс від кількох мільйонів до десятків мільйонів натискань. У лабораторних умовах цей параметр перевіряється за допомогою спеціальних випробувальних машин, які старанно натискають клавіші необхідну кількість разів, на підставі чого виноситься вердикт щодо приблизного експлуатаційного ресурсу перемикачів.

«Гаряча» заміна механічних перемикачів без процедури розбирання та паяння маніпулятора. Технологія Hot Swap дає змогу за лічені секунди замінити одні перемикачі на інші. Це зручно як при виході світчів з ладу, так і при використанні мишки в різних сценаріях. Найчастіше технологія застосовується в прогресивних ігрових девайсах.

Кількість коліс прокрутки, якими оснащена миша.

Традиційний, найбільш поширений варіант — одне колесо, за замовчуванням використовується для прокрутки зображення вгору-вниз. Значно рідше зустрічаються моделі, що мають два колеса; друге колесо в таких пристроях, зазвичай, розташований під великим пальцем і за замовчуванням відповідає за горизонтальну прокрутку. Такі миші знадобляться насамперед дизайнерам і верстальникам, які працюють з великоформатними матеріалами — хоча зазвичай функції другого колеса можна перепризначити, що може стати в нагоді і іншим категоріям користувачів. Однак друге колесо помітно впливає на габарити і вартість, так що здебільшого зручніше обійтися альтернативним варіантом — 4D-колесом (див. нижче) або програмованими кнопками (див. вище). Саме тому «двоколісні» мишки не отримали поширення.

Наявність у мишці 4D-колеса — колеса з функцією навігації в чотирьох напрямках. Іншими словами, таке оснащення дозволяє прокручувати зображення на екрані не тільки вгору-вниз, але і вправо-вліво. Конкретна реалізація такої функції може бути різною: у одних моделях для горизонтальної навігації колесо може нахилятися в сторони, в інших перемикання між горизонтальною і вертикальною прокруткою здійснюється за допомогою окремої кнопки. Однак у будь-якому разі дана особливість розширює функціонал миші, при цьому 4D-колесо обходиться дешевше і займає менше місця, ніж два окремих колеса (див. «Кількість коліс прокрутки»).

Колесо з прискореним режимом прокрутки, що дозволяє промотувати велику "простирадло" сторінок в текстових документах, Таблицях або на інтернет-ресурсах буквально в один рух. Інерційне колесо є відмінною рисою ряду моделей мишок Logitech.

Миші, які мають корпус симетричної форми. Головна перевага таких моделей полягає в тому, що їх форма однакового добре підходить як для правої так і для лівої руки. Враховуючи, що спеціалізовані «ліворукі» пристрої зустрічаються вкрай рідко, симетрична миша може стати справжнім порятунком для лівші. Водночас варто враховувати, що симетрія в даному випадку стосується тільки форми корпусу і розташування основних кнопок; додаткові кнопки можуть розміщуватися виключно під праву руку. Якщо миша купується для лівші, потрібно обов'язково уточнити ці моменти.

На відмінність від моделей з неперфорованим корпусом у таких маніпуляторів корпус перфорований у вигляді бджолиних стільників з характерними отворами. Подібне рішення дає змогу полегшити пристрій, що робить його більше маневреним. Також застосування перфорації корпусу націлене на покращення потовідведення при тривалій інтенсивній експлуатації маніпулятора.

Наявність сканера відбитків пальців в конструкції мишки.

Як і інші подібні сканери, таке обладнання використовується для аутентифікації користувача при вході в систему або різні облікові записи, при підтвердженні онлайн-платежів або інших дій тощо. Сам по собі подібний спосіб авторизації зручний тим, що відбиток завжди знаходиться при користувачеві, не втрачається, не забувається, а підробити його дуже важко. А наявність цієї функції в мишці дає змогу оснастити сканером відбитка будь-який комп'ютер або ноутбук. З іншого боку, подібне додаткове оснащення помітно впливає на вартість маніпулятора.

Індикатор, що відображає поточний роздільна здатність сенсора миші.

Індикатор значення DPI зустрічається виключно у моделях, що дозволяють перемикати роздільна здатність сенсора і оснащених відповідними кнопками (див. вище). Індикатор дозволяє з легкістю стежити за виставленими налаштуваннями DPI. Зазначимо, що він не обов'язково показує конкретні цифри — можуть використовуватися умовні позначення, наприклад, різні кольори підсвічування.

Ця особливість означає, що при натисканні клавіші мишки звучать значно тихіше, ніж у більшості «гризунів». Це не обов'язково повністю безшумний спрацьовування — звук може і бути присутнім; але є і абсолютно тихі моделі. У будь-якому разі «тихий клік» може стати справжнім порятунком у ситуаціях, коли звичайні клацання кнопок небажані — наприклад, якщо мишкою доводиться інтенсивно користуватися в пізній час, або якщо користувача або оточуючих сильно дратують клацання. Однак варто враховувати, що наявність тихого кліка вказується на підставі заяв виробника, а різні бренди можуть вкладати різний зміст у поняття «тихий». Так що якщо мінімальний рівень шуму для вас критичний — варто уточнити особливості обраної моделі з додатковими джерелами, наприклад, видеообзорам або відгуками.

- Тефлон (PTFE). Глайди з політетрафторетилену (PTFE) – також цей матеріал відомий як тефлон – характеризуються вкрай низьким коефіцієнтом тертя. Як результат, мишки з тефлоновими ніжками можуть похвалитися чудовим ковзанням та високою швидкістю переміщення курсору на будь-яких типах поверхонь. Мінімальний рівень тертя дозволяє з легкістю контролювати рухи мишки. Маніпулятори з тефлоновими глайдерами добре проявляють себе в динамічних іграх і знижують напругу із зап'ястя руки при тривалій роботі за комп'ютером.

- Метал. При належному шліфуванні металеві ніжки забезпечують чудове ковзання миші, також вони характеризуються тривалим експлуатаційним ресурсом до стирання. Зазначимо, що маніпуляторами з металевими глайдерами найкраще користуватися на пластикових або інших зносостійких ігрових поверхнях. Використовуючи мишу без килимка, великий ризик подряпати поверхню.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Наявність програмованих кнопок в конструкції миші. При цьому під кнопками маються на увазі не тільки клавіші, але і коліщатка прокрутки, які зазвичай здатні працювати і на натиск.

Практично всі моделі з цією особливістю належать до ігрових (див. «За напрямом»). Зазвичай, програмування здійснюється за рахунок спеціального фірмового ПЗ, при цьому функціонал такої установки може бути різним. Наприклад, в одних моделях на одну кнопку можна підв'язати тільки одна дія, в інших — цілу серію дій (таку, як комбінація атак в RPG). Нерідко передбачається можливість налаштувати одну кнопку на різні дії в різних іграх.

В будь-якому випадку, дана функція забезпечує додаткову зручність: клавіші мишки знаходяться прямо під рукою, і зазвичай простіше (і швидше) скористатися ними, ніж тягтися до кнопки (кнопки) на клавіатурі.

Наявність в мишці власної вбудованої пам'яті.

Основний і, по суті, єдиний спосіб застосування вбудованої пам'яті — зберігання різних розширених налаштувань (наприклад, функцій програмованих клавіш, а то й цілих профілів користувача під різні ігри або інші задачі). Подібна можливість актуальна в основному для геймерів, тому практично всі моделі з цією особливістю належать до ігрових.

Наявність підсвічування в конструкції миші.

Така підсвічування може забезпечуватися тим же світлодіодом, який освітлює поверхню під сенсором, або окремими джерелами світла. Вона може мати різний колір, а найбільш прогресивні системи — підсвічування RGB — дають змогу налаштовувати відтінок на свій розсуд. У будь-якому разі підсвічування надає мишці незвичайний і стильний зовнішній вигляд, до того ж вона може мати ще й спеціальні ефекти (див. нижче). Втім, у цій функції є не тільки естетичний, але і цілком практичний сенс: наприклад, зміна кольору може використовуватися як індикатор рівня DPI (див. вище) або як сигналізація про низький заряд батареї. З іншого боку, підсвічування впливає на вартість пристрою, а реальна необхідність в ній є не так часто — мало того, у багатьох випадках (наприклад, в офісі) зайва «ілюмінація» і зовсім ні до чого. Тому більшість сучасних мишей все ж не мають підсвічування.

Наявність у мишки додаткових ефектів підсвічування. Детальніше про підсвічуванні див. вище, а її ефекти можуть бути різними — починаючи від плавної зміни яскравості та/або кольору і закінчуючи колірними і світловими сигналами, а також синхронізацією підсвічування (для моделей з синхронізацією в цьому пункті вказується підтримувана технологія синхронізації).

На останній функції варто зупинитися окремо. Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування миші з підсвічуванням інших компонентів системи — корпусу, відеокарти, клавіатури, монітора і ін. Завдяки такому погодженням можна створювати різні незвичайні ефекти: синхронне зміна кольору і яскравості, «кольорові хвилі», «біжать вогні» і т. ін. Однак для такої роботи всі компоненти системи повинні підтримувати одну технологію синхронізації — а така технологія, зазвичай, у кожного виробника своя. Так що перед покупкою не завадить уточнити сумісність. Втім, деякі миші здатні працювати відразу з декількома варіантами — наприклад, iCUE від Corsair і MLS (Mystic Light Sync) від MSI.

Додаткові особливості кабелю, яким оснащена мишка.

Дані особливості можуть включати систему змотування, знімний дріт, а також дріт в обплетенні (втім, більшість сучасних мишей все ж мають кабель без обплетення). Ось більш докладний опис всіх цих особливостей.

— Змотуваний. Дріт, оснащений спеціальною котушкою для змотування. Ця функція помітно спрощує транспортування: у неробочий час дріт максимально компактний і не плутається, а при використанні його можна розмотати на потрібну довжину (зазвичай котушка допускає таку можливість). Все це особливо важливо для мишок ноутбуків (див. «Призначення») — власне, більшість моделей з котушкою для дроту належать саме до цієї категорії.

— Знімний. Дріт, що допускає від'єднання від мишки. Цю особливість мають практично всі миші з двома варіантами підключення — дротовим і бездротовим: під час роботи в бездротовому форматі кабель можна зняти, щоб він не заважав. Утім, зустрічаються й виключно дротові пристрої з таким кабелем — переважно для ноутбуків, де дріт знімається для зручності при транспортуванні. Також відзначимо, що найчастіше для підключення кабелю використовується універсальний роз'єм на зразок microUSB, так що за необхідності дріт можна замінити на інший — наприклад, довший.

— В обплетенні. Наявність додаткового обплетення на кабелі мишки. Ця особливість робить дріт більш м...іцним, надійним і стійким до перегинів. З іншого боку, обплетення схильне накопичувати забруднення і кошлатитись при зносі; через це оболонка дроту швидше втрачає товарний вигляд, ніж у мишках без обплетення. Та й коштує подібний дріт дорожче за звичайний гладкий.

Тип живлення, що використовується мишкою з можливістю бездротового підключення (див. «Тип підключення»).

Сучасні миші можуть використовувати живлення від змінних елементів, від вбудованого акумулятора або від килимка. Перший варіант хороший тим, що виснажені батарейки можна замінити на свіжі в лічені секунди, не потрібно витрачати час на зарядку. При цьому змінні елементи продаються як у вигляді одноразових батарейок, так і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються, що дає користувачу вибір: регулярно докуповувати недорогі батарейки або один раз витратитися на акумулятор(и) з зарядник. Ось основні типорозміри таких елементів, що зустрічаються в сучасних мишах:

— AA. Широко відомі «пальчикові» батарейки. Досить поширений варіант, хоча і менш популярний, чим більш мініатюрні ААА — власне, через великого розміру, слабо підходить для компактних мишей. З іншого боку, у елементів АА вище ємність. Кількість таких батарейок може бути різним, найчастіше зустрічаються моделі на 1xAA або 2xAA.

— ААА. «Мініпальчикові», або «мізинчикові», батарейки. Більш компактні, ніж АА, завдяки чому широко застосовуються в сучасних мишах. Ємність таких елементів, щоправда, нижче, однак мишки споживають не так багато енергії, і навіть з живленням 1xAAA автономність може обчислюватися не те...що місяцями — роками. Також часто зустрічаються моделі на 2xAAA, і вкрай рідко — на 3хААА.

Що стосується інших способів живлення, то їх особливості такі:

— Акумулятор. Власний вбудований акумулятор зручний насамперед тим, що він першопочатково входить в комплект поставки, його не потрібно купувати окремо. Та й подальша експлуатація такої мишки не потребує додаткових витрат — достатньо час від часу заряджати її. Крім того, акумулятори можна зробити більш компактними, ніж змінні елементи. Основних недоліків подібного живлення, порівняно з тими ж батарейками, два. По-перше, це менша автономність — в найбільш «довгограючих» акумуляторних мишах термін роботи від акумулятора не перевищує 120 діб (для батарейок це дуже скромний показник). Другий момент — неможливість швидко зняти і замінити батарею. Це означає, що при сів акумуляторі варіант тільки один — зарядка, а вона вимагає часу; втім, багато мишки допускають використання прямо в процесі зарядки. Але от якщо акумулятор вийде з ладу — пристрій в кращому разі доведеться нести в сервіс, в гіршому — міняти цілком.

— Від килимка. Досить специфічний варіант: живлення від спеціального килимка, що передає енергію на мишу бездротовим способом. Килимок потрібно підключати до порту комп'ютера (зазвичай USB), так що бездротовими такі миші є вельми умовно. Одним з переваг подібних моделей є те, що в них не потрібно стежити за станом батареї. З іншого боку, застосовувати мишу можна тільки з комплектним килимком, при його відсутності пристрій втрачає корисність; а свобода пересування обмежується довжиною дроту. Таким чином, миші з таким живленням фактично не мають ключових переваг перед дротяними моделями, а коштують вони значно дорожче. Так що в наш час живлення від килимка зустрічається вкрай рідко.

Час роботи мишки з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді батареї.

Час роботи у цьому разі є досить приблизними: він вказується для певного середнього режиму використання, і фактична автономність може виявитися як менше, так і більше заявленої — залежно від особливостей застосування. Тим не менш, це досить достовірний показник за ним цілком можна оцінювати різні акумуляторні моделі і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи зазвичай цілком відповідає і різниці в реальній автономності.

Окремо зазначимо, що час роботи у акумуляторних мишок загалом менше, ніж у моделей на батарейках, так що вказується цей параметр в днях, а не в місяцях.

Час роботи мишки з живленням від змінних елементів (див. «Живлення») на одному комплекті батарейок.

Час роботи у цьому разі є досить приблизними: він вказується для певного середнього режиму використання. Фактична ж автономність може виявитися як менше, так і більше заявленої — залежно від особливостей застосування; крім того, на час роботи сильно впливає і якість тієї або іншої марки батарейок. Тим не менш, це досить достовірний показник за ним цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи зазвичай цілком відповідає і різниці в реальній автономності при використанні батарей схожої якості.

Варто сказати, що сучасні мишки на батарейках мають досить солідні терміни автономності, що вимірюються місяцями; у найбільш «довгограючих» моделях заявлений час роботи близько 36 місяців (тобто 3 роки).

Технологія бездротової зарядки, підтримувана мишкою зі вбудованим акумулятором (див. «Живлення»).

Сама по собі бездротова зарядка, згідно з назвою, дає змогу поповнювати запас енергії, не підключаючи кабелю — досить встановити мишку на платформі/підставці спеціального зарядного пристрою (ЗП). При цьому зазначимо, що роль такого зарядника може виконувати навіть спеціальний килимок — в такому випадку маніпулятор можна, по суті, постійно тримати на зарядці. І навіть якщо користуватися класичним ЗП — бездротовий формат виходить помітно зручніше і практичніше дротового, оскільки не потребує метушні з кабелями і запобігає зносу роз'ємів від постійного підключення-відключення штекерів. Правда, швидкість такої зарядки зазвичай трохи нижче, ніж у дротової — проте в даному випадку це не має особливого значення (з урахуванням невеликої ємності акумуляторів в сучасних мишках). А ось однозначним недоліком моделей з цією функцією можна назвати збільшену вартість. Крім того, бездротові зарядні пристрої зазвичай не входять до комплекту, їх потрібно купувати окремо (хоча з килимками зустрічається і зворотна ситуація).

Що стосується конкретних технологій, то найбільшою популярністю в наш час користуються бездротовий стандарт Qi. Це загальнопоширений формат, його використовують безліч брендів. Однак, крім цього, в мишках можуть зустрічатися і інші технології. Характерний приклад — Powerplay від Logi...tech: цей формат зарядки був розроблений спеціально для фірмових ігрових мишей, сам ЗП зазвичай виконується у вигляді килимка, а для мишки може знадобитися установка спеціального знімного модуля. Крім того, в килимках Powerplay реалізовані деякі технічні рішення, покликані підвищити надійність бездротового зв'язку і максимально запобігти затримкам, перебоям та іншим проблемам з таким з'єднанням.

— USB приймач. Пристосування, що зустрічається виключно у моделях з можливістю бездротового підключення. Такий приймач підключається до USB-порту комп'ютера або ноутбука, і зв'язок здійснюється через нього. Саме таким способом працюють всі миші з підключенням по радіоканалу, для них наявність USB-приймача в комплекті є практично обов'язковою. Водночас цей аксесуар зустрічається і в Bluetooth-моделях — в них він відіграє роль адаптера для техніки, не оснащеної власними модулями Bluetooth.

— Змінні ніжки. Ніжки являють собою невеликі виступи-накладки на нижній поверхні корпусу, на які спирається миша, що стоїть на робочій поверхні. Вони знижують опір, даючи змогу пристрою вільно ковзати в будь-якому напрямку, а також до певної міри компенсують дрібні нерівності. Проте через постійне тертя ніжки піддаються сильному зносу, з часом вони стираються або можуть відклеїтися. У світлі цього в комплекті постачання сучасних мишей можуть передбачатися змінні ніжки; така комплектація означає, що штатні накладки можна легко зняти силами користувача.

— Змінні бокові панелі. Функція, що зустрічається переважно в ігрових моделях (див. «Призначення»). При цьому призначення змінних панелей може бути різним. Так, в одних моделях вони використовуються для точного підлаштування за шириною або за загальною формою під руку користувача. В інших пристроях перестановка панелі дає можливість змінювати функці...онал — наприклад, встановлювати чотири бокові кнопки замість двох, забезпечуючи додаткові можливості в іграх (і повертати назад панель з двома класичними боковими кнопками на час серфінгу в Інтернеті і інших побутових задач). Подібні нюанси варто в кожному випадку уточнювати окремо.

— Змінні верхні панелі. Додаткові компоненти, які можуть бути встановлені замість верхньої стандартної частини корпусу миші для зміни зовнішнього вигляду або ергономіки. Їхня підтримка реалізована в деяких моделях ігрових мишок (див. «Призначення»). Змінні верхні панелі забезпечують можливість налаштовувати мишу відповідно до індивідуальних вимог до ергономіки. Також вони служать як стилістичний елемент оформлення маніпулятора.

— Килимок. Килимком в обов'язковому порядку комплектуються миші, у яких він використовується як джерело живлення (див. «Живлення»), однак цей аксесуар може постачатися і з більш традиційними моделями. В останньому разі варто уточнити, з якого матеріалу зроблений килимок, які розміри і конструктивні особливості він має — ці моменти можуть не відповідати вимогам користувача, у багатьох випадках килимок під мишку зручніше придбати окремо.

— Чохол. Чохол буде доречний, якщо вам потрібно регулярно переносити мишку з місця на місце (наприклад, на часті змагання або разом з робочим ноутбуком). У захисному ж футлярі вашому «гризуну» не будуть страшні зовнішні пошкодження, яким може бути піддана мишка навіть при перебуванні в персональному відділенні рюкзака.

— Додаткові перемикачі (мікрики) – наприклад, запасні того ж типу, що й штатні, або змінні, що відрізняються за характеристиками.

— Змінні бокові кнопки. Окремі бокові кнопки, якими можна замінити штатні. Це можуть бути клавіші іншої форми або запасні деталі аналогічної конструкції.

— Змінні верхні панелі. Використовуються для того, щоб міняти оформлення та/або загальну форму верхньої частини корпусу. Останнє дає можливість додатково підлаштовувати мишку під особисті переваги користувача - наприклад, змінювати її висоту або перетворювати симетричний пристрій в асиметричний, під ту чи іншу руку. – Стікери. Декоративні наклейки, що дають можливість персоналізувати пристрій, надавши йому оригінального зовнішнього вигляду.

– Додатковий кабель. Змінний дріт, що відрізняється від основного за довжиною та/або іншим характеристикам (наприклад, наявністю/ відсутністю обплетення).

– Навушники. Геймерські комп'ютерні навушники, що постачаються в комплекті з мишами відповідної спеціалізації (див. «Призначення»).

– Док-станція - забезпечує зручність в зарядці і зберіганні бездротового пристрою.

Можливість регулювати загальну довжину мишки. Таке регулювання може здійснюватися різними способами: в одних моделях за допомогою змінних накладок, в інших — за рахунок розсувного корпусу. Однак у будь-якому разі регулювання довжини мишки дозволяє оптимально підлаштувати «гризуна» під розмір долоні користувача та особливості хвата. Особливо це важливо для професійного застосування в іграх; тому регулювання довжини зустрічається переважно в геймерських мишах (див. «За напрямом»), розрахованих на кіберспортсменів і прогресивних фанатів.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.

Можливість регулювання ваги миші.

Дана можливість актуальна насамперед для ігрових моделей, використовуваних професійними геймерами і прогресивними ентузіастами: для максимальної точності рухів потрібно, щоб миша мала не тільки оптимальну форму, але і вагу. Зміна ваги здійснюється шляхом встановлення і зняття спеціальних тягарців, поставляються в комплекті. При цьому в деяких моделях перестановкою тягарців в різні слоти можна змінювати не тільки вагу, але і баланс мишки, домагаючись максимально точного підстроювання під особисті переваги.