Стільці: характеристики, типи, види

Призначення визначає основні особливості конструкції та, відповідно, застосування стільця.

- Класичний. Стільці традиційної, найбільш стандартної конструкції - у вигляді сидіння зі спинкою. Від стільців-крісел такі вироби відрізняються відсутністю підлокітників, від табуретів - наявністю спинки, від барних стільців - насамперед висотою (вона в даному випадку невелика, ноги людини, що сидить, коштують на землі). У той же час за стилем та комфортом класичні моделі дуже різноманітні.

- Стілець-крісло. Стільці підвищеної комфортності, відмінною рисою яких є наявність упорів для рук (див. нижче). Втім, «комфортність» у цьому випадку — досить умовне поняття: одні моделі лише трохи не дотягують до повноцінних м'яких крісел, тоді як інші мають тверді сидіння та суто символічні підлокітники.

- Складний. Стільці (зазвичай класичного формату, див вище), що мають складну конструкцію. При складанні ніжки та сидіння зазвичай повертаються таким чином, що вся конструкція стає плоскою; це помітно полегшує зберігання та транспортування. З іншого боку, за комфортом складані стільці зазвичай поступаються нескладним, та й надійність у них помітно нижча. Тому звертати увагу на даний варіант має сенс у тих випадках, коли можливість компактно скласти меблі важливіші, ніж міцність та зручність. Зокрема, складані стільці можуть стати в нагоді при організаці...ї виїзних заходів (хоча для тривалого перебування на природі краще використовувати спеціальні туристичні меблі).

- Барний. Стільці, призначені для сидіння за барною стійкою або іншими подібними меблями (наприклад, високою стійкою ресепшену). Загальними особливостями багатьох барних стільців є велика висота і наявність підставки для ніг — спиратися ногами на землю, сидячи на високому сидінні, незручно, а то й взагалі неможливо. А ось конструкція сидіння може бути різною: зустрічаються барні стільці у вигляді табуретів (див. нижче), у вигляді стільців зі спинкою, з підлокітниками тощо.

- Напівбарний. Своєрідна перехідна ланка між високими барними стільцями та традиційними обідніми табуретами. Від оригінальних барних візаві такі стільці відрізняються зменшеною висотою (близько 60-70 см). Їхній основний ареал проживання - домашня кухня з барною стійкою не більше 1 метра заввишки. Також у напівбарних стільцях нерідко відсутня підставка для ніг.

- Табурет. Табуретами називають найпростіший різновид стільців - сидіння на ніжках, без спинок або підлокітників. Такі меблі не дуже зручні і досить слабо підходять для тривалого сидіння; з іншого боку, вона проста, недорога і досить компактна. Крім того, на табуреті можна без проблем повернутись обличчям у будь-який бік, що в деяких ситуаціях буває незайвим.

Загальна форма сидіння, передбаченого у виробі.

— Кругла. Круглі сидушки популярні серед табуретів і барних стільців (див. «Призначення»), хоча зустрічаються і в класичних моделях. Зазвичай ідеться саме про круглої форми, без особливих вишукувань.

— Квадратна. Квадратна форма досить поширена серед класичних стільців (див. «Призначення»); в інших різновидах вона застосовується рідше, хоча теж зустрічається. Таке сидіння дає трохи більше простору, ніж круглий, що в деяких ситуаціях є перевагою — наприклад, при великому статурі сидить. Зазначимо, що назва «квадратне» є досить умовним, оскільки конкретна форма може і відрізнятися від класичного квадрата: наприклад, дуже популярні сидушки, де два задніх кути заокруглені.

— Кокон. Сидушки цього типу виконуються у вигляді характерною чаші з поглибленням. При цьому в багатьох моделях краю чаші мають досить велику висоту, граючи роль спинки і підлокітників (також зустрічаються кокони тільки зі спинкою, без упорів для рук). У будь-якому разі така монолітна конструкція не тільки надає виробу оригінальний зовнішній вигляд, але і забезпечує додаткову міцність.

Матеріал, що використовується в якості основи сидіння.

— Дерево. «Класика жанру», що не втрачає популярності і в наш час. Дерево непогано виглядає і приємно на дотик, і хоча по міцності воно поступається металу, тим не менш, з нього можна створити досить надійну меблі за цілком розумними цінами. При цьому даний матеріал цілком підходить і для дорогих виробів, у тому числі дизайнерських: існує безліч цінних порід дерева. Найчастіше дерев'яні вироби (незалежно від цінової категорії) розраховані на обстановку в стилі «ретро», «кантрі» та аналогічну їй.

— Метал. Головними перевагами металу можна назвати високу міцність, надійність і довговічність. Така меблі найчастіше виглядає технологічно і «холодно», вона розрахована в основному на утилітарне застосування та інтер'єри в стилі модерн або хай-тек. Тим не менш, є і виключення — випускаються металеві стільці з досить багатим дизайном, що підходять під химерну обстановку.

— Пластик. Багато вважають пластик бюджетним матеріалом, що має невисоку вартість і скромні характеристики міцності; однак у разі стільців це не зовсім вірно. Річ у тім, що на ринку представлено безліч різновидів пластику, що розрізняються за ціною і якістю; так що міцність, надійність і довговічність пластикової сидушки прямо залежить від загальної цінової категорії виробу. З однозначних переваг цього матеріалу варто відзначити те, що він може мати будь-який ко...лір і навіть розмальовку — причому «сам по собі», без використання додаткових покриттів. Правда, більшість пластикових поверхонь досить легко дряпаються; але це впливає лише на загальний вигляд стільця і не позначається на його робочих властивості.

Матеріал оббивки сидіння.

— Тканина. Досить популярний сучасний матеріал для оббивки. Тканина може відрізнятися за складом (натуральна, синтетична, комбінована), мати різну щільність, фактуру, колір і малюнок, що дає змогу передбачити варіанти практично на будь-який смак. Така оббивка загалом приємна на дотик, здебільшого — не стирається, не потребує спеціального догляду (на відміну від шкіри) і коштує загалом недорого. З недоліків варто відзначити чутливість до забруднень: рідини легко вбираються в тканину, а вивести з неї плями буває досить непросто. Втім, цей недолік навряд чи можна віднести до критичних.

— Шкірозамінник. Синтетичний матеріал, що певною мірою імітує натуральну шкіру. Ступінь подібності може бути різним, залежно від цінової категорії та загальної якості шкірозамінника: недорогі різновиди схожі лише «здалеку», більш якісні можуть майже не відрізнятися навіть на дотик. Головною перевагою даного матеріалу перед шкірою є невисока вартість; крім того, він не потребує спеціального догляду. З іншого боку, шкірозамінник менш довговічний і швидше стирається; однак тут все, знову ж таки, сильно залежить від цінової категорії та загальної якості матеріалу.

— Тканина або шкірзамінник. Даний варіант означає, що виріб випускається в двох варіантах оббивки — з тканини або з шкірозамінника. Докладніше про кожен з цих матеріалів див. вище.

— Шкіра. Натуральна шкіра вважається матеріалом преміумкласу: вона коштує недешево, проте надає меблям солідного зовнішнього вигляду, що підкреслює загальне багатство обстановки. На дотик цей матеріал приємний більшості користувачів, але бувають і винятки (деяким здається, що шкіра «липне»). Вироби із шкіри досить довговічні, однак їм може знадобитися оброблення спеціальними засобами, що запобігають висиханню і розтріскуванню.

Висота сидіння від землі. У більшості сучасних стільців та табуретів ця висота становить 48 – 50 см – таке значення вважається придатним для дорослих людей практично будь-якої статури. Барні стільці часто робляться вищими - до 90 см і навіть більше; це зумовлено специфікою застосування. Такі вироби можуть регулюватися по висоті.

Тип спинки, передбачений в конструкції стільця.

— Суцільна (закрита). Класична суцільна спинка середньої висоти. Така спинка забезпечить надійну опору незалежно від того, в якому місці з нею контактує спина користувача; у цьому полягає основна перевага перед напівзакритої і відкритою конструкцією. З іншого боку, суцільні спинки не відрізняються гарною вентиляцією, що може створювати дискомфорт в жарку погоду.

— Суцільна подовжена. Різновид описаних вище суцільних спинок, що має збільшену загальну довжину — точніше, висоту. Зазвичай спинка робиться подовженою донизу, так що вона трохи виступає нижче сидіння. Така конструкція кілька збільшує надійність виробу, та і виглядає оригінально. А от з точки зору зручності подовжені спинки не мають особливих переваг перед «звичайними» суцільними: робоча висота (висота від сидіння) і у тих, і у інших приблизно однакова.

— Відкрита. Спинка у вигляді своєрідного каркасу: П-образна основа, в якій встановлено набір прутів (вертикальних, горизонтальних, фігурних — в різних моделях конструкція може бути різною). На таку спинку навряд чи вийде відкинутися з особливим зручністю, зате вона забезпечує відмінну вентиляцію спини, що особливо цінно в спеку.

— Напівзакрита. Свого роду середній варіант між описаними вище закритими і відкритими спинками. У класичному в...аріанті верхня частина такої спинки має вигляд суцільної пластини, на яку спирається спина, нижня ж виконується у формі каркаса. Таким чином забезпечується одночасно і вентиляція, і опора для спини там, де це найбільше потрібно. Втім, зустрічаються й інші варіанти напівзакритих спинок — наприклад, висока конструкція з вузькою вертикальною прорізом, суцільна спинка з невеликим отвором у районі попереку, і т. ін.

Матеріал, що використовується для оббивки спинки (при її наявності).

— Тканина. Досить популярний сучасний матеріал для оббивки. Тканина може відрізнятися за складом (натуральна, синтетична, комбінована), мати різну щільність, фактуру, колір і малюнок, що дає змогу підібрати варіант практично на будь-який смак. Така оббивка загалом приємна на дотик, не стирається (на відміну від шкірозамінника), не потребує спеціального догляду (на відміну від шкіри) і коштує в цілому недорого. З недоліків варто відзначити чутливість до рідких забруднень: рідини легко всмоктуються в тканину і на ній з'являються плями, вивести які буває досить непросто. Втім, цей недолік навряд чи можна віднести до критичних.

— Шкірозамінник. Синтетичний матеріал, який до певної міри імітує натуральну шкіру. Ступінь такої подібності може бути різною, залежно від цінової категорії та загальної якості шкірозамінника: недорогі різновиди схожі лише «здалеку», прогресивні види можуть майже не відрізнятися навіть на дотик. Головною перевагою даного матеріалу перед шкірою є невисока вартість; крім того, він не потребує спеціального догляду. З іншого боку, шкірозамінник менш довговічний і швидше стирається; однак тут все, знову ж таки, сильно залежить від цінової категорії та загальної якості матеріалу.

— Тканина або шкірзамінник. Даний варіант означає, що виріб випускається в двох варіантах оббивки — з тканин...и або з шкірозамінника. Докладніше про кожен з цих матеріалів див. вище.

— Шкіра. Натуральна шкіра вважається матеріалом преміумкласу: вона коштує недешево, проте надає меблям солідного зовнішнього вигляду, що підкреслює загальне багатство обстановки. На дотик цей матеріал приємний більшості користувачів, але бувають і винятки (деяким здається, що шкіра «липне»). Вироби із шкіри досить довговічні, однак їм може знадобитися оброблення спеціальними засобами, що запобігають висиханню і розтріскуванню.

Зазначимо, що існує досить багато моделей, де спинка взагалі не має оббивки. Матеріал спинки при цьому, зазвичай, відповідає матеріалу сидіння (див. вище).

Висота спинки стільця щодо сидіння. В сучасних стільцях ця висота найчастіше не особливо велика — від 30 до 60 см. При цьому спинки висотою менше 40 см фактично є суто символічними, вони майже не забезпечують опори для спини. Показник в 40 – 50 см є середнім, а на спинку більш ніж в 50 см людина середнього росту може спертися майже всією спиною.

Конструкція підстави стільця — опори, з допомогою якої він стоїть на підлозі.

— Прямі ніжки. Класичні вертикальні ніжки. Можуть бути як строго прямої форми, так і відрізнятися від неї — наприклад, у деяких стільцях задні ніжки можуть мати додатковий нахил або вигин для більшої стійкості. Ніжки належать до прямих, якщо відхилення від вертикалі або прямої форми невелика. У будь-якому разі, даний варіант є самим популярним у сучасних стільцях — завдяки поєднанню простоти, надійності й естетичності. Також відзначимо, що ніжки краще підходять для нерівних підлог, ніж полози або диск: три ніжки в будь-якому разі будуть мати опору, а під четверту при необхідності можна щось підкласти.

— Ніжки під кутом. Ніжки, встановлені під явним нахилом до вертикалі. Зазвичай такі ніжки нахилені таким чином, що основа розширюється донизу. Це забезпечує оригінальний зовнішній вигляд і водночас достатню площу опори. Водночас така конструкція не має явних переваг перед прямими ніжками, а тому і зустрічається помітно рідше.

— Полози. Основа у вигляді горизонтальних полозів. Найчастіше в таких моделях частина основи, що контактує з підлогою, що має форму літери «П», поверненою ніжками вперед; а сидіння з'єднується з основою двома вертикальними стійками в передній частині, через що створюється враження, що задня частина стільця фактично висить у повітрі. Вті...м, це враження оманливе — конструкція виробу забезпечує необхідну жорсткість. Подібні стільці мають незвичайний зовнішній вигляд, до того ж простір під сидінням відкрито з трьох боків, що буває критично в обмежених умовах. Водночас надійність у таких конструкцій помітно нижче, ніж у моделей з класичними ніжками, під великим навантаженням основа досить швидко зношується. Зрідка зустрічаються більш традиційні полози — у вигляді двох паралельних опор з боків від стільця; по суті — ті ж ніжки, тільки попарно сполучені в нижній частині. Такі конструкції досить міцні, проте не мають особливих переваг перед класичними ніжками, тому вони не набули особливого поширення.

— Кругла основа. Основа у вигляді плоского диска з вертикальною стійкою. Така основа має цікавий зовнішній вигляд, крім того, стільці з диском зазвичай робляться обертовими. З іншого боку, даний варіант обходиться дорожче класичних ніжок, притому що по стійкості дещо поступається їм. Також варто враховувати, що для встановлення стільця з диском потрібен дуже рівна підлога — при найменших нерівностях конструкція буде хитатися. У світлі цього даний варіант вкрай рідко використовується в класичній меблів, проте популярний в барних стільцях — саме для них обертається конструкція найбільш актуальна.

— Квадратна основа. Такі основи можуть бути виконані як у вигляді плоскої платформи, так і у формі горизонтальних полозів, зімкнутих у квадрат. Даний варіант набув поширення в барних меблях. Зазначимо, що для забезпечення належної стійкості стільці з квадратною основою повинні встановлюватися на рівну підлогу — за найменших нерівностей покриття для підлоги конструкція буде хитатися.

– Хрестовина. Опора у вигляді кількох горизонтально розташованих планок, що виходять з однієї точки в різні боки. Таких опор зазвичай передбачається не менше чотирьох – цього цілком достатньо, щоб запобігти перекиданню стільця. На кінчиках «променів» хрестовини нерідко встановлюються декоративні накладки, щоб меблі не ковзали по підлозі і не дряпали покриття для підлоги.

– U-подібна. Основа у вигляді плоских горизонтальних полозів, викладених у формі букви U. Застосовується в дизайнерських меблях з нетривіальним стилем оформлення, що забезпечує стільцю гарну стійкість на рівних поверхнях. U-подібна опора – атрибут дорогих моделей із незвичайним зовнішнім виглядом.

Матеріал, з якого виготовлений каркас підстави стільця.

— Метал. Метал відрізняється високою міцністю і здатністю переносити навіть високі навантаження. Зрозуміло, що якість такої підстави буде залежати від конкретного сплаву; проте переважно в стільцях застосовується надійна і довговічна сталь. Крім того, цей матеріал відмінно протистоїть подряпин (в гіршому випадку може дряпатися фарба), а не обходиться надто дорого. Завдяки всьому цьому саме металеві підстави користуються в сучасних стільцях найбільшою популярністю. А такі види опор, як диск або полози (див. «Основа»), взагалі робляться тільки з металу — інші матеріали недостатньо міцні для цього.

— Дерево. Дерево має досить приємний зовнішній вигляд, особливо доречний для меблів в класичному оформленні, а також в стилі «кантрі» і «ретро». Міцність даного матеріалу — середня, по надійності він поступається металу, однак цей момент можна компенсувати збільшенням товщини каркаса. Завдяки цьому дерев'яні підстави (зазвичай у вигляді традиційних ніжок) досить популярні в сучасних стільцях.

— Пластик. Зазвичай для підстав застосовуються спеціальні високоміцні різновиди пластику, що дозволяють створювати меблі з високою допустимої навантаженням. Тим не менш, за загальною надійності подібні матеріали все одно поступаються дереву і тим більше металу; а найбільш міцні сорти пластику коштують с...тільки, що простіше буває використовувати той самий метал або дерево. Тому пластикові підстави особливої популярності не отримали.

Наявність власної підставки для ніг в конструкції виробу. Таке оснащення передбачається в моделях, які мають висоту сидіння від 60 см і більше — зокрема, в барних стільцях: дістати ногами до землі з такого стільця важко, а то і взагалі неможливо, і для зручності необхідна спеціальна підставка.

Наявність в конструкції стільця упорів для рук — іншими словами, підлокітників. Такі упори забезпечують додаткову зручність, проте обмежують простір на сидінні; це може створити незручності в деяких випадках — наприклад, при маленькому сидінні і великому статурі сидить. Також зазначимо, що розмір підлокітників може бути різним — в деяких моделях вони чисто символічні.

Можливість змінювати висоту стільця, точніше — висоту сидіння. Дана функція зустрічається в основному в моделях з опорою у вигляді диска (див. «Основа»), зокрема, барних стільцях — такі вироби мають в конструкції вертикальну стійку, в яку легко можна вмонтувати механізм регулювання. Також нерідко передбачається підставка для ніг (див. вище), але є моделі і без неї — у них регулювання здійснюється в порівняно невеликому діапазоні, що дозволяє діставати ногами до землі.

В даному випадку під м'якими кріслами маються на увазі стільці, мають сидіння з м'яким наповнювачем; спинка, при її наявності, найчастіше теж робиться м'якою. При цьому конструкція може бути досить далекою від класичних крісел — так, деякі з подібних виробів являють собою високі барні стільці зі спинками символічної висоти, інші — найпростіші табурети. Однак у будь-якому разі на моделі цього типу має сенс звертати увагу тим, хто цінує м'які сидіння.

Стільці, виконані в дизайні ретро — «під старовину», нерідко з досить незвичайним і багатим оформленням. Варто враховувати, що таке оформлення впишеться далеко не кожен стиль інтер'єру, а коштувати такі стільці можуть помітно дорожче аналогічних моделей в сучасному дизайні. Тому звертати увагу на подібні вироби має сенс перш за все в тому випадку, якщо всі приміщення першопочатково оформляється в стилі ретро (якщо ви впевнені в сумісності по стилю).

Загальна висота стільця — від підлоги до верхньої точки. У моделях без спинки даний розмір фактично відповідає висоті сидіння (див. вище). За наявності спинки він визначає загальні габарити стільця; ця інформація потрібна рідко, в основному для зберігання або транспортування.

Максимально допустима для даного стільця навантаження, іншими словами — найбільший вагу, який він здатний нормально витримати.

Зазначимо, що сучасні стільці зазвичай мають запас міцності, і при перевищенні ваги велика ймовірність, що виріб не зламається відразу. Однак допускати такого перевищення все одно не можна: під нерасчетной навантаженням стілець буде сильно зношуватися, і поломка може відбутися в будь-який момент — в тому числі і пізніше, під цілком допустимим вагою.