Домофони: характеристики, типи, види

— Аудіодомофон. Домофони з провідним з'єднанням, що забезпечують тільки голосове спілкування між гостем і господарем. Характеризуються невисокою вартістю, однак не так зручні, як відеосистеми, оскільки не дають змогу бачити прийшов.

— Відеодомофон. Дротові домофони, дають змогу господареві не тільки чути, але і бачити гостя. Це забезпечує додаткову зручність і безпеку, однак і коштують такі моделі дорожче аудіодомофонів (див. вище). Крім того, камери, необхідні для роботи відеоспостереження, передбачаються далеко не у всіх зовнішніх викличних панелей; а без камер основна перевага подібних пристроїв повністю втрачається.

— Радиодомофон. Домофони, в яких зв'язок між внутрішнім блоком і викличної панеллю здійснюється по радіоканалу. Таке з'єднання обходиться дорожче дротового, однак помітно спрощує підключення: не потрібно свердлити стіни і тягнути дроти. По спеціалізації моделі з підключенням по радіо можуть ставитися як до аудіо-, так і до відеодомофону; про тих і інших див. вище.

— IP-домофон. У домофони цього типу внутрішній блок і виклична панель підключаються до локальної комп'ютерної мережі і обмінюються даними через неї. А деякі моделі взагалі являють собою зовнішні викличні панелі, що використовують комп'ютер або інше мережеве пристрій в якості внутрішнього блока. У будь-якому разі, одне з ключо...вих переваг IP-домофонів — великі можливості по взаємодії з різними пристроями — аж до керування шторами, освітленням та іншими компонентами «розумного дому». Крім того, в таких домофони може передбачатися навіть можливість відправки повідомлень через Інтернет — таким чином, користувач зможе отримувати інформацію про відвідувачів в будь-якій точці світу, де є доступ до Інтернету. Підключення самого домофона до мережі може здійснюватись як провідним способом, через LAN, так і по Wi-Fi (див. «Додатково»).

— З трубкою. Пристрої з трубками на зразок тих, що застосовуються в телефонах. Чутність в трубці буває краще, ніж у динаміці гучного зв'язку, а для відповіді на виклик, зазвичай досить просто зняти трубку з пристрою — цей спосіб інтуїтивно зрозумілий навіть для тих, хто далекий від сучасної техніки. Та й той момент, що гостя чує тільки користувач, в деяких ситуаціях теж виявляється зайвим — наприклад, щоб не заважати оточуючим. З іншого боку, ці переваги не так часто є ключовими, при цьому трубка робить конструкцію більш громіздкою, а при розмові потрібно займати одну руку (останнє, втім, може компенсуватися наявністю гучного зв'язку, див. «Додатково»). Тому даний варіант виконання зустрічається помітно рідше беструбочного (див. нижче)

— Без трубки. Домофони, не мають трубки — спілкування відбувається за допомогою динаміка гучного зв'язку і мікрофон в корпусі. Такі моделі більш компактні і виглядають більш акуратно, ніж пристрої з трубкою, при розмові руки залишаються вільними, а говорити з гостем можуть і всі, хто перебуває поруч; іноді така розмова краще бесіди через трубку. Недоліків даний варіант виконання практично не має, а тому вважається найбільш прогресивним на сьогоднішній день і застосовується в більшості домофонів.

— Переносний. Домофони, виконані у вигляді автономних пристроїв, які можна постійно носити при собі. Такі моделі дуже зру...чні, якщо користувачеві важко кожен раз підходити до стаціонарного домофону — наприклад, коли мова йде про будинок в 2 – 3 поверхи, або якщо домофон використовується літньою людиною. З іншого боку, переносні люльки дорожче стаціонарних і вимагають уважності у використанні: потрібно вчасно заряджати батарею, щоб не залишитися взагалі без домофона. А оскільки, реальна потреба у переносних пристроях виникає не так часто, а коштують вони помітно дорожче стаціонарних, то і популярність даного варіанта невисока. Зазначимо, що радиодомофонами (див. «Тип пристрою») вважаються тільки ті переносні моделі, які з'єднуються з викличної панеллю безпосередньо, без провідної бази; водночас на практиці найчастіше використовується саме варіант з базою.

Основні компоненти та кількість їх екземплярів, що постачаються у штатній комплектації обладнання.

- Домофон. У цьому пункті вказуються варіанти постачання з кількома внутрішніми блоками, які можна підключати до однієї панелі виклику. Подібна комплектація буде дуже доречною, якщо необхідно налагодити підключення кількох абонентів або встановити внутрішні домофони для обслуговування одного абонента, але в декількох точках (наприклад, для організації інтеркому або розгортання обладнання у великому будинку).

- З викликною панеллю. Наявність панелі виклику безпосередньо в комплектації домофону. Такий варіант постачання обладнання позбавляє необхідності купувати визовну панель окремо - штатний визовний пристрій найчастіше оптимально підходить під цю модель домофону, тоді як з підбором сторонньої панелі можуть виникнути складності.

- Кількість абонентів. У цьому контексті мається на увазі можливість виклику кількох абонентів з комплектної панелі виклику і вказується їх конкретна кількість.

Штатний спосіб встановлення, передбачений в домофоні. Цей параметр актуальне для моделей, що не належать до переносних (див. «Виконання»), варіанти можуть бути такими.

— Навісний. Установка шляхом підвішування на гвоздики, гачки або інший подібний кріплення. Даний спосіб найбільш простий, до того ж при необхідності домофон можна без особливих труднощів перевісити на інше місце; а явних недоліків у навісного монтажу немає. Тому саме цей варіант використовують більшість стаціонарних (не портативних) домофонів.

— Вбудований. Монтаж, при якому корпус пристрою ховається в стінній убого, і зовні розташовується тільки панель управління. Остання знаходиться майже на одному рівні з поверхнею стіни, завдяки чому домофон займає мінімум місця, до того ж виглядає стильно й акуратно. Крім того, такий пристрій неможливо скинути на підлогу необережним рухом, тоді як у навісних моделей така вірогідність є. З іншого боку, установка вбудованих домофонів набагато складніше через необхідності готувати нішу, а зазначені переваги не так часто є ключовими. Через це даний варіант зустрічається рідко, в основному в моделях преміумкласу, розрахованих на багаті інтер'єри.

Наявність в домофоні вбудованого квадратора.

Квадратор являє собою пристрій для одночасного виводу на екран відеосигналів з декількох камер спостереження; екран при цьому розділяється на «плитки», у кожній з яких показується картинка зі своєї камери. Це дозволяє користувачеві стежити за камерами, не перемикаючись і не пропускаючи «картинки» ні з однією з них, а при необхідності потрібну «плитку» можна вивести на весь екран. Найпростіші квадратори розраховані на 4 камери, проте зустрічаються рішення і на більшу кількість — у залежності від кількості камер, на яке розрахований домофон (див. нижче).

Зазначимо, що відеодомофон без цієї функції можна доповнити зовнішнім квадратором, однак простіше і дешевше придбати модель, де квадратор першопочатково передбачений в конструкції.

Тип з'єднання з додатковими моніторами (див. «Кількість моніторів»), підтримуваний домофоном

— Послідовне. При даному типі з'єднання всі зовнішні охоронні пристрої — викличні панелі, камери, замки і т. ін. — приєднуються лише до основного домофону. Використовувані в системі додаткові монітори підключаються «ланцюжком», один за іншим, і працюють тільки через основний блок; підключити охоронне обладнання безпосередньо до додаткового монітора не можна. При такому форматі роботи кількість охоронних пристроїв обмежена можливостями основного домофона, зате доступ до них можна отримати з будь-якого монітора системи.

— Паралельне. Як і послідовне, даний варіант припускає наявність основного домофона і додаткових моніторів. Ключове ж відмінність полягає в тому, що до кожного керованого монітора можна підключити свої відеокамери, які будуть контролюватися тільки з цього монітора. Цей варіант зручний при організації систем безпеки з декількома окремими зонами відеоспостереження: наприклад, основний монітор можна встановити на парадному вході, а додатковий — на службовому, і кожен з них буде працювати тільки з камерою над відповідною дверима.

Загальна кількість портів для дротового підключення різного обладнання, передбачене в домофоні; по суті — максимальна кількість дротяних пристроїв, яке можна одночасно підключити до домофону.

Варто враховувати, що ця кількість може бути меншою, ніж загальна сума підтримуваних пристроїв. Це особливо характерно в моделях з можливістю використання додаткових моніторів (див. «Підключаються моніторів»): такі пристрої часто підключаються послідовно, «ланцюжком» і займають всього 1 порт. Таким чином, наприклад, домофон на 2 викличних панелі і 3 монітора може мати всього 3 роз'єми — по одному для викличних панелей і один для моніторів. Зазначимо також, що мережевий порт LAN IP-домофони (див. «Тип пристрою») також враховується при даному підрахунку.

Кількість викличних панелей, які можна одночасно підключити до домофону.

Виклична панель — це зовнішня панель, через яку гість надсилає виклик власнику домофона і спілкується з ним. Така панель повинна бути у кожної двері, «охопленої» домофоном. А значить, кількість підтримуваних викличних панелей відповідає максимальній кількості дверей, з якими можна застосовувати дану модель. Найпростішим варіантом є 1 виклична панель, однак на практиці цього часто виявляється недостатньо. Тому більш популярні моделі, здатні перекрити відразу 2 двері — наприклад, основний і службовий вхід в офіс. А в найбільш прогресивних домофони може передбачатися підключення відразу4 викличних панелей, а то й більшої кількості.

Кількість додаткових моніторів, яке можна одночасно підключити до домофону.

Ця функція актуальна виключно для моделей з підтримкою відео — власне відеодомофонів і IP-домофонів (див. «Тип пристрою»). У таких моделях монітором називають власне домофон — внутрішній блок, який має екран. У цьому ж пункті зазначається, скільки додаткових внутрішніх блоків можна підключити до даної моделі. Необхідність у такому підключенні виникає в тих випадках, коли доступ до охоронної системи потрібно забезпечити відразу з декількох точок — наприклад, у приватному будинку на кілька поверхів, де бігати з поверху на поверх до домофону було б незручно. В такому випадку доречні домофони з виходом на 3 монітори, на 4 монітори і більше.

Зазначимо, що формат спільної роботи декількох моніторів може бути різним, докладніше про це див. «Тип з'єднання».

Кількість відеокамер, яке можна одночасно підключити до домофону. Режим роботи з цими камерами може бути різним — мозаїка з декількох сигналів відразу, перемикання між сигналами з відображенням кожного на весь екран і т. ін. Однак у будь-якому разі для роботи з кількома відеокамерами бажано, щоб відповідне їх кількість було прямо заявлено в домофоні — інакше доведеться вдаватися до встановлення додаткового обладнання.

Найпростіші сучасні домофони допускають підключення 1 або 2 камер, у більш прогресивних ця кількість може досягати 4 і більше.

Кількість тривожних входів, передбачених у конструкції домофона.

Такі входи дають змогу домофону приймати службові сигнали від інших елементів системи безпеки — різних датчиків (руху, відкриття, температури), камер і рекордерів відеоспостереження і т. ін. Це дає додаткові можливості по налаштуванню охоронної системи на ті або інші події: наприклад, можна передбачити автоматичне включення камери відеодомофона при спрацьовуванні датчика відкриття на зовнішній хвіртки або воротах. Конкретний функціонал тривожних входів для кожної моделі варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі такі роз'єми дають змогу підвищити автоматизацію і зменшити залежність від людського чинника. А кількість таких входів відповідає числу керуючих компонентів охоронної системи, яке можна одночасно підключити до домофону безпосередньо, без використання додаткового обладнання. Переважно вона складає від 3 до 8, а в окремих моделях досягає півтора десятків.

Кількість тривожних виходів, передбачене в конструкції домофона.

Тривожні роз'єми використовуються для обміну службовими сигналами між окремими компонентами системи безпеки, найчастіше — для автоматичного включення тієї чи іншої функції. Наявність тривожних виходів в домофон дозволяє передавати з нього керуючі сигнали на інші охоронні пристрої — замки, прожектори, камери спостереження сирену і т. ін. наприклад, можна налаштувати систему так, щоб після натискання кнопки виклику включалася не тільки камера відеодомофона, але і зовнішні камери спостереження.

Конкретний функціонал тривожних виходів для кожної моделі варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі такі роз'єми дають змогу підвищити автоматизацію і зменшити залежність від людського чинника. А кількість таких виходів відповідає числу керованих компонентів охоронної системи, яке можна одночасно підключити до домофону безпосередньо, без використання додаткового обладнання. Втім, з низки причин це кількість рідко перевищує 1.

Найбільша тривалість безперервної розмови, яку забезпечує домофон. Технічно ця тривалість може бути необмеженою, однак на практиці можуть встановлюватися обмеження — зазвичай від 1 до 4 хвилин. Це зумовлено насамперед тим, що в системах з декількома викличними панелями розмова через одну з них може перешкоджати роботі інших. Обмеження ж за тривалістю дають змогу виключити довгі розмови і можливі накладки, а доступного часу зазвичай цілком вистачає для з'ясування всіх необхідних питань протягом однієї бесіди. Також ця функція стане в нагоді у випадку, якщо ви забудете вимкнути зв'язок (повісити трубку) після закінчення розмови.

Найбільша тривалість відео, яке домофон може записати для подальшого перегляду. Це може бути як запис розмови, так і відеофіксація відвідувача під час роботи в режимі «Away» («Пішов»). І в тому, і в іншому випадку велика тривалість не потрібно, тому здебільшого цей параметр становить кілька десятків секунд.

Під напівдуплексним зв'язком в даному випадку розуміють такий формат зв'язку, при якому співрозмовники не можуть одночасно говорити і слухати один одного. У кожен момент часу може говорити лише один з них — як в спілкуванні по рації, де доводиться постійно перемикатися з передачі на прийом і назад. У домофонах таке переключення може здійснюватися як кнопкою, так і за допомогою голосової активації: система включає передачу, почувши голос мовця, і переходить на прийом, коли не чує його.

Напівдуплексні моделі не настільки зручні, як повноцінні дуплексні (з можливістю одночасної розмови), однак вони трохи дешевші.

— ОС Android. До переваг ОС Android можна віднести гнучкість, яка дає можливість встановлювати сторонні додатки, тим самим збільшуючи функціональність пристрою. До таких додатків можуть належати SIP-телефони, програми, які дають змогу вести відеоспостереження, і інші. Але варто відзначити що на роль повноцінного планшета такі пристрої не дуже підходять, по-перше, більшість має стаціонарне розміщення, по-друге, як правило, потужність домофонів не настільки висока. Також окремо можуть бути встановлені різні обмеження виробником, це потрібно уточнювати окремо.

— Wi-Fi модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi зустрічається тільки в IP-домофонах (див. «Тип пристрою»). Дана функція дає змогу пристрою підключаються до мережі бездротовим способом — це значно зручніше, ніж тягнути кабелі, а якість зв'язку зазвичай не відрізняється від дротового. Ще один варіант застосування Wi-Fi — пряме з'єднання зі смартфоном або планшетом і використання такого гаджета в ролі пульта ДУ з зовнішнім екраном; втім, така можливість передбачається порівняно рідко.

– Мобільний додаток. Ця особливість означає, що з пристроєм можна працювати через смартфон або планшет із встановленим на нього спеціальним додатком. Такі додатки зазвичай випускаються відразу під обидві найпопулярніші в наш час мобільні ОС – Android та iOS; проте цей момент не завадить уточнити окремо. У будь-я...кому разі управління з мобільного пристрою може мати досить широку функціональність (включаючи навіть можливість роботи через Інтернет у деяких моделях); а взаємодіяти з пристроєм через гаджет, який можна постійно тримати при собі, набагато зручніше, ніж щоразу підходити до домофону чи іншого стаціонарного обладнання.

— SIP протокол. Підтримка домофоном протоколу SIP дає змогу домофону переадресовувати сигнал з викличної панелі через телефонну мережу — на мобільний пристрій, стаціонарну міні-АТС або комп'ютер з відповідним ПЗ. Подібна функція може бути корисною, наприклад, в офісі, де відвідувачів буває багато, а кожен раз підходити до домофону для відповіді — незручно. Додаткові можливості SIP в різних моделях можуть помітно відрізнятися, їх варто уточнювати окремо.

— Підтримка DVR. Можливість роботи домофона в режимі запису відео з викличних панелей або з окремих камер спостереження. У більшості таких моделей запис здійснюється не постійно, а тільки при натисканні кнопки виклику або іншій події — наприклад, спрацьовуванні детектора руху (див. нижче). Відео найчастіше зберігається на карту пам'яті (див. «Кардридер» нижче). У будь-якому разі дана функція дає змогу з'ясовувати, хто дзвонив в домофон в «позаурочний час», також вона може стати в нагоді в інших ситуаціях — аж до відновлення картини НП, що потрапила в поле зору камер.

— Внутрішній зв'язок (Інтерком). Ця функція дає змогу здійснювати дзвінки між домофонами в одній мережі. Залежно від реалізації і налаштувань, буває адресний інтерком, коли вводиться номер (ідентифікатор) пристрою в мережі, на який потрібно зробити дзвінок, а також варіанти з налаштуванням загального виклику, коли дзвінок йде на всі пристрої мережі. У будь-якому разі, ця функція буде корисна, якщо в мережі декілька домофонів, таким чином можна зателефонувати, наприклад, сусідові.

— Гучний зв'язок. Функція гучного зв'язку, аналогічна тій, що застосовується в телефонах. В такому режимі для розмови використовуються гучний динамік і чутливий мікрофон, які розташовані в корпусі домофона і дають змогу комфортно спілкуватися на деякій відстані від пристрою (до метра, а то й більше). Дана функція особливо важлива для моделей з трубкою (див. «Виконання») — вона дає можливість розмовляти, не тримаючи трубку в руках. А ось пристрої без трубки за визначенням працюють у форматі гучного зв'язку.

— Голосове повідомлення. Аналог функції автовідповідача в телефонах, коли абонент може залишити повідомлення, якщо власник домофона не реагує на виклик. Реалізована функція може бути по різному, але в будь-якому разі вона аналогічна подібній зі звичним виразом: «Залиште своє повідомлення після звукового сигналу...».

— Картинка в картинці. Можливість виводу на екран домофона другої картинки, на додаток до основного зображення. Таким чином можна, наприклад, перевірити обстановку в зоні видимості камери спостереження, не перериваючи спілкування з відвідувачем по основній відеопанелі. Додаткова картинка має невеликий розмір і зазвичай відображається в одному з кутів екрану.

— Детектор руху. Функція, що дає можливість домофону виявляти рух в зоні видимості відключених камер і реагувати на нього. Конкретний спосіб такої реакції в різних моделях може бути різним: вмикання запису, відправка повідомлення на заданий користувачем пристрій, подача сигналу на тривожний вихід тощо; ці подробиці варто уточнювати окремо. У будь-якому разі детектор руху знижує ймовірність пропустити значущі події в полі зору камер.

— Вбудована пам'ять. Вбудована пам'ять зустрічається у відео- і IP-домофонах (див. «Тип пристрою») і зазвичай призначається для зберігання даних з камер спостереження. При цьому об'єм такої пам'яті зазвичай невеликий, і вона, зазвичай, використовується лише для фотознімків (наприклад, з метою фіксації обличь відвідувачів); запис відео, якщо він передбачений, ведеться на карту пам'яті (див. нижче). У будь-якому разі особливості роботи вбудованої пам'яті не завадить уточнити окремо.

— Фоторамка. Можливість роботи домофона в режимі цифрової фоторамки — коли на екрані (зазвичай в режимі слайдшоу) відображаються фотографії, які занесені в пам'яті пристрою (або зберігаються на карті пам'яті). Обов'язковою особливістю моделей з даною функцією є досить великий кольоровий екран — тільки на ньому будуть нормально видимі фотографії; самі домофони зазвичай належать до відео- або IP-моделей. Основне призначення режиму фоторамки — естетичне: показуючи красиві картинки, домофон відіграє роль додаткового декору для приміщення.

Тип дисплея, встановленого в домофоні.

— Кольоровий. Кольорові дисплеї обходяться дещо дорожче монохромних, проте в наш час ця різниця дуже незначна (особливо на тлі ціни домофона загалом). А зображення на таких екранах виходить максимально достовірним і приємним для очей. Особливо в IPS екранах. Тому саме цей варіант використовується в більшості домофонів з екранами.

— Монохромний. Чорно-білі екрани, здатні відтворювати лише відтінки сірого. Коштують дешевше кольорових, однак і зображення на такому екрані виходить не таким якісним, причому різниця в ціні далеко не завжди виправдовує різницю в якості. Як наслідок, такі екрани використовуються значно рідше.

Випускаються також моделі, які взагалі не оснащуються дисплеями — це насамперед аудіодомофони (див. «Тип пристрою»), а також деякі IP-домофони, що не підтримують відео і налаштовуються з комп'ютера через мережу.

Розмір власного дисплея домофона по діагоналі.

В сучасних домофонах зустрічаються дисплеї розміром від 2" до 10" — більш дрібні екрани нефункціональні, більш великі невиправдано громіздкі та дорогі. При цьому нормально розглянути зображення можна практично на будь-якому дисплеї з цього діапазону — якщо нахилитися до нього досить близько.

З урахуванням всього цього спеціально шукати великий екран (10") має сенс у тому випадку, якщо його треба буде нормально бачити з великої відстані (метр і більше), або якщо ви не хочете зайвий раз напружувати очі, вдивляючись у дрібне зображення. Золотою серединою є дисплей 7".

Роздільна здатність дисплея, встановленого в домофоні.

За інших рівних умов більш висока роздільна здатність забезпечує більш згладжене і деталізоване зображення, однак позначається на вартості екрану. Крім того, всі переваги високої роздільної здатності втрачаються, якщо її не підтримує камера, що використовується. Загалом даний параметр є другорядним: він вибирається виробником, виходячи з діагоналі екрана і загального функціоналу пристрою, а для багатьох екранів взагалі не вказується — вважається (і цілком обгрунтовано), що роздільної здатності у будь-якому разі вистачає для застосування за призначенням. Тому немає сенсу гнатися за екраном Full HD, досить буде і дисплея HD, а то і зовсім SD.

Наявність в домофоні сенсорного дисплея — на зразок тих, що застосовуються в смартфонах і планшетах.

Управління через такий дисплей часто виявляється більш зручним, наочним і функціональним, ніж використання апаратної панелі — особливо під час роботи з великою кількістю функцій і налаштувань. Власне, наявність сенсорного екрану є майже безпомилковим ознакою прогресивного домофону з розширеними можливостями. Зазначимо, що для комфортного використання такої екран повинен мати досить великий розмір — 4" та більше; випускаються і менш великі сенсорні дисплеї, але вони не дуже зручні в застосуванні.

Наявність сенсорних кнопок в конструкції домофона.

На відміну від механічних, такі кнопки не потрібно вдавлювати — вони не спрацьовують від натискання, а від дотику, що кілька зручніше. Однак головна перевага сенсорних панелей полягає все-таки в охайному зовнішньому вигляді і стійкості до забруднень. Такі панелі виглядають сучасно і технологічно, на них відсутні виступаючі кнопки, що ускладнюють очистку, і щілини між кнопками і самою панеллю, де може накопичуватися бруд.Правда, вони трохи дорожче і складніше у виробництві, ніж кнопкові; це непомітно для рядового користувача, однак є недоліком для виробників. Саме тому сенсори, при всіх їх перевагах, так і не витіснили традиційні кнопки.

Пристосування для роботи зі змінними картами пам'яті. Як і вбудована пам'ять (див. вище), такі носії використовуються для запису даних з відеопанелей і камер; при цьому для домофонів з картрідерами практично обов'язковою є наявність DVR (див. вище), і на карту пам'яті зберігається саме відео. Це більш виправдано, ніж використовувати з цією метою вбудовану пам'ять: змінні носії обходяться дешевше в перерахунку на мегабайт об'єму і краще підходять для великих файлів, тих же відеозаписів. Крім того, зазначимо, що карту можна витягти і встановити в інший пристрій – наприклад, для копіювання відзнятих матеріалів на комп'ютер або їх перегляду на смартфоні. Карта може постачатися в комплекті, однак найчастіше її доводиться купувати окремо. При цьому варто врахувати тип і формат носіїв, що підтримуються кардридером, а також максимальний об'єм пам'яті, з якою він сумісний.

Підтримка PoE (Power Over Ethernet) зустрічається тільки в моделях з підключенням по LAN. Як випливає з назви, вона дає змогу подавати живлення по тому ж мережевому кабелю, по якому з'єднуються пристрої. Це набагато зручніше, ніж прокладати дріт для живлення або возитися з автономними джерелами енергії.

Кількість енергії, споживана домофоном в режимі очікування. У цьому режимі пристрій знаходиться під струмом і перебуває в стані готовності до прийому виклику; ніяких функцій не використовується, а сама по собі готовність не потребує великої кількості енергії. Тому значення даного параметра, зазвичай, досить невисоко, і на нього варто звертати увагу хіба що в тому випадку, якщо Ви принципово прагніть до максимальної економічності встановленого обладнання.

Енергоспоживання домофона в робочому режимі. Зазвичай в цьому пункті вказується значення для ситуацій, коли функції пристрою використовуються на повну зокрема, при включеному дисплеї і гучного зв'язку (якщо вони є, см вище). Зазначимо, що споживання в робочому режимі рідко перевищує 20 Вт, тому здебільшого воно є швидше довідковим, а не практично значущим параметром.

Діапазон температур, при якому домофон здатний нормально працювати.

Якщо пристрій встановлюється в житловому приміщенні або офісі, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: температура в такій обстановці рідко виходить за межі +18...+25 °С, такі значення нормально переносяться будь домофоном. А ось якщо апарат потрібно розмістити в «нестандартному» мікрокліматі — наприклад, неопалюваному складі, де умови не сильно відрізняються від зовнішніх, або виробничому цеху з високою температурою — варто переконатися в тому, що обрана модель зможе нормально перенести подібні умови.

Окремо зазначимо, що навіть самий «жаростійкий» домофон не можна піддавати тривалому впливу сонячних променів.

Тип викличної панелі, якою укомплектований домофон.

— Аудіо. Викличні панелі, забезпечують тільки голосовий зв'язок, без відео. Єдиний тип панелей, доступний для аудіодомофонів (див. «Тип пристрою»), однак може зустрічається і в комплектації відео-моделей — у розрахунку на те, що на перший час може вистачити і голосового зв'язку, а відеопанель користувач, можливо, захоче вибрати самостійно.

— Відео. Викличні панелі з вбудованими камерами, здатні передавати на домофон не тільки звук, але і відео. Зустрічаються у всіх різновидах, крім аудіодомофонів (див. «Тип пристрою»). Окремо вибрати сумісну з домофоном відеопанель буває досить складно — значно простіше купити готовий комплект; тому такі комплекти досить популярні в наш час.

Спосіб встановлення панелі виклику.

— Навісний. Установка шляхом підвішування на кріплення, розміщені на стіні, дверному одвірку або в іншому відповідному місці. Цей спосіб досить простий, до того ж дозволяє відносно легко змінювати місце розташування пристрою. З іншого боку, він менш надійний, ніж вбудовування, і хуліганам або злодіям простіше зірвати таку панель з місця кріплення.

— Вбудований. Установка в нішу в стіні або іншій поверхні — з таким розрахунком, щоб зовні перебувала лише передня сторона пристрою.. Такий монтаж значно складніше і дорожче навісного, до того ж підходить не для будь-якої обстановки; а будь-яке переміщення пристрою також пов'язане з серйозними труднощами. Тим не менш, у нього є і переваги: витягти викличну панель з ніші без спеціального інструменту практично неможливо, і навіть за наявності інструментів ця задача вимагає сил і часу.

— Навісний/вбудований. У дану категорію віднесені викличні панелі, що допускають обидва описаних вище варіанти монтажу. Таким чином, користувач може самостійно вибрати спосіб залежно від того, що в даному випадку важливіше: простота установки або її надійність.

Можливість роботи камери, якою оснащена відеопанель (див. «Тип»), в режимі нічної зйомки, з використанням інфрачервоного підсвічування. Така підсвічування невидиме для людського ока, зате відмінно сприймається сенсором камери. Вона дозволяє отримати чітку картинку, не використовуючи джерел видимого світла і влаштовуючи зайвої «ілюмінації» — хіба що кольори на такому зображенні губляться, воно виходить чорно-білим.

LED підсвічування. Наявність у камери відеопанелі (див. «Тип») світлодіодного підсвічування. Як і описана вище інфрачервона, така підсвічування призначена для роботи в темний час доби; однак вона забезпечує світло, видимий людським оком. Останнє, з одного боку, дозволяє камері видавати щодо природне кольорове зображення, з іншого — може створити незручності для гостя через яскравого світла в очі.

Наявність в конструкції панелі виклику підсвічування кнопок. Функція дає змогу нормально бачити клавіатуру навіть в умовах недостатнього освітлення — увечері, вночі, у похмуру погоду, при розміщенні панелі в темному місці тощо. Зазначимо, що підсвічування зазвичай охоплює й інші значущі елементи панелі — наприклад, місце розташування датчика для смарткарти або ключа.

Наявність в конструкції панелі виклику домофона модуля для зчитування даних з безконтактних ключів. Вони можуть бути представлені у вигляді смарт-карт, брелоків або інших пристроїв, які містять мікрочіп з унікальним ідентифікатором. Коли користувач підносить ключ до зчитувача, система визначає його, перевіряє базу даних і дозволяє доступ за наявності відповідності. Зазначимо, що панель виклику домофону може реєструвати не тільки час спрацьовування, а й безпосередньо ідентифікатори — це надає розширені можливості контролю доступу та реєстрації відвідувачів.

Роздільна здатність сенсора камери в мегапікселях (мільйонах пікселів).

Чим вище роздільна здатність матриці — тим вище може бути і роздільна здатність відео, тим більш деталізоване зображення здатна забезпечувати камера. У той же час потрібно мати на увазі, що при збільшенні кількості мегапікселів (без зміни розміру матриці) зменшується розмір кожного окремого пікселя, що підвищує ймовірність виникнення шумів і погіршення загальної якості картинки. Тому сама по собі висока роздільна здатність не обов'язково є ознакою високої якості — багато чого залежить і від інших моментів, зокрема, від розміру матриці.

Максимальна роздільна здатність відео, яка здатна знімати камеру.

Чим вище роздільна здатність відео - тим більше деталей на ньому можна розглянути, тим менше дрібниць виявляться розмитими. З іншого боку, висока роздільна здатність означає великі обсяги відеоматеріалів, що, відповідно, вимагає ємних носіїв для їх зберігання та швидких каналів зв'язку для трансляції відео в реальному часі. Однією з популярних роздільних здатностей в камерах панелей викликів є Full HD (1920х1080 пікселів).

Роздільна здатність зображення, що видається камерою відеопанелі (див. «Тип»).

У таких камерах часто використовується аналоговий формат сигналу, а для нього роздільна здатність прийнято позначати не в пікселях, а в ТВЛ — ТВ-ліній. Кількість ТВЛ відображає, скільки горизонтальних ліній (рядків) припадатиме на кожен кадр. Від цієї кількості, зі свого боку, залежить розмір підсумкового зображення у пікселях; технічні особливості даного параметра такі, що жорсткої залежності тут немає, і найпростіше перевести ТВЛ в пікселі за спеціальними таблицями. Ось варіант такої таблиці для найпопулярніших роздільних здатностей:

— 380 ТВЛ — 640х480 пікс;
— 420 ТВЛ 720х576 пікс;
— 480 ТВЛ — 800х600 пікселів;
— 560 ТВЛ 933х700 пікс;
— 600 ТВЛ 1024х756 пікс;
— 800 ТВЛ 1080х960 пікс;
— 1000 ТВЛ — 1600х1200 пікс;


Чим вище роздільна здатність камери — тим більш чітким та деталізованим буде зображення з неї і тим вищою буде вартість відеопанелі, за інших рівних умов.

Кут огляду по горизонталі, забезпечуваний камерою на панелі виклику домофона.

Цей параметр має двояке значення: за інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак зменшує розмір окремих предметів у кадрі. Так що вибирати за цим показником варто з урахуванням того, що для вас важливіше — хороша видимість по сторонам або додаткова ступінь збільшення. Що стосується конкретних значень, то вони в сучасних викличних панелі можуть варіюватися від 50° (спрямовані камери) до 166° (надширококутні об'єктиви з мінімумом мертвих зон з боків).

Розмір простору, що охоплюється камерою, відео по вертикалі, іншими словами — кут між двома лініями, що з'єднують об'єктив з верхнім і нижнім краєм сцени, що оглядається. Значення кутів огляду докладно описано вище у п. «Кути огляду горизонтально»; відзначимо тільки, що по вертикалі вони зазвичай менші, ніж по горизонталі, а в багатьох моделях цей параметр взагалі не вказується через його другорядне значення.

— Пластик. Пластик характеризується невисокою вартістю при непоганих експлуатаційних характеристиках; до того ж він може приймати практично будь-який колір. З іншого боку, його міцність відносно невисока: її достатньо для більшості повсякденних ситуацій, але хуліганства і вандалізму пластик протистоїть погано. Тому широкого поширення у викличних панелі цей матеріал не отримав.

— Метал (антивандальний). Головною перевагою металу є його висока міцність, і, відповідно, стійкість до пошкоджень, що і дало змогу назвати цей матеріал «антивандальним»; крім того, він стійкий до перепадів температур і ультрафіолету, та і виглядає солідно. Єдиним недоліком металу в разі викличних панелей є більш висока ціна, ніж у пластику; однак різниця в ціні невелика і найчастіше повністю компенсується перевагами металевих корпусів.

Діапазон температур повітря, в якому виклична панель зберігає нормальну працездатність.

Найбільшим коливань температур схильні викличні панелі, встановлені на вулиці і в неопалюваних приміщеннях, тому саме при такій установці на цей параметр потрібно звертати особливу увагу. При цьому зазначимо, що навіть найбільш «жаростійкі» моделі потрібно берегти від сонячних променів. Якщо ж умови в приміщенні комфортні для людей цілий рік — то і для викличної панелі вони будуть цілком нормальними, в таких випадках можна взагалі не дивитися на робочу температуру.