Прожектори та світильники: характеристики, типи, види

Тип визначає загальні принципи та особливості конструкції світильника і його призначення.

— Світильник. В даному випадку під світильником мається на увазі порівняно компактне освітлювальне обладнання, призначене для освітлення невеликого простору — наприклад, тераси або вхідних дверей. При цьому світло, зазвичай, ненаправленої (180°), хоча випускаються моделі, схожі на невеликі прожектори і мають більш вузьку спрямованість світлового потоку (див. «Кут освітлення»). Зазвичай, світильники розраховане на одну, рідше дві лампи не особливо високої потужності — максимальна потужність (див. нижче) рідко перевищує 150 Вт. Встановлюватися вони можуть практично будь-яким способом, проте найбільш популярні настінні, стельові, підвісні й вбудовані моделі (див. «Установка»).

— Прожектор. Прожекторами називають досить потужні джерела освітлення, які забезпечують в основному спрямований світло (хоча в деяких моделях кути освітлення можуть досягати 180°) з порівняно високим світловим потоком. Втім, ключовою відмінністю подібних пристроїв від світильників є загальне призначення: прожектори призначені не для загального освітлення, а в основному для спрямованої підсвічування. Причому оптимальним варіантом використання подібних пристроїв можна назвати ситуацію, коли спостерігач стоїть в тіні: навіть у відносно малопотужних моделях світло може бути різким і дуже некомфортним для очей.

— Са...довий стовпчик. Освітлювальний прилад у вигляді стовпчика невеликої висоти (до 1,2 м), що встановлюється окремо. Такі стовпчики можуть мати різне оформлення і конструкцію, проте джерела світла в них, зазвичай, знаходяться зверху, а світловий потік зазвичай спрямований в основному вниз — щоб висвітлювати землю і не бити в очі, що знаходиться поруч людині. Згідно з назвою, подібні моделі призначені в основному для освітлення садових і паркових доріжок, галявин і т. ін., причому з таким розрахунком, щоб людина могла насамперед бачити поверхню, по якій йде.

— Ліхтарний стовп. Особливості даного типу світильників багато в чому очевидні вже з назви: це високі (зазвичай, понад 2 м) стовпи з встановленими нагорі лампами. Самих ламп (і окремих світильників під них) в конструкції нерідко передбачається декілька (2 або 3). Ліхтарні стовпи захоплюють обширний простір, причому не тільки на землі, але і вище; такі пристрої зручні для загального освітлення на сільських вулицях, в парках і т. ін. А ось для застосування в приватному будинку вони підходять слабо через громіздкість і високої вартості; придбання ліхтарного стовпа може бути виправдане хіба що при великих розмірах ділянки і бажання мати оригінально оформлене освітлення.

Загальний стиль оформлення світильника. На даний функціонал пристрою показник, зазвичай, не впливає, зате полегшує вибір моделі під стиль навколишнього оточення і власні побажання до зовнішнього вигляду.

— Класичний. Фактично — друга назва для стилю «ретро». Класичний стиль зазвичай передбачає оформлення під старовину, з характерним химерним оформленням, завитками, декоративними елементами і т. ін. Втім, більшість таких світильників непогано виглядає і в сучасній обстановці.

— Хай-тек. Світильники, оформлені в стилі «високих технологій». Зазвичай, це оформлення досить стримано, воно передбачає гладкі металеві поверхні, мінімум декоративних надмірностей і натякає на те, що акцент в конструкції зроблено насамперед на функціональність. Втім, такий мінімалізм нерідко є плодом копіткої роботи дизайнерів, і хай-тек моделі теж можуть виглядати дуже стильно.

— Модерн. Щодо стриманий стиль, який по суті являє собою щось середнє між класикою і футуристичним хай-теком (див. вище). Іншими словами, у цю категорію включені світильники, які не вписуються ні в «ретро», ні в хай-тек; при цьому деякі моделі мають дизайн, близьке до одного з цих напрямів, інші ж цілком нейтральні. Загалом дана стилістика, з одного боку, не дуже яскрава, з іншого — досить універсальна.

— Садова фігурка. Освітлювальні прилади, оформлені у вигляді садових ску...льптур. Хрестоматійний варіант такої скульптури — «садовий гномик з ліхтарем», проте існує безліч інших варіантів: дерево з сяючими кольорами, казковий птах з сяючим оперенням і т. ін. Це, мабуть, найбільш оригінальний і незвичайний стиль для зовнішніх світильників; з іншого боку, і стоять садові фігурки набагато дорожче аналогічних моделей в більш традиційному оформленні.

— Настінний. Кріплення до стіни або іншої підходящої вертикальної поверхні. При цьому сам світильник може бути спрямований як вгору, так і вниз.

— Стельовий. Кріплення світильника безпосередньо до стелі (або іншої аналогічної поверхні — наприклад, поперечини в дверному отворі).

— Підвісний. Подібні моделі також монтуються на стелю, однак до неї кріпиться не корпус світильника, а спеціальна пластина-основа; з цієї пластини і звисає світильник, причому роль підвісу може грати як окремий тросик, ланцюжок тощо, так і дріт живлення. Цей варіант особливо хороший при високих стелях — він дає змогу трохи знизити розташування джерела світла для ефективнішого освітлення.

— Переносний. Світильники, першопочатково розраховані на можливість швидкого перенесення з місця на місце. Для цього в конструкції передбачаються відповідні пристосування — на зразок ручки для перенесення і підставки, що дає можливість ставити пристрій на будь-яку горизонтальну поверхню. Втім, необхідність в такому застосуванні виникає порівняно рідко, тому і переносні світильники особливого поширення не отримали, таке встановлення зустрічається лише в одиничних моделях прожекторів.

— Трековий (такий, що направляється). Специфічний різновид світильників, призначений для встановленн...я на спеціальну струмопровідну шину (трек). Пристрій можна пересувати по цій шині, як по рейках, що дає змогу вибирати його оптимальне місце розташування. Крім того, трекові моделі традиційно мають рухому конструкцію: світильник можна повертати відносно закріпленої в шині основи, вибираючи оптимальний напрям світлового потоку. Самі шини можуть мати різну довжину, при необхідності їх можна з'єднувати між собою (прямо або під кутом). Все це дає дуже широкі можливості з налаштування системи освітлення. Трекові світильники популярні насамперед у торговельних приміщеннях: вони дають змогу з легкістю підсвітити потрібні товари або вітрини і легко переналаштовуються при зміні планування приміщення.

— Консольний (на стовп). Моделі LED світильників для забезпечення вуличного освітлення. Такі пристрої встановлюються уздовж доріг, на парковках, заправках, в парках і на інших площах, які потребують освітлення. Основним критерієм для таких світильників є прямокутний витягнутий корпус з декількома світлодіодами і встановлення на ліхтарний стовп.

— Вбудований в підлогу. Світильники, які монтуються в нішу в підлозі; також можуть встановлюватися у вертикальну частину сходинки, підсвічуючи нижню сходинку. Також сюди включені і ґрунтові моделі, розраховані на вкопування в землю. У будь-якому разі, способи застосування подібних пристроїв можуть бути різними, залежно від конструкції і потужності: так, одні підійдуть для підсвічування високих стін у нічний час, інші розраховані на освітлення сходів, треті призначені скоріше для того, щоб позначити на землі певну зону (межі садової доріжки, паркувальні місця тощо). Крім можливостей застосування, недоступних для традиційних моделей, ще однією перевагою вбудованих світильників є те, що вони практично не виступають над поверхнею, в яку вмонтовані (хіба що на кілька міліметрів). Скло же в подібних моделях зазвичай робиться досить міцним, щоб по ньому можна було без побоювання ходити, а для багатьох пристроїв заявлені і більш солідні характеристики міцності.

— Вбудований в стіну. Світильники, розраховані на монтаж в стінну нішу. На відміну від моделей, що вбудовуються в підлогу (див. вище), нерідко мають традиційніше застосування: фактично є аналогом настінних світильників, тільки встановлюються не на стіні, а в ній, практично не виступаючи назовні. Втім, є рішення і для специфічних задач — наприклад, бокового підсвічування сходинок. У будь-якому разі компактність є головною перевагою вбудованих рішень, вони особливо корисні в обмежених умовах, коли світильник, який виступає зі стіни, може створювати незручності. З іншого боку, саме встановлення помітно складніше через необхідність готувати нішу в стіні.

— Окремостоячий. Світильники, що встановлюються на будь-яку поверхню і не залежать від стін, стелі тощо. Зазначимо, що конкретний спосіб встановлення може змінюватися: одні моделі здатні нормально стояти на будь-якій рівній поверхні, інші мають ніжку, яка занурюється в м'яку землю. Даний спосіб встановлення може зустрічатися в будь-яких типах світильників (див. вище), проте в садових стовпчиках і ліхтарних стовпах він використовується за визначенням.

Джерело світла, штатно використовуваний у світильнику, іншими словами — тип лампи, на який він розрахований. Багато моделі штатно комплектуються відповідними джерелами світла (у разі LED це взагалі обов'язково, як і для моделей з розумними лампами).

— Лампа розжарювання. Традиційна лампа розжарювання являє собою герметичну колбу з інертним газом, в якій знаходиться тонка спіраль з тугоплавкого сплаву, раскаляющаяся під час роботи. Такі лампи недорогі і невибагливі, проте вважаються застарілими і поступово замінюються більш прогресивними джерелами світла — галогенні, люмінесцентні (вони ж «денного світла» і «енергозберігальні») і світлодіодними (LED). Тому в даному випадку маються на увазі не ті світильники, що розраховані тільки на лампи розжарювання, а універсальні моделі, здатні використовувати будь-які джерела світла, відповідні за розміром, типом цоколя і робочій напрузі. Особливості галогенних і LED-ламп описані нижче; що ж до світильників, то вони дійсно мають дуже низьке енергоспоживання при гарній яскравості. Правда, ККД таких ламп нижче, ніж у LED, вони несумісні з регуляторами яскравості і деякими іншими специфічними функціями, до того ж екологічно небезпечні, оскільки часто використовують пари ртуті. Однак і коштують «енергозберігальні» моделі дешевше світлодіодних.

— Галогенна лампа. Покращена...і допрацьована модифікація описаних вище ламп розжарювання: газ в колбі містить пари брому або йоду, які запобігають випаровування молекул з поверхні нитки розжарювання (точніше, «повертають» улетевшие молекули). За рахунок цього галогенні лампи, маючи той самий приємний спектр світіння, працюють значно довше, та й загалом більш ефективні. Ще однією перевагою цієї технології є можливість створювати невеликі і в той самий час яскраві джерела світла. З точки зору принципу роботи такі лампи та звичайні лампи розжарювання є цілком взаємозамінними. Однак «галогенки» можуть оснащуватися специфічними типами цоколів, застосовуються тільки для цього різновиду ламп; а деякі виробники першопочатково комплектують свої світильники галогенними джерелами світла і прямо заявляють про це як про одну із особливостей. У цю категорію включені моделі, що належать до однієї з двох категорій.

— LED. Джерела світла на основі світлодіодів (LED). Цей варіант вважається найбільш прогресивним на сьогоднішній день, перш за все тому, що при мініатюрних розмірах світлодіоди мають надзвичайно високий ККД — 8 – 12 разів вище ламп розжарювання. Приміром, світлодіодний аналог 40-ватної лампи буде споживати близько 5 Вт, 100-ватної — близько 9 Вт. Це дозволяє створювати яскраві і в той самий час економічні джерела світла. Однак і коштують LED-світильники досить недешево. Також відзначимо, що блоки LED часто робляться незнімними і змінюються тільки при розбиранні світильника. І навіть в тих моделях, де використовуються змінні LED-лампи зі стандартними цоколями, такі лампи можна міняти тільки на інші світлодіодні (в кращому випадку — також люмінесцентні) джерела світла. Це пов'язано з тим, що лампи розжарювання (включаючи галогенні) мають більш високу споживану потужність і сильно гріються в процесі роботи; ні на те, ні на інші світлодіодний світильник не розрахований.

— Розумна лампочка. Джерелом світла виступає smart-лампочка. Розумні освітлювачі дають змогу на досить тонкому рівні налаштовувати робочі параметри. Так, залежно від типу, smart-лампочка дозволяє регулювати: колірний відтінок, яскравість, час включення і відключення. Серед розумних лампочок чимало моделей з вбудованим акумулятором. Самою роботою smart-лампочки можна керувати за допомогою смартфона, планшета, ноутбука або ПК, для чого користувачеві доведеться встановити спеціальне ПЗ. Взаємодія з освітлювачем найчастіше реалізується за допомогою вбудованого модуля Wi-Fi.

Тип цоколя, який використовується для встановлення лампи в світильник — в тих моделях, де використовуються змінні лампи (багато LED-моделей такої заміни не передбачають, блок світлодіодів в них вбудовується «назавжди»).

— E27. Класичний круглий цоколь з різьбленням, діаметром 27 мм, найбільш популярний тип цоколя в країнах СНД; більшості користувачів знайомий насамперед через побутові світильники. Використовується переважно для ламп середньої потужності і розмірів.

— E40. Збільшений аналог популярного E27, діаметром 40 мм. Призначений переважно для ламп розжарювання високої потужності (у кілька сотень ват), використовується у відповідних моделях світильників.

— E14. Зменшений аналог класичної лампи розжарювання, з діаметрів 14 мм Застосовується для штукатурних потужностей і, відповідно, в більш компактних світильниках.

— G4. Всі цоколі типу G мають два контакти у вигляді характерних штирків і розрізняються діаметром контактів і відстанню між ними. У даній версії ці показники становлять відповідно 0,65-0,75 мм (до 1,05 мм в деяких модифікаціях) і 4 мм.

— G5. Стандартний цоколь для люмінесцентних ламп трубчастої конструкції. Відстань між штирьками становить 5 мм.

— G9. Двоштирковий цоколь зі стандартною відстанню між контактами в 9 мм.

— G12. Двоштирковий цоколь зі стандартною...відстанню між контактами в 12 мм.

— G13. Двоштирковий цоколь зі стандартним діаметром контактів 2,35 мм і відстанню між ними 13 мм, стандартний варіант для більшості побутових ламп денного світла.

— GU5.3. Двоштирковий цоколь зі стандартним діаметром контактів 1,4-1,6 мм і відстанню між ними 5,33 мм.

— GU10. Двоштирковий цоколь зі стандартною відстанню між контактами в 10 мм. Має потовщення на кінцях штирків, які призначені для фіксації у патроні за рахунок повороту.

— GX22. Ще один різновид двоштиркових цоколів, виділяється тим, що штирі мають різну форму (відстань між ними — 22 мм). Нерідко зустрічається в лампах високої потужності, на 1 кВт і навіть більше.

— GX53. Цоколь з круглим виступом і двома контактами з боків від нього. Контакти мають потовщення для фіксації у фігурних вирізах патрона за рахунок повороту (аналогічно G10). Лампи з цоколем даного типу мають плоску форму.

— GR8. Специфічний двоконтактний цоколь, який застосовується в основному в люмінесцентних лампах особливої конструкції — плоских, з відносно довгою і тонкою трубкою, що нагадує за формою букву Ш. У світильниках зустрічається рідко.

— R7s. Конструкція цоколя R7s передбачає виступаючий штир в центрі патрона, який при встановленні лампи з'єднується з утопленим контактом у її нижній частині. Самі лампи при цьому мають характерну витягнуту форму і закріплюються між двома контактами типу R7s. За типом вони, зазвичай, належать до галогенних (див. «Джерело світла») — точніше, галогенних кварцових, досить високої потужності (від 150 Вт і вище).

— Rx7s. Конструкція такого цоколя майже не відрізняється від описаного вище R7s, однак має дещо інше призначення: він створений з галогенними газорозрядними лампами високого тиску. Від «звичайних» (лінійних) галогенних ламп вони відрізняються тим, що світиться в них не спіраль розжарювання, а електричний розряд в газовому середовищі. Газорозрядні лампи можуть бути помітно потужніші, понад 1 кВт; це висуває специфічні вимоги по міцності і термостійкості, тому лампи під R7s і Rx7s не є взаємозамінними, встановлювати лампу можна лише у відповідний цоколь.

Кількість джерел світла може характеризуватися як посадковими місцями під лампи, так і безпосередньо LED модулями.

В сучасних світильниках може використовуватися як одна, так і кілька ламп. Останнє нерідко зустрічається в моделях, яким потрібна велика яскравість і дальність освітлення, зокрема, вуличних ліхтарях. Втім, навіть у малопотужних світильниках часто буває зручніше використовувати не одну лампу на всю необхідну потужність, а багато більш слабких джерел світла: вони компактніше, їх простіше знайти в продажу, а при виході з ладу однієї лампи світильник, зазвичай, залишається працездатним (нехай лише частково). Втім, є й інші причини використання декількох ламп — наприклад, для освітлення в різні сторони застосовуються 2 лампи, 3 лампи і більше.

Для LED пристроїв наявність другого модуля передбачає не другий світлодіод (оскільки таких може бути навіть кілька десятків), а саме додаткове джерело світіння, яке візуально може обрамлятися окремо, а в роботі явно видно, що джерел світла два.

Найбільша потужність джерела світла (лампи), з яким може нормально працювати світильник. Для моделей, що не використовують змінні лампи (зазвичай LED, див. «Джерело світла»), в даному пункті зазначається штатна потужність джерела світла; для пристроїв на кілька ламп або світлодіодів — загальна максимальна потужність (наприклад, для трьох лампочок по 60 Вт цей показник буде становити 180 Вт).

Дане обмеження пов'язано з тим, що більш потужні лампи виділяють більше тепла (за винятком LED, де тепловиділення мінімально) і споживають більше електрики; це висуває відповідні вимоги до термостійкості корпусу світильника і надійності проводки. Тому рекомендації по потужності перевищувати не можна — це може призвести до виходу з ладу і навіть займання світильника.

Загалом чим вище максимальна потужність — тим більш яскравим світильник і тим вищою буде його енергоспоживання. Проте порівнювати яскравість за даним показником можна тільки моделі з однотипними, у крайньому випадку — подібними джерелами світла (див. вище). Крім того, варто враховувати інші особливості конструкції — зокрема, кут освітлення (вузькоспрямовані моделі зазвичай використовують відбивачі, що підвищують видиму яскравість світла порівняно з ненаправленими).

Світловий потік, штатно видається світильником (в моделях зі змінними лампочками — при використанні ламп максимальної потужності).

Чим вище значення світлового потоку — тим яскравіше буде світіння, тим дальнобойнее виявиться світильник і тим простіше йому буде охопити великий простір (при тих же кутах освітлення). Однак кількість люменів є досить специфічним параметром саме по собі, на практиці потрібно рідко, в основному в спеціальних цілях. Оцінювати ж можливості лампи багатьом простіше за спеціальними таблицями, в яких світловий потік пов'язаний із загальною яскравістю світла, дальністю освітлення і т. ін. Ось одна з найпростіших таблиць — значення світлового потоку для найбільш популярних ламп розжарювання:

— лампа 40 Вт видає приблизно 370 лм;
— 60 Вт — 550 лм;
— 75 Вт — 800 лм;
— 100 Вт — 1200 лм;
— 150 Вт — 1900 лм;
— 200 Вт 2700 лм.

Тобто, наприклад, якщо LED-світильник видає 1800 лм — його можливості приблизно відповідають 150-ватної лампочки. У побуті часто буває простіше оцінювати яскравість світильників саме подібним чином.

Потрібно враховувати, що принцип «чим більше, тим краще» у випадку з яскравістю застосуємо далеко не завжди. І справа тут не тільки в енергоспоживанні: занадто яскраве світло може виявитися некомфортний, а то і шкідливий для очей.

Колірна температура світла, що видається світильником при використанні штатної лампи. Відзначимо, що даний параметр найчастіше вказується для LED-моделей (див. «Джерело світла»): саме світлодіоди можуть помітно відрізнятися по колірній температурі, а от серед галогенних ламп і ламп розжарювання помітні відмінності від загальної норми зустрічаються вкрай рідко.

За даним показником можна оцінити забарвлення світіння в теплі, або, навпаки, холодні тони. При цьому варто враховувати, що підвищення колірної температури зміщує забарвлення в бік холодних блакитних кольорів. Так, нейтральний білий світ має колірну температуру 3500 – 4500 До, більш низькі показники відповідають теплого світла ламп розжарювання, а найбільш високі значення, що зустрічаються в сучасних світильниках, досягають 6500 К — це яскраво виражений синюватий відтінок.

Вибір по колірній температурі залежить передусім від особистих уподобань користувача, а також міркувань дизайну.

Кут освітлення, який може забезпечити світильник, іншими словами — розмір сектора, в якому розходиться світловий потік.

При тій же потужності і типу джерела світла (див. вище) більш широкий кут освітлення дозволяє охопити більший простір, однак яскравість (і, відповідно, загальна ефективність) освітлення при цьому знижуються. Більш вузький кут, зі свого боку, обмежує освітлюваний простір, зате яскравість і «далекобійність» світильника виходять більш високими. Відповідно, і вибір цього параметру залежить від того, що важливіше — концентрований потік світла або широке охоплення.

Вказувати кути освітлення прийнято для моделей, які висвітлюють сектор не більш ніж в 180°. Є і більш широконаправлені вироби — наприклад, ліхтарні стовпи і чимало садових стовпчиків (див. «Тип») здатні охопити повні 360°; однак для них кут освітлення не наводиться — він очевидний з конструкції. А в найбільш вузьконаправлених сучасних світильниках цей показник становить приблизно 30 – 40°; це, зазвичай, прожектори, призначені для спеціальних цілей (наприклад, декоративного або охоронного підсвічування).

Кількість світлодіодів, яка передбачена в конструкції відповідного світильника (див. «Джерело світла»). Відзначимо, що даний параметр вказується тільки для моделей, побудованих на основі незнімного блока світлодіодів і який не використовує стандартні цоколі (див. вище) для змінних ламп (в останньому випадку зазначається кількість ламп).

Теоретично велика кількість LED сприяє високій потужності і яскравості світильника. Однак різні моделі світлодіодів можуть відрізнятися по потужності і світловому потоку в рази, або навіть і на порядки; тому на практиці однодіодний світильник може бути набагато потужнішим і яскравішим «багатозарядного». А ось на що даний показник впливає безпосередньо — так це на надійність і відмовостійкість: чим більше світлодіодів — тим менше працездатність кожного з них впливає на роботу світильника, тим більша кількість LED може вийти з ладу без помітного впливу на ефективність.

Модель світлодіодів (LED), встановлених у відповідному світильнику (див. «Джерело світла»). Вказується тільки для моделей з вбудованими блоками LED, без стандартних цоколів (в них можна встановити будь-яку відповідну світлодіодну лампу). Загалом даний параметр не особливо актуальний при виборі: при бажанні можна знайти детальні характеристики на діоди і оцінити їх можливості, однак на практиці простіше орієнтуватися на більш прості і наочні параметри, заявлені в загальних характеристиках світильника — світловий потік, колірну температуру і т. ін. Реально дані про моделі світлодіодів можуть стати в нагоді хіба що при заміні що вийшли з ладу LED.

Наявність датчика руху в конструкції світильника.

Подібні світильники, зазвичай, налаштовані таким чином, щоб включатися при виявленні руху поблизу і відключатися через деякий час після того, як рухомий об'єкт зник з поля зору» датчика. Найбільш популярний варіант використання цієї функції — робота в ролі автоматичного вимикача: наприклад, лампа над входом в будинок може включитися ще тоді, коли людина знаходиться біля хвіртки, даючи змогу пройти яскраво освітленому двору. Крім цього, світильник з цією функцією може грати роль імпровізованої сигналізації, попереджаючи власника про можливе порушника і одночасно підсвічуючи місце порушення.

Датчики руху випускаються і окремо, однак вбудований сенсор часто виявляється зручніше, компактніше, а то і дешевше.

Наявність датчика освітленості в конструкції світильника.

Цей датчик відстежує рівень освітленості навколишнього простору і включає світильник, якщо світло стає дуже слабким. Таким чином, можна автоматизувати роботу світильника: він буде самостійно включатися в сутінках і відключатися на світанку, і власнику не потрібно керувати освітленням вручну. Зазначимо, що датчики освітленості мають деяку ймовірність помилкового спрацьовування — приміром, у негоду, коли навіть в денний час може помітно потемніти, або при потраплянні на фотосенсор сміття, затеняющего його.

Наявність сонячної батареї в конструкції світильника.

Ця функція, зазвичай, доповнюється ще й вбудованим акумулятором (див. нижче). Таким чином, днем, при яскравому світлі, світильник може накопичувати енергію («заряджатися світлом»), а в темний час доби — працювати від вбудованої батареї. Така батарея не обов'язково має ємність, на 100% достатню для живлення світильника в темний (робочий) час, та й ефективність зарядки залежить від погоди (яскравості світла). Тим не менш, зв'язка «фотоелемент+акумулятор» у будь-якому разі покриває значну частину потреби в електриці і помітно знижує споживання енергії з зовнішніх джерел. Світильники з сонячними батареями коштують недешево, однак цей недолік компенсується, а то і перекривається зниженням витрат на електроенергію.

Наявність вбудованого акумулятора в конструкції світильника.

Дана особливість є практично обов'язковою для рішень з сонячними батареями. Специфіка таких світильників (включаючи застосування акумуляторів) докладно описана вище. Однак випускаються також моделі, що мають акумулятори, але не здатні заряджатися від сонця. Зазвичай, це т. зв. «аварійні світильники», включаються в роботу при відключенні основного освітлення (наприклад, через аварії в мережі або природного катаклізму).

Наявність поворотного корпусу в конструкції світильника. В даному випадку під корпусом мається на увазі та частина, де безпосередньо встановлена лампа; ця частина в «поворотних» моделях встановлена на рухомому кріпленні і здатна повертатися щодо заснування. Це розширює можливості по налаштуванню світильника: можна направляти потік світла за своїм бажанням, не переміщаючи і не нахиляючи самого заснування. Поворотні корпуси є практично обов'язковими для трекових світильників (див. «Установка»), однак можуть використовуватися і в інших різновидах.

Напруга живлення, що використовується для енергетичного постачання прожектора або світильника.

Більша частина освітлювального обладнання працює від стандартної побутової електромережі 230 В. Також зустрічаються світильники, розраховані на меншу напругу: 3.7 В, 12 В, 24 В. Низьковольтні вбудовані точкові світильники розміщуються в меблях, стінах, на стелі, в підлозі або грунті (декоративні вироби). Для живлення електричних світильників в приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних допускається напруга не більше 50 В, а при ймовірності ураження електричним струмом — не вище 12 В. Проводка для мереж з малою напругою живлення менш вимоглива по відношенню до себе на тлі розгортання ланцюгів 230 В.

Клас захисту від пилу і вологи, якому відповідає корпус світильника.

Оскільки в даному випадку мова йде про світильники, призначених для застосування на вулиці або в схожих умовах (або хоча б допускають його), цей параметр є одним із найважливіших, він визначає придатність світильника для установки в тому чи іншому місці. При тих же робочих характеристиках краще захищені моделі, зазвичай, коштують дорожче, притому що реальна потреба в захисті є далеко не завжди. Наприклад, для садового стовпчика вкрай важлива здатність нормально переносити зливи, а для настінного світильника в «закутку» закритої веранди такі властивості не потрібні.

Клас пиловологозахисту традиційно вказується за стандартом IP. Дві цифри в такому позначенні і описують стійкість до пилу/забруднень (перша) і вологи (друга).

Ось варіанти пилозахисту, що зустрічаються в сучасних світильниках:

— 2. Захист від проникнення об'єктів діаметром понад 12 мм (порівнянно з пальцем людини). Мінімальний рівень, при якому сертифікація взагалі вважається виправданою.
— 3. Захист від предметів розміром 2,5 мм і більше.
— 4. Захист від предметів і частинок розміром 1 мм і більше.
— 5. Повний захист від сторонніх предметів, захищеність чутливих компонентів від пилу (пил може проникати в корпус, проте не впливає на ефективність роботи).
— 6. Повна пилонепроникність корпусу.

За вологозахисту варіанти можуть бути такими:

— 0. Повна відсутність...захисту. Вода, що потрапила на корпус, не обов'язково призведе до «аварії», однак зовні є деякі місця, для яких неприпустимо потрапляння вологи.
— 1. Захист від крапель води, що падають вертикально.
— 2. Захист від крапель води, падаючих під кутом 15°. Дозволяє без наслідків переносити потрапляння під не дуже сильний дощ без вітру.
— 3. Захист від крапель води, падаючих під кутом 60°. Здатність переносити сильний дощ.
— 4. Захист від бризок, що потрапляють на пристрій з будь-якого напрямку. Можна говорити про стійкості до злив.
— 5. Захист від струменів, що б'ють під тиском з будь-якого напрямку. Практично гарантована здатність переносити дощ будь-якої інтенсивності.
— 6. Захист від сильних струменів, морських хвиль і короткочасного затоплення (потрапляння у воду на 1 – 2 секунди). Також називається «противоштормовой».
— 7. Захист від короткочасного занурення у воду на глибину до 1 м (без постійної роботи у зануреному режимі). Може стати в нагоді на набережних, інтенсивно заливаються водою в негоду
— 8. Повна герметичність, здатність переносити занурення на глибину не менше 1 м тривалістю не менше 30 хв (конкретні значення можуть бути різними) з можливістю роботи у зануреному режимі. У разі світильників актуальна насамперед для місцевостей, які можуть постраждати від повеней.

Основний матеріал, що використовується в конструкції світильника.

— Пластик. Порівняно недорогий матеріал, що відрізняється легкістю в обробці і здатністю приймати будь-які кольори і форми, включаючи напівпрозорі і прозорі плафони, а також складні об'єкти (наприклад, садові скульптури — див. «Стиль»). Крім того, перевагами пластику є невелика вага і нечутливість до вологи. З іншого боку, цей матеріал менш міцний, ніж метал, легко дряпається, не дуже стійкий до ультрафіолету, перепадів температур і погодних катаклізмів загалом, як наслідок — не дуже довговічний. У світлі цього пластик зустрічається відносно рідко — в основному в недорогих світильниках, багато з яких розраховані радше на використання в приміщеннях і інших нескладних умовах. Відзначимо, що моделі з цього матеріалу можуть являти собою імітацію більш дорогих металевих світильників, нерідко — досить якісну.

— Метал. Назва «метал» є досить загальним, під ним можуть матися на увазі різні метали та їх сплави, що розрізняються за зовнішнім виглядом, ваги, міцності і т. ін. Тим не менш, для всіх металевих виробів характерна досить висока надійність і довговічність; теоретично цей матеріал може бути чутливий до корозії, однак на практиці цей момент компенсується за рахунок водостійких сплавів, або за рахунок застосування спеціальних покриттів. Металеві корпуси використовуються повсюдно, проте вони найбільш популярні, мабуть, у світильниках класичного стилю (див. вище).

— Алюміній. Кор...пусу з алюмінію (точніше, з сплавів алюмінію) виділено з усіх інших металевих виробів внаслідок низки специфічних особливостей. Зокрема, цей матеріал поєднує легкість з високою міцністю і абсолютною стійкістю до корозії. Крім того, завдяки характерному зовнішньому вигляду він добре підходить для корпусів в стилі хай-тек (див. вище), хоча цим, зрозуміло, справа не обмежується. З недоліків алюмінію можна відзначити досить високу вартість у порівнянні з більшістю інших металів, що застосовуються в світильниках.

— Скло. Скляний корпус надає світильника досить оригінальний зовнішній вигляд; до того ж, потрібним чином підібравши прозорість, забарвлення і форму скла, можна досягти різних світлових ефектів. Власне, більшість таких моделей належать саме до дизайнерським і застосовуються не тільки як світильники, але і як характерна деталь багатого інтер'єру. Відповідно, і коштують такі рішення недешево. Зазначимо, що скло прийнято вважати досить крихким матеріалом, проте в даному випадку нерідко буває інакше: багато скляні світильники створюються в розрахунку на вбудовані в підлогу (див. «Установка») і виконуються зі спеціального високоміцного скла, здатного переносити досить солідні навантаження.