Мультиметри: характеристики, типи, види

— Вольтметр. У вольтах вимірюється електрична напруга, відповідно, прилади цього типу призначені насамперед для вимірювання напруги, а найчастіше — тільки для цього і ні для чого більше. Однак, крім напруги, на практиці нерідко доводиться мати справу з безліччю інших параметрів, а сучасні технології дають змогу створювати компактні, функціональні і водночас недорогі універсальні прилади. Тому вольтметри в чистому вигляді зустрічаються і використовуються порівняно рідко, а більшість користувачів, які мають справу з електротехнікою, воліють використовувати мультиметри (див. нижче).

— Мультиметр. Пристрої цього типу в просторіччі називають «тестерами». Мультиметр являє собою багатоцільовий вимірювальний прилад, що поєднує в собі функції як мінімум вольтметра, амперметра і омметра — тобто здатний вимірювати напругу, струм і опір. Крім цього можуть передбачатися й інші функції — наприклад, вимір ємності, індуктивності, температури (див. «Функції»). Для вимірювань, зазвичай, використовується пара щупів. Завдяки універсальності у поєднанні з порівняно невисокою вартістю мультиметри є найпопулярнішим різновидом вимірювальних приладів, вони можуть застосовуватися як для простих задач на зразок перевірки радіодеталей або побутових мереж, так і для роботи зі складними схемами.

— Струмовимірювальні кліщі. Першопочатково такі кліщі являють собою специфіч...ні прилади, що дають змогу вимірювати силу струму безконтактним способом, без дотику до дротів і втручання в роботу ланцюга. Діють вони наступним чином: кліщі охоплюють дріт і за рахунок характеристик магнітного поля навколо нього вимірюють силу струму. Таким способом можна вимірювати як змінний, так і постійний струм (хоча конкретні можливості, звичайно, можуть відрізнятися залежно від моделі). Крім вимірювань без розриву ланцюга, перевагою кліщів є можливість роботи з високими струмами і напругами — сотнями ампер в мережах на сотні вольт; причому самі вимірювання виходять більш безпечними, ніж при звичайному контактному способі. З іншого боку, точність вимірів виходить порівняно невисокою — зазвичай не вище класу 2,5. До того ж достовірність результату сильно залежить від правильного положення кліщів, а при змінному струмі — ще й від рівномірності синусоїди (втім, у прогресивних моделях можуть передбачатися спеціальні схеми для компенсації цієї залежності). Крім того, вимірювання безконтактним способом чисто практично застосовується далеко не завжди. Струмовимірювальні кліщі можуть виконуватися у вигляді спеціалізованого приладу, однак найчастіше пристрої цього типу виконуються у вигляді мультиметрів, доповнених магнітопроводом для безконтактних вимірювань і здатних працювати звичайним контактним методом.

— Осцилограф. Осцилографи являють собою прилади, призначені для спостереження, вимірювання і запису параметрів електричного сигналу. Відмінною особливістю класичного осцилографа є екран, на якому прилад будує графік сигналу, що подається на вхід. Може підтримуватися одночасна робота з декількома сигналами (докладніше див. «Кількість каналів»). Втім, деякі моделі свого екрану не мають і для вимірювань підключаються до комп'ютера (див. «USB-осцилограф»). Чимало параметрів сигналу можна визначити за його графіком — цей графік зазвичай доповнюється шкалою координат, наочно ілюструє частоту, амплітуду тощо; проте деякі параметри, на зразок фазового кута, осцилограф може виводити і у вигляді конкретних числових даних. Сучасні осцилографи здатні працювати з частотами до гігагерцових включно і найчастіше використовують цифрові схеми (див. «Тип»), завдяки чому перевершують за точністю класичні аналогові прилади.

— Скопметр. Універсальні пристрої, які об'єднують в одному корпусі і мультиметр, і осцилограф. Докладніше обидва ці типи описані вище; тут же відзначимо, що таке поєднання забезпечує досить широкий функціонал, однак і коштують скопметри недешево, а точність вимірювань у них нижча, ніж у спеціалізованих мультиметрів і/або осцилографів.

— Тестер ізоляції (мегаомметр). Прилади, які можуть використовуватися для перевірки якості ізоляції. Для такої перевірки достатньо визначити електричний опір ізоляції – проте він може бути дуже високим, в мільйони Ом і навіть більше. У світлі цього традиційний спосіб вимірювання – підведення до матеріалу невисокої напруги, визначення сили отриманого струму і обчислення опору - для ізоляції не підходить, потрібні спеціальні процедури. Прилади, в яких передбачені подібні можливості, і називають мегаомметрами. Вони можуть підтримувати різні методики перевірки ізоляції; детально ці методики описані в спеціальних джерелах, а особливості конкретних приладів – в документації виробника. Відзначимо тільки, що сучасні прилади з даної категорії рідко виконуються у вигляді вузькоспеціалізованих пристроїв – найчастіше це ті ж універсальні вимірювальні пристрої, доповнені режимом перевірки ізоляції.

– Тестер напруги. Портативні тестери у форм-факторі ручки для безпечного вимірювання напруги в розетці або індикації струму в проводці. Останні детектують напругу безконтактним методом, тобто. без необхідності торкатися об'єкта. З їхньою допомогою можна перевірити працездатність розетки, виявити точку розриву прокладеної проводки або місце зламу дроту. Напруга визначається тестером на відстані кількох сантиметрів, завдяки чому запобігається ураження струмом та інші неприємні наслідки. Працюють вимірювачі напруги, як правило, від двох «мізинчикових» батарейок (типу ААА).

Базовий принцип, за яким працює вимірювальний прилад.

— Цифровий. Відмінною зовнішньою особливістю таких пристроїв є те, що для відображення результатів виміру використовується дисплей (осцилографи, які мають дисплей за визначенням, технічно можуть бути і аналоговими, однак такі прилади на сьогоднішній день практично не використовуються). Працюють же цифрові моделі наступним чином: вимірюваний параметр обробляється спеціальними електронними схемами, конвертирующими результати вимірювань в цифровий сигнал і виводять отримані дані на дисплей у вигляді цифр або графіків. Більшість сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів використовують саме цей принцип роботи: він забезпечує високу точність вимірювань і легкість зчитування показів, дозволяє працювати з різними параметрами і великою кількістю додаткових функцій. При цьому самі пристрої виходять легкими, компактними, а завдяки сучасному рівню технологій — ще й недорогими. Недоліком даного варіанта можна назвати те, що для роботи потрібні джерела живлення — звичайно батарейки або акумулятори; а за відсутності живлення прилад втрачає корисність. Також відзначимо, що в цифрових осцилографах схеми самого приладу можуть вносити спотворення в підсумкову картину сигналу; тому такі прилади вважаються слабо придатними для вимірювань, де ключовою вимогою є висока точність і достовірність.

— Аналоговий. Історично — перший принцип, який застосовується в електровимірювальн...их приладах. Вимірювання в таких пристроях здійснюється за рахунок того, що електричний струм або сигнал безпосередньо впливають на індикаторний елемент. Наприклад, при вимірюванні сили струму аналоговим амперметром струм проходить по підпружиненою котушці зі стрілкою, встановленої між двома магнітами, і чим вище сила струму — тим далі за шкалою відхиляється стрілка. В осцилографах все трохи складніше, але і там базовий принцип роботи аналогічний, а роль стрілки грає промінь в електронно-променевій трубці, що формує зображення на екрані (за тим же принципом, що і в кінескопів телевізорі). Перевагами аналогових приладів у порівнянні з цифровими є простота конструкції, дещо менша вартість, а також можливість здійснювати деякі вимірювання (як мінімум в режимі амперметра і вольтметра) без джерел живлення. Крім того, в аналогових осцилографах відсутні додаткові перетворювачі та інші потенційні джерела шумів і спотворень, тому для високоточних вимірювань оптимальним вважається саме цей варіант. Водночас в мультиметрах точність вимірювань, навпаки, невелика (як за рахунок неточності стрілок, так і за рахунок похибок при зчитуванні показань зі шкали). Крім цього, у всіх аналогових приладах асортимент доступних функцій не настільки великий, як в цифрових, а шкали нерідко доводиться оснащувати багаторівневої розміткою, ускладнює швидке зчитування даних. Як наслідок, даний принцип роботи на сьогодні зустрічається рідко, причому в основному серед бюджетних моделей.

— Пінцет. Мультиметри з щупами у формі пінцета, губки якого контактують безпосередньо з контактами елементів на платі. Пристрої такого порядку підійдуть для вимірювання електричних параметрів SMD-компонентів та інших мініатюрних елементів поверхневого монтажу.

— Ручка. Моделі подібного зразка мають конструктив малогабаритної ручки з вбудованим «червоним» щупом і електронікою. Другий щуп в їх конструкції винесений на кінчик дроту. Головний коник мультиметрів у форм-факторі ручки-зручність вимірювань на вазі або під стелею, де тримати прилад двома руками неспідручно.

Параметри, які може вимірювати прилад.

— Напруга. Напруга (різниця потенціалів між двома точками схеми), що вимірюється у вольтах. Один з базових електротехнічних параметрів, підтримується всіма типами приладів, крім осцилографів (див. «Пристрій»). Для вимірювання використовується паралельне підключення. В аналогових приладах (див. «Тип») вимір напруги може здійснюватися без живлення.

— Струм. Сила струму, що протікає по певній ділянці ланцюга; вимірюється в амперах. Існує два способи виміру сили струму: традиційний і безконтактний. Перший доступний практично у всіх приладах з функцією амперметра, для цього необхідно розімкнути ланцюг і увімкнути пристрій в розрив послідовно (причому при аналоговому принципі роботи амперметру не потрібне живлення). Другий метод використовується в струмовимірювальних кліщах (див. «Пристрій»). У більшості варіантів моделі здатні вимірювати постійний і змінний струм .

— Опір. Опір певного елемента постійному електричному струму; вимірюється в омах. Зазначимо, що в даному разі мова йде про традиційні виміри, не пов'язані з надвисокими опорами, характерними для ізоляції (в ізоляції цей параметр перевіряють за окремою методикою, докладніше про неї див. нижче). Заміри опору здійснюються наступним чином: на щупи приладу подається...певна напруга (невисока, у межах декількох вольт), після чого вони прикладаються до місця вимірювання — і за силою струму, що протікає через утворений ланцюг, обчислюється опір ділянки ланцюга. що перевіряється, чи іншого предмета. Таким чином, для роботи в режимі омметра обов'язково потрібне джерело живлення — навіть для аналогового приладу.

— Ємність. Ємність конденсатора, вимірюється в фарадах (частіше мікрофарадах та інших похідних одиницях). Саме вимірювання здійснюється за рахунок подачі на конденсатор змінного струму. Ця функція може стати в нагоді як для уточнення ємності конденсаторів без маркування (першопочатково не промаркованих або зі стертими написами), так і перевірки якості підписаних деталей. На конденсаторах, крім номінальної ємності, може вказуватися максимальне відхилення від номіналу; якщо результати виміру виходять за межі допустимого відхилення — значить, деталь краще не використовувати. Якщо ж відхилення не вказане, то можна виходити з того, що воно має становити не більше 10% від номіналу. Наприклад, для деталі на 0,5 мкФ діапазон допустимих ємностей буде становити 0,45 – 0,55 мкФ.

— Температура. Вимірювання температури — зазвичай, за допомогою зовнішнього виносного датчика, зазвичай на щупі. В електротехніці дана функція застосовується для контролю режиму роботи деталей, які чутливі до перегрівання або які повинні працювати в певному температурному режимі.

— Частота. Можливість вимірювання частоти електричного сигналу характерна насамперед для осцилографів і скопметрів, однак може зустрічатися і в інших типах приладів — тих же мультиметрах (див. «Пристрій»). При цьому, зазвичай, мається на увазі можливість вивести на екран конкретні цифри, відповідні частоті в герцах.

— Прогальність. Прогальність являє собою одну з базових характеристик рівномірного імпульсного сигналу, а саме відношення його періоду слідування до тривалості окремого імпульсу. Наприклад, якщо за кожним імпульсом тривалістю 2 мс буде слідувати пауза довжиною 6 мс, то період слідування сигналу буде становити T=6+2 = 8 мс, а прогальність — S=8/2 = 4. Не варто плутати прогальність з коефіцієнтом заповнення: ці характеристики хоча і описують властивості сигналу, але роблять це по різному. Коефіцієнт заповнення — величина, зворотна прогальності, співвідношення довжини імпульсу до періоду слідування (у нашому прикладі він дорівнює 2/8 = 25 %). Цей термін зустрічається в основному в англомовних та перекладених джерелах, у вітчизняній же електротехніці прийнятий термін «прогальність».

— Індуктивність. Індуктивність — головний робочий параметр будь-якої котушки індуктивності. Можливість заміряти цей параметр буває важлива з тієї причини, що фахівці і радіоаматори часто роблять котушки самостійно, і визначити характеристики деталі без спеціального приладу вкрай важко, а то й взагалі неможливо. Принцип виміру індуктивності аналогічний визначенню ємності конденсатора (див. вище) — пропускання через котушку змінного струму і відстеження її «відгуку». Тим не менш, дана функція зустрічається значно рідше, ніж вимір ємності.

— Опір ізоляції. Опір ізоляції електричних дротів змінному струму. Ізоляція за визначенням має надзвичайно високий опір, тому традиційний спосіб виміру опору (при малій робочій напрузі, див. вище) тут непридатний — струми були б занадто слабкими і точно виміряти їх було б неможливо. Тому для перевірки ізоляційних матеріалів та інших діелектриків використовуються не омметри, а спеціальні прилади — мегаомметри (або мультиметри з підтримкою цього режиму). Відмінною особливістю мегаомметра є висока робоча напруга — в сотні, а то й тисячі вольт. Наприклад, для перевірки ізоляції з робочою напругою 500 В потрібна така ж напруга мегаомметра, для матеріалу на 3000 В — прилад на 1000 В тощо, більш детально вимоги за різними типами ізоляції розписані в спеціальних джерелах. Для досягнення такої напруги може знадобитися зовнішній високовольтний модуль, однак багато мультиметрів з підтримкою даного типу вимірів здатні і самостійно генерувати короткочасні імпульси високої напруги від низьковольтних джерел живлення на кшталт батарейок АА або «Крона» (див. «Тип акумулятора»). Відзначимо, що під час роботи з мегаомметром потрібно особливо ретельно дотримуватися правил техніки безпеки — внаслідок високої робочої напруги.

— Потужність. Потужність електричного струму визначається за двома базовими параметрами — силі струму і напрузі; грубо кажучи, вольти потрібно помножити на ампери, отриманий результат і буде потужність у ватах. Таким чином, в теорії визначити цей параметр можна і без спеціальної функції з вимірювання потужності — достатньо визначити напругу і силу струму. Однак деякі вимірювальні прилади мають спеціальний режим, що дає змогу відразу виміряти обидва базових параметри і на їх основі автоматично обчислити потужність — це зручніше і швидше, ніж проводити підрахунки окремо. Багато з таких приладів належать до струмовимірювальних кліщів (див. «Пристрій») і вимір сили струму при визначенні потужності здійснюється безконтактним способом, а заміряння напруги — класичним контактним. Є й інші варіанти конструкції — наприклад, адаптер для розетки: електроприлад підключається в розетку через такий адаптер, а мультиметр знімає з адаптера дані по струму і напрузі. Також нагадаємо, що активна (корисна) потужність змінного струму не завжди дорівнює повній — при ємнісному та/або індуктивному навантаженні частина потужності (реактивна потужність) «з'їдається» конденсаторами/котушками. Детальніше про ці параметри можна прочитати у спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що різні моделі мультиметрів можуть мати різні можливості вимірювання різних типів потужності; ці моменти не завадить уточнити перед покупкою заздалегідь.

— Фазовий кут. Вимірювання ступеня зсуву двох електричних сигналів (або параметрів сигналу) по фазі. Конкретні види і особливості таких вимірювань бувають різними, найбільш популярні два варіанти. Перший — вимір різниці між фазами трифазного живлення, перш за все для оцінки його загальної якості. Другий — оцінка зсуву по фазі між струмом і напругою, що виникає при реактивному (ємнісному або індукційному) навантаженні на джерело змінного струму; від такого зсуву безпосередньо залежить співвідношення між активною та повною потужністю (коефіцієнт потужності, «косинус фі»).

— Частота обертання. В даному разі найчастіше мова йде про можливості вимірювання частоти обертання двигуна внутрішнього згоряння. Відповідно, подібні моделі зазвичай належать до спеціалізованих автомобільних мультиметрів. Вони розраховані в основному на діагностику і тестування двигунів, які не мають електронних систем запалювання. Для вимірювання, зазвичай, потрібно налаштувати мультиметр на число циліндрів двигуна і підключити його до системи запалювання (конкретний спосіб підключення потрібно уточнювати у документації до автомобіля).

Зазначимо, що в даному списку перелічено не всі, а лише найбільш популярні вимірювання, що зустрічаються в сучасних мультиметрах та інших приладах аналогічного призначення. Крім них, в конструкції можуть передбачатися і більш специфічні можливості — докладніше див. «Інші виміри».

Додаткові види вимірювань, які передбачені в приладі і не належать до основних способів заміру (див. «Вимірювання»). В якості прикладів можна навести вимірювання кількості спожитої за певний час електрики, коефіцієнта потужності (співвідношення між активною та повною потужністю, «косинуса фі»), безконтактне вимірювання напруги, визначення кута замкнутого стану контактів переривника в автомобільних системах запалювання, а також більш специфічні параметри — на зразок освітленості або рівня звуку в децибелах.

Рід струму, вимірювання якого розрахований прилад. В даному випадку маються на увазі не всі режими вимірювання, а тільки визначення сили струму, тобто робота в режимі амперметра.

— Постійний. Струм, що має строго певну полярність і постійно поточний в одному напрямку, від мінуса до плюса. Такий струм зустрічається в основному в електронних схемах за блоками живлення, в компактній електроніки, що працює від батарей, а також в бортових мережах авто. Втім, при електротехнічних роботах в побутових і промислових мережах змінного струму заміряти силу струму приходиться порівняно рідко; тому серед подібних пристроїв нерідко зустрічаються моделі, сумісні з «змінними» мережами по напрузі (див. нижче), але не сумісні по струму. Загалом пристроїв тільки під постійний струм на ринку менше, ніж комбінованих (див. нижче).

— Змінний. Струм, який змінює напрям руху кілька десятків разів за секунду (наприклад, в побутових мережах 230 В стандартна частота становить 50 або 60 Гц, залежно від регіону). Такий струм є стандартом для побутових і промислових мереж: він зручний тим, що не потребує дотримання полярності при підключенні кінцевих споживачів, до того ж забезпечує деякі можливості, недоступні для постійного струму (зокрема, тільки при такому харчуванні можливе застосування трансформаторів). Втім, строго під змінний струм випускається порівняно небагато приладів, частіше зустрічаються комбіновані варіанти (див. нижче).

— Постійний / змінний. До цієї категор...ії належать моделі, здатні заміряти як постійний, так і змінний струм. Особливості обох варіантів описані вище, а їх підтримка в одному приладі робить його універсальним і дозволяє застосовувати в будь-яких типах мереж і схем — головне, щоб дотримувалися обмеження по струму (див. нижче).

Рід напруги, з якою здатен працювати прилад — тобто яке він здатний заміряти під час роботи в ролі вольтметра.

Практично всі сучасні прилади для вимірювання напруги підтримують роботу в мережах як змінного, так і постійного струму. Детальніше про особливості цих родів струму див. вище; тут же відзначимо, що функція «змінного» вольтметра згодиться насамперед під час роботи зі стандартними побутовими і промисловими мережами електроживлення, а «постійного» — під час роботи з слабкострумовими схемами, приладами з живленням від батарей і бортовими мережами авто. Зрідка зустрічаються моделі тільки під змінну напругу — їх функціонал обмежений, проте вони однаково підходять для електротехнічних робіт в згаданих стаціонарних мережах. А ось пристрої тільки під постійна напруга практично не випускаються, — в цьому немає сенсу, більш виправдано передбачити у такому приладі обидва роду напруги.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти постійна напруга (див. «Рід напруги»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: наприклад, для оцінки якості пальчикових батарейок можна виставити піддіапазон «до 3» — це дасть точність до десятих, а то і до сотих часток вольта, недосяжну при вимірах з більш високим порогом. Мінімальна постійна напруга описує саме нижній піддіапазон, розрахований на вимірювання малих значень напруги: наприклад, якщо в даному пункті зазначено 2000 мВ — це означає, що нижній піддіапазон охоплює значення до 2000 мг (т. е. до 2 В).

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування бортової електромережі авто особливо висока чутливість по напрузі не потрібно.

Найбільша постійна напруга (див. «Рід напруги»), яке можна ефективно виміряти за допомогою даного приладу.

Дотримання цього параметра важливо не тільки для коректних вимірювань, але ще й з точки зору безпеки. Завмер занадто високої напруги може привести до збоїв в роботі приладу, починаючи від спрацювання аварійного захисту (а вона може мати вигляд одноразового плавкого запобіжника, що вимагає заміни після спрацьовування) і закінчуючи повним виходом з ладу і навіть загорянням. Тому перевищувати даний показник ні в якому разі не можна. Та й вибирати прилад за максимального напрузі варто з певним запасом — хоча б у 10 – 15%: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій. З іншого боку, запас не повинен бути занадто великим: високий поріг постійної напруги може погіршити точність вимірів на малому вольтажі, а також позначитися на ціні, габарити і вагу приладу.

Зазначимо, що більшість мультиметрів та інших подібних приладів мають декілька діапазонів вимірювань, з різним максимальним порогом. А значить, для безпечного виміру вольтажу, близького до максимального, потрібно виставити відповідний режим в налаштуваннях.

Точність вимірювання, що забезпечується приладом.

Точність вимірювання для мультиметрів прийнято вказувати за найменшою похибкою (у відсотках), яку прилад здатний забезпечити при вимірюваннях постійного струму. Чим менше число в даному пункті – тим, відповідно, вище точність. При цьому підкреслимо, що враховується саме найменша похибка (найбільш висока точність), що досягається зазвичай лише в певному діапазоні вимірювань; в інших діапазонах точність може бути і нижче. Наприклад, якщо в діапазоні «1 – 10 В» прилад дає максимальне відхилення в 0,5%, а в діапазоні «10 – 50 В» — 1%, то в характеристиках буде вказано 0,5 %. Проте, за даним показником цілком можна оцінювати і порівнювати сучасні мультиметри. Так, прилад з меншою заявленою похибкою, як правило, і в цілому буде точнішим, ніж аналогічна за характеристиками модель з більшою похибкою.

Дані щодо точності вимірювань в інших діапазонах і режимах можуть наводитися в докладних характеристиках приладу. Втім, на практиці ця інформація потрібна не так часто — лише для окремих специфічних задач, де принципово необхідно знати можливу похибку.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінну напругу (див. «Рід напруги»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: наприклад, для перевірки трансформатора, який повинен видавати на виході 6, має сенс виставити піддіапазон з верхнім порогом 10 В. Це дасть змогу забезпечити точність до десятих часток вольта, недосяжну при вимірах з більш високим порогом. Мінімальна постійна напруга описує саме нижній піддіапазон, розрахований на вимірювання малих значень напруги: наприклад, якщо в даному пункті зазначено 2000 мВ — це означає, що нижній піддіапазон охоплює значення до 2000 мг (т. е. до 2 В).

Якщо прилад купується для вимірювань в стаціонарних мережах — побутових на 230 В або на промислових 400 В — на даний параметр можна не звертати особливої уваги: зазвичай, мінімальні піддіапазони при цьому не використовуються. А ось для роботи з блоками живлення, знижувальними трансформаторами і різної «тонкої» електронікою, що обслуговується змінним струмом низької напруги, має сенс вибрати модель з мінімальним напругою нижче. Це пов'язано не тільки з діапазоном вимірювань: низький поріг, зазвичай, свідчить про непоганий точності вимірювань на малих вольтажах загалом.

Найбільша змінна напруга (див. «Рід напруги»), яке можна ефективно виміряти за допомогою даної моделі. Цей параметр важливий не лише для вимірювань як таких, але і для безпечного поводження з приладом: завмер занадто високої напруги в кращому випадку призведе до спрацьовування аварійного захисту (і не виключено, що після цього доведеться шукати новий запобіжник замість згорілого), в гіршому — до поломки обладнання або навіть пожежі. Крім того, для безпечних вимірів вкрай бажаний запас по напрузі — це пов'язано як з особливостями змінного струму, так і з можливістю виникнення різних нештатних ситуацій в мережі, насамперед стрибків напруги. Наприклад, для мережі 230 В бажано мати прилад не менш ніж на 250 В, а краще — на 300 – 310 В; детальні рекомендації для інших випадків можна знайти в спеціальних джерелах.

Зазначимо, що більшість мультиметрів та інших подібних приладів мають декілька діапазонів вимірювань, з різним максимальним порогом. А значить, для безпечного виміру вольтажу, близького до максимального, потрібно виставити відповідний режим в налаштуваннях.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти постійний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний постійний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування бортової електромережі автомобілів, особливо старих, особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший постійний струм (див. «Рід струму»), який прилад здатний заміряти без перевантажень і пов'язаних з цим неприємностей (на кшталт «вилітання» запобіжників або навіть виходу з ладу).

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність — наприклад, автомобільний акумулятор 12 В цілком здатний видавати струм в сотні ампер. Власне, сумісність з високими постійними струмами важлива насамперед для приладів автомобільного призначення; втім, цим справа не обмежується.

Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний змінний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування побутових електромереж особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший змінний струм (див. «Рід струму»), який можна заміряти даним приладом. Перевищувати даний параметр ні в якому разі не можна — інакше можливі різні неприємності, від спрацювання аварійного захисту приладу (з подальшою заміною запобіжників) до займання.

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність. Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти опір.

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках опору. Мінімальний опір описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 Ом — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти опору від 0 до 500 Ом.

При виборі по даному показнику потрібно враховувати, наскільки важливою для Вас є необхідність точно заміряти невеликі опору. При цьому зазначимо, що наведені в прикладі 500 Ом є досить непоганим показником, що свідчить про досить солідної точності виміру опору; у відносно недорогих мультиметрах даний показник може становити 2, 5 а то і 10 кОм, що забезпечує точність в кращому випадку до декількох десятків Ом.

Найбільший опір, яке прилад здатний ефективно заміряти.

При виборі по даному показнику потрібно насамперед враховувати найбільші опору, які передбачається заміряти. А якщо мова йде про аналоговому приладі (див. «Тип»), потрібно також пам'ятати, що в міру наближення до максимальним опорами точність виміру різко падає. Це пов'язано з особливостями вимірювання і градуювання шкали в таких приладах: наприклад, при максимальному опір 1 МОм ціна ділення в діапазоні 0 – 2 кОм може становити 0,2 кОм, у діапазоні 2 – 6 кОм — 0,5 кОм, в діапазоні 6 – 10 кОм — вже 1 кОм, а ближче до максимуму цей показник може досягати десятків і навіть сотень килоом. Тому вибирати аналоговий прилад стоїть з таким розрахунком, щоб його максимальний опір було хоча б в 10 разів вище найбільших опорів, які планується заміряти — тільки за цієї умови забезпечується більш-менш прийнятна точність вимірів.

Відстань, на яке можуть розкриватися кінчики губок вимірювального приладу один щодо іншого. Актуально для струмовимірювальних кліщів.

Діаметр провідника в міліметрах, на якому можна виміряти електричні параметри струмовимірювальними кліщами.

Діагональ дисплея, що використовується у приладі.

Оснащуються Дисплеями цифрові моделі (див. «Тип»), а для осцилографа даний елемент оснащення є обов'язковим незалежно від типу. Власне, діагональ дисплея є важливим насамперед для осцилографів і скопметрів (див. «Пристрій»): чим більший дисплей — тим точніше і зручніше для сприйняття виведений на нього графік сигналу та інші параметри. З іншого боку, занадто великий екран буде коштувати недешево, до того ж помітно позначиться на загальних габаритах всього пристрою. Тому оптимальним компромісом для таких пристроїв вважається діагональ в 5 – 6" — вона дозволяє отримувати досить наочні дані і при цьому не призводить до значного зростання ціни і габаритів приладу.

Для класичних мультиметрів розмір дисплея не настільки критичний, до того ж виробники намагаються підбирати екран з таким розрахунком, щоб він був не дуже великий і водночас досить зручний для читання показань. Тому в таких випадках розмір екрану може взагалі не вказуватися.

Найбільше число, яке здатний відобразити дисплей цифрового мультиметра (див. «Тип»).

Від цього показника залежить, в якому діапазоні можна зробити виміри, не змінюючи налаштувань. Так, якщо максимальне число становить 1999, то вимір можна проводити в діапазоні від 0 до 1999 вибраних одиниць вимірювання — наприклад, від 0 до 1999, якщо обрані вольти, від 9 до 1999 мА (1,999 А), якщо обрані міліампери, і т. ін. При цьому 1999 і менше для сучасних вимірювальних приладів вважаються досить скромним показником, від 2000 до 3999 — середнім, 4000 – 9999 — непоганим, а в найбільш прогресивних моделях це число перевищує 10000.

Відзначимо, що максимальна діагностуємих число безпосередньо пов'язане з розрядністю дисплея — див. нижче.

Розрядність дисплея, встановленого в цифровому приладі (див. «Тип»).

Розрядність — це кількість знаків, яка одночасно може відображатися на екрані. Від неї безпосередньо залежить максимальне число, що індиціюється (див. вище): наприклад, якщо в характеристиках зазначена розрядність 4, то прилад має дисплей на 4 повних розряди і здатний відобразити число до 9999 включно. Однак зустрічається і більш специфічне маркування — з дробом, наприклад, 3 1/2 або 4 3/4. Це означає, що найбільший (лівий) розряд у даній моделі є неповним і максимальна цифра, яку він може відображати менше 9. Конкретно ж подібне маркування розшифровується так: ціле число означає кількість повних розрядів, чисельник дробу — максимальне число, що відображається в неповному розряді, знаменник — загальна кількість значень, підтримувана неповним розрядом. Якщо розглянути вищезазначені приклади, то 3 1/2 означає чотиризначний дисплей з максимальним числом в 1999: три повних розряди з максимальним значенням 9, плюс один неповний розряд з максимальним значенням 1 і двома варіантами значень (1 і 0). Аналогічно 4 3/4 відповідає максимальному числу 39999, з 4 варіантами значень в неповному розряді (0, 1, 2, 3).

Кількість каналів, підтримуваних осцилографом або скопметром (див. «Пристрій»). По суті це максимальна кількість окремих сигналів, що прилад може обробити одночасно.

Підтримка декількох каналів дозволяє порівнювати на осцилографі кілька електричних сигналів у реальному часі — накладення один на одного графіків, побудованих приладом, може дати фахівцеві чимало корисної інформації.

Смуга пропускання осцилографа або скопметра (див. «Пристрій»).

Даний параметр характеризує частоти, які може обробляти прилад, точніше кажучи — максимальні значення частоти. Однак смуга пропускання — досить хитрий показник: в даному параметрі не вказується максимальна допустима частота сигналу, а частота, при якій дані по амплітуді синусоїдального сигналу, отримані приладом, виявляються на 3 дБ нижче фактичної амплітуди. Якщо перевести цей показник у відсотки, то похибка такого вимірювання буде досягати 30% — для якісних замірів це неприпустимо багато. Тому правило вибору за даним показником таке: смуга пропускання осцилографа повинна бути як мінімум в 3 рази більше максимальної частоти сигналу, який передбачається заміряти. Тільки в цьому разі можна досягти більш-менш точних результатів (з похибкою не більше 5%). А в ідеалі смуга пропускання повинна бути більше в 5 разів і більше — це забезпечить похибка всього в 3% і нижче.

Частота дискретизації, забезпечувана осцилографом або скопметром (див. «Пристрій») з цифровим принципом роботи (див. «Тип»).

При оцифруванні вхідний сигнал розкладається на окремі фрагменти, для кожного з яких заміряється рівень. Іншими словами, синусоїда або аналогічна плавна лінія розкладається на окремі «сходинки», а цифровий сигнал являє собою набір даних про кожну конкретну «сходинку». Частота дискретизації описує, скільки таких «сходинок» припадає на одну секунду сигналу; наприклад, показник 1 Гвиб/с відповідає 1 млрд сходинок в секунду.

Не вдаючись у математичні подробиці, можна сказати, що для якісної обробки сигналу частота дискретизації повинна бути як мінімум в 4 – 5 разів вище смуги пропускання (див. вище). Це обумовлено особливостями цифрової обробки високочастотних сигналів, в т. ч. прямокутних.

— Перевірка транзистора. Можливість використовувати прилад для перевірки транзисторів, точніше — наявність відповідного режиму в конструкції приладу. Технічно працездатність транзистора до певної міри можна проконтролювати і звичайним омметром, для цього є відповідна методика. Тим не менш, використовувати спеціальний режим набагато простіше — достатньо відповідним чином підключити транзистор до мультиметра, і прилад автоматично видасть дані про справність чи несправність деталі (а іноді й додаткові характеристики по ній). Найчастіше для таких вимірів на корпусі є спеціальний блок з набором гнізд під виводи транзистора (з окремими комплектами гнізд під p-n-p і n-p-n типи).

— Перевірка діода. Наявність спеціального режиму перевірки діодів в конструкції мультиметра. Принцип роботи діода полягає в тому, щоб пропускати електричний струм тільки в одному напрямку; тому саму по собі справність такої деталі можна визначити і без спеціального режиму, наприклад, в режимі звичайного омметра, «продзвонювання» ланцюга (див. нижче) або деякими іншими способами. Однак спеціальний режим часто виявляється зручніше — як за рахунок простоти самої процедури, так і за рахунок того, що багато приладів в такому режимі здатні ще й заміряти пряме падіння напруги на діоді (найменша напруга, необхідна для пропускання струму в прямому напрямку).

— "Продзвонювання" ланцюга. Можливість роботи приладу в режим...і «продзвонювання» ланцюга — перевірки наявності контакту між двома обраними точками. Від звичайної перевірки омметром цей режим відрізняється тим, що наявність контакту супроводжується звуковим сигналом (звідси і назва). Такий сигнал позбавляє користувача від необхідності щоразу дивитися на шкалу приладу, щоб уточнити наявність або відсутність контакту, а це значно прискорює роботу і може виявитися вельми до речі, якщо «продзвонити» потрібно відразу багато ділянок.

— Генератор меандру. Можливість роботи приладу в режимі генерації меандру — сигналу з прямокутною формою імпульсу і прогальністю (див. вище) на рівні 2. Графік такого сигналу виглядає як набір прямокутних піків і провалів однакової довжини. Меандр є штатним форматом сигналу для сучасної цифрової техніки; сигнал такого типу, що генерується мультиметром, застосовується для перевірки мікросхем логічних елементів, підсилювачів та інших аналогічних елементів і схем (на працездатність, на проходження сигналу тощо).

— Безконтактне виявлення (NCV). Можливість виявлення деталей, що знаходяться під напругою, без безпосереднього контакту з ними. Такий спосіб детекції максимально безпечний, до того ж, він дає змогу знаходити елементи, приховані від ока: наприклад, за допомогою приладу з цією функцією можна виявляти проводку в стінах і визначати місця, де можна свердлити без побоювання пошкодити дріт.

— True RMS. Можливість виміру з допомогою приладу True RMS — істинного середньоквадратичного значення сили змінного струму (див. «Рід струму»). Силу змінного струму визначають не за фактичним значенням (воно буде різним у кожний момент часу), і не за максимальною амплітудою (адже максимальні значення теж виникають лише у визначені моменти часу), а за середньоквадратичним. При цьому в приладах, які не підтримують True RMS, це значення виводиться таким чином: змінний струм випрямляється, визначається його значення і множиться на коефіцієнт 1,1 (це обумовлено математичними особливостями замірів). Однак такий спосіб придатний тільки для ідеальної синусоїди; при спотвореному сигналі він дає помітну, а часто навіть неприпустимо високу похибку. Спотворення ж зустрічаються практично в будь-яких мережах змінного струму, що може призвести до серйозних помилок вимірів і наступних проблем (наприклад, до підбору занадто «слабкого» автоматичного запобіжника). Технологія True RMS враховує всі ці особливості: прилади, що мають таке маркування, здатні точно заміряти середньоквадратичну потужність змінного струму незалежно від того, наскільки його форма відповідає ідеальній синусоїді.

— Автоматичний вибір діапазону вимірювання. Функція, що дає змогу приладу автоматично вибирати оптимальний діапазон вимірювання — щоб отриманий результат відображався на екрані максимально точно. Дана функція зустрічається тільки в цифрових приладах (див. «Тип»). Зазначимо, що при її використанні користувачу все одно доведеться виставити певні базові налаштування — наприклад, «постійний струм, сила струму, міліампери» або «змінний струм, напруга, вольти». Однак більш точне налаштування прилад буде здійснювати сам: наприклад, для виміру напруги в сотні вольт може використовуватися діапазон 0 – 1000 В з точністю до 5 В, а при підключенні батареї 1,5 В пристрій автоматично переключиться в діапазон 0 – 12 В і відобразить результат вже з точністю до десятих часток вольта. При цьому в конструкції може передбачатися і повністю ручний режим вимірів, з вибором діапазону за бажанням користувача, однак наявність такого режиму не завадить уточнити окремо.

– Автовідключення. Функція автоматичного вимкнення вимірювального приладу через деякий час бездіяльності допомагає зберегти заряд використовуваних елементів живлення.

Предмети, що входять у комплект поставки крім власне приладу.

— Акумулятор. Джерело живлення необхідний для роботи схем цифрового приладу (див. «Тип»), а в аналогових він використовується при всіх вимірах, крім вимірів напруги і сили струму. Акумулятор в якості такого джерела найчастіше найбільш зручний (докладніше див. «Живлення»); його наявність в комплекті позбавляє від необхідності купувати батарею окремо. Водночас відзначимо, що термін «акумулятор» в даному випадку є досить умовною — під ним може розумітися як перезаряджається елемент, так і найпростіша одноразова батарейка. Цей момент не завадить уточнити перед покупкою.

— Вимірювальні щупи. Щупи є базовим інструментом, необхідним для більшості вимірювань; по суті, єдиний тип приладів, здатний обходитися без щупів — це осцилографи (див. «Пристрій»). Наявність щупів в комплекті зручно перш за все тим, що такі аксесуари оптимально підходять під конкретний прилад — важливий момент з урахуванням того, що сучасні мультиметри можуть відрізнятися за конструкцією і розміру гнізд під щупи.

— Дата-кабель. Кабель для підключення приладу до комп'ютера. Найбільш популярні роз'єми, що зустрічаються в таких кабелях — RS-232 (COM-порт) і USB, конкретний варіант в кожному разі варто уточнювати окремо. Однак хай там що, підключення до комп'ютера дає безліч дод...аткових можливостей — наприклад, автоматичне збереження результатів вимірювань або навіть порівняння вимірюваних параметрів з еталонними; конкретний функціонал залежить від моделі приладу і використовується.

— Кейс/чохол. Футляр для зберігання і перенесення приладу. Кейсами прийнято називати футляри з жорстких матеріалів, чохлами — з м'яких. У будь-якому разі футляр забезпечує не тільки захист від пилу, вологи, ударів і т. ін., але і додаткова зручність — у ньому, зазвичай, передбачається місце не тільки для приладу, але і для аксесуарів до нього (тих же щупів). При цьому кожен тип футляра має свої переваги: кейси міцні і добре захищають пристрій від ударів, чохли більш компактні як при використанні, так і в неробочий час. Зрозуміло, для зберігання і транспортування можна застосовувати і імпровізовану упаковку, однак комплектний футляр як мінімум зручніше, а то й надійніше.

Наявність підсвічування дисплеї приладу.

Дана функція дозволяє зчитувати показання дисплея незалежно від умов освітленості — в сутінках і навіть у повній темряві. Якщо зовнішнього світу не вистачає — досить включити підсвічування, і свідчення будуть відмінно видно.

Вбудований ліхтарик у конструкції мультиметра доведеться до речі для підсвічування робочої зони вимірювань. Екземпляри з ліхтариком знадобляться при виконанні вимушених робіт в умовах недостатньої освітленості.

Мультиметри з модулем Bluetooth дозволяють контролювати вимірювання на декількох об'єктах одночасно. Виміряні електричні параметри передаються з такого тестера на мобільний пристрій. Також модуль Bluetooth дозволяє обійтися без шнура при виконанні вимірювань у важкодоступних місцях.

Інтерфейс для обміну даними між тестером і комп'ютером. Поширений алгоритм застосування USB-порту - збереження і подальша роздруківка результатів вимірювань на ПК.

Інтерфейс підключення вимірювального обладнання до комп'ютера, застосовуваний переважно в носяться моделях мультиметрів. Разьем RS-232 призначається для передачі результатів вимірювань з метою подальшої обробки.

Наявність підставки в конструкції приладу.

Така підставка, зазвичай, являє собою розкладну пластину або рамку в нижній частині корпусу. У розкритому стані вона дозволяє встановити прилад під кутом до поверхні, на якій він лежить — таке становище нерідко буває більш зручним, ніж строго горизонтальне.

Наявність незнімних щупів в конструкції приладу.

Згідно з назвою, такі щупи постійно приєднані до пристрою і не припускають від'єднання. З одного боку, це не дуже зручно при зберіганні та/або транспортуванні, та й змінювати щуп (наприклад, при зносі дроту) досить складно. З іншого — в конструкції щупів відсутнє слабке місце у вигляді разьемного з'єднання, що позитивно позначається на якості вимірів. Та й втратити щупи можна тільки разом із самим приладом.

— Акумулятор. Живлення від автономного елементу; це не обов'язково може бути саме акумулятор, що перезаряджається, багато приладів з тим же успіхом працюють і від одноразових батарейок, а деякі — тільки від фірмового вбудованого акумулятора (докладніше див. «Тип акумулятора»). В будь-якому разі, такий спосіб живлення забезпечує незалежність від розеток і можливість з легкістю переміщати прилад з місця на місце при вимірах. Як наслідок, саме цей варіант є на сьогодні найпопулярнішим — тим більше, що сучасні мультиметри зазвичай споживають небагато енергії, і батарейок зазвичай вистачає на досить довгий час.

— Електромережа. Підключення від звичайної розетки. Таке живлення підходить для приладів будь-якої потужності, навіть найбільш «заряджених» і прогресивних; а час роботи від розетки обмежується лише наявністю напруги в мережі (яка при нормальних умовах є постійно). З іншого боку, підключення до розетки менш зручно, ніж робота від акумулятора — мережевий дріт обмежує можливості по встановленню і переміщенню приладу, а за відсутності електромереж пристрій взагалі стає не корисним. Як наслідок, цей варіант використовується рідко і лише в тих моделях, для яких потрібна висока потужність живлення — найчастіше це осцилографи і висококласні стаціонарні мультиметри (див. «Пристрій»).

— Акумулятор / електромережа. Пристрої, що допускають обидва описаних вище варіанти живлення. Таким ч...ином можна вибирати найбільш зручний варіант залежно від ситуації: за наявності розеток можна використовувати мережу, економлячи заряд акумулятора, а якщо необхідна мобільність — відключити прилад від мережі і користуватися батареєю. Втім, подібна універсальність помітно позначається на ціні, притому що вона не так часто виявляється критично важливою. Тому і приладів даного типу випускається порівняно небагато.

Тип акумулятора, що використовується в приладі. Відзначимо, що під терміном «акумулятор» в даному разі маються на увазі всі різновиди автономних джерел живлення — і такі, що перезаряджаються, і одноразові. До таких належать: AAA, AA, С, «Крона», A23, CR2032 тощо.

— AA. Класичні «пальчикові» батарейки, один з найбільш популярних в наш час типорозмірів. Випускаються як у вигляді одноразових елементів, так і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються; продаються практично повсюдно. Кількість таких батарейок, необхідна для живлення мультиметра, може становити від 1 до 8 — залежно від особливостей приладу.

— AAA. «Міні-пальчикові» або «мізинчикові» батарейки, аналогічні описаним вище АА, але мають зменшені розміри (і, відповідно, меншу потужність і ємність). Втім, з огляду на те, що багато мультиметрів теж досить компактні, а енергоспоживання в них невелике, цей варіант зустрічається в вимірювальних приладах навіть частіше, ніж АА. Кількість таких елементів в даному разі зазвичай становить від 1 до 4.

— «Крона». Батарейки характерної прямокутної форми з напругою 9 В і парою контактів на одному з торців. Висока напруга сприяє точності вимірювань і дає змогу навіть в досить «ненажерливих» моделях використовувати всього одну батарей...ку; так що даний варіант в мультиметрах досить популярний. Відзначимо, що найчастіше «Крони» випускаються у вигляді одноразових елементів, однак при бажанні можна знайти і акумулятори такого типорозміру.

– Крона і ААА. Живлення одночасно від двох описаних вище типів батарей. Як правило, кожне з таких джерел живлення відповідає за свою частину функціоналу (наприклад, ААА — за виміри опору, «Крона» — за перевірку транзисторів), і при відсутності одного з джерел недоступними виявляються тільки можливості, безпосередньо з ним пов'язані. Однак в цілому подібне поєднання не особливо зручне і практичне, через що зустрічається рідко.

– Крона і АА. Варіант, повністю аналогічний описаному вище «Крона + ААА» – за винятком того, що в даному разі замість «мізинчикових» використовуються пальчикові батарейки. Також не користується популярністю.

– С. циліндричні 1,5-вольтові елементи. Випускаються в двох типах – акумулятори і батарейки; за довжиною аналогічні АА (50 мм), проте майже вдвічі товщі — 26 мм замість 14 мм. Як наслідок, забезпечують більш високу ємність і потужність живлення, однак через великі розміри застосовуються в основному в прогресивних приладах настільного формату. При цьому багато з таких приладів мають функцію перевірки ізоляції, а кількість батарейок з в них може становити від 8 до 12 — це необхідно для створення високих напруг, що застосовуються при такій перевірці.

— A23. Циліндричні елементи, що характеризуються високою напругою - 12 В, притому що розмір таких батарейок становить всього 29 мм в довжину і 10 мм в діаметрі. Найчастіше є саме одноразовими батарейками. В цілому поширені слабо, через що і в вимірювальних приладах застосовуються порівняно рідко.

— LR44 / SR44. Мініатюрні 1,5-вольтові елементи живлення у вигляді «таблеток» діаметром 11,6 мм і товщиною 5,4 мм.робляться тільки одноразовими; при цьому індексом «LR44» маркуються прості і недорогі лужні батарейки, індексом «SR44» — більш дорогі і прогресивні срібно-оксидні. У мультиметрах, як правило, можна використовувати як одні, так і інші. У будь-якому разі через невеликі розміри потужність і ємність всіх подібних батарейок невелика, так що застосовуються вони в основному в мініатюрних приладах — які не розрахованих на серйозні задачі і не мають в корпусі достатньо місця для більш солідних елементів живлення.

— CR2032. Мініатюрні батарейки-«таблетки» напругою 3 В, що мають діаметр 20 мм і товщину 3,2 мм. Як і LR44 / SR44, зустрічаються в основному в невеликих приладах – зокрема вельми мініатюрних, виконаних у форм-факторі ручки або навіть брелока; однак за рахунок більших розмірів забезпечують більш прогресивні характеристики живлення, завдяки чому і зустрічаються помітно частіше. Елементи CR2032 робляться тільки одноразовими.

— 18650. Знімні літій-іонні акумулятори циліндричної форми, довжиною 65 мм і діаметром 18 мм. При робочій напрузі в 3,7 В можуть мати ще й досить високу ємність. Проте, з низки причин даний варіант популярністю не користується – його можна зустріти в окремих прогерсивних приладах.

– Фірмовий акумулятор. Акумулятори, що створені спеціально під конкретні прилади (або серії приладів) і не належать до стандартних типорозмірів; нерідко робляться незнімними. Такі батареї можуть мати більш прогресивні характеристики, ніж змінні елементи живлення, до того ж вони позбавляють від додаткових витрат — не потрібно регулярно купувати батарейки (або окремий акумулятор з зарядником), досить час від часу заряджати наявне джерело живлення. З іншого боку, при вичерпанні заряду такий акумулятор не можна швидко замінити на свіжий – єдиним варіантом є зарядка, а вона потребує наявності розетки і займає час, іноді досить значний. Як наслідок, даний спосіб живлення особливого поширення не отримав.