Ламінатори: характеристики, типи, види

Тип визначає деякі особливості роботи ламінатора і вимоги до витратних матеріалів.

— Пакетний. Також такі пристрої називають «конвертними», оскільки витратні матеріали для них подають конверти з полімерної плівки, запаяні з одного боку. У такий конверт вкладається матеріал, який потрібно заламінувати, після чого він пропускається через пристрій і остаточно запаюється. Пакетні ламінатори простіші у використанні, ніж рулонні, та й коштують помітно дешевше. З іншого боку, вони зазвичай призначаються для відносно невеликих форматів (лише окремі моделі здатні працювати з матеріалами крупнішими за А3) і слабо підходять для великих об'ємів робіт: ресурс пакетних ламінаторів невеликий, а витратні матеріали коштують недешево.

— Рулонний. Назва цього різновиду також походить від формату витратних матеріалів — під час роботи використовується плівка, змотана в рулони. Ламінатори даного типу призначені в основному для професійного використання на поліграфічних підприємствах, в рекламних фірмах і т. ін. Вони ж рекомендуються, якщо мова йде про великоформітні матеріали — аж до А0. Рулонні моделі значно продуктивніші за пакетні, можуть працювати з матеріалом більшої довжини (поки вистачить плівки в рулоні), забезпечують загалом кращу якість, мають великий ресурс. Крім цього, плівка може бути дуже тонкою, а в перерахунку на одиницю продукції коштує вона значно дешевше конвертів. З іншого боку,...подібна техніка відрізняється високою вартістю і вимагає спеціальних знань і навичок оператора, тому навряд чи має сенс шукати рулонний ламінатор для епізодичних робіт з матеріалами невеликих форматів. Також потрібно враховувати, що деякі моделі не підтримують двостороннього ламінування — прозора плівка наноситься тільки з одного боку, з іншого ж непрозоре покриття.

Максимальна швидкість ламінування, забезпечувана приладом — іншими словами, довжина ділянки, який ламінатор здатний «запакувати» за хвилину. Висока швидкість полегшує роботу з великими об'ємами матеріалу, проте помітно позначається на вартості пристрою. Тому спеціально шукати «швидкий» ламінатор варто лише в тому випадку, якщо доведеться мати справу з великими обсягами робіт, або якщо можливість швидко впоратися із завданням є критичною. Якщо ж прилад купується для використання час від часу, на цей показник можна не звертати особливої уваги.

Найменша товщина плівки (в мікронах), з якою здатен працювати ламінатор.

Для різних завдань необхідні різні види плівки; невелика товщина може стати в нагоді, зокрема, при ламінуванні тонких аркушів паперу або якщо потрібно зберегти гнучкість матеріалу. Детальні рекомендації по оптимальній товщині плівки під конкретний вид робіт можна знайти в спеціальних джерелах. Найпопулярнішими ж є плівки товщиною 75 і 80 мкм . Зустрічається і проміжний варіант на 60 мкм.

Найбільша товщина плівки (в мікронах), з якою здатен працювати ламінатор.

Ламінування товстою плівкою дозволяє, зокрема, надати матеріалу жорсткість і забезпечити додатковий захист. Детальніші рекомендації по оптимальній товщині плівки під конкретний вид робіт можна знайти в спеціальних джерелах. Серед стандартних плівок підвищеної товщини зустрічаються 125 мкм, 175 мкм, 250 мкм.

Найбільша товщина матеріалу, з якою здатен працювати ламінатор.

При виборі за цим показником має сенс не тільки враховувати товщину матеріалів, з якими потрібно працювати, але і брати певний запас — що називається, на всякий випадок. Водночас відзначимо, що навіть найбільш «тонкі» сучасні ламінатори здатні обробляти матеріали товщиною до 0,2 – 0,3 мм — це можна порівняти з тонким картоном або дуже щільним папером. А у висококласних професійних моделях цей показник може перевищувати 10 мм.

Максимальний формат матеріалу, з якою здатен працювати ламінатор.

— А0. Один з найбільш великих загальноприйнятих форматів, розмір 1189х841 мм. Зустрічається виключно у рулонних ламінаторах (див. «Тип») топового рівня.

— А1. Розмір аркуша А1 становить 841х594 мм — половину від аркуша А0. Також характерний для рулонних моделей.

— А2. Лист розміром 594х420 мм, приблизно відповідає розвороту газети. Такий формат використовується не тільки в рулонних машинах, але і в деяких професійних ламінаторах пакетного типу.

— А3. Лист розміром 420х297 мм, за розміром аналогічний розвороту журналу. А3 є самим популярним форматом серед сучасних ламінаторів: навіть при нескладних роботах з повсякденними матеріалами іноді виникає необхідність запаяти в плівку лист такого розміру, а більш великі носії використовуються порівняно рідко. Також це найменший формат, що зустрічається в рулонних ламінаторах.

— А4. Найбільш відомий сучасний формат паперу — 297х210 мм, класичний лист для документів. Однак з низки причин в ламінаторах цей варіант зустрічається рідше, ніж А3.

— А5. Лист розміром 210х148 мм, половина класичного А4. Використовується в моделях, розрахованих на носії невеликого формату — листівки, інформаційні...картки і т. ін.

— А6. Найменший з форматів, використовуваних у сучасних ламінаторах споживчого рівня. Розмір 148х105 мм, що приблизно відповідає стандартному фото 10х15 див. Крім фотографій, пристрої даного формату широко використовуються для запаювання пропусків, бейджів і інших аналогічних документів.

Відзначимо, що максимальний формат не обов'язково до міліметра відповідає фактичним розміром носія, який можна пропустити через пристрій. Зазвичай він обмежує лише ширину носія, причому це обмеження може бути як по короткій стороні аркуша (наприклад, 105 мм для А6), так і за довжиною (420 мм для моделі А3; в основному таке характерне для рулонних моделей). Довжина може бути практично будь — вистачило б довжини конверта або плівки в рулоні.

Кількість валів, передбачених у конструкції ламінатора. Вали виконують дві основні функції — це подача ламінованого матеріалу і забезпечення тиску, необхідного для закріплення плівки. Крім того, у багатьох сучасних ламінаторах вони також грають роль нагрівачів при гарячому способі роботи (див. «Тип ламінування»).

Вали встановлюються виключно по парах, тому найменша їх кількість — 2. Більша кількість валів дозволяє добитися кращої рівномірності руху і, відповідно, якості обробки, а також дозволяє працювати з більш товстими плівками; з іншого боку, воно позначається і на ціні пристрою. Тому більшість ламінаторів початкового і середнього рівня має 4 валу (2 пари), а в професійних моделях ця кількість може досягати 8.

Технології ламінування, підтримувані пристроєм.

— Гаряче. При гарячому ламінуванні матеріал разом з плівкою пропускається через вали або нагрівальні пластини; при цьому шар клею на внутрішній стороні плівки розплавляється, прикріплюючи її до оброблюваного носія. Такий спосіб дає змогу досягти гарної якості обробки і надійного запаювання, тому він на сьогоднішній день є найбільш популярним.

— Холодне. Технологія ламінування, при якій носій з плівкою обробляється тільки тиском валів, без нагрівання. Цей варіант найчастіше використовують як вимушену міру в тих випадках, коли доводиться працювати з термочутливими матеріалами — наприклад, синтетикою або глянцевими носіями. Зазначимо, що спеціалізовані пристрої з тільки холодним способом роботи зустрічаються рідко, переважно в професійній сфері; набагато частіше в сучасних ламінаторах передбачається поєднання холодного і гарячого ламінування (див. нижче).

— Гаряче і холодне. Можливість роботи з будь-якої з описаних вище технологій. Зазвичай, для таких моделей штатним варіантом є гаряче ламінування, а для роботи холодним способом нагрівальний елемент просто відключається. Подібні пристрої максимально універсальні, а за ціною практично не відрізняються від «чисто гарячих» аналогів, завдяки чому є найбільш поширеним типом сучасних ламінаторів.

Час нагріву пристрої з функцією гарячого ламінування (див. «Тип ламінування») до робочої температури.

Чим менше цей час, тим зручніше ламінатор у використанні, однак тим більше енергії він споживає. Також відзначимо, що висока швидкість нагрівання (1 – 2 хв) може бути ознакою того, що в якості нагрівачів пристрій використовує пластини; такі ламінатори вважаються менш прогресивними, ніж моделі з нагріванням валів, і гірше підходять для деяких спеціальних завдань (наприклад, ламінування фотографій). А потужна професійна техніка неминуче буде мати досить великий час прогріву — в деяких моделях до 30 хвилин.

— Реверс. Можливість обертання валів ламінатора у зворотному напрямку. Ця функція буде корисна насамперед при нештатних ситуаціях — загибании або смятии матеріалу, попаданні стороннього предмета під вали, намотуванні носія на них і т. ін. Своєчасне включення реверса не тільки дозволяє обійтися без трудомістких ремонтних робіт з розбиранням агрегати, але й у багатьох випадках рятує від псування оброблюваний матеріал.

— Розжим валів. Можливість розтиснути вали ламінатора (строго кажучи — збільшити відстань між ними). Поряд з описаним вище реверсом є «аварійної» функцією, призначеної, насамперед, для вилучення застряглого або нахиленої документа, стороннього предмета і т. ін.

— Регулювання температури. Можливість регулювати температуру нагрівання при гарячому ламінуванні (див. «Тип ламінування»). Дана функція дозволяє оптимально налаштувати режим роботи під особливості конкретної плівки та носія.

— Фольгування. Можливість використання ламінатора для нанесення покриття з фольги. Деякі з подібних моделей здатні виконувати навіть фігурне тиснення, зазвичай у вигляді орнаменту, що буває незамінний при виготовленні листівок, візиток та іншої подібної продукції.

— Ламінування фотографій. Можливість використання пристрою для запаювання фотографій. Вважається, щ...о для таких робіт підходять тільки ламінатори з нагріваючими валами, оскільки моделі з окремими нагрівальними пластинами не забезпечують достатньої рівномірності прогріву — що може привести до псування делікатних матеріалів, таких як фотознімки. Водночас варто пам'ятати, що в даному випадку мова йде виключно про знімках, віддрукованих на фотопапері; для звичайного паперу (навіть якщо на ній надруковано фото) підходять будь-які ламінатори.

— Автоподача аркушів. Система, що забезпечує автоматичну подачу ламінованого матеріалу. Можливість зарядити в ламінатор цілу пачку аркушів замість того, щоб подавати кожного з них окремо, важлива насамперед при великих об'ємах робіт; крім того, автоподача позначається на вартості пристрою. Тому дана функція зустрічається в основному у висококласних рулонних моделях (див. «Тип»).

— Ревайндер. Ревайндер являє собою додатковий вал, встановлений на виході з ламінатора. Він може використовуватися, зокрема, для змотування паперової підкладки при ламінуванні холодним способом (див. «Тип ламінування»), а також для намотування готової продукції при гарячій обробці. У будь-якому разі ревайндер буває вельми корисний під час роботи з матеріалами великої довжини — намотати такий матеріал на зовнішній вал відразу по виходу з ламінатора часто буває зручніше, ніж шукати для нього інше місце.

Наявність в ламінаторі власного вбудованого дисплея. Зазвичай, це найпростіший ЖК-екран з сегментними цифрами та додатковими графічними символами (на зразок тих, що застосовуються в електронних годинниках). Тим не менш, навіть такий екран більш універсальний і інформативний, ніж світлові індикатори, він здатний виводити досить різноманітну додаткову інформацію — режим роботи, виставлену температуру нагрівання, повідомлення про помилки і т. ін. Це робить управління більш зручним, а також полегшує реалізацію деяких додаткових можливостей — наприклад, програмування.

Електрична потужність, споживана ламинатором в штатному режимі роботи. Навіть у солідних моделях формату А2 (див. вище) цей показник рідко перевищує 2 кВт (що порівнянно з споживанням електрочайника або праски), не кажучи вже про більш простих пристроях. Тому здебільшого даний параметр є довідковим і на практиці може знадобитися тільки в рідкісних випадках. А от при виборі професійного великоформатного ламінатора на або А0 А1 на потужність варто звернути особливу увагу — вона може становити до 10 – 11 кВт, що висуває специфічні вимоги до підключення.