Тип
Тип телефону насамперед визначає його призначення та функціональні можливості:
—
Стаціонарний телефон. У цьому випадку мається на увазі класичний «домашній телефон», який найчастіше встановлюють в квартирах для приватного використання. Це може бути як простий апарат, єдине функціональне призначення якого — набирати і приймати дзвінки, так і більш складні пристрої, додатково оснащені дисплеєм і електронної записником, сучасним цифровим автовідповідачем, функцією АВН та ін
—
Системний телефон. В цю категорію потрапляють вже більш складні і багатофункціональні пристрої, які, зокрема, можуть програмувати офісні міні-АТС, організовувати конференції, перемикати дзвінки на внутрішні номера мережі, а також виконувати ряд інших функцій. Відповідно, подібні апарати найчастіше використовуються у великих офісах, коли як в домашніх умовах їх функціональні можливості можуть виявитися просто не затребуваними.
АВН
АВН — це функція
автоматичного визначення номера абонента. Як тільки на телефон надходить вхідний дзвінок, завдяки цій функції на дисплеї відразу ж буде виведений номер абонента, що дозволяє користувачеві дізнатися, хто дзвонить ще до того, як він зніме трубку. Але при цьому є один нюанс, який багато опускають: при запиті номери у АТС, телефон відразу ж встановлює з'єднання, тобто з цієї хвилини для абонента на іншому кінці дроту починається тарифікація дзвінка.
Кількість номерів в пам'яті
Максимальна кількість телефонних номерів, які користувач може зберігати в пам'яті телефонного апарата. Щоб здійснити дзвінок на один із таких номерів не потрібно згадувати складні комбінації цифр, досить просто вибрати потрібного абонента та натиснути кнопку виклику. Зазвичай, в пам'ять записують номери, якими доводиться користуватися найбільш часто робітники, номери членів сім'ї, друзів та ін.