Порівняння Anex Air-X vs EasyGo Nitro

— Книжка. У колясках з таким механізмом окремі частини каркаса з'єднані загальною поворотною віссю; при складанні коляски ці частини притискаються одна до одної на зразок сторінок книги, що закривається — звідси і назва. Це найбільш популярний у наш час тип складання: «книжки» дещо складніше, дорожче і важче «тростин», однак мають перед ними ряд переваг. По-перше, даний спосіб можна застосовувати у всіх видах колясок (див. «Конструкція»). По-друге, каркаси цього типу однаково зручні як для прогулянкових блоків, так для люльок. По-третє, такі коляски можна без особливих проблем оснащувати цільними або універсальними ручками (див. «Тип ручки»). По-четверте, висота «книжки» при складанні зменшується практично вдвічі, тоді як у тростевих конструкцій цей розмір не змінюється.

— Тростина. Якщо подивитися збоку, то в розкладеному положенні каркас коляски з тростевим механізмом виглядає так: опора для переднього колеса, що нахилена назад і зверху закінчується ручкою, і прикріплена до неї верхнім кінцем опора для заднього колеса, що стоїть вертикально (або майже вертикально). При складанні задня опора повертається в точці кріплення і впритул притискається до передньої; при цьому передня опора має суцільну конструкцію і сама по собі не складається — у цьому і полягає основна відмінність таких механізмів від «книжок». А назва «т...ростина» походить від того, що в подібних колясках зазвичай використовуються ріжкові ручки, і в складеному вигляді конструкція нагадує пару тростин.
Перевагами даного типу механізму є невелика вага, невисока вартість і швидкість розкладання/складання. З іншого боку, тростева конструкція слабо підходить для люльок, через що вона застосовується переважно в прогулянкових колясках і окремих універсальних моделях. Крім того, ріжкові ручки дещо менш зручні, ніж суцільні (останні теж зустрічаються в подібних конструкціях, але значно рідше).

— Цілісна (суцільна). Ручка у формі букви «П» (або схожої форми), що являє собою свого роду рамку. При утриманні двома руками кілька менш зручна, ніж ріжкова, однак за таку ручку можна з комфортом триматися і однією рукою.

— Ріжкова (подвійна). Пара окремих ручок, які не мають перемички між собою. Самі ручки зазвичай робляться загнутими, завдяки чому лежать на них руки батька розташовуються в оптимальному, найбільш зручному положенні. Водночас за ріжкові ручки бажано триматися двома руками; керуватися з ними однією рукою значно складніше, ніж з цільної ручкою. Крім того, відзначимо, що даний варіант вважається найбільш підходящим для прогулянкових колясок (див. «Конструкція»), а для колясок з люлькою він підходить слабо.

— Універсальна. Конструкція, що являє собою поєднання описаних вище суцільною і рожкової ручки: цільна рамка, доповнена парою виступальних «рогів». Це дозволяє батькам вибирати варіант залежно від ситуації: наприклад, двома руками коляску зручніше тримати за «роги», а якщо одну руку треба звільнити, можна взятися за цільну ручку. Водночас такий вибір реально необхідний далеко не всім, а самі універсальні ручки складніше і дорожче спеціалізованих, тому і зустрічаються вони помітно рідше.

— Кермо. Ручка у вигляді керма може мати різну конструкцію: в одних моделях це овальна петля, встанов...лена на дальній штанзі, в інших — своєрідний «штурвал» на рамці над капюшоном. В будь-якому випадку, у деяких моделях така ручка є саме кермом: вона безпосередньо пов'язана з передніми колесами, і при повороті ручки колеса повертаються в ту або іншу сторону. Це помітно покращує маневреність, проте ускладнює конструкцію і збільшує її ціну. Втім, зустрічаються і більш прості конструкції, де ручка-кермо відрізняється від класичних ручок лише формою. Всі ці нюанси варто уточнювати для кожної моделі окремо.

Наявність у коляски спарених коліс - коли в точці опори замість одні встановлюється два колеса, на невеликій відстані одне від іншого. Це дещо збільшує вагу і вартість, проте покращує стійкість, а також позитивно позначається на надійності конструкції і прохідності.

Відзначимо, що спареними не обов'язково робляться всі колеса — наприклад, в деяких колясках передні колеса одинарні. Це робиться переважно для зниження ціни і ваги.

Коляски, в яких задні колеса встановлені на повністю окремих стійках, без будь-якої додаткової перемички між ними.

Основна перевага задніх коліс без осі полягає в тому, що ноги батьків, які йдуть за коляскою, не зачіпають перемичку між колесами. Крім того, ця особливість дещо підвищує прохідність (дозволяє колясці пропускати між колесами предмети, що лежать на дорозі, не чіпляючись за них віссю).

Діаметр передніх коліс, встановлених у візку.

Чим більше колесо - тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу та іншим "складним" поверхням. У той же час передні колеса не такі важливі для прохідності, як задні: наприклад, для подолання перешкод коляску нерідко піднімають "на дибки", нахиляючи на себе, і при цьому працюють тільки задні колеса. Тому діаметр у передніх коліс може бути помітно меншим, ніж у задніх. Тут варто відзначити, що невеликий розмір також має свої переваги – колеса виходять легшими.

Якщо ж говорити про конкретні цифри, що розмір до 15 см вважається дуже скромним, 16 - 20 см - невеликий, 21 - 25 см - середній, 26 – 30 см — більший за середній, а більше 30 см — великим.

Діаметр задніх коліс, встановлених в колясці.

Чим більше колесо — тим краще воно долає перешкоди і нерівності, тим зручніше везти коляску по бруду, снігу і інших «складним» поверхням. Для задніх коліс ці моменти найбільш актуальні: приміром, перевозячи коляску через перешкоди, її зазвичай нахиляють на себе, так що передні колеса опиняються в повітрі, а долати перешкоду доводиться заднім колесам. З іншого боку, невеликі колеса менше важать і легше розганяються, вони краще підходять для рівних поверхонь. Так що вибирати коляску за цим показником варто з урахуванням того, якими шляхами її доводиться возити. Якщо ви плануєте переміщатися по рівних підлог, хорошому асфальту і пандусах для колясок — варто вибрати невеликі колеса, до 20 см. Для пересіченій місцевості, їзди по бруду і снігу, регулярного подолання сходинок і бордюрів має сенс звернути увагу на колеса в 30 см і більше. А діаметр в 20 – 30 см є проміжним варіантом — він підійде, якщо доводиться їздити переважно по рівних поверхнях, однак зрідка виникає необхідність долати перешкоди.

— Прогулянковий блок. Прогулянковим блоком називають місце для дитини, в якому вона розташовується сидячи (на відміну від люльки — див. нижче). У сидячому положенні дітей возять, починаючи з 6 – 8 місяців — коли малюкові вже нецікаво просто лежати в люльці і він здатний без проблем сидіти. Прогулянковими блоками комплектуються всі види колясок (див. «Конструкція»), крім класичних і трансформерів: перший різновид, за визначенням, використовує люльку, другий — особливе пристосування під назвою «люлька-прогулянка трансформер» (див. нижче).

— Люлька. Традиційна дитяча люлька — кошик з високими бортами, в якій дитина розташовується лежачи. Такі кошики призначаються для дітей у перші місяці життя зазвичай до 8 місяців, не більше; з більш старшого віку має сенс використовувати прогулянковий блок (див. вище). Люльки використовуються у всіх типах колясок, крім прогулянкових і трансформерів (див. «Конструкція») — перший різновид комплектується тільки прогулянковими блоками, у другій використовуються так звані «люльки-прогулянки трансформери» (див. нижче). Особливим різновидом традиційних люльок є люльки-переноски (вони також описані нижче).

— Люлька-переноска. Різновид люльки (див. вище), створена в розрахунку на зручність перенесення окремо від коляски. Для цього в конструкції передбачається як мінімум відповідна ручка. Водночас далеко не кожна люлька, що м...ає ручку для перенесення (див. вище), відноситься до даної категорії аксесуарів: «переносками» називають тільки ті люльки, які першопочатково допускають тривале носіння в руках і мають різні конструктивні особливості, що полегшують таке транспортування.

— Люлька-прогулянка трансформер. По суті — люлька, яку при необхідності можна перетворити в прогулянковий блок для дитини, що сидить.

— Автокрісло. Спеціальне крісло для перевезення маленьких дітей в автомобілях. Такий аксесуар однозначно необхідний з точки зору безпеки, а в багатьох країнах перевозити дітей без автокрісел і зовсім заборонено правилами дорожнього руху. У комплекті з колясками зазвичай постачаються автокрісла для найменших дітей — до 12 місяців, з вагою до 13 кг; сидіння для малюка, що підріс, все одно доведеться купувати окремо. При цьому перед покупкою не завадить уточнити характеристики такого аксесуара — насамперед спосіб його кріплення в автомобілі.

— Накидка для ніг. Накидка, що прикриває ноги дитини, що знаходиться в колясці, від вітру, холоду і негоди. З цією ж метою можна використовувати плед або інший «підручний засіб», але комплектні накидки зручніше — вони надійно кріпляться на колясці і не спадають під час руху. А при необхідності всередину накидки можна помістити той же плед — для додаткового утеплення. Відзначимо, що багато колясок, які не укомплектовані цим аксесуаром, дають змогу докупити його окремо. Також варто сказати, що подібний аксесуар застосовується переважно з прогулянковими блоками (див. вище); в люльках аналогічну функцію виконує полог, що знаходиться в районі ніг малюка, проте він накидкою не вважається.

— Дощовик. Непромокальна накидка, що захищає дитину, яка знаходиться в колясці, від дощу, снігу та сильного вітру. Зазвичай така накидка робиться з прозорого матеріалу або має прозорі вставки — щоб малюк міг бачити навколишній світ, а батьки — стежити за самим малюком. Дощовики для колясок продаються і окремо, але якщо такий аксесуар входить до комплекту — вам не доведеться переживати про сумісність.

— Москітна сітка. Сітка з дрібними комірками, якою можна прикрити дитину, що сидить в колясці. Комірки пропускають повітря, але затримують комарів, мошок і інших шкідливих комах, а також підняте вітром дрібне сміття; подібний захист буває особливо корисним під час вечірніх прогулянок в теплу пору року, а також при виїздах на природу.

— Сумка / рюкзак для речей. Окрема сумка, яка зазвичай підвішується на ручку коляски. У такій сумці можна тримати різні корисні дрібниці, до яких потрібен швидкий доступ: живлення, іграшки та гігієнічні засоби для малюка, документи самих батьків тощо. Здебільшого сумка робиться знімною, що забезпечує додаткову зручність. Зазначимо, що для деяких моделей, від початку не укомплектованих сумкою, такий аксесуар можна докупити окремо. А окремі моделі оснащені рюкзаком – зручнішим варіантом для використання.

— Відділення для покупок. Відсік у вигляді кошика або контейнера, встановлене внизу коляски під люлькою або прогулянковим блоком. У таке відділення зручно класти покупки та інші речі, до яких не потрібний швидкий доступ під час прогулянки. При цьому в кошик/контейнер поміщаються більші та важкі предмети, ніж у сумку для речей (див. вище); а низьке розташування покращує стійкість коляски. Відділення для покупок може бути як відкрите, так і закрите. Перший варіант зустрічається повсюдно, другий — переважно в елітних моделях (причому такі коляски можуть поставлятися з двома кошиками: відкритим та закритим або в різних кольорах). Місткість у закритого відділення найчастіше менша, зате вміст у ньому надійно захований від сторонніх поглядів, захищений від пилу, бруду та вологи. Виготовляються відділення для покупок із найрізноманітніших матеріалів: пластику, металевої сітки, тканини тощо. М'які матеріали загалом легші, але менш міцні; тверді — надійні, але можуть заважати при подоланні бордюрів та інших перешкод.

— Підсклянник. Підставка на батьківській ручці, що дає змогу надійно закріпити стакан або пляшечку з водою — наприклад, молоком для малюка або водою для самих батьків.

— Ремінець на руку. Ремінець на ручці коляски, який один з батьків може надіти на руку. Завдяки цьому знижується ризик випустити коляску: ремінець, швидше за все, утримає її поруч з батьками, навіть якщо повністю розтиснути руки.

— Муфта для рук. Аксесуар, який може знадобитися при прогулянках в холодну пору року. Муфта кріпиться на ручку коляски; при бажанні в неї можна заховати руки, щоб вони не мерзли на холоді. При цьому конструкція муфти така, що вона не заважає повноцінно триматися за ручку і керувати коляскою.

— Чохол для коляски. Захисний чохол для зберігання і транспортування коляски її в «неробочий» час. Як правило, виконується з м'яких матеріалів і захищає конструкцію переважно від забруднень, прямих сонячних променів, а також від вологи (повністю або частково). А ось захист від механічних пошкоджень виходить чисто символічним, для цього знадобився б футляр з твердих матеріалів. Проте на практиці подібний захист потрібен вкрай рідко, а м'які чохли мають невелику вагу і в згорнутому вигляді займають мінімум місця (на відміну від тих же футлярів). Саме тому найбільшою популярністю у колясках користується саме цей варіант. При цьому комплектний чохол, як правило, набагато більш зручний, практичний і надійний, ніж імпровізована упаковка.

Відстань між бічними колесами візка; цей розмір звичайно відповідає загальній ширині конструкції. Якщо спереду і ззаду ширина різна, то вказується найбільшу відстань — зазвичай по задніх колесах; за цим же колесам ширина вимірюється в триколісних моделях.

Загалом чим ширше шасі — тим більш стійка коляска, тим важче перекинути її набік. З іншого боку, велика ширина може створити проблеми в обмежених умовах — вузьких коридорах і дверних отворах, ліфтах і т. ін. найвужчі сучасні коляски мають ширину до 45 см, найбільші — більше 70 см (це переважно моделі для двійні або трійні, де два місця розташовуються пліч-о-пліч). Моделі на 46 – 50 см також вважаються досить вузькими, ширину в 51 – 55 см можна назвати невеликий, 56 – 60 см — середній, 61 – 65 см — більше середньої, 65 – 70 см — великий.

Ширина сидіння, встановленого в колясці.

Під шириною сидіння зазвичай мається на увазі не зовнішній габарит, а розмір самого посадкового місця — тобто простору, де розміщується дитина. Вибирати по даному показнику потрібно з урахуванням статури малюка і передбачуваного запасу на подальше зростання.