Порівняння Denon D-M41 vs Pioneer X-HM51

— Вбудована пам'ять. Власна пам'ять дає змогу зберігати і відтворювати музику та інший контент безпосередньо за допомогою аудіосистеми, без використання зовнішніх носіїв (які можуть зіпсуватися чи загубитися). Така пам'ять може бути заснована на жорстких дисках або SSD-модулі; перший варіант забезпечує гарну ємність при невисокій вартості, другий — швидше і надійніше.

— USB-порт. Класичний USB-порт, який в даному разі зазвичай використовується для флешок, зовнішніх жорстких дисків або інших пристроїв з функцією накопичувача — наприклад, мініатюрних плеєрів. Функції USB включають як мінімум пряме відтворення, однак можуть передбачатися й інші можливості — зокрема, обмін файлами з вбудованою пам'яттю (див. вище). Крім того, у разі необхідності через цей порт може здійснюватися і зарядка підключеного пристрою (наприклад, того ж кишенькового плеєра).

— Кардридер. Пристосування для читання інформації з карт пам'яті; такі носії досить популярні в сучасній електроніці. Найчастіше кардрідери призначені для різних версій карт SD або microSD, але можуть зустрічатися і інші варіанти; цей момент у кожному разі варто уточнювати окремо. Призначення цієї функції багато в чому аналогічно описаному вище USB-порту: насамперед вона застосовується для прямого відтворення, але можуть зустрічатися і інші функції.

— ...ef="/ua/list/18/pr-46075/">CD. Наявність CD-приводу означає, як мінімум, можливість роботи з дисками, записаними у форматі CD Audio (до 74 хвилин високоякісного звуку, з поділом на доріжки). Крім того, в сучасних аудіосистемах нерідко передбачається підтримка дисків з MP3-файлами; в такому форматі на один диск можна вмістити цілу збірку альбомів, однак якість звуку виходить більш низькою. А іноді навіть є можливість відтворення дисків формату DVD.

— Вінілові платівки. Вбудований програвач для відтворення музики з вінілових платівок. Технічно такі носії є остаточно застарілими, проте у них все ще є чимало відданих шанувальників. Крім того, чимало аудіосистем з даною функцією підтримують запис на USB (див. «Додатково»); це може стати у нагоді власникам «вінілу», охочих перевести свої бібліотеки на сучасні носії.

Крім вищезгаданих, у сучасних аудіосистемах можуть передбачатися й інші види носіїв. Наприклад, деякі моделі оснащуються входами USB type B, завдяки чому можуть підключатися до комп'ютера через USB-роз'єм і працювати в ролі комп'ютерної акустики з розширеними можливостями (такими, як копіювання музики з ПК на зовнішній носій або навпаки).

Загальна потужність звуку забезпечується аудіосистемою на максимальній гучності, іншими словами — сумарна потужність усіх динаміків, штатно передбачені пристрої (включаючи сабвуфер).

Чим вище потужність, тим голосніше буде звучати система і тим більшу площу вона зможе перекрити. З іншого боку, висока потужність помітно позначається на ціні, габарити, вагу і енергоспоживання пристрою. Крім того, при оцінці і порівнянні з даним показником варто враховувати деякі нюанси. По-перше, деякі виробники йдуть на хитрість і приводять в характеристиках не середню, а пікову потужність звуку; такі цифри можуть бути дуже вражаючими, але до реальної гучності вони мають досить слабке відношення. Так що якщо вам здається, що заявлена потужність занадто висока — не завадить дізнатися, що саме мається на увазі в даному випадку. По-друге, при порівнянні варто враховувати наявність сабвуфера — він грає допоміжну роль, однак на нього може припадати більше половини від сумарної потужності системи. Через це при рівній загальній потужності пристрій з сабвуфером може виявитися тихіше моделі без сабвуфера: наприклад, система 2.0 на 40 Вт буде мати по 20 Вт на основний канал, тоді як у моделі 2.1 на 40 Вт на сабвуфер може припадати 20 Вт, і всього за 10 Вт — на основні динаміки.

Номінальна потужність звуку (див. «Потужність системи») на кожному з основних каналів аудіосистеми. Цей показник найчастіше зазначається в моделях з сабвуфером (див. «Кількість каналів»); знаючи його, можна оцінити розподіл потужності між основними колонками і низькочастотним динаміком.

Загальний діапазон частот, відтворений акустикою аудіосистеми. Вимірюється від нижнього порога самої низькочастотної колонки до верхнього — найбільш високочастотної: наприклад, в системі 2.1 з основними колонками на 100 – 22000 Гц і сабвуфером на 20 – 150 Гц загальне значення буде становити 20 – 22000 Гц.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повніше буде відтворений звук, тим менше низьких і високих частот буде втрачено через недостатніх можливостей акустики. З іншого боку, не варто забувати, що фактична якість звуку залежить і від ряду інших параметрів — насамперед амплітудно-частотної характеристики. Крім того, чутні людиною частоти знаходяться в проміжку від 16 Гц до 22 кГц; відхилення від цих значень досить малі, а з віком верхня межа ще й знижується. Тому з практичної точки зору не має сенсу передбачати занадто широкий частотний діапазон; а вражаючі показники кшталт 10 – 50000 Гц, що зустрічаються в моделях топового класу, зазвичай, є своєрідним «побічним ефектом» високоякісних динаміків (і одночасно — маркетинговим ходом), ніж реально значущим моментом.

— RCA. Інтерфейс RCA використовує коаксіальні кабелі з характерними штекерами-«тюльпанами», і відповідні роз'єми. Він може застосовуватися для передачі різних типів даних, проте в даному випадку мається на увазі підключення до аудіосигналу з передпідсилювача в аналоговому форматі, по одному каналу аудіо роз'єм. RCA широко використовується в сучасній аудіотехніці, однак його стійкість до перешкод досить скромна.

— Mini-Jack (3.5 мм). Стандартний роз'єм для більшості сучасної портативної аудіотехніки. В аудіосистемах застосовується переважно для підключення подібної техніки — насамперед портативних медіаплеєрів. Використовує аналогову передачу сигналу, при цьому стійкість до перешкод, як і у RCA, невисока, а якість може бути навіть нижче внаслідок того, що обидва канали стереозвуку передаються по одному кабелю.

— Коаксіальний S/P-DIF. Електрична різновид стандарту S/P-DIF, що використовує для передачі сигналу коаксіальний кабель з роз'ємом-«тюльпаном». Не варто плутати даний інтерфейс з описаним вище аналоговим RCA — незважаючи на ідентичність роз'ємів, ці стандарти принципово розрізняються: «коаксіал» працює в цифровому форматі і по одному кабелю дозволяє передавати навіть багатоканальний звук. Порівняно з оптичним S/P-DIF даний інтерфейс менш стійкий до перешкод, однак більш надійний, оскільки електричні кабелі не настільки делікатні.

...— Оптичний. Один з різновидів стандарту S/P-DIF — поряд з описаним вище коаксіальним. У цьому разі передача сигналу здійснюється через оптоволоконний кабель TOSLINK. Головною перевагою даного інтерфейсу є повна нечутливість до електричних перешкод, при цьому його можливостей достатньо навіть для роботи з багатоканальним звуком. З недоліків варто відзначити високу ціну з'єднувальних кабелів, а також необхідність обережного поводження з ними.

— Під мікрофон. Вхід для підключення мікрофона до аудіосистеми; може використовувати різні типи роз'ємів (3.5 мм mini-Jack, 6.35 мм Jack тощо). Дана функція є обов'язковою для моделей з караоке (див. «Додатково»), проте може застосовуватися і для інших цілей. - Інструментальний. Роз'єми, що використовуються для підключення музичних інструментів (акустичних або бас-гітар, клавішних тощо). Найчастіше вони виконуються у вигляді гнізд формату Jack 6.35 мм. Аудіосигнал зі звукознімачів має свою специфіку, тому інструментальний вхід зазвичай характеризується вищим рівнем вхідного сигналу та спеціальним узгодженням імпедансу, щоб забезпечити оптимальну якість звуку.

Наявність в аудіосистемі власного РК-дисплея. Такі дисплеї можуть мати різні характеристики: в одних моделях це найпростіші індикатори, в яких символи складаються з окремих світних фрагментів (на зразок того, як з окремих «паличок» складаються цифри в найпростіших електронних годинниках); в інших — повноцінні матриці з зображенням, формується з пікселів. Однак у будь-якому разі дисплей робить управління аудіосистемою більш зручним і наочним, оскільки може відображати різну додаткову інформацію — обраний джерело сигналу, назву треку, дані RDS (див. вище), налаштування еквалайзера, повідомлення про помилки і багато іншого.

Наявність пульта ДУ в комплекті поставки аудіосистеми. Зручність цієї функції очевидно: замість того, щоб кожен раз підходити до пристрою для зміни параметрів роботи, можна віддавати команду з пульта, не встаючи з місця.