Порівняння Tecno Camon 20 Pro 256 ГБ / 8 ГБ vs Tecno Camon 20 256 ГБ / 8 ГБ

Характеристики основного (а найчастіше — і єдиного дисплея, встановленого в апараті.

Крім основних властивостей, таких, як діагональ, роздільна здатність (за нею екрани умовно діляться на HD, Full HD, Quad HD і UltraHD), тип матриці (найчастіше IPS, OLED, AMOLED, Super AMOLED, Dynamic AMOLED), в цьому списку можуть вказуватися і специфічніші особливості. Серед них — форма поверхні (плоска або вигнута), наявність і версія покриття Gorilla Glass(включаючи топові v6 і Victus), підтримка HDR і частота розгортки (частота вище 60 Гц вважається високою, а саме частота 90 Гц, 120 Гц і 144 Гц). Ось детальніший опис характеристик, актуальних для сучасних дисплеїв:

— Діагональ. Традиційно діагональ екрану вказується у дюймах. Більший екран зручн...іше у використанні: на ньому міститься більше інформації, а саме зображення краще читається. Зворотною стороною збільшення діагоналі є збільшення габаритів пристрою. На сьогодні маленькими вважаються смартфони з екранами 5" та менше. 5.6 – 6" та до 6.5" — це вже середній формат, також чимало сучасних моделей має розмір 6.5". Класичним телефонам без сенсорних дисплеїв велика діагональ не потрібна – в них вона зазвичай не перевищує 3".

— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана вказується виходячи з його розмірів по вертикалі та горизонталі в точках (пікселях). Чим більші ці розміри (при тій же діагоналі) — тим більш деталізованою і згладженою виглядає картинка і тим менше на ній помітні окремі пікселі. З іншого ж боку, збільшення роздільної здатності підвищує вартість самого дисплея, та й вимоги до апаратної частини телефону. Також варто зазначити, що одна і та ж роздільна здатність на екранах різного розміру виглядає по-різному; так що при оцінюванні деталізації варто враховувати не тільки цей параметр, але і кількість PPI (див. нижче).

— PPI. Щільність точок (пікселів) на екрані апарата. Вказується за кількістю точок на дюйм (points per inch) — кількістю пікселів на кожен горизонтальний або вертикальний відрізок в 1". Цей показник залежить одночасно від діагоналі і роздільної здатності, однак у результаті саме кількість PPI визначає, наскільки згладженим і деталізованим виходить зображення на дисплеї. Для порівняння зазначимо, що на відстані близько 25 – 30 см від очей щільність 300 PPI і більше робить окремі пікселі практично непомітними для людини з нормальним зором, картинка сприймається як цілісна; на більших відстанях подібний ефект помітний і при меншій щільності точок.

— Тип матриці. Технологія, за якою виконана матриця екрану. Цей параметр вказується тільки для відносно прогресивних дисплеїв, що перевершують за характеристиками найпростіші РК-екрани кнопкових телефонів. Найбільшого поширення в наш час набули такі типи матриць:

• IPS. Найпопулярніша технологія для екранів сучасних смартфонів. Забезпечує досить високу якість зображення, кути огляду і швидкість відгуку, хоча і дещо поступається за цими параметрами багатьом більш прогресивним варіантами (див. нижче). З іншого боку, IPS має і важливі переваги: довговічність, рівномірний знос, а також досить невисоку вартість. Завдяки цьому такі екрани можна зустріти у всіх категоріях смартфонів — від бюджетних до топових.
• AMOLED. Технологія матриць на основі органічних світлодіодів (OLED), розроблена компанією Samsung. Однією з ключових відмінностей таких матриць від більш традиційних дисплеїв є те, що вони не потребують зовнішнього підсвічування: кожен піксель сам по собі є джерелом світла. Через це енергоспоживання такого екрану залежить від особливостей відображуваного зображення, однак в цілому воно виходить досить невисоким. Крім того, AMOLED-матриці характеризуються широкими кутами огляду, відмінними показниками яскравості і контрастності, високою якістю передачі кольору і невеликим часом відгуку. Завдяки цьому подібні екрани продовжують застосовуватися в сучасних смартфонах, незважаючи на появу прогресивніших технологій; їх можна зустріти навіть в моделях топового сегмента. Головним недоліком даної технології є відносно висока вартість і нерівномірний знос пікселів: точки, які довше і частіше працюють на високій яскравості, вигорають швидше. Втім, зазвичай цей ефект стає помітний лише через кілька років інтенсивного використання — термін, який можна порівняти з експлуатаційним ресурсом самого смартфона.
• AMOLED (LTPO). Прогресивний різновид AMOLED-панелей з можливістю динамічного підлаштування частоти оновлення залежно від завдань, що виконуються. Абревіатура LTPO (Low Temperature Polycrystalline Oxid) розшифровується як «низькотемпературний полікристалічний оксид». За цим терміном стоїть комбінація традиційної технології LTPS і тонкого шару TFT оксидної плівки з додаванням гібридно-оксидного полікристалічного кремнію для управління ланцюгами перемикання розгортки. Панелі AMOLED (LTPO) значно знижують рівень енергоспоживання гаджета. Так, під час активних дій екран пристрою використовує максимальну або високу частоту оновлення, а під час перегляду картинок або читання тексту дисплей знижує показник до мінімуму.
• Super AMOLED. Поліпшена версія описаної вище технології AMOLED Одним з ключових удосконалень стало те, що в екранах Super AMOLED немає прошарку повітря між сенсорним шаром і розташованим під ним дисплеєм. Це дало змогу ще більше підвищити яскравість і якість картинки, збільшити швидкість і надійність спрацьовування сенсора і одночасно знизити енергоспоживання. Недоліки у таких матриць ті ж, що і в оригінальних AMOLED. В цілому вони отримали досить широке розповсюдження; більшість смартфонів з подібними екранами належать до середньої та топової категорії, проте зустрічаються і бюджетні моделі.
• OLED. Різні типи матриць, засновані на використанні органічних світлодіодів; по суті — аналоги AMOLED і Super AMOLED, що випускаються не Samsung, а іншими компаніями. Конкретні особливості таких екранів можуть бути різними, однак в більшості своїй вони, з одного боку, дорожче популярних IPS, з іншого — забезпечують вищу якість зображення (включаючи яскравість, контрастність, кути огляду і достовірність передачі кольору), а також споживають менше енергії і мають невелику товщину. Головні недоліки OLED-екранів – висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо).
• OLED (полімерний). Екрани на органічних світлодіодах (OLED), в яких для основи використовується не скло, а прозорий полімерний матеріал. Підкреслимо, що мова йде саме про основу матриці; зверху вона прикривається таким же склом, як і в інших типах екранів. В будь-якому разі, подібна конструкція дає ряд переваг у порівнянні з традиційними «скляними» матрицями: вона забезпечує додаткову стійкість до ударів і відмінно підходить для створення вигнутих дисплеїв. З іншого боку, за оптичними властивостями пластик все ж таки не дотягує до скла; так що екрани даного типу за якістю зображення нерідко поступаються своїм «одноліткам», виконаним за традиційною OLED-технологією, а при подібній якості картинки – коштують помітно дорожче.
• OLED (LTPO). OLED-матриці з адаптивною частотою оновлення, що змінюється в широкому діапазоні виходячи з задач, що виконуються. В іграх екрани з LTPO-технологією автоматично піднімають частоту розгортки до максимальних значень, при перегляді статичних зображень знижують її аж до мінімуму (від 1 Гц). У основі технології лежить традиційна LTPS-підкладка з тонкою оксидною плівкою TFT поверх основи тонкоплівкових транзисторів. Можливість контролю потоків електронів забезпечує динамічне управління частотою оновлення. Конкурентною перевагою OLED (LTPO) можна назвати знижене споживання енергії.

Крім цього, екрани в сучасних смартфонах можуть виконуватися за такими технологіями:

• PLS. Варіація технології IPS, створена компанією Samsung. За деякими показниками, зокрема, яскравістю, контрастністю і кутами огляду — перевершує оригінал, при цьому обходиться дешевше у виробництві і дає змогу створювати гнучкі дисплеї. Втім, з низки причин особливою популярністю не користується.
• Super AMOLED Plus. Подальший розвиток описаної вище технології Super AMOLED. Дає змогу створювати ще яскравіші, контрастніші і водночас більш тонкі та енергоефективні екрани. Втім, найчастіше такі екрани в наш час позначаються просто як «Super AMOLED», без приставки «Plus».
• Dynamic AMOLED. Ще одне вдосконалення AMOLED, представлене в 2019 році. Основними особливостями таких матриць є збільшена яскравість без значного зростання енергоспоживання, а також 100 % охоплення колірного простору DCI-P3 і сумісність з HDR10+; останні два моменти, зокрема, дають змогу максимально якісно відтворювати на таких екранах сучасне високобюджетне кіно. Головний недолік Dynamic AMOLED традиційний — висока ціна; так що зустрічаються такі матриці переважно в топових моделях.
• Super Clear TFT. Спільна розробка Samsung і Sony, яка з'явилася як вимушена альтернатива Super AMOLED-матрицям (попит на них певний час значно перевищував можливості з виробництва). Правда, якість зображення у Super Clear TFT трохи нижче — зате і у виробництві такі матриці помітно простіші і дешевші, а за характеристиками вони все ж перевершують більшість IPS-екранів. Втім, у наш час дана технологія зустрічається рідко, поступаючись позиціями AMOLED в різних версіях.
• Super LCD. Ще одна альтернатива різним видам технології AMOLED; застосовується переважно в смартфонах HTC. Аналогічно Super AMOLED, в таких екранах немає зайвого повітряного прошарку, що позитивно позначається як на якості зображення, так і на чіткості спрацьовувань сенсора. Помітною перевагою Super LCD є хороша енергоефективність, особливо при відображенні яскравого білого кольору; а ось за загальною насиченістю кольорів (включаючи чорний) дана технологія помітно поступається AMOLED.
• LTPS. Прогресивний різновид TFT-матриць, створений на основі так званого низькотемпературного полікристалічного кремнію. Дає змогу без особливих труднощів створювати екрани з дуже високою щільністю пікселів (понад 500 PPI — див. вище), досягаючи високих роздільних здатностей навіть при невеликій діагоналі. Крім того, частину управляючої електроніки можна вбудувати прямо в матрицю, зменшивши загальну товщину дисплея. Головним недоліком LTPS є порівняно висока вартість, однак у наш час такі екрани можна зустріти навіть в бюджетних смартфонах.
• S-PureLED. Технологія, яка створена компанією Sharp і застосовується переважно в її смартфонах. Власне, технологія самих матриць в даному разі носить назву S-CG Silicon TFT, а S-PureLED — це назва спеціального шару, що застосовується для підвищення прозорості. S-CG Silicon TFT позиціонується творцями як модифікація описаної вище технології LTPS, що дає змогу ще більше збільшити роздільну здатність дисплея і водночас вбудувати в нього більше управляючої електроніки (аж до цілого «процесора на склі») без збільшення товщини. Зрозуміло, і коштують такі екрани недешево.
• E-Ink. Матриці на основі так званих «електронних чорнил» — технології, поширеної насамперед в електронних книгах. Головна особливість такого екрана полягає в тому, що при його роботі енергія витрачається тільки на зміну зображення; нерухома картинка живлення не потребує і може залишатися на дисплеї навіть при повній відсутності енергії. Крім того, за замовчуванням E-Ink матриці не світяться найбільш, а відображають зовнішній світ — так що власне підсвічування для них не обов'язкове (хоча воно може передбачатися для роботи в сутінках і темряві). Все це забезпечує солідну економію енергії; а для деяких користувачів такі екрани чисто суб'єктивно більш комфортні і менш втомлюючі, ніж традиційні матриці. З іншого боку, технологія E-Ink має і серйозні недоліки — це насамперед великий час відгуку, а також складність і дорожнеча кольорових дисплеїв в поєднанні з низькою якістю передачі кольору на них. У світлі цього в смартфонах такі матриці є дуже рідкісним і екзотичним варіантом.

— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. Водночас варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним смартфоном, цілком достатня для більшості задач; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється переважно для екранів, здатних видати понад 60 Гц (в деяких моделях — до 240 Гц). Така висока частота може стати в нагоді в іграх і деяких інших задачах, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.

— HDR. Технологія, що дає змогу розширити динамічний діапазон екрану. У даному рази мається на увазі діапазон яскравості — простіше кажучи, наявність HDR дає змогу екрану відображати більш яскравий білий і більш темний чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: поліпшується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або темних ділянках кадру не «тонуть» в білому або чорному кольорі. Однак всі ці переваги стають помітні лише за умови, що відтворюваний контент першопочатково записаний в HDR. В наш час застосовується декілька різновидів цієї технології, ось їх особливості:

• HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів, надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість буде обмежуватися можливостями оригінального HDR10.
• HDR10+. Удосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дають змогу передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з декількох кадрів, але і для окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення передачі кольору.
• Dolby Vision. Прогресивний стандарт, що використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає змогу передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення – HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій же технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці даний формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.

– Підтримка DC Dimming. Дослівно з англійської Direct Current Dimming перекладається як затемнення постійним струмом. Ця технологія покликана мінімізувати мерехтіння в OLED та AMOLED-екранах, що, зі свого боку, знижує навантаження на зоровий апарат користувача та береже зір. Ефект відсутності мерехтіння досягається за допомогою прямого управління яскравістю світлодіодів системи підсвічування шляхом зміни величини напруги, що подається на них. За рахунок цього забезпечується зменшення інтенсивності світіння екрану.

— Вигнутий екран. Екран, що має загнуті краї, на які заходить відображуване зображення. Іншими словами, вигнутим у даному випадку є не лише скло, але й частина активної матриці. Дисплеї, у яких вигин мають обидва краї, іноді позначають терміном «2.5 D-скло»; також зустрічаються апарати, де екран вигнутий тільки з одного боку. У будь-якому разі ця особливість надає смартфону цікавого зовнішнього вигляду і покращує видимість зображення з деяких ракурсів, однак помітно позначається на вартості і може створювати незручності при утриманні (особливо без чохла). Так що перед купівлею моделі з таким оснащенням в ідеалі варто потримати апарат в руці і переконатися, що він достатньо зручний.

— Скло Gorilla Glass Спеціальне високоміцне скло, яке використовується в якості покриття дисплея. Характеризується витривалістю та стійкістю до подряпин, у багато разів перевершує звичайне скло за цими показниками. Широко застосовується в смартфонах, де великі розміри екранів висувають підвищені вимоги до надійності покриття. В сучасних телефонах можуть зустрічатися різні версії цього скла, ось особливості різних варіантів:

• Gorilla Glass v3. Найстаріша з актуальних на сьогодні версій — випущена в 2013 році; зараз зустрічається переважно серед недорогих або застарілих пристроїв. Тим не менш, у цього покриття є й безперечні переваги: це перше покоління Gorilla Glass, де творці зробили помітний акцент на стійкості до подряпин від ключів, монет та інших предметів, з якими телефон може «зіткнутися» в кишені або сумці. За цим показником версія v3 залишалася неперевершеною аж до випуску Gorilla Glass Victus в 2020 році.
• Gorilla Glass v4. Версія, що вийшла в 2014 році. Ключовою особливістю стало те, що при розробленні цього покриття основну увагу було приділено стійкості до ударів (тоді як попередні покоління робили упор переважно на опір подряпинам). У результаті скло вийшло вдвічі міцніше, ніж у версії 3, притому що його товщина становить всього 0,4 мм. Але ось стійкість до подряпин, порівняно з попередником, дещо знизилася.
• Gorilla Glass v5. Удосконалення «горили» випущене в 2016 році і спрямоване на подальше підвищення стійкості до ударів. Згідно з даними розробників, скло версії v5 вийшло в 1,8 рази міцніше попередника, воно залишалося цілим у 80 % падінь з висоти до 1,6 м «обличчям вниз» на шорстку поверхню (а гарантована ударостійкість становить 1,2 м). Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
• Gorilla Glass v6. Версія, представлена в 2018 році. Для цього покриття заявлено підвищення міцності в 2 рази в порівнянні з попередниками, а також здатність переносити багатократні падіння на тверду поверхню (при випробуваннях скло v6 успішно перенесло 15 падінь з висоти 1 м). Максимальна висота падіння (однократного) з гарантованим збереженням цілісності заявлена на рівні 1,6 м. Стійкість до подряпин поліпшень практично не отримала.
• Gorilla Glass 7. Початкова назва для Gorilla Glass Victus — див. нижче.
• Gorilla Glass Victus. «Спадкоємець» Gorilla Glass 6, випущений влітку 2020 року. У цьому покритті творці приділили увагу не тільки підвищенню загальної міцності, але і поліпшенню стійкості до подряпин. За останнім показником Victus перевершує навіть версію v3, не кажучи вже про більш чутливі матеріали (а порівняно з v6 заявлено підвищення стійкості до подряпин в два рази). Що стосується міцності, то вона дає змогу гарантовано переносити однократні падіння з висоти до 2 м, а також до 20 послідовних падінь з висоти до 1 м.

Найбільшою популярністю нині користуються чипи від Qualcomm і MediaTek, трохи рідше зустрічаються процесори від Unisoc. У Qualcomm можна виділити по кілька процесорів кожної серії, а саме Snapdragon 778G, Snapdragon 7 Gen 1, Snapdragon 7+ Gen 2, Snapdragon 7s Gen 2, Snapdragon 7 Gen 3, Snapdragon 7+ Gen 3, Snapdragon 865, Snapdragon 870, Snapdragon 888, Snapdragon 8 Gen 1, Snapdragon 8+ Gen 1, Snapdragon 8 Gen 2, Snapdragon 8 Gen 3, Snapdragon 8s Gen 3. А у Mediatek це бюджетна серія MediaTek Helio P і лінійка просунутих чіпсетів MediaTek Dimensity (Dimensity 1200, Dimensity 1000, Dimensity 7000, Dimensity 8000, Dimensity 9000).

Знаючи назву моделі процесора (CPU), встановленого у смартфоні, можна знайти докладні дані щодо конкретного CPU та оцінити його рівень та загальні можливості. Це особливо актуально у світлі того, що ці можливості залежать не тільки від кількості ядер та тактової частоти, а й від специфічних нюансів конструкції.

Тактова частота процесора, яким оснащений апарат. Для багатоядерних процесорів, які стандартно використовуються в сучасних смартфонах, мається на увазі частота кожного окремого ядра; а якщо процесор має ядра з різною частотою (див. «Кількість ядер») — як правило, наводиться максимальний показник.

В цілому для потужних продуктивних смартфонів характерна висока частота процесора. Однак варто враховувати, що сам по собі цей параметр не пов'язаний безпосередньо з можливостями CPU: на фактичну потужність чипа впливає безліч інших його особливостей, і нерідко бюджетне рішення з високою тактовою частотою виявляється менш продуктивним, ніж дорогий і при цьому, здавалося б, більше «повільний» процесор. Крім того, загальна продуктивність системи безпосередньо залежить від цілого набору інших чинників — насамперед об'єму оперативної пам'яті. Тому при оцінці смартфона варто орієнтуватися не стільки на частоту процесора, скільки на загальні характеристики системи та наочні показники на зразок результатів в тестах (див. нижче).

Наскрізний рейтинг процесорів (незалежно від виробника чіпсету) для смартфонів на базі Android. Ґрунтується він на комплексі максимальних показників швидкодії самого процесора, шини пам'яті, графічного ядра тощо. Оцінка процесора може бути корисною для забезпечення можливості порівняння та зручного підбору аналогічних моделей.

Модель графічного процесора, що використовується в мобільному телефоні.

Цей модуль відповідає за всі завдання, пов'язані з графікою; відповідно, його характеристики безпосередньо впливають на ефективність оброблення тієї або іншої картинки. Особливо це помітно на прикладі «важкого» контенту, такого як сучасні 3D-ігри. Тому наявність потужного відеоадаптера особливо важлива для ігрових смартфонів. А знаючи модель графічного процесора, можна знайти докладні дані про нього і оцінити його можливості.

Тип слота для змінних карт пам'яті, передбаченого в апараті.

Сама по собі наявність такого слота дає змогу розширити вбудовану пам'ять пристрою, іноді — в декілька разів. Ця функція особливо корисна з урахуванням того, що об'ємні вбудовані накопичувачі коштують досить дорого — помітно дорожче змінних носіїв. Водночас відзначимо, що в конструкції можуть передбачатися певні обмеження по роботі з картами пам'яті — наприклад, неможливість встановити на цю карту додаток. Ці обмеження, зазвичай, напряму пов'язані з використовуваною операційною системою. Та й швидкість роботи у змінних накопичувачів помітно нижче, ніж у вбудованих. Тому і зустрічаються телефони без слота під карту пам'яті, щоб не було нічого стороннього в роботі пристрою.

Окремо відзначимо, що в деяких апаратах на 2 SIM-карти, слот під карту пам'яті може поєднуватися зі слотом під другу «сімку». Якщо ви хочете одночасно використовувати 2 SIM і знімний накопичувач — варто вибирати апарат з окремим слотом для карти пам'яті.

Що стосується типів карт, то найбільшою популярністю в наш час користуються microSD: вони досить компактні, недорогі та доступні в багатьох варіантах об'єму. Деякі смартфони Huawei використовують інший стандарт — Nano Memory (у просторіччі Nano SD). Серед переваг таких карт – мініатюрний розмір (відповідає nanoSIM), висока ємність (першопочатково були пред...ставлені варіанти на 64 ГБ, 128 ГБ та 256 ГБ), а також висока швидкість роботи (від 90 МБ/с). З іншого боку, найчастіше вони встановлюються не в окремий слот, а замість другої nanoSIM-карти.

Результати тестів вказуються або молодшій моделі в лінійці або конкретній моделі, зроблено це для більшого розуміння продуктивності моделей телефонів, якщо ви порівнюєте телефони за цими параметрами. Наприклад, у моделі 128 ГБ є результати тестування, а у моделі на 256 ГБ у мережі немає інформації, в обох моделях ви побачите однакове значення, яке дасть розуміння загальної продуктивності пристрою. Але якщо редакція має інформацію окремо по кожній моделі, то буде на кожну модель заповнені свої результати тестів, і модель з великим об'ємом ОЗП матиме більші значення.

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark є комплексним тестом, розробленим спеціально для мобільних пристроїв, в першу чергу смартфонів і планшетів. Під час перевірки він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки та систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим кращий результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. І високопродуктивними за рейтингом AnTuTu вважаються смартфони, які набрали понад 900 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей тест не дає абсолютної точності: той самий апарат може показувати різні результати, зазвичай з відхиленнями в межах 5-7 %. Ці відхилення залежать від багатьох факторів, не пов'язаних безпосередньо з системою – починаючи від завантаженості пристрою сторонніми програмами і закінчуючи температурою повітря під час тестування. Так що говорити про істотну різницю між двома моделями можна лише в тому разі, якщо різниця в їх показниках виходить за межі згаданої похибки.

Додаткові функції і можливості апарата.

У сучасних мобільних телефонах (особливо смартфонах) може передбачатися дуже велика додаткова функціональність. Це можуть бути як уже звичні можливості, багато з яких безпосередньо пов'язані з оригінальним призначенням апарата, так і досить нові та/або незвичайні функції. До першої категорії можна віднести кнопку екстреного виклику (часто зустрічається на телефонах для літніх людей), шумозаглушення, FM-приймач, індикатор повідомлень і датчик освітлення. Друга категорія включає сканер обличчя та відбитка пальця (останній може розташовуватися на задній кришці, збоку, спереду і навіть прямо в екрані), гіроскоп, прогресивний повноцінний ліхтарик, стереозвук, об'ємний 3D-звук, Hi-Res Audio і навіть таку екзотику, як барометр. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:
<...br> — 3D сканер обличчя. Особлива технологія розпізнавання обличчя користувача — не просто за рахунок фотографування, а за рахунок побудови тривимірної моделі обличчя на основі даних зі спеціального модуля на передній панелі. Ця технологія постійно вдосконалюється, в наш час вона здатна враховувати зміну зачіски і рослинності на обличчі, наявність окулярів, макіяжу тощо. Водночас слабкими місцями поки залишається розпізнавання близнюків і дитячих обличч (на них менше індивідуальних особливостей, ніж у дорослих). Основне застосування сканера обличчя — аутентифікація при розблокуванні смартфона, вході в додатки, проведенні платежів тощо. Водночас можливі й інші, більше оригінальні варіанти використання. Наприклад, в деяких додатках сканер обличчя зчитує міміку користувача, а потім цю міміку повторює пичка на екрані телефону.

— Сканер відбитка пальця. Пристосування для зчитування відбитку пальця. Використовується переважно для авторизації користувача — наприклад, при розблокуванні апарата, при вході в певні додатки або акаунти, при підтвердженні платежів тощо. Що стосується різних варіантів розташування, то найбільшою популярністю в наш час користуються сканери в задній кришці апарата, — до такого датчика можна доторкнутися вказівним пальцем, не випускаючи смартфон з рук і практично не змінюючи хвату. Аналогічним чином працює і сканер на боковому торці, проте найчастіше для спрацьовування потрібно провести по ньому пальцем, а не просто доторкнутися. Такій формат роботи передбачається як для уникнення помилкових спрацьовувань при звичайному утриманні (зазвичай сканер знаходиться якраз під великим пальцем правої руки), так і через невелику площу датчика, що не дає змогу зчитати досить великий фрагмент відбитка без руху пальця. Зі свого боку, датчики на передній панелі деякий час тому були досить популярні, зокрема, завдяки Apple, яка першою щільно впровадила розпізнавання відбитків у свої гаджети; «яблучні» смартфони дотепер традиційно використовують саме переднє розташування сканера. Однак подібне розташування неминуче збільшує розміри нижньої рамки, тому все більшу популярність у наш час набуває інший варіант — сканери, що встановлені прямо в екрані (точніше, під матрицю екрану) і не займають зайвого місця на передній панелі.

— Стереозвук. Можливість відтворювати повноцінний стереозвук через власні динаміки телефону, без зовнішніх аудіопристроїв. Для цієї задачі динаміків повинно бути як мінімум два. Це ускладнює конструкцію і підвищує її вартість, зате позитивно позначається на якості звучання: звук виходить більш виразним і деталізованим, ніж при використанні одного динаміка, він має ефект об'ємності, а також більш високу гучність.

– Об'ємний 3D-звук. Механіка просторового об'ємного звучання з локалізацією джерел звуку в тривимірному просторі дозволяє глибоко поринути в атмосферу фільмів, насолодитися прослуховуванням аудіотреків або повністю зануритися в мобільний геймплей. Алгоритми реалізації 3D-звуку в смартфонах відрізняються щодо програмної та апаратної підтримки, проте всі вони націлені на досягнення ефекту реалістичності звукової сцени. Зазначимо, що під підтримкою об'ємного 3D-звучання можуть матися на увазі як загальнопоширені технології на кшталт Dolby Atmos або DTS:X Ultra, так і фірмові рішення від окремих аудіобрендів, що доклали руку до звукової підсистеми мобільного пристрою (AKG, JBL, Harman, Huawei/Honor Histen тощо).

– Hi-Res Audio. Підтримка мобільним пристроєм звуку високої роздільної здатності Hi-Res Audio – цифрового сигналу з параметрами від 96 кГц/24 біт. Аудіотреки у такому форматі звучать максимально близько до оригінальних задумів авторів композицій. Як результат забезпечується звучання, максимально наближене до записуваного в студії.

— FM-приймач. Вбудований модуль для прийому радіостанцій, що ведуть мовлення в FM-діапазоні. У деяких апаратах підтримуються і інші діапазони, проте найбільшою популярністю в наш час користуються саме FM (завдяки можливості передавати стереозвук), саме в ньому зазвичай ведуть мовлення музичні радіостанції. Зазначимо, що деяким апаратам для впевненого прийому може знадобитися підключення дротових навушників — їх кабель відіграє роль зовнішньої антени.

– Індикатор повідомлень. Фізично окремий світловий маячок, що пульсує або безперервно горить у відповідь на вхідні сповіщення про пропущені виклики та отримані повідомлення (зокрема з месенджерів та клієнтів соцмереж). Також лампочка-індикатор зазвичай сигналізує про низький залишок рівня заряду акумуляторної батареї смартфона і світиться під час процедури дозаправки акумулятора. Реалізація індикатора сповіщень може бути різною: в одних телефонів він однобарвний, в інших – має кольорові кодування сигналів, що гнучко регулюються під ті чи інші події через меню налаштувань. Світловий маячок дає можливість візуально оцінити наявність вхідних повідомлень без необхідності вмикати екран смартфона.

— Кнопка екстреного виклику. Окрема кнопка, призначена для використання в критичних ситуаціях. Конкретний функціонал кнопки може бути різним, залежно від моделі: відправлення «тривожних» SMS на обрані номери, автоматичний прийом дзвінків з цих номерів чи виклик на них по черзі, ввімкнення сирени тощо. В будь-якому випадку «екстрена» кнопка зазвичай робиться добре помітною, а її наявність особливо корисна, якщо телефон використовується літньою людиною (власне, в спеціалізованих апаратах, призначених для людей у віці, дана функція є практично обов'язковою).

— Шумозаглушення. Електронний фільтр, що очищує голос користувача від сторонніх шумів (звуків вулиці, гудіння вітру в решітці мікрофона тощо). Таким чином, співрозмовник на іншому кінці лінії чує тільки голос, практично без зайвих звуків. Зрозуміло, жодна система шумозаглушення не є ідеальною; однак здебільшого ця функція помітно покращує якість речі, переданої телефоном співрозмовнику.

— Гіроскоп. Пристрій, що відстежує повороти мобільного телефону в просторі. Сучасні гіроскопи, як правило, працюють по всім трьом осям і здатні розпізнавати і кут, і швидкість повороту; крім того, ця функція практично обов'язково означає наявність акселерометра, який дає змогу (крім іншого) визначати струси і різкі зміщення корпуса.

— Повноцінний ліхтарик. Наявність в телефоні прогресивного ліхтарика — більше потужного і функціонального, ніж звичайний. Конкретна конструкція і можливості такого світильника можуть бути різними. Так, в одних апаратах передбачається окремий світлодіод (або набір світлодіодів) на верхньому торці, і це джерело світла використовується тільки в якості ліхтарика. В інших (переважно смартфонах) мова йде про особливу конструкцію спалаху: він складається з декількох світлодіодів, причому для підсвічування під час зйомки зазвичай використовується лише частина з них, а для роботи в режимі світильника — все відразу. А додатковий функціонал такого джерела освітлення може включати лазерну указку, фокусування променя, регулювання яскравості тощо. В будь-якому разі більшість моделей з цією особливістю належать до захищених пристроїв з підвищеною стійкістю до пилу, вологи і ударів (однак є і винятки).

— Датчик освітлення. Сенсор, який відстежує рівень зовнішнього освітлення. Використовується переважно для автоматичного регулювання яскравості екрану: при яскравому зовнішньому освітленні вона підвищується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках і темряві — знижується, що дає змогу економити заряд батареї і знижує стомлюваність очей.

— Барометр. Датчик для виміру атмосферного тиску. Сам по собі барометр тільки визначає цей тиск в поточний момент часу, а от способи використання таких даних можуть бути різними, залежно від встановленого на телефоні ПО. Приміром, деякі навігаційні додатки можуть визначати перепад висот між окремими точками на місцевості за різницею атмосферного тиску в цих точках; а в метеорологічних програмах дані з барометра можуть поліпшити точність прогнозу погоди. Також дана функція буде корисна метеочутливим людям: вона сигналізує про зміну погоди, даючи змогу визначити причину нездужань і вжити заходів для їх усунення.