Порівняння BaByliss Turbo Smooth 2200 D572DE vs Dyson Airwrap

— Фен. Класичні ручні фени — прилади, що видають інтенсивний потік повітря (з нагрівом або без). Можуть використовуватися як для сушіння волосся, так і для укладання.

— Фен (настінний). Стаціонарний різновид фенів (див. вище). Такий пристрій складається з, власне, фена й підставки для нього, що підвішується на стіні. Подібна конструкція може бути зручнішою за традиційний переносний фен у деяких ситуаціях — наприклад, у салоні краси чи в роздягальні громадського басейну. Крім того, на підставці можуть розміщуватися додаткові елементи, як-от розетка для електробритви.

— Фен-щітка. Невеликі прилади з насадками подібними до круглих гребінців-щіток, які доповнені отворами для подачі повітря. Мають порівняно невелику потужність і застосовуються переважно у деяких різновидах укладання.

— Стайлер. Класичні стайлери називають також випрямлячами: у таких приладах використовуються насадки подібні до щипців, які нагріваються, для випрямлення волосся. Однак цим застосування стайлерів не обмежується — вони можуть оснащуватися й іншими видами насадок, для специфічних типів укладання (наприклад, гофре — див. «Насадки»). Моделі з розширеним набором насадок (гофре, випрямляч, пряма для завивки) називають мультистайлерами. Випускаються також спеціалізовані пристрої з незвичайним призначенням — наприклад, для плетінн...я кіс.

— Плойка. Прилади для завивки волосся зазвичай мають круглий (циліндричний або конічний) нагрівальний елемент — на нього під час роботи й намотується волосся. У багатьох моделях передбачається спеціальний затискач, який дає змогу щільно притискати волосся до нагрівача, однак ця деталь не є обов'язковою. Самі нагрівачі можуть розрізнятися за діаметром, що дає можливість досягати різних ефектів під час укладання. Також відзначимо, що випускаються і специфічні плойки — наприклад, з подвійним нагрівачем і затискачем для нього.

— Автоматична плойка. Автоматизовані пристрої для завивки волосся, що працюють подібно до звичайних плойок (див. відповідний пункт). Ключовою особливістю автоматичної плойки є те, що вона сама накручує пасмо волосся на нагрівач, за допомогою вбудованого моторчика; а після закінчення нагрівання подається сигнал. Таким чином, такі прилади виходять максимально простими у використанні: не потрібно вручну накручувати волосся на плойку й засікати час нагрівання. З іншого боку, така техніка не тільки обходиться недешево, але й має досить велику вагу; у результаті самостійне використання автоматичної плойки може виявитися досить виснажливою справою. Крім того, автоматика працює за стандартними програмами й слабо підходить для створення складних оригінальних зачісок.

— Щітка. Зовні такі пристрої найчастіше виглядають як гребінці-щітки, доповнені вбудованими нагрівачами. Завдяки цьому під час розчісування такі прилади ефективніші, ніж звичайні щітки без нагріву, особливо для густого «неслухняного» волосся.

— Електробігуді. Першопочатково бігуді являють невеликі циліндри, на які для завивки накручуються локони. Такі циліндри нерідко нагрівають для стійкішого укладання. У електробігудях, згідно з назвою, нагрівання здійснюється за допомогою електричного елемента; такий нагрівач зазвичай вбудований прямо в контейнер, у якому зберігаються бігуді. Для досягнення робочої температури зазвичай потрібно близько 10 – 20 хвилин, а окремі бігуді виготовляються з теплоємного матеріалу, який тривалий час залишається теплим.

Крім одиночних інструментів, зустрічаються і комплекти з двох-трьох предметів — наприклад, «фен + плойка». У таких випадках мова йде не про насадки, а саме про окремі прилади, кожен з яких може використовуватися незалежно від іншого. Купівля такого комплекту буває зручнішою, ніж придбання інструментів окремо, а іноді — й дешевше; з іншого боку, у такому разі доводиться покладатися на вибір виробника, тоді як окремі предмети можна вибрати на свій розсуд.

Тип електромотора, встановленого у фені.

Цей параметр уточнюється в тому разі, якщо в пристрої використовується не традиційний колекторний (щітковий) електромотор постійного струму (DC), а інший, більш прогресивний двигун. Варіанти тут можуть бути такими:

— AC мотор. Двигун, що використовує змінний струм – такий же, як в розетці, куди підключається фен. Ключовими перевагами таких моторів, в порівнянні з агрегатами постійного струму, є надійність, довговічність і хороша стійкість до високих навантажень. Наприклад, AC-двигуни не перегріваються навіть при тривалій роботі на повній потужності, а термін їх служби, навіть в подібному режимі, зазвичай становить не менше 5 років. Крім того, цей тип мотора дає змогу передбачити більше рівномірне нагрівання і швидку зміну температурних режимів. Так що фени з подібним оснащенням бувають незамінні в професійній сфері — в перукарнях, салонах краси тощо. Головний недолік двигунів змінного струму — досить висока ціна, так що навряд чи має сенс купувати такий фен для епізодичного домашнього застосування.

— Безщітковий мотор. Електродвигун, в якому відсутній традиційний колектор з контактами-щітками — механічне пристосування, яке управляє струмом, що проходить через обмотки двигуна. Замість цього для перемикання струму використовується вбудована електронна схема. Подібні двигуни помітно дорожче традиційних колекторних, проте мають низку...переваг перед ними. Так, оберти двигуна і інтенсивність обдування можна регулювати точніше і в більш широких межах, а ККД виходить більш високим, що дає більшу ефективність при тій же загальній споживаній потужності. Крім того, відсутність зайвих рухомих частин, що труться, позитивної позначається на довговічності — в результаті для деяких фенів з такими двигунами заявлений термін служби в рази перевищує показники навіть описаних вище AC-моторів, не кажучи вже про традиційніші агрегати. З іншого боку, висока вартість обмежує застосування безколекторних моделей навіть у професійній сфері.

Номінальна потужність пристрою, фактично – потужність, споживана ним при роботі на максимальній інтенсивності.

Даний параметр має ключове значення перш за все для фенів, включаючи фен-щітки (див. «Тип»). Від потужності залежать перш за все максимально можлива інтенсивність повітряного потоку і нагрівання. При цьому, вибираючи за даним параметром, варто враховувати, для яких цілей планується використовувати пристрій. Так, значення нижче 1000 Вт вважається недостатнім для повноцінного сушіння волосся, особливо довгого; такі моделі призначаються переважно для укладання, при цьому деякі з них (особливо недорогі) можуть забезпечувати сильне нагрівання і при слабкому повітряному потоці, що потребує особливої обережності при використанні. Для повноцінного універсального використання — навіть домашнього, не кажучи вже про професійне – бажано мати пристрій хоча б на 1800 Вт, а краще на 2000 Вт і вище. Такі показники дають змогу забезпечити інтенсивний повітряний потік, який здатний ефективно висушити волосся навіть при невисокій температурі; крім того, хороший запас за потужністю дає можливість передбачити влику кільксіть налаштувань температури і швидкості. Зі свого боку, моделі проміжного рівня – від 1000 до 1800 Вт — має сенс розглядати переважно як дорожні пристрої.

Зі свого боку, для плойок, електробігудей тощо від потужності напряму залежить інтенсивність нагрівання і швидкість досягнення робочої температури. Тут варто з...ауважити, що виробник підбирає потужність нагрівача таким чином, щоб досягти певних робочих характеристик — температури, інтенсивності нагрівання тощо. Тому при виборі має сенс звертати увагу саме на практичні показники, а порівнювати різні моделі за потужністю має сенс перш за все в тих ситуаціях, коли більш «близькі до теми» характеристики не зазначені (таке зустрічається, наприклад, в деяких недорогих плойках з простим функціоналом). При цьому варто виходити з того, що чим слабше і чутливіше волосся — тим нижче повинна бути температура і тим менш інтенсивним повинно бути нагрівання. Та й в цілому, якщо є сумніви — варто віддати перевагу менш потужному пристрою: він буде потребувати більше часу для завивки, проте ризик зіпсувати волосся при цьому значно знижується.

Кількість режимів потужності, передбачена в конструкції інструмента.

Даний параметр є актуальним насамперед для фенів різного типу (див. «Пристрій») — в моделях іншого типу основним моментом є температурні режими, про них див. нижче. А у фенах кількість режимів потужності — це, найчастіше, кількість швидкостей, на яких може працювати «повітродувка».

Велика кількість швидкостей дає змогу вибрати найбільш оптимальний варіант залежно від поточного завдання (швидко висушити, делікатно укласти), типу волосся тощо. Водночас велика кількість регулювань ускладнює конструкцію і позначається на ціні. Тому для побутового застосування зазвичай цілком достатньо 2 – 3 режимів, а іноді цілком вистачає і одного.

Відзначимо, що в одношвидкісних фенах кількість режимів може взагалі не вказуватися.

Діаметр плойки (див. «Пристрій»). Вказується за діаметром елемента, що нагрівається, до якого притискається волосся.

Від товщини плойки залежать особливості укладання: так, великі діаметри зручні для додання об'єму волоссю і створення великих локонів, невеликі — дають змогу отримати дрібні кучерики. Відповідно, при виборі за цим параметром варто виходити насамперед з бажаного результату завивки/укладання. А для овальних плойок у цьому пункті відображається ширина.

Тип зовнішнього покриття нагрівального елемента.

— Хромоване. Найбільш простий, недорогий і поширений варіант покриття. Крім невисокої вартості, перевагою даного варіанта є швидке нагрівання. Водночас при застосуванні таких нагрівачів існує підвищений ризик пошкодження волосся, тому користуватися хромованими насадками треба обережно, а для постійного використання вони малопридатні.

— Алюміній. Такі нагрівачі вважаються більш прогресивним, ніж описані вище хромовані, завдяки більшому терміну служби і кращому розподілу тепла. Тим не менше, воно не позбавлене і характерних недоліків будь-якого металевого покриття, насамперед негативного впливу на стан волосся.

— Титан. Ще один варіант металевого нагрівача. За основними властивостями практично повністю аналогічний алюмінію (див. вище), здебільшого відрізняється лише зовнішнім виглядом.

— Кераміка. Головною перевагою кераміки вважається кращий розподіл тепла, ніж у металевих нагрівачах. Завдяки цьому таке покриття вважається набагато більш «щадним»; щоправда, і вартість його помітно вище, а нагрівання відбувається дещо повільніше.

— Турмалін. Зазвичай, в даному випадку мається на увазі керамічний нагрівач (див. вище), доповнений покриттям з турмаліну. Таке покриття виконує дві основних функції: воно забезпечує іонізацію (див....«Функції»), забезпечуючи гладкість і рівномірність укладання, а також знижує тертя, даючи змогу щипцам легше ковзати по волоссю.

— Титанокераміка. Специфічний різновид керамічного покриття, що використовується деякими виробниками. В конструкції, зазвичай, реалізовані різні додаткові технології, покликані поліпшити якість роботи; проте чи виграють такі прилади у «керамічних» аналогів — в кожному конкретному випадку залежить від моделі.

— Титаново-турмалінове. Аналог описаного вище турмалінового покриття, в якому в якості основи нагрівача замість металу використовується титан. За основним особливостям практично не відрізняється.

— Сталь. Найпростіший варіант покриття; зазвичай, коли говорять про «звичайне металеве покриття», мають на увазі саме сталь. Головна і, мабуть, єдина перевага подібної поверхні — невисока вартість. З іншого боку, нагрівання виходить «жорстким» і не особливо рівномірним, що потребує обережності при поводженні з подібним інструментом і робить його таким, що слабо підходить для частого застосування.

— Тефлон. Тефлон примітний низькою силою тертя, такі пластини легко ковзають по волоссю — навіть легше, ніж керамічні. З іншого боку, даний матеріал дещо поступається кераміці по рівномірності нагрівання.

— Мідь, кремній. Зазвичай, мова йде про мідні пластини з покриттям з кремнію. Мідь відрізняється відмінною теплопровідністю і, відповідно, рівномірністю нагрівання; а кремній за практичними особливостями схожий з керамікою — зокрема, він забезпечує досить м'який вплив і підходить для частого використання. З іншого боку, цей варіант досить специфічний, а значних переваг перед більш традиційними матеріалами не має. Тому він зустрічається порівняно нечасто. — Марганцево-мідне. Марганцево-мідне покриття нагрівачів забезпечує максимально щадний вплив на волосся. Нагрівальні пластини з таким покриттям є гнучкими, завдяки чому робочі поверхні стайлера (випрямляча або плойки) підлаштовуються під форму волосяної прядки. Через це волосся піддається меншим механічним навантаженням, відповідно менше пошкоджується і стає слухнянішим.

— Турборежим. Режим, призначений для максимально швидкого сушіння мокрого волосся. При цьому швидкість руху повітря через фен значно збільшується, а температура залишається незмінною. Це дає можливість швидко висушити волосся, не піддаючи його впливу високої температури. Робота в турборежимі, зазвичай, передбачає підвищене навантаження на пристрій, тому перед використанням такого фена варто окремо уточнити в інструкції, на який максимальний час можна включати турборежим.

— Автообертання насадки. Функція автоматичного обертання щітки або іншої круглої насадки (див. «Насадки»). Таким чином при укладанні волосся користувач позбавляється від необхідності повертати весь пристрій, що може бути не зовсім зручно. Варто враховувати, що з довгим волоссям цю функцію слід використовувати дуже обережно, оскільки є ризик замість укладання заплутати його.

— Холодне повітря. Можливість роботи фена без використання нагрівального елемента — коли повітряний потік має ту ж температуру, що і навколишнє повітря. Даний режим буде корисний для сушіння послабленого волосся, особливо чутливого до перегрівання. Крім того, він може стати в нагоді і при укладанні – зокрема, холодним повітрям «закріплюють» готову зачіску.

— Іонізація. Іонізатор - пристрій для насичення повітря негативно зарядженими іонами кисню. Оптимізує уклада...ння, надаючи волоссю нових позитивних властивостей – наприклад, підвищеної гладкості. Також, завдяки іонізатору, волосся не електризується.

— Парозволожувач. Деякі пристрої для укладання волосся можуть оснащуватися ємністю для рідини і пристосуванням, що подає гарячу пару на волосся. При цьому може застосовуватися як звичайна вода, так і спеціальна рідина для укладання. Вважається, що використання пари значно полегшує процес укладання, оскільки волосся стає більш слухняними. З іншого боку, висока температура пари може негативно позначитися на стані волосся, особливо якщо воно слабке або укладання з парою застосовується часто.

— Таймер оповіщення. Пристрій з вбудованим таймером, який через заданий час подає звуковий сигнал. Така функція актуальна в стайлерах і плойки, що дає можливість однаковий час завивати локони. В результаті цього зачіска буде мати однакові завитки - не буде дисбалансу в кучерях, коли один вийшов більшим, а інший меншим.

— Автоматичне вимкнення. Механізм, що забезпечує вимкнення пристрою або через заданий проміжок часу, або при досягненні заданої (або визначеної виробником) температури. Запобігає надмірному нагріванню насадок/пластин, а також перегріванню пристрою взагалі.

— Блокування кнопок. Наявність захисної функції блокування кнопок дає можливість уникнути випадкового натискання в процесі роботи з пристроєм.

— Концентратор. Насадка, що застосовується в фенах для звуження потоку повітря, забезпечення більш спрямованого і інтенсивного обдування. Як правило, має вигляд сопла, яке «сплющує» потік повітря з круглого до плоского.

— Дифузор. Насадка, що розсіює потік повітря. Оптимально підходить для оброблення чутливого волосся і запобігає їх пошкодженню. Також, в деяких ситуаціях, забезпечує більш ефективну укладання.

— Щітка. Насадка у вигляді гребінця-щітки, що застосовується переважно при укладанні волосся. Щітки можуть мати різну конструкцію – наприклад, зустрічаються як круглі (циліндричні), зі штирьками, що стирчать на всі боки від насадки, так і більш традиційні плоскі. Штирьки також можуть мати різну довжину, щільність і виконуватися з різних матеріалів.

— Пряма. В даному разі мається на увазі стандартна насадка для плойок (див. «Пристрій»). Вона являє собою нагрівальний елемент циліндричної форми, призначений для класичної завивки і найчастіше доповнений зажимом для волосся, практично на всю довжину насадки.

— Конусна. Різновид насадок, що застосовується в плойках. За конструкцією аналогічна класичній прямій, проте має не циліндричну, а конічну форму, що звужується від рукоятки до кінця. Крім того, подібні аксесуари зазвичай не мають щипців. Поводження...з конусної насадкою дещо складніше, ніж з прямою, водночас вона дає змогу використовувати більше прийомів і дає більше простору для творчості (зокрема, діаметр локона можна змінювати, накручуючи волосся ближче або далі від рукоятки).

— Спіральна. Насадки для плойок, що мають спіральний проріз на поверхні. При використанні цей проріз грає роль направляючої – в неї, намотуючись на нагрівач, укладається прядка волосся, що завивається; кінець прядки зазвичай фіксується невеликим зажимом біля рукоятки. У певному сенсі робота зі спіральними насадками простіше, ніж з традиційними прямими — фактично на насадці є «підказка» для користувача, і для ефективної завивки, що приємно виглядає, досить слідувати цій «підказці». З іншого боку, функціонал таких приладів більш вузький – локони, що завиваються, мають строго певну форму, що залежить від розмірів і кута витків спіралі.

— Подвійна. Насадка для завивання волосся, що складається з двох робочих поверхонь циліндричної форми, кожна зі своїм нагрівачем. Конструкція такої насадки може бути різною: в одних моделях вона має вигляд характерної «виделки» з зубцями однакового або різного діаметру, в інших кожен циліндр розташований на своїй половинці щипців, і при закритті нагрівачі виявляються пліч-о-пліч. У будь-якому разі таке пристосування дає цікаві додаткові можливості, недоступні при використанні більш традиційних одинарних насадок; а ось конкретні можливості можуть бути різними, залежно саме від конструкції. Наприклад, «виделка» дає змогу створювати локони у вигляді зигзагів, а за допомогою зажима можна сформувати хвилі невеликого об'єму, але строго однакового розміру. Втім, з низки причин подвійні насадки особливого поширення не отримали – більшою популярністю користуються описані нижче потрійні.

— Потрійна. Подальший розвиток ідеї, закладеної в подвійних насадках. Відповідно до назви, такі насадки оснащуються трьома робочими поверхнями циліндричної (або аналогічної) форми. Як правило, вся конструкція має вигляд щипців, причому крайні нагрівачі знаходяться на одній половинці щипців, а середній – на іншій. Потрійні насадки використовуються переважно для зачісок з дрібними хвилями: вони дають змогу з легкістю створити велику кількість таких хвиль, причому всі вигини будуть мати однаковий розмір. А в окремих плойках — з тією ж метою – передбачається навіть не три, а п'ять нагрівачів, з аналогічним принципом конструкції (через один на різних половинках щипців); такі «п'ятірні» насадки схожі за призначенням з потрійними, але їх наявність уточнюється окремо.

— Випрямляч. Насадка для випрямлення (розгладження) кучерявого волосся. Зазвичай має вигляд щипців з плоскими пластинами, що нагріваються: між цими пластинами затискається прядка волосся, після чого щипці простягаються по всій довжині прядки, вирівнюючи волосся.

— Гофре. Насадка для додання прядкам зигзагоподібної форми. Має вигляд щипців з характерними рифленими пластинами. Форма і розміри таких пластин можуть бути різними — відповідно, результат укладання теж буде відрізнятися: зигзаги можуть бути різкими або плавними, великими або дрібними тощо.

— Термокилимок. Спеціальний килимок з термостійкого матеріалу, на який можна покласти нагрітий інструмент, не боячись, що нагріта насадка зашкодить стільницю. Таким чином, в коротких перервах при роботі, а також під час охолодження не потрібно шукати імпровізовану підставку або інший спосіб безпечного розміщення. Так що термокилимок може помітно «полегшити життя» користувачам – особливо тим, хто користується інструментом часто і багато, наприклад, стилістам в салонах краси. А в деяких моделях подібні аксесуари ще й виконують функцію чохла – для зберігання і транспортування приладу з комплектними насадками. Відзначимо, що термокилимками комплектуються переважно інструменти «контактного» типу, такі як плойки і стайлери; однак таке пристосування може постачатися і з окремими моделями фенів.

– Терморукавичка. Захисна рукавичка з термостійкого матеріалу зі слабкою теплопровідністю. Захищає руку користувача від високих температур, які часто використовуються при роботі з волоссям, а також дає деякі додаткові можливості: наприклад, рукою в терморукавичці можна поправити локон прямо на насадці плойки, не боячись при цьому обпектися. Також відзначимо, що плойки, укомплектовані подібним аксесуаром, зазвичай не мають власного зажима, і без захисної рукавички працювати з таким приладом було б складно, а то й взагалі неможливо.

— Чохол / футляр. Пристосування для зберігання і транспортування пристрою. Чохлами прийнято називати вироби з м'яких матеріалів, футлярами – з твердих; перші менш громіздкі і можуть компактно складатися, коли не потрібні, а другі забезпечують кращий захист. Конкретний тип пристосування варто уточнювати окремо, проте в будь-якому разі комплектний чохол/футляр буде зручніше, ніж імпровізована упаковка.

Відзначимо, що крім наведених вище, в сучасних плойках і фенах можуть передбачатися і інші насадки. Однак зазвичай це досить рідкісні аксесуари, необхідні переважно для деяких специфічних завдань на зразок створення авторських зачісок.

Спеціальна петля, що дозволяє підвісити прилад на гвоздик, гачок або інше подібне пристосування. У деяких випадках такий спосіб зберігання є найбільш зручним, наприклад, фен або плойку можна тримати на стіні біля дзеркала, перед яким зазвичай сушаться і укладаються волосся, при цьому прилад завжди буде під рукою і не буде займати місце на полицях або в ящиках. Петля найчастіше розташовується прямо на мережевому шнурі, біля рукоятки.