Порівняння Xiaomi Robot Vacuum E10 vs Xiaomi Robot Vacuum X10

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Номінальний об'єм пилозбірника, встановленого в пилососі.

Цей показник багато в чому залежить від типу агрегата (див. вище). Приміром, у більшості ручних побутових моделей ємність не перевищує 0,5 л. Об'єм контейнера у вертикальних пилососах і роботах може бути дещо більше — серед першого різновиду є досить багато моделей на 1 – 2 л і навіть більше, а серед другого — на 0,6 – 1 л і дещо більше. Для звичайних пилососів мінімальний показник фактично становить близько 0,8 – 1 л; великою популярністю у таких пристроях користуються пилозбірники на 1 – 2 л і 2 – 4 л; максимальна ж ємність фактично становить 4 – 6 л — агрегати аналогічного компонування, але більшої місткості, прийнято відносити вже до господарських. Зі свого боку, серед господарських моделей зрідка зустрічаються відносно невеликі ємності, проте в пилососах цього типу ємність в цілому досить велика — вона може досягати 26 – 50 л і навіть більше; те ж стосується промислових (будівельних) агрегатів.

В цілому більш великий пилозбірник дає змогу довше працювати без перерв; з іншого боку, місткий контейнер сам по собі займає більше місця — і, відповідно, позначається на габаритах, вазі і ціні. Так що при виборі за даним параметром варто враховувати факт...ичні особливості застосування пилососа. Тут можна навести такий приклад: для повноформатного прибирання середньої міської квартири потрібна ємність близько 1 – 1.5 л. Таким чином, скажімо, мішок на 4 л дає змогу з достатньою ефективністю провести два таких прибирання, не розвантажуючи пилосос. Існують більш детальні рекомендації щодо оптимальних об'ємів пилозбірника, в тому числі для специфічних варіантів прибирання; ці рекомендації можна знайти в спеціальних джерелах.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються переваж...но такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, переважно в роботах-пилососах преміумкласу.

Зберігати в пам'яті кілька карток можуть просунуті моделі роботизованих пилососів. Завдяки такій функції при переносі робота на інший поверх йому не потрібно буде заново знайомитися з приміщеннями та вибудовувати нову карту. Як наслідок, прибирання буде проведено швидше та якісніше.

Найбільша висота порогів і різних дрібних перешкод, яку робот-пилосос здатний ефективно подолати.

Більшість сучасних роботів здатні ефективно справлятися з перешкодами висотою від 10 до 18 мм — це дає змогу як мінімум без проблем долати краї килимів, невеликі перепади висот на межах кімнат (через різницю в типі покриття) тощо. А ось моделі, де цей показник становить 20 мм і більше, належать вже до роботів, здатних перетинати високі пороги. Однак навіть у таких пристроях допустима висота перешкод не перевищує 30 мм. Пов'язано це з тим, що для подолання високих перешкод потрібні, зокрема, великі колеса і великий кліренс (відстань між нижньою точкою днища і підлогою) — а ці особливості, зі свого боку, збільшують загальну висоту робота, ускладнюють його переміщення під меблями й іншими низько розташованими предметами, а також знижують ефективність всмоктування. З іншого боку, навіть тонкі роботи, висота яких не перевищує 7 мм, можуть мати вельми непогану прохідність — для деяких з них максимальна висота порога становить близько 25 мм.

Ємність акумулятора, встановленого в пилососі.

Нагадаємо, акумулятори використовуються у всіх роботах, а також інших видах пилососів, для яких важлива мобільність; докладніше див. «Живлення». Що стосується ємності батареї, то в теорії ємніший акумулятор дає змогу довше пропрацювати без підзарядки, проте на практиці є нюанси. По-перше, фактична автономність агрегата буде залежати ще і від його типу, потужності та деяких особливостей функціоналу. По-друге, реальна ємність батареї визначається не тільки цим показником, але і напругою в вольтах. Так що якщо батареї розрізняються за напругою – потрібно переводити їх ємність в ват-години і при порівнянні використовувати вже ці дані; докладніше ці розрахунки описані в спеціальних джерелах.

У світлі всього цього безпосередньо порівнювати за ємністю акумулятора можна тільки пилососи зі схожими характеристиками. А оцінювати фактичну автономність найкраще за прямо заявленим часом роботи (див. нижче).

Час роботи пилососа з акумуляторним живленням (див. «Живлення») на одному заряді батареї.

Як правило, тут вказується середній час роботи в штатному режимі. Відповідно, на практиці автономність пилососа може дещо відрізнятися від заявленої — залежно від обраного формату застосування. Тим не менш, зазначений в характеристиках час роботи є досить достовірним показником, його можна використовувати і для загальної оцінки автономності, і для порівняння обраного пилососа з іншими моделями.

Окремо зазначимо, що підвищення автономності вимагає застосування більш ємних (а значить, більш дорогих і важких) батарей, або зниження потужності двигуна (і ефективності агрегата в цілому). Так що спеціально шукати «довгограючий» пилосос варто в тому випадку, якщо ці моменти однозначно переважуються тривалим часом роботи.

Час, необхідний для повної зарядки акумуляторного пилососа (див. «Живлення»).

Більше ємні батареї, як правило, і заряджаються довше. З іншого боку, в сучасних акумуляторах можуть застосовуватися різні рішення, що прискорюють процес; так що строгої залежності тут немає.

Окремо відзначимо, що швидкість зарядки батарей, як правило, нерівномірна: спочатку процес йде швидко, потім поступово сповільнюється. Так що якщо, приміром, в характеристиках вказаний час зарядки 2 години, то зарядка з 0 до 50 % займе трохи менше години, а з 50 % до 100 % — час, що залишився.

Док-станція, що має власний пилозбірник. При заїзді на таку підставку робот може не тільки заряджати батарею, а й здійснювати самоочищення - вивантажувати зібране сміття у зовнішній контейнер; ємності дока, зазвичай, вистачає кілька розвантажень. Зручність цієї функції очевидна: вона дає змогу апарату довше працювати без втручання користувача, позбавляє необхідності вручну очищати пилосос при переповненні пилозбірника (до того ж вивантаження сміття з дока зазвичай простіше, ніж таке очищення). Щоправда, і обходяться такі можливості досить дорого. Зустрічаються вертикальні пилососи з подібною станцією. У таких моделях очищення основного блоку здійснюється з мінімальною участю людини – потрібно лише встановити пилосос у док-станцію. Надалі режим самоочищення самостійно переміщає сміття з пилозбірника пристрою в пилозбірник станції.