Порівняння Xiaomi Robot Vacuum X10+ vs Dreame L10 Ultra

Потужність всмоктування, забезпечувана пилососом; для моделей з регулюванням потужності (див. нижче) у цьому разі враховується максимальне значення. Відзначимо, що «потужністю всмоктування» іноді помилково називають також силу всмоктування, що позначається в паскалях; детальніше про неї див. нижче.

Потужність всмоктування є ключовим показником, що визначає можливості агрегата: чим вона вища — тим ефективніше пилосос здатний втягувати різні забруднення, тим краще він справляється з килимами, тканинами та іншими матеріалами, в які може глибоко «в'їдатися» пил. З іншого боку, висока потужність неминуче позначається на вазі, енергоспоживанні, габаритах і ціні пристрою. Тому далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними значеннями — потрібно враховувати реальні умови роботи і загальне призначення пилососа.

Конкретні цифри, що зустрічаються в даному пункті, багато в чому залежать від типу пристрою. Наприклад, у ручних побутових моделях потужність всмоктування не перевищує 100 Вт, а для традиційних побутових агрегатів показник у 100 – 150 Вт все ще вважається дуже скромним. При цьому відзначимо, що мінімумом, необхідним для повноцінної сухого прибирання гладких підлог, вважається 300 - 350 Вт, для ковроліну та інших коротковорсових покриттів – 350 - 400 Вт..., а для довговорсових матеріалів і м'яких меблів бажані вищі показники. Пилососи же з більш низькими значеннями потужності всмоктування призначені не стільки для періодичного прибирання, скільки для постійного (в ідеалі — щоденного) підтримання чистоти у вже прибраному приміщенні.

Що стосується співвідношення між потужністю і силою всмоктування, то воно таке: потужність — це сила всмоктування (тяга), помножена на повітряний потік (продуктивність). Не вдаючись у зайві подробиці, можна сказати, що ефективність роботи пилососа визначається обома цими показниками, і оцінювати цю ефективність варто саме за потужністю всмоктування (причому незалежно від конкретного співвідношення між тягою і продуктивністю).

Сила всмоктування (тяга), забезпечувана пилососом. Указується за максимальним розрідженням (негативним тиском), яке агрегат може створити на робочій насадці.

Відзначимо, що даний параметр іноді плутають з описаною вище потужністю всмоктування, яка вказується у ватах. Так, тяга до деякої міри визначає ефективність роботи агрегата — однак ця ефективність залежить також від продуктивності (повітряного потоку). А потужність всмоктування, яка вказується у ватах, враховує обидва ці параметри — вона визначається перемножуванням тяги на продуктивність (докладніше див. вище). З цієї причини не існує строгого зв'язку між силою і потужністю всмоктування: приміром, розрідження в 25 000 Па може зустрічатися в моделях на 250 Вт, 200 Вт і навіть 150 Вт потужності.

Що стосується практичного значення даної характеристики, то в цілому вища сила всмоктування дає змогу ефективніше працювати при високому опорі — наприклад, при обробленні килимів з довгим ворсом. З іншого боку, більше число паскалей (при тому ж числі ват) означає менший повітряний потік і, відповідно, меншу ефективність при великих об'ємах робіт на невисокому опорі (наприклад, прибиранні великих кімнат з паркетними підлогами). У світлі цього звертати увагу на даний показник має сенс в основному в тих випадках, коли висока сила всмоктування є для вас принциповою. В інших же випадках варто оцінювати можливості пилососа за потужністю всмоктування у ватах.

Зазначимо, що з ряду причин сила всмоктуванн...я найчастіше уточнюється для роботів-пилососів (див. «Тип»). Для таких моделей значення в 1500 Па і нижче вважається дуже невеликим, 1500 – 2000 Па — середнім, 2000 – 2500 Па — високим, більше 2500 Па — дуже високим.

Також варто сказати, що вказування сили всмоктування нерідко використовується як рекламний хід для поліпшення враження про товар. Наприклад, сама по собі потужність всмоктування 150 Вт є досить скромною; але при цьому тяга такого пилососа може становити 25 000 Па — досить вражаючий показник, особливо для недосвідченого покупця, який проте має досить опосередковане відношення до реальної ефективності. Особливо часто подібні хитрощі застосовуються серед вертикальних моделей і вже згаданих роботів — ці різновиди першопочатково не відрізняються високою потужністю в ватах. Для багатьох подібних агрегатів в характеристиках і зовсім вказується лише розрідження в паскалях, без уточнення потужності всмоктування. Це ще більше посилює враження: наприклад, в характеристиках скромного робота цифра «3000 Па» виглядає набагато переконливіше, ніж «40 Вт». Однак, знову ж таки, до реальних можливостей агрегата такі цифри мають досить слабке відношення, і якщо вони не доповнюються даними про потужність всмоктування у ватах — розглядати їх варто виключно як приманку для не дуже досвідченого покупця.

Ємність резервуару для води або мийного засобу, яким оснащений або укомплектований пилосос з функцією вологого прибирання (див. «Прибирання»).

Велика ємність дає змогу пропрацювати довше, не заправляючи ємність. З іншого боку, збільшення резервуару відповідним чином впливає на розміри, вагу і вартість агрегату. У світлі цього виробники вибирають даний параметр з урахуванням загальної спеціалізації і «вагової категорії» конкретної моделі. Так, в роботах (див. «Тип») об'єм бака для води за визначенням невеликий — навіть у найважчих моделях він не перевищує 650 мл. А ось інші різновиди пилососів можуть помітно відрізнятися за цим параметром.

В цілому для агрегатів, що не належать до роботів, ємність в 1 л і менше вважається дуже скромною, 1 – 2 л — невеликою, 2 – 3 л — середньою, більше 3 л — вище середньої. Однак тут, знову ж, багато чого залежить від типу. Наприклад, у звичайних побутових пилососах ємність не перевищує 2,5 л, а для господарських моделей це дуже небагато — у них в більшості варіантів ємність бака становить від 3 л і вище.

Наявність в пилососі фільтра тонкого очищення HEPA; також у цьому пункті нерідко уточнюється конкретний клас даного фільтра.

Фільтри HEPA (High Efficiency Particulate Absorbing — «високоефективне уловлювання частинок») призначаються для очищення повітря від дрібних механічних забруднень — розміром аж до десятих часток мікрона. Це дає змогу затримувати не тільки дрібний пил, але навіть бактерії. Для порівняння: розмір більшості бактерій починається з 0,5 мкм, а ефективність HEPA-фільтрів оцінюють за здатністю затримувати частинки розміром 0,1 – 0,3 мкм. Найпрогресивніші такі фільтри (класу 13 і вище) здатні видалити з повітря більше 99,9 % таких частинок. Ось більш докладний опис різних класів:

— HEPA 10 — затримує не менше 85 % частинок розміром 0,1 – 0,3 мкм;
— HEPA 11 — не менше 95 % таких частинок;
— HEPA 12 — не менше 99,5 %;
— HEPA 13 — не менше 99,95 %;
— HEPA 14 — не менше 99,995 %;

Зазначимо, що забруднення розміром 0,1 – 0,3 мкм найгірше утримуються НЕРА-фільтрами; так що з частками інших розмірів (як більш великими, так і більш дрібними) ефективність таких елементів буде ще вище.

Щодо вибору за даним параметром варто зазначити, що на практиці не завжди має сенс гнатися за високим класом фільтрації. Наприклад, при вологому прибиранні повноцінним мийним пилососом (див. вище) фільтр HEPA, по суті, зовсім не потрібен (у багатьох моделях...для таких випадків його і зовсім рекомендується знімати). Так що якщо ви плануєте використовувати такий пилосос в основному для миття — на даний параметр можна не звертати особливої уваги. Інший характерний випадок — промислові агрегати (див. «Тип»): вони часто застосовуються для грубого прибирання великого сміття, де не потрібна ретельна фільтрація повітря.

Додаткові режими роботи, передбачені в роботі-пилососі (див. «Тип»).

Насамперед уточнимо, що до стандартних режимів в даному разі відносять два формати прибирання на штатній потужності — суцільне, при якому пилосос ретельно «прочісує» все приміщення (або його задану область), і хаотичне, при якому він переміщується в межах робочої зони випадковим чином. Інші способи роботи вважаються додатковими, їх список і наводиться в даному пункті. Серед найпоширеніших додаткових режимів — локальне або точкове, прибирання (режим «Spot»), рух по периметру (уздовж стін), турборежим, а також вібраційне протирання; крім того, досить популярною функцією є зигзаг. Ось докладний опис різних варіантів:

— Локальний (точково). Режим, що дає змогу використовувати пилосос для цілеспрямованого прибирання відносно невеликої ділянки приміщення — наприклад, при розсипанні невеликої кількості сміття. Найчастіше ця програма працює наступним чином: робот переміщується в центр заданої користувачем зони, а потім починає рухатися від цієї точки по спіралі, що розширюється і зупиняється на заданій відстані від вихідного положення..

— Вздовж стін (периметр). Режим, що дає змогу запустити пилосос по периметру заданої зони. Згідно з назвою, використовується в основному для прибирання вздовж стін приміщення, в цих місцях скупчується чимало...забруднень, які погано піддаються видаленню при використанні стандартних режимів руху.

— Турборежим. Режим підвищеної потужності, що дає змогу збільшити силу всмоктування. Як правило, рух пилососа при цьому може здійснюватися за будь-якої наявною в налаштуваннях програмою — як стандартною (прочісування, випадковий рух), так і додатковою (локально, периметр, зигзаг). У будь-якому разі турборежим згодиться насамперед для прибирання килимів та інших підлогових покриттів з ворсом, для яких стандартної потужності пилососа буває недостатньо. Однак варто враховувати, що робота на підвищеній тязі збільшує навантаження на агрегат і підсилює його зношування; тому більшість моделей мають обмеження за максимальним часом безперервної роботи у турборежимі, а іноді — і за мінімальною тривалістю перерв між вмиканнями цього режиму.

- Вібраційне протирання. Вібраційна функція витирання підлоги помітно підвищує якість вологого прибирання роботом-пилососом. Режим імітує скребкові рухи під час миття підлоги вручну, допомагаючи впоратися зі стійкими забрудненнями та засохлими плямами. У конструкцію відповідних роботизованих прибиральників впроваджено спеціальну миючу пластину, що рухається з певним алгоритмом коливань на хвилину.

— Зигзаг. Рух зигзагом — свого роду перехідний варіант між впорядкованим прочісуванням приміщення і випадковим вибором напряму. Зигзаг дає змогу досягти більшої ефективності, ніж хаотичні переміщення; крім того, при цьому при такому русі простіше компенсувати наявність різних перешкод і забезпечити ретельне прибирання всієї заданої площі.

Додаткові функції, передбачені в конструкції робота-пилососа (див. «Тип»).

Найчастіше в сучасних роботах можна зустріти такі спеціальні функції: прибирання за розкладом, захист від падінь, сенсор перешкод, визначення килимів, розпізнавання предметів, регулювання подачі води, управління через Інтернет, пульт ДУ і камера відеоспостереження. Ось докладніший опис кожної з них:

— Прибирання за розкладом. Можливість задавати розклад, за яким пилосос буде здійснювати прибирання автоматично, без додаткових команд з боку користувача. При цьому конкретні особливості такого програмування можуть бути різними, їх варто уточнювати окремо. Так, у найпростіших моделях розклад обмежується окремими годинами в межах доби — наприклад, з 16 до 17; в задані години пилосос вмикається кожен день. У прогресивніших пристроях може передбачатися розпорядок по днях тижня або навіть по датах місяця або року. У будь-якому разі дана функція помітно спрощує використання: достатньо один раз задати розклад — і можна як мінімум кілька днів не переживати про прибирання; тим більше, що більшість моделей з такою можливістю мають також функцію ...>заїзду на док-станцію (див. «Комплектація робота — зарядна станція»), і від користувача потрібно лише періодично очищати пилозбірник (що ще більше спрощується при наявності док-станції з мішком – див. нижче)..

— Захист від падінь. Спеціальний захист, що запобігає падінню пилососа зі сходинок, високих порогів тощо. В більшості варіантів основою такої системи є один або декілька датчиків, розміщених на нижній стороні корпуса. Коли пилосос виїжджає на край оброблюваної поверхні, датчик реагує на цей край — в результаті пристрій зупиняється і змінює напрямок руху, щоб уникнути падіння.

— Сенсор перешкод. Датчик (або система датчиків) для визначення перешкод на шляху пилососа. Конкретний тип таких датчиків може бути різним: ультразвукові, інфрачервоні, лазерні, контактні тощо. Однак у будь-якому разі дана функція дає змогу пристрою переміщатися в просторі, уникаючи зіткнень і визначаючи оптимальний шлях об'їзду. Відзначимо, що моделі без такого сенсора в більшості своїй також здатні об'їжджати перешкоди — однак для цього робот повинен не просто наштовхнутися на сторонній предмет, але спробувати проїхати через нього. І лише в разі невдачі траєкторія змінюється, причому випадковим чином, далеко не завжди в оптимальному (або хоча б такому, що підходить) напрямі.

– Визначення килимів. Функція автоматичного визначення килимів у роботів-пилососів підвищує ефективність сухого прибирання на покриттях з коротким або середнім ворсом. Заїжджаючи на килим, пилосос автоматично збільшує обороти двигуна і силу всмоктування на користь досягнення належного результату прибирання. Як правило, роботи-пилососи з підтримкою цього режиму оснащуються турбощіткою та містким пилозбірником. Необхідно враховувати, що при чищенні килимових покриттів на підвищеній потужності час автономної роботи пилососа скорочується.

– Розпізнавання предметів. Функція розпізнавання різних предметів на підлозі, які можуть перешкоджати процесу прибирання. Реалізується за допомогою наявності фронтальної камери для коригування оптимального маршруту прямування пилососа по периметру площі, що обслуговується. Камера в конструкції роботизованого прибирача зчитує контури об'єктів і дає змогу обходити такі перешкоди стороною. Як результат, домашні капці, кинуті під ліжком шкарпетки, дитячі іграшки та дроти надалі не заважатимуть пересуванням пилососу. Особливу користь функція приносить за наявності вдома домашніх тварин, не привчених до лотка – робот спокійно об'їде продукти їхньої життєдіяльності та збереже нервову систему господарів.

– Регулювання подачі води. Система дозування ступеня змочування серветки в автоматичному режимі. Можливість вибору інтенсивності подачі води дає можливість підлаштовувати роботу роботизованого пилососа під різні типи покриття для підлоги. Наприклад, для паркету та ламінату користувач має право встановити низький рівень подачі води, а для менш вибагливих плиткових покриттів підлоги – високу інтенсивність витрати води. Також у пилососа можна відключити подачу води, щоб уникнути протікання, наприклад, на зарядці. У розвинених моделях роботів-пилососів нерідко закладено функцію вибору індивідуального ступеня змочування серветки для кожної кімнати.

— Управління з Інтернету. Можливість управління пилососом через Інтернет — найчастіше через спеціальний додаток на смартфоні або іншому гаджеті (теоретично таке управління можливе також через веб-сторінку, що відкривається в будь-якому браузері, однак на практиці цей спосіб майже не використовується). Сам робот при цьому підключається до мережі через Wi-Fi. Головна перевага даної функції очевидна — вона дає змогу віддавати пристрою команди з будь-якої точки земної кулі, де є доступ до Інтернету. Таким чином можна, наприклад, запустити програму прибирання за день до повернення з відпустки, щоб повернутися в свіжоприбрану квартиру. А пилосос, зі свого боку, може відправляти користувачеві різні повідомлення — про стан батареї, прогрес прибирання, заповнення пилозбірника тощо.

– Пульт ДУ. Класичний пульт дистанційного управління, що дає можливість віддавати пристрою команди на відстані. Як правило, такий пульт охоплює всі основні функції пилососа, а в багатьох моделях він дає змогу ще й безпосередньо управляти рухом. У будь-якому разі без дистанційного доступу управляти рухомим пилососом було б дуже складно – доводилося б або чекати, поки він закінчить роботу, або ловити агрегат на ходу. У світлі цього дана функція дуже популярна; однак у продажу можна зустріти чимало роботів і без пульта дистанційного управління. Як правило, це або найпростіші бюджетні пристрої з випадковим режимом переміщення і без будь-яких додаткових функцій - або прогресивні моделі, де для управління використовується смартфон/планшет з додатком.
Відзначимо також, що пульти ДУ в пилососах-роботах зазвичай працюють по інфрачервоному каналу – аналогічно пультам для телевізорів, кондиціонерів тощо. Таким чином, для отримання команди пилосос повинен знаходитися на лінії прямої видимості. Втім, в більшості ситуацій це не можна назвати серйозною незручністю.

— Камера відеоспостереження. Власна камера відеоспостереження, вбудована прямо в пилосос. Дана функція зустрічається виключно у моделях з управлінням через Інтернет (див. вище); вона дає змогу використовувати робота в якості системи віддаленого відеоспостереження і контролювати обстановку в приміщенні, перебуваючи за його межами і спостерігаючи картинку з камери на екрані смартфона. Також вбудована камера може використовуватися в системі картографування (див. «Побудова карти приміщення») — проте зазначимо, що далеко не кожен пилосос з вбудованою картографічною камерою має функцію відеоспостереження.

Система картографії передбачається у багатьох сучасних роботах. Вона дає змогу визначити розміри приміщення і розташування різних перешкод, наявних у ньому, а також фіксувати маршрут, пройдений пилососом. Зустрічаються різні за своїм принципом роботи системи, серед яких виділяються три типи. Методи побудови карти за даними з датчика або камери належать до базового рівня. А ось побудова карти за допомогою лазерного далекоміра (лідара) дає більш точні результати і зводить пристрій до категорії вище. Відповідно, наявність такої системи позначається на загальній вартості, проте дає цілу низку переваг. По-перше, помітно підвищується ефективність прибирання: робот запам'ятовує, які ділянки вже прибрані, і приділяє максимум уваги необробленим зонам. По-друге, пересування здійснюються за оптимальними траєкторіями, найкоротшими шляхами; це сприяє економії енергії і збільшує час роботи без підзарядки. По-третє, з'являється можливість ефективно прибирати великі простори складної форми (наприклад, всю квартиру цілком). А якщо пилосос управляється через додаток на смартфоні або іншому гаджет — створена карта відображається в цьому додатку, що дає різні додаткові можливості: коригування зібраних даних, управління пристроєм в реальному часі, побудова маршрутів, обмеження прибирання через додаток (див. вище) тощо.

Що стосується способів побудови карт (і подальшої навігації), то в наш час зустрічаються в основ...ному такі варіанти:

— Камерою. Такі системи працюють за рахунок того, що робот за допомогою цифрової камери «оглядає» приміщення, запам'ятовуючи його форму і розташування предметів. Досить простий, недорогий і при цьому практичний спосіб: як правило, камера доповнюється алгоритмом розпізнавання предметів, завдяки чому вона здатна «впізнавати» занесені в пам'ять перешкоди незалежно від їх положення в просторі. Це особливо корисно при наявності предметів, які часто переміщуються з місця на місце — на зразок стільців. Крім того, якщо карта відображається в додатку на смартфоні — вона має вигляд не просто умовної схеми, а реального зображення, що дуже зручно. До недоліків даного варіанта можна віднести хіба що дещо меншу точність, ніж у датчиків і тим більше далекомірів. Однак у більшості випадків цей момент не має вирішального значення, а в деяких моделях інформація з камери може доповнюватися даними з сенсорів, що й зовсім зводить цей недолік до нуля.

— Датчиками. Створення карти за рахунок роботи різних спеціальних датчиків. Найчастіше такі системи використовують сенсори перешкод і захисту від падіння (див. «Функції робота»), що працюють у зв'язці з інерціальним модулем, що визначає поточне положення робота в просторі. Отримуючи сигнал з певного датчика, робот зберігає дані про точку спрацьовування; з таких точок в результаті і формується карта. Це досить надійний спосіб, цілком придатний для «внутрішнього» використання самим роботом; за точністю він поступається далекомірній картографії (див. нижче), однак і обходиться дешевше. До недоліків даного типу побудови карт можна віднести деяку незручність при управлінні через додаток: на екрані смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, не завжди зручної для користувача. Крім того, пилососи з подібними системами нездатні заздалегідь реагувати на зміну обстановки — ця зміна визначається лише при черговому спрацьовуванні датчика.

— Далекоміром (лазером). Побудова карти за допомогою лазерного далекоміра — лідара. Як правило, такий далекомір охоплює простір на всі 360° навколо пилососа, скануючи простір з високою частотою (сотні і навіть тисячі вимірів у секунду у всіх напрямках). Це дає змогу створювати досить точні карти за невеликий час і при мінімумі переміщень в просторі. Крім того, далекомір використовується не тільки при первісній побудові карти, але і при подальшій роботі — завдяки цьому робот моментально реагує на зміни в обстановці та коригує траєкторію руху. Головний недолік таких систем — досить висока вартість. Крім того, як і у випадку датчиків, при управлінні пилососом зі смартфона карта відображається у вигляді умовної схеми, що дещо менш зручно, ніж при використанні камер.

— Далекоміром+камера. Це найбільш прогресивний і функціональний варіант: лазер забезпечує високу точність визначення відстаней і швидку реакцію на зміни в обстановці, а камера дає змогу створювати не просто схеми, а реалістичні зображення приміщень, зручні при управлінні через смартфон. Головний недолік таких комбінованих систем — досить висока вартість; тому зустрічаються вони вкрай рідко, в основному в роботах-пилососах преміумкласу.

Зберігати в пам'яті кілька карток можуть просунуті моделі роботизованих пилососів. Завдяки такій функції при переносі робота на інший поверх йому не потрібно буде заново знайомитися з приміщеннями та вибудовувати нову карту. Як наслідок, прибирання буде проведено швидше та якісніше.

Види голосових асистентів, підтримувані роботом-пилососом.

Згідно з назвою, сама по собі ця функція дає змогу управляти роботом за допомогою голосових команд. Проте підкреслимо, що мова в даному разі йде не про систему розпізнавання голосу, вбудовану в сам пилосос, а про сумісність із зовнішнім пристроєм, на який встановлений відповідний голосовий асистент — смартфоном, планшетом, «розумною» колонкою тощо. Таким чином, для використання голосового управління неминуче буде потрібен додатковий пристрій; з іншого боку, з пошуком такого пристрою в наш час не виникає проблем. А сам по собі подібний спосіб управління нерідко виявляється зручнішим, ніж команда з пульта ДУ або пошук потрібної опції в управляючому додатку.

Що стосується конкретних асистентів, то найбільшою популярністю в наш час користуються (за алфавітом) Amazon Alexa, Apple Siri, Google Assistant. А в роботах-пилососах може передбачатися сумісність як з одним з них, так і з декількома відразу. Конкретний функціонал управління, доступного через голосовий помічник, для кожної моделі варто уточнювати окремо. Також варто звернути увагу на мови, що підтримуються: для Siri мову потрібно вибрати в налаштуваннях, для Google Assistant доступне автоматичне розпізнавання мов (може знадобитися певне налаштування), а в Alexa (станом на початок 2021 року) підтримка російської мови взагалі не передбачена.