Порівняння MPM 53-KGE-33 білий vs Beko CSG 42002 білий

Номінальний об'єм духовки, передбаченої в конструкції плити. Зазвичай, в якості номінального вказують робочий об'єм духовки, іншими словами — максимальний об'єм продуктів, який можна помістити в неї без шкоди для ефективності роботи. Відповідно, більш велика духовка нагоді для великих об'ємів готування; з іншого боку, така ємність помітно позначиться на ціні і габарити плити.

Відзначимо, що якщо Ви купуєте звичайну побутову плиту на 4 конфорки і не плануєте готувати в духовці багато, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: об'єм духовки зазвичай підбирається з таким розрахунком, щоб її вистачило на більшість нескладних завдань на зразок готування пирога або запікання курки. А от для більш серйозного застосування може знадобитися духовка побільше. Детальні рекомендації по об'ємах можна знайти в спеціальних джерелах.

За наявності додаткової камери (див. нижче) у даному пункті зазвичай вказується тільки основний об'єм духовки.

Нижній поріг температури, з якого духова шафа починає нагрівання. Зазвичай, знаходиться в межах від +30 до +50 Ц. Так, наприклад, мінімальна температура нагріву на рівні +30 ˚С дозволяє здійснювати розморожування продуктів. Моделі з мінімумом 40 і 50 Із дають змогу підігрівати готові страви, нагрівати столовий посуд (перед подачею на стіл), проводити сушіння сухарів та ін.

Найбільша температура, до якої може прогрітися духовка плити в нормальному робочому режимі. Мінімальне значення, яке зустрічається в сучасних моделях — 230 °С; проте навіть такої невисокої температури вважається цілком достатньо для більшості нескладних страв. Середнім показником можна назвати 240 – 250 °С, такий нагрів забезпечує більшість сучасних духовок. А найбільш «гарячі» моделі здатні прогріватися до 300 °С і більше — такі можливості будуть корисні для деяких специфічних рецептів, що вимагають високих температур.

Номінальна потужність духовки, встановлена в плиті. Вказується лише для духовки електричного типу (див. вище). При визначенні цього параметра враховується потужність всіх нагрівачів та інших пристроїв, встановлених у духовці (гриля, конвектора, рожна з приводом тощо); іншими словами, у цьому пункті вказується максимальна споживана потужність.

Ці дані стануть у нагоді перш за все для оцінки споживання електрики, а також навантаження на електромережі при роботі. А ось порівнювати між собою за потужністю можна лише духовки зі схожим функціоналом – наприклад, дві моделі з конвекцією. Інакше порівняння може виявитися некоректним: наприклад, модель на 3 кВт з грилем у режимі «звичайної духовки» поступатиметься моделі тієї ж потужності без гриля, т.к. частина потужності першого пристрою припадає на гриль, який не працює в даному режимі.

— Термостат — пристрій для регулювання і підтримання необхідної температури в духовці. Наявність термостата позбавляє користувача від необхідності постійно контролювати режим готування — замість цього достатньо виставити термостат на потрібну температуру, і плита буде автоматично підтримувати її.

— Таймер. Пристосування для зворотного відліку часу: користувач задає певний час, після закінчення якого подається звуковий сигнал. Конкретний функціонал таймера може бути різним — від найпростішої поворотної ручки з точністю регулювання +/-3 хвилини, до електронного блока з дисплеєм, здатного відлічувати час з точністю до секунди і навіть вимкнути плиту після закінчення відліку (див. «Автовідключення»). Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує життя користувачу — зручніше виставити таймер і дочекатися сигналу, ніж стежити за часом по годиннику.

— Конвекція. Функція конвекції забезпечує додаткову циркуляцію гарячого повітря і рівномірно розподіляє тепло по всьому об'єму духовки. Особливо корисна при приготуванні випічки.

— Рожен. Застосовується для приготування деяких страв, зокрема, шашлику: продукти нанизують на рожен і обертаються на ньому, за рахунок чого забезпечується рівномірне прогрівання і запікання. Найчастіше рожен поєднується з грилем (див. нижче), хоча це і не обов'язково. Також це при...стосування може оснащуватися приводом від електродвигуна для автоматичного обертання.

— Гриль (електричний або газовий). В даному разі гриль – це відкритий нагрівач, встановлений в камері духовки і призначений для готування продуктів за рахунок теплового випромінювання; він може використовуватися як самостійно, так і в поєднанні з іншими режимами духовки. Гриль дає змогу ефективно обсмажувати різні продукти: наприклад, з його допомогою можна приготувати м'ясо з характерною скоринкою, підрум'янити грінки, присмажити овочі тощо. При цьому в більшості ситуацій готувати на грилі можна взагалі без додаткової олії/жиру – такий спосіб вважається більш здоровим, ніж традиційне смаження.
Що стосується видів грилів, то найбільшою популярністю в наш час користуються електрогрилі – вони прості за конструкцією, дають рівномірне нагрівання, дають змогу точно регулювати режим і використовувати безліч додаткових функцій (аж до автоматичних програм готування). Так що подібні грилі можна зустріти навіть в газових духовках. А ось газові пристрої використовуються помітно рідше: вони вважаються більш економічними, проте більш складні за конструкцією і менш зручні в регулюванні, ніж електричні.

— Приготування на парі. Можливість використання духовки для приготування продуктів на пару. Приготування здійснюється в основній камері духовки, а пара надходить зі спеціального резервуара, в який заздалегідь наливається вода. Такий спосіб вважається більш «здоровим», ніж традиційне варіння або смаження; крім того, саме він часто виявляється оптимальним для людей з обмеженнями в дієті.

— Підсвічування духовки. Лампа для освітлення внутрішнього об'єму духовки. Увімкнувши таку лампу, можна оцінити ситуацію в духовці, не відкриваючи її зайвий раз і не випускаючи тепло. Та й при відкритій кришці підсвічування може стати в нагоді, наприклад, при витягуванні з дека окремих продуктів (пиріжків, шматочків печива тощо) або при чищенні духовки. Зазначимо, що для роботи підсвічування потрібне підключення до мережі, навіть якщо мова йде про чисто газову плиту.

Кришка відіграє важливу роль в конструкції будь-якої плити. По-перше, в розкритому вигляді вона захищає стіну від забруднень і розбризкується жиру під час приготування їжі або розігріву їжі. А по-друге, в закритому положенні кришка полегшує прибирання на кухні, запобігаючи можливість попадання на поверхню варильної панелі агресивної миючої хімії.

— Скляний. Скляні кришки більш кращі з естетичної точки зору. До того ж їх легко утримувати в чистоті. Зворотний бік медалі скляних виробів-часта необхідність догляду за поверхнею кришки, оскільки на ній чітко видно сліди забруднень і розводи.

— Металевий. Масивні металеві кришки характеризуються довговічністю, хорошою стійкістю до механічних пошкоджень і невибагливістю в експлуатації. На корпусі плити вони фіксуються за допомогою використання спеціальних шарнірів.

Клас енергоспоживання описує загальну економічність плити в плані споживання електроенергії. Відзначимо, що мова йде не про фактичне споживання (про нього див. «Потужність підключення»), а про ККД плити, ефективності використання тієї енергії, яку вона споживає.

Цей показник особливо важливий для моделей хоча б з одним електричним нагрівачем (конфорки, духовка або гриль) — такі нагрівачі за визначенням характеризуються «ненажерливістю». А от якщо мова йде про чисто газову плиту, на клас енергоспоживання можна не звертати особливої уваги: електрика в таких моделях витрачається лише на допоміжні функції на зразок автопідпаул або підсвічування духовки, потрібно її дуже небагато, і різниця між різними класами виходить незначною.

Першопочатково класи маркувалися латинськими літерами від A (найекономічніший) і далі за алфавітом у порядку зниження ефективності — B, C, D... Пізніше з'явилися поліпшені класи А+, А++; чим більше плюсів — тим вище економічність. На сьогодні енергоспоживання за класом А можна назвати середнім, за більш низьким класом — високим. Максимальний показник, що зустрічається в сучасних плитах — А++; якщо мова йде про моделі з електричним нагрівачем, то така плита зазвичай обходиться недешево, проте це окупається за рахунок економії електрики при використанні.

Потужність підключення плити — це максимальна електрична потужність, споживана нею під час роботи. Даний параметр вказується тільки для моделей, які оснащені хоча б одним електронагрівачем — конфоркою (конфорками), духовкою або грилем. Саме нагрівачі є найбільш «ненажерливими» в плані енергоспоживання; допоміжні функції на зразок автопідпал або підсвічування вимагають небагато енергії, для них достатньо звичайної розетки.

Від цього показника залежать насамперед вимоги до електромережі: вона повинна бути здатна забезпечити таку потужність без перевантажень. Тут варто зазначити, що для побутових розеток на обмеження по потужності становить близько 3 – 3,5 кВт, при більшій потужності підключати плиту до мережі 230 В слід за спеціальними правилами. Альтернативний варіант — скористатися трифазною мережею 400 В: більшість сучасних плит з електронагрівачами допускають підключення як до 230 В, так і до 400 В, на вибір.