Порівняння Hansa FCMM69329 чорний vs Gorenje KN 5341 SH сріблястий

Номінальний об'єм духовки, передбаченої в конструкції плити. Зазвичай, в якості номінального вказують робочий об'єм духовки, іншими словами — максимальний об'єм продуктів, який можна помістити в неї без шкоди для ефективності роботи. Відповідно, більш велика духовка нагоді для великих об'ємів готування; з іншого боку, така ємність помітно позначиться на ціні і габарити плити.

Відзначимо, що якщо Ви купуєте звичайну побутову плиту на 4 конфорки і не плануєте готувати в духовці багато, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: об'єм духовки зазвичай підбирається з таким розрахунком, щоб її вистачило на більшість нескладних завдань на зразок готування пирога або запікання курки. А от для більш серйозного застосування може знадобитися духовка побільше. Детальні рекомендації по об'ємах можна знайти в спеціальних джерелах.

За наявності додаткової камери (див. нижче) у даному пункті зазвичай вказується тільки основний об'єм духовки.

Найбільша температура, до якої може прогрітися духовка плити в нормальному робочому режимі. Мінімальне значення, яке зустрічається в сучасних моделях — 230 °С; проте навіть такої невисокої температури вважається цілком достатньо для більшості нескладних страв. Середнім показником можна назвати 240 – 250 °С, такий нагрів забезпечує більшість сучасних духовок. А найбільш «гарячі» моделі здатні прогріватися до 300 °С і більше — такі можливості будуть корисні для деяких специфічних рецептів, що вимагають високих температур.

Кількість режимів приготування, передбачене в конструкції духовки. В даному випадку під режимом приготування мається на увазі загальний формат роботи — наприклад, «нагрів», «нагрів+конвекція» і т. ін. Відповідно, даний показник сильно залежить від додаткового оснащення, проте навіть в аналогічних моделях кількість режимів може бути різним. Загалом чим їх більше — тим більше можливостей для готування, тим простіше буде підібрати оптимальний режим під конкретну ситуацію.

Спосіб очищення внутрішньої поверхні, що передбачений у конструкції духовки. Окрім традиційного та більш прогресивного очищення парою зустрічаються каталітичне та піролітичне очищення (з верхнього сегмента, як за якістю, так і за ціною). Докладніше про них:

— Традиційний. Цей варіант фактично передбачає відсутність будь-яких пристосувань, які полегшують очищення: мити духовку доводиться вручну, з використанням звичайних мийних і очисних засобів. Така процедура може бути досить клопіткою і трудомісткою, зате «традиційні» духовки коштують помітно дешевше за аналогічні моделі зі складнішими типами очищення.

— Піролітичний. Очищення за допомогою високої температури. Забруднення на внутрішніх поверхнях духовки випалюються до стану попелу, який потім можна легко видалити без застосування мийних засобів. При цьому піролітичне очищення однаково ефективно справляється з усіма забрудненнями — і новими, і застарілими. Недоліки такої системи — тривалість очищення (іноді до декількох годин), висока вартість, а також значне споживання ресурсів (електрики чи газу, залежно від типу духовки). Крім того, під час роботи системи очищення нерідко виникають неприємні запахи, зумовлені згоранням забруднень у духовці.

— Каталітичний. Духовки з таким типом очищення мають особливе покриття внутрішньої поверхні, яке розщеплює жир, що потрапляє на стінки духов...ки. Розщеплення прискорюється за високої температури; таким чином, духовка певним чином самоочищується при кожному використанні. Щоправда, ефективність каталітичного очищення нижча, ніж піролітичного, воно не здатне впоратися з усім об'ємом жиру, який потрапляє на стінки. Тому таку духовку потрібно або час від часу мити традиційним способом, або часто (раз на 2 – 3 вмикання) протирати зсередини. З іншого боку, «каталітичні» духовки дешевші за піролітичні, а саме очищення не потребує ні додаткових витрат електрики/газу, ні витрат часу (за винятком миття/протирання).

— Очищення парою. Очищення духовки за допомогою нагрітої пари. Для цього в деко чи іншу ємність заливається певний об'єм води, ємність ставиться в духовку й вмикається режим очищення. Завдяки нагріванню вода випаровується, і нагріта пара розм'якшує забруднення на стінках і частково розщеплює жир. Після закінчення програми досить протерти духовку вологою ганчіркою. Такий режим потребує менше часу й ресурсів, ніж піролітичний, і нерідко виявляється ефективнішим за каталітичний — пара здатна розм'якшити навіть застарілі засохлі забруднення. При цьому коштують такі духовки відносно недорого. Водночас не можна сказати, що цей режим гарантовано справляється з будь-якими забрудненнями — не виключено, що після закінчення парового очищення духовку все одно доведеться домивати традиційним способом.

Кількість шарів скла, встановлених у дверцятах духовки. Чим воно більше, тим менше тепла виходить назовні і тим менше нагрівається зовнішня поверхня. Мінімальною кількістю, необхідною для ефективної теплоізоляції, вважається 2 скла, і цей варіант вважається найбільш популярним. Духовки з 3 стеклами зустрічаються помітно рідше, в основному це моделі середнього і вищого рівня. Максимальна кількість стекол — 4; така теплоізоляція найбільш ефективна, однак і обходиться недешево, а тому застосовується вкрай рідко, в основному в плитах топового класу.

Таке пристосування відповідає за «дотягування» дверцят при закритті, а в деяких моделях — також при відкритті. Ідея полягає в тому, що користувачеві не потрібно закривати/відкривати дверцята повністю – досить дотягнути їх до потрібного місця, а далі дверцята «підхопить» автодоводчик і плавно доведе до повністю відкритого або закритого стану. Подібна система зводить до нуля ризик залишити духову шафу закритою не до кінця і продовжує термін служби пристрою на додаток до зниження акустичного дискомфорту від постійного грюкання дверцятами.

Матеріал, з якого виконані решітки на конфорках плити. Даний параметр актуальний тільки для газових конфорок — електричні решітками не оснащуються.

— Сталеві. Найпоширеніший різновид решіток — сталь, покрита спеціальною термостійкою емаллю. Досить практичні, надійні, мають відносно невелику вагу, акуратний зовнішній вигляд, при цьому недорогі, завдяки чому часто зустрічаються в моделях початкового і середнього рівня. Головним недоліком сталевих грат можна назвати складність очищення від налиплих забруднень — в тому сенсі, що занадто інтенсивна очищення може пошкодити емаль. Крім того, вони менш міцні, ніж чавунні, і під важкими ємностями можуть деформуватися — в результаті посуд не буде стояти на плиті стійко, і решітка, швидше за все, доведеться замінити.

— Чавунні. Чавунні решітки значно важче сталевих, до того ж нерідко виглядають більш масивними і грубими. З іншого боку, вони більш надійні, довговічні і стійкі, добре переносять навіть велику вагу і набагато довше тримають робочу форму. Крім того, чавун в деякому сенсі легше чистити: хоча з нього гірше сходять забруднення, ніж з емалі, проте в крайніх випадках цілком можна скористатися абразивними засобами, не боячись пошкодити поверхню.

Тип автовимкнення, передбачений в конструкції плити.

Автовимкнення може передбачатися для самої плити (варильної поверхні), для духовки або обох відразу, причому незалежно від того, до якого типу належать плита і духовка — газового або електричного. Реалізована ця функція через таймер, після закінчення якого пристрій вимикається.

Власний дисплей на панелі управління плитою. Найчастіше це дуже простий одноколірний екран: 3-4 цифри плюс кілька додаткових символів (наприклад, значок термометра і значок годинника). Однак навіть на такий екран може виводитися практично вся важлива інформація, пов'язана з роботою плити: температура нагрівання, годинник, налаштування таймера, інші актуальні дані. Таким чином, дисплей помітно спрощує управління плитою і робить його більш зручним.

З технічних причин дана функція застосовується в основному в електричних плитах; є і газові моделі з дисплеями, але їх вкрай мало.