Порівняння Midea Aurora MSAB-12HRFN8-I/MSAB-12HRFN8-O 36 м² vs Cooper&Hunter Avalon CH-S12FTXB 35 м²

Площа приміщення, рекомендована для використання кондиціонера в основному режимі — на охолодження.

Найчастіше даний параметр вказується за спрощеною формулою: на 1 м2 площі приміщення потрібно близько 100 Вт ефективної потужності кондиціонера. Таким чином, наприклад, для моделі з потужністю охолодження 2200 Вт рекомендована площа становитиме 2200/100 = 22 м2. Однак ці результати актуальні тільки для стандартних умов в житлових і офісних приміщеннях: висота стель близько 2,5 – 3 м, відсутність сильного теплопритоку тощо. Для більш специфічних ситуацій існують більш детальні формули розрахунків, їх можна знайти в спеціальних джерелах. Ну і в будь-якому разі, вибираючи кондиціонер за рекомендованою площею, не завадить взяти запас хоча б в 15 – 20 %: це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій.

Рекомендована площа до 15 м2 для сучасного кондиціонера вважається дуже невисокою, такі агрегати розраховані на обслуговування одиничних приміщень невеликої площі. Для середньої житлової кімнати на зразок спальні або вітальні краще підійде модель на 20 м2 або навіть на 25 м2. Моделі на 30 м2 і вище призначаються вже як мінімум для квартир-студій, а частіше — для офісних і виробничих приміщень. А в найбільш потужних сучасних агрегатах рекомендована площа може становити 150 – 175 м2...і навіть більше.

Зазначимо, що для режиму обігрівання використовується та сама загальна формула — «100 Вт на 1 м2». При цьому ефективна потужність більшості кондиціонерів в цьому режимі помітно вище, ніж в режимі охолодження. Так що цей пункт можна використовувати і для вибору агрегата з функцією обігрівання: кондиціонер, здатний охолодити приміщення певної площі, практично гарантовано зможе і обігріти його (з урахуванням відповідних обмежень по застосуванню — див. «Режими роботи»).

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Швидкість видалення вологи з повітря під час роботи кондиціонера на осушення.

Кількість надлишкової вологи, що накопичується в повітрі, залежить від цілого ряду параметрів; існують спеціальні формули і навіть програми-калькулятори, які дають змогу обчислити цю кількість для тієї чи іншої ситуації. Ці методики розрахунку можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же варто сказати, що кондиціонери не є повноцінними осушувачами, так що їх продуктивність в даному режимі загалом невисока.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Максимальний рівень шуму в децибелах (дБ), який виробляється зовнішнім (вуличним) блоком кондиціонера в штатному режимі роботи.

У побутових спліт-системах рівень шуму від зовнішнього блоку зазвичай знаходиться в межах від 40 до 55 дБ. Чим нижчий цей показник - тим тихіше працює агрегат і тим зручніше його використання. Санітарні норми наказують рівень шуму для житлового фонду від постійних джерел не вище 40 дБ вдень і 30 дБ вночі, а в офісах цілком допускається звукове тло до 60 дБ. Оцінювати конкретні значення рівнів шуму найпростіше за порівняльними таблицями. Так, 40 дБ – це рівень тихої розмови або телевізора на середній гучності, 50 дБ приблизно відповідає звичайному тону людської мови, а 60 дБ – голосному голосу. Більш детальні дані можна знайти у спеціальних джерелах.

Важливо відзначити, що всередині приміщень рівень шумового фону від зовнішнього блоку буде значно меншим, ніж на вулиці. Однак якщо при роботі кондиціонера шум не заважає вам, це не означає, що він не заважає сусідам. З відчиненими вікнами зовнішній блок може стати досить сильним джерелом шуму. Тому для квартирного житлового фонду бажано віддавати перевагу малошумним моделям кліматичного обладнання.

Сезонний коефіцієнт охолодження SЕЕR, забезпечуваний кондиціонером.

Сенс цього параметра аналогічний звичайним коефіцієнту охолодження — EER (див. вище): мова йде про співвідношення корисної потужності до витраченої, і чим вище коефіцієнт, тим більш ефективним є пристрій. Різниця між цими параметрами полягає в методиці виміру: EER вимірюється для строго стандартних умов (температура зовні +35 °С, робоче навантаження 100 %), тоді як ПРОВИДЕЦЬ більш наближений до реальності — він враховує сезонні коливання температури (для Європи) і деякі інші специфічні моменти, як-от підвищену ефективність інверторних компресорів. Тому з 2013 року на території Євросоюзу в якості основного параметра прийнято використовувати саме SEER; цю характеристику взяли на озброєння і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни зі схожим кліматом.

Сезонний коефіцієнт обігріву SCOP, забезпечуваний кондиціонером.

Як і звичайний коефіцієнт COP (див. вище), даний параметр описує загальну ефективність під час роботи кондиціонера на обігрів і обчислюється за формулою: теплова (корисна) потужність, поділена на споживання електроенергії. Чим вище коефіцієнт, тим, відповідно, ефективніше пристрій. А різниця між COP і SCOP полягає в тому, що COP вимірюється в строго стандартних умовах (температура зовні +7 °С, повна робоча навантаження), а SCOP враховує сезонні коливання температури (для Європи), зміни в режимах роботи кондиціонера, наявність інвертора і деякі інші параметри. Завдяки цьому SCOP більш наближений до реальних показників, і саме цей коефіцієнт з 2013 року взято як основний на території Євросоюзу. Втім, цю характеристику використовують і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни, зі схожим кліматом.