Порівняння Fenix HM71R vs Fenix HM70R

Тип лампи, встановленої в ліхтарику.

У наш час найбільшого поширення набули моделі на світлодіодах (з відбивачем або без такого). Значно рідше застосовуються галогенні лампи (самостійно або в поєднанні зі світлодіодами), ксенонові лампи, криптонові лампи, флуоресцентні лампи, а в окремих моделях можна зустріти навіть класичні лампи розжарювання. Окремий різновид джерел світла являє собою лазер. Ось докладніший опис найактуальніших на сьогодні варіантів:

– Світлодіоди. Також можуть позначатися як LED – за абревіатурою від англійської назви. Найпрогресивніший на сьогодні тип ламп, що застосовується в абсолютній більшості сучасних ліхтарів. Однією з ключових переваг світлодіодів є надзвичайно високий ККД — як наслідок, вони дають відмінну яскравість при невисокому енергоспоживанні і невеликих розмірах, до того ж практично не гріються при роботі. LED можуть виконуватися як у вигляді окремих точкових джерел світла, так і у вигляді COB-панелей досить великої площі; докладніше див. «Модель діода». Також подібні джерела світла стійкі до ударів, струсів і низьких температур; при всьому цьому обходяться вони в цілому недорого і практично не мають помітних недоліків.

- Світлодіод з відбивачем. У ліхтарях з цим типом лампи світлодіоди (про них див. вище) встановлені в поглибленн...я спеціальної форми, покриті відбиваючим матеріалом. Завдяки такій конструкції світло, що випромінюється світлодіодом в сторони, відбивається і направляється вперед, в тому ж напрямку, що і основний потік. Це значно збільшує загальну яскравість ліхтаря, що особливо важливо для компактних моделей з одним світлодіодом відносно невеликої яскравості. Власне, більшість компактних типів (див. «Тип») мають саме таку конструкцію лампи.

– Галогенна лампа. Одна з найпопулярніших модифікацій класичної лампи розжарювання: джерелом світла є розпечена металева спіраль в герметичній скляній колбі, заповненій газом з додаванням парів брому або йоду (ці речовини належать до так званих галогенів — звідси і назва самих ламп). Це позитивно позначається на ККД і дає змогу досягти досить високої яскравості; так що сучасні ліхтарі з такими лампами зазвичай належать до ручних світильників. Водночас навіть в таких приладах подібні лампи зустрічаються все рідше, витісняючись описаними вище світлодіодами.

– Світлодіоди/галогенна лампа. Поєднання в конструкції відразу двох описаних вище джерел світла; зазвичай «галогенка» встановлюється в центрі, а світлодіоди — навколо неї. Свого часу таке поєднання з'явилося як спроба створити досить потужні освітлювальні прилади, які споживали б менше енергії, ніж аналоги з галогенними лампами, при цьому коштували б дешевше ніж чисто світлодіодних. Крім того, подібна конструкція давала додаткові можливості з регулювання режиму роботи: його можна було змінювати, просто вмикаючи наявні джерела світла разом або окремо. Однак з розвитком і здешевленням LED-технологій даний варіант практично втратив актуальність, на сьогодні він зустрічається вкрай рідко.

– Ксенонова лампа. Під даним терміном можуть мати на увазі два типи джерел світла: одна з модифікацій лампи розжарювання, де колба зі спіраллю заповнена інертним газом ксеноном, або газорозрядна лампа, в якій джерелом світла є електрична дуга в середовищі того ж ксенону. Перший різновид застосовувався в основному в невеликих кишенькових ліхтариках, другий – в ручних світильниках. На свій час ксенонові лампи (обидва різновиди) мали досить гідні показники ККД і яскравості, правда і коштували недешево. Однак, знову ж таки, розвиток світлодіодів зробив випуск ліхтарів з такими лампами недоцільним.

— Лампа розжарювання. В даному разі маються на увазі класичні лампи розжарювання, що не належать до більш прогресивних різновидів — галогенним, ксеноновим, криптоновим тощо. Нагадаємо, джерелом світла в такій лампі служить розжарена металева спіраль в скляній колбі, яка заповнена або вакуумом (в мініатюрних лампочках), або сумішшю аргону з азотом (в більших). У будь-якому разі подібні лампи в наш час вважаються остаточно застарілими – перш за все через низький ККД, наслідком якого є невисока яскравість при значному енергоспоживанні, а також сильне нагрівання при роботі. Проте, в наш час цей варіант все ще можна зустріти в окремих ліхтарях — в основному ручних світильниках будівельної спеціалізації, що працюють від стандартних змінних акумуляторів для електроінструменту. «Ненажерливість» в плані енергоспоживання для таких ліхтарів не критична, а самі лампочки обходяться надзвичайно дешево.

— Лазер. Сам по собі лазерний промінь характеризується високою ефективною дальністю, проте малою товщиною. Тому ліхтарики з такими джерелами освітлення зазвичай оснащуються регульованою оптикою, за допомогою якої можна розсіяти промінь і перетворити його «відбиток» з точки в досить велику пляму. Зазвичай лазерні ліхтарики мають специфічне призначення: підсвічування і цілевказування при полюванні в темний час доби (для цього часто передбачається кріплення на оптичний приціл), подача світлових сигналів тощо. Відзначимо, що при використанні таких пристроїв потрібно дотримуватися обережності: при попаданні в очі лазерний промінь здатний не тільки засліпити, але і нанести незворотні пошкодження, причому навіть на досить великій відстані.

Решта видів ламп в наш час практично витіснені з ринку світлодіодами і зустрічаються в основному у відверто застарілих моделях. Детально описувати їх немає сенсу, відзначимо лише ключові особливості:

• Флуоресцентна лампа. Одна з назв для люмінесцентних ламп, відомих в просторіччі як «лампи денного світла». Сам світловий потік виходить розсіяним, так що такі джерела світла застосовувалися в основному в туристичних ліхтарях і окремих моделях ручних світильників.
• Криптонова лампа. Лампа розжарювання з колбою, заповненою криптоном для збільшення яскравості і зниження нагрівання. Через високу вартість наповнювача такі лампи в більшості своїй робилися мініатюрними і застосовувалися в ліхтарях відповідного розміру.

Модель світлодіода (світлодіодів), що використовується в ліхтарику. Знаючи точну назву світлодіода, можна знайти його детальні характеристики та оцінити можливості ліхтарика. Крім того, ця інформація може стати в нагоді при заміні діода, який вийшов з ладу.

Відзначимо, що модель світлодіода вказується в основному в тому разі, якщо це висококласний LED з прогресивними характеристиками. Такі джерела світла випускаються різними виробниками, однак найбільшою популярністю в сучасних ліхтариках користується продукція компанії Cree зі своїми серіями Cree XM, Cree XP, Cree XHP. Ось деякі з найбільш поширених світлодіодів цього бренду: Cree XP-L, Cree XM-L2, Cree XP-E, Cree XP-G, Cree XML T6, Cree XM-L2 T6, Cree XML U2, Cree XM-L 2 U2, Cree XP-G R5, Cree XP-G2 R5, Cree XP-E Q5.

Діоди Cree серій XM-L та XM-L2 використовуються у потужних ліхтарях. XP-G та XP-G2 застосовуються у відносно невеликих моделях. Вони видають промінь світла у формі кола з потемнінням усередині...при використанні відбивача для фокусування. XP-E і XP-E2 – знахідка для дрібних виробів з рівномірно сфокусованим променем і рівним засвіченням з боків. Цифра «2» у позначенні моделі діодів говорить про підвищену яскравість світіння (проти базової модифікації). Також популярність набирає серія XHP – світлодіоди цієї лінійки забезпечують збільшення потоку світла більш ніж удвічі. При цьому вони сумісні зі стандартними друкованими платами та оптикою. Числова приставка 35/50/70 у найменуванні діодів XHP вказує на розміри корпусу.

Поряд з рішеннями від Cree у ліхтарях нерідко зустрічаються висококласні світлодіоди від американського виробника Luminus. У його асортименті представлені як недорогі варіанти діодів для бюджетних ліхтариків, так і просунуті джерела світла з високими показниками яскравості свічення та інтенсивності світлового потоку, призначені для найпотужніших ліхтарів.

Окремий варіант являють собою пластини діодів, виконані за технологією COB (chip-on-board, тобто «чип на платі»). Такі пластини являють собою масиви з великої кількості мініатюрних джерел світла, впаяних прямо в друковану плату на невеликій відстані один від одного і залитих особливим складом; цей склад виконує відразу дві функції. Перш за все – він захищає світлодіоди від контакту з повітрям, що збільшує термін їх служби; крім того, покриття ефективно розсіює світло, створюючи рівномірний світловий потік.

Відзначимо, що раніше для створення світлодіодних масивів застосовувалася в основному технологія SMD, з припаюванням окремих LED на поверхню друкованої плати. Однак COB є більш сучасним і більш досконалим варіантом: ця технологія дає змогу розміщувати невеликі, але яскраві джерела світла з дуже високою щільністю, досягаючи потужного світлового потоку навіть при невеликих розмірах масиву. Крім того, плати SMD не передбачали захисного покриття.

В цілому ж звертати увагу на ліхтарі з пластинами COB має сенс в тому разі, якщо вам потрібне якісне джерело розсіяного світла. Як наслідок, подібні масиви діодів особливо популярні в туристичних ліхтарях і допоміжному освітленні (див. «Тип»), однак можуть використовуватися і в інших різновидах - від ультракомпактних брелоків до потужних ручних світильників.

Кількість світлодіодів (див. «Тип лампи»), передбачених в конструкції ліхтаря.

На перший погляд, чим більше світлодіодів – тим потужніше дана модель. Однак на практиці все не настільки однозначно. По-перше, один висококласний LED цілком може забезпечувати більший світловий потік, ніж кілька недорогих діодів. По-друге, в сучасних світильниках можуть застосовуватися як традиційні LED, так і масиви з великої кількості мініатюрних діодів на загальній основі. Такі масиви можуть виконуватися за технологією SMD або більш прогресивною COB; докладніше відмінності між цими варіантами описані в п. «Модель діода», тут же відзначимо, що цілісна SMD- або COB-пластина також вважається за 1 світлодіод — притому що за світністю вона може перевершувати звичайні LED в рази, а то і на порядки.

У світлі цього навряд чи варто безпосередньо оцінювати яскравість і ефективність ліхтаря за даним параметром. А ось на що кількість діодів нерідко впливає напряму – так це на надійність: більшість «багатозарядних» світильників здатні продовжувати роботу навіть при виході з ладу частини діодів. Крім того, в деяких видах ліхтарів — зокрема, туристичних моделях і ручних світильниках розсіяного світла (див. «Тип») – кожен світлодіод висвітлює свій сектор, а разом вони охоплюють повні 360° по горизонталі.

Максимальний світловий потік, що забезпечується ліхтарем.

Світловий потік (позначається в люменах) можна описати як загальну кількість світла, відтворювану світлодіодом або іншим джерелом освітлення і поширювану у всіх напрямках, куди це джерело світить саме по собі (без лінз, відбивачів тощо). На практиці це означає, що можливості ліхтаря залежать не тільки від світлового потоку, але і від кута освітлення (див. «Кут світіння (засвічування)»). Наприклад, відносно слабкий потік можна сконцентрувати у вузький промінь, забезпечивши хорошу дальність; а для ефективного охоплення широкого простору неминуче знадобиться велика кількість люменів.

Відзначимо, що кут охоплення уточнюється в характеристиках далеко не завжди, і навіть при наявності таких даних складно буває відразу оцінити реальні можливості ліхтаря. Тому для такої оцінки найкраще користуватися інформацією про фактичну дальність освітлення (див. нижче), а також враховувати загальний тип приладу (див. вище). Так, при тому ж числі люменів ручний ліхтар з відбивачем для формування спрямованого променя буде давати помітно більшу дальність, ніж туристичний світильник з охопленням в 360°.

Також варто мати на увазі, що висока яскравість ліхтаря далеко не завжди виправдана, і підбирати за цим параметром варто з урахуванням реальних умов застосування. Наприклад, при роботі на невеликих дальностях яскраве світло може стати перешко...дою: воно стомлює очі і може засліплювати оточуючих. Крім того, збільшення яскравості зазвичай потребує більш потужних джерел як світла, так і живлення, відповідно зростають вага і габарити ліхтаря.

Максимальна дальність, на якій ліхтар забезпечує скільки-небудь ефективне освітлення об'єктів. У різних виробників критерії цієї ефективності при вимірюваннях дальності можуть розрізнятися, а тому однозначно порівнювати між собою за дальністю можна тільки моделі одного виробника. Водночас цей параметр дає змогу з деякою часткою вірогідності порівнювати і моделі різних виробників: так, ліхтарі з дальністю освітлення 15 м і 100 м явно будуть належати до різних класів дальності, незалежно від виробників.

Зазначимо, що дальність освітлення залежить не тільки від максимального світлового потоку, забезпечуваного ліхтарем (див. вище), але і від особливостей його конструкції: чим більш вузький промінь забезпечується відбивачем ліхтаря — тим більше буде дальність, і навпаки — розсіяне світло не поширюється далеко. Деякі моделі дають змогу налаштувати ширину променя залежно від вимог обстановки (докладніше див. «Регулювання фокусу»).

Також варто мати на увазі, що моделі з однаковою заявленою дальністю освітлення можуть охоплювати різний простір. Наприклад, ручний світильник (див. «Тип») з діаметром відбивача в 20 см зможе забезпечити більш широкий промінь, ніж звичайний ручний ліхтар з 5-сантиметровим відбивачем. І хоча в обох варіантах предмети, що потрапили в світлову пляму, будуть освітлені однаково, проте в першому випадку розмір самої плями буде крупніше, а фактична ефективність ліхтаря –відповідно, вище (у світлі того, що широким променем простіше «нам...ацати» окремі об'єкти, особливо на значній відстані).

Кількість та види додаткових режимів роботи, передбачених у ліхтарику.

До додаткових належать всі режими, в яких формат роботи ліхтаря відрізняється від стандартного «постійний світловий потік у видимому діапазоні без яскравого забарвлення». А саме стробоскоп, SOS, маяк, мерехтіння, світильник, ближнє / дальнє світло, інфрачервоне (IR), ультрафіолетове (UV), червоне світло, синє світло, зелене світло та ін.

- Стробоскоп. Режим швидкого миготіння – кілька спалахів за секунду. Один із найпопулярніших варіантів застосування цієї функції — дезорієнтація супротивника в екстремальній ситуації; У цьому світлі стробоскоп часто передбачається в підствольних ліхтариках (див. «Тип»), а також ручних моделях «тактичної» спеціалізації. Крім цього, швидке миготіння добре підходить для того, щоб виділити себе на дорозі — особливо в похмуру погоду або темну пору доби: таке світло набагато краще помітне, ніж постійне, у тому числі бічним зором. У той же час зазначимо, що при використанні стробоскопа слід бути обережним: через специфічний вплив на...психіку цей режим може спровокувати загострення деяких захворювань — наприклад, напади у хворих на епілепсію.

- SOS. Режим роботи «три короткі спалахи — три довгі — три короткі», що відповідає міжнародному сигналу «прошу допомоги» (літери SOS у форматі азбуки Морзе). Це позбавляє необхідності подавати такий сигнал вручну і дає змогу залишити ліхтар працювати автономно, а самому зайнятися більш насущними проблемами (якими нерідко супроводжуються ситуації, що вимагають подачі SOS).

- Ближнє / дальнє світло. Можливість перемикання між далеким спрямованим променем та ближнім розсіяним світлом. Таке перемикання найчастіше здійснюється за рахунок використання кількох наборів світлодіодів; при цьому в одних моделях кожен із таких наборів відповідає за свій режим, в інших на дальньому світлі працюють усі діоди, а на ближньому — лише частина з них.

- Інфрачервоний (ІР). Підсвічування в невидимому оці в інфрачервоному діапазоні. Застосовується, зокрема, підвищення ефективності приладів нічного бачення та ІЧ-прицілів. Зазначимо, що багато світлодіоди, що відповідають за цей режим, під час роботи світяться також у видимому діапазоні (червоним світлом); однак це свічення досить слабке і, як правило, помітне людському оку лише при прямому погляді на його джерело з невеликої відстані.

- Ультрафіолетовий (UV). Підсвічування в ультрафіолетовому діапазоні застосовується переважно для виявлення об'єктів і слідів, непомітних при звичайному освітленні. Один із найпопулярніших способів використання цієї функції — імпровізований детектор валют: більшість сучасних банкнот мають позначки, що характерно світяться під УФ-випромінюванням. Також таке світло може застосовуватися для виявлення написів «невидимим» чорнилом (у тому числі і міток на тих же купюрах), деяких біологічних (наприклад, крові) та хімічних рідин (зокрема, чутливі до УФ-склади дають змогу виявляти протікання в трубах та рідинних). контурах), і т. п. Зазначимо, що УФ-випромінювач зазвичай світиться і в видимому діапазоні - з характерним синюватим відтінком; це дає змогу безпомилково визначати, включене таке світло або вимкнено.

- Червоне світло. Один із найбільш популярних додаткових кольорів у сучасних ліхтариках; може застосовуватися як у поєднанні з синім та зеленим (у наприклад званих RGB-моделях), наприклад і як єдиний допоміжний відтінок. Одна з особливостей червоного світла полягає в тому, що вона практично не впливає на нічний зір, не проникає крізь повіки і навіть після повної темряви не сліпить очі. Це робить подібне освітлення оптимальним варіантом, наприклад, для уточнення даних по карті під час нічного походу, коли потрібно швидко відновити зір після вимкнення світла, або для чергового освітлення в спальному приміщенні, де потрібно бачити оточення і водночас небажано турбувати світлом сплячих . Інший спосіб застосування червоного світла — подача сигналів: таке світло поширюється далі, ніж синє або зелене, і помітно виділяється на тлі більшості пейзажів та рукотворних об'єктів. Зміна відтінку може здійснюватись як за рахунок світлофільтра на основному джерелі світла, наприклад і за рахунок окремого світлодіода.

— Синє світло. Один із відтінків, що застосовуються в основному триколірних «RGB-ліхтарях» — поряд із червоним (див. вище) та зеленим. Таке світло призначене переважно для ситуацій, коли потрібно ефективно висвітлити простір перед собою, проте при цьому небажано використовувати звичайне біле світло. Зір людини найбільш чутливий саме до синіх і зелених відтінків; тому відносно слабкий потік синього світла дає змогу виявити велику кількість деталей. А в деяких ситуаціях таке освітлення може виявитися навіть ефективнішим, ніж біле. Наприклад, якщо у темний час доби навести білий ліхтар на світлий предмет, то простір за цим предметом буде помітно слабко через яскраве відбите світло; а слабке синє світло рівномірно виділить і «передній план», і «фон». Але користуватися цим відтінком на високій яскравості, навпаки, небажано — відображення від яскравого синього світла ще сильніше засліпить, ніж від білого і тим більше червоного. А якщо синій промінь, навіть слабкий, потрапить просто у вічі — він моментально зіб'є нічний зір, і відновлювати його доведеться досить довго.
Зазначимо, що вибір між синіми та аналогічним зеленим кольором (див. нижче) залежить від конкретної обстановки: у різних ситуаціях оптимальними можуть бути різні відтінки.

- Зелене світло. Відтінок, який найчастіше застосовується в триколірних RGB-ліхтарях, однак іноді використовуваний і як єдиний додатковий колір. Багато в чому аналогічне описаному вище синьому — зокрема, в деяких ситуаціях слабке зелене світло здатне чітко виявити деталі, непомітні в інших відтінках (навіть під тим самим синім світлом), проте висока яскравість для такого променя небажана. Крім цього, цей колір має свою специфічну особливість: багато тварин майже не реагують на зелене світло, наприклад що він буває особливо зручний на полюванні.

- Маяк. Режим нечастих спалахів з амплітудою, що повторюється, найчастіше на порівняно невисокій яскравості (з окремими винятками з правила). У деяких моделях ліхтарів можна зустріти більше одного варіанта маяка. Режим створений для виявлення та спостереження користувача на відстані; при цьому маяк не тільки більш економно витрачає заряд батареї, ніж постійне світло тієї ж яскравості, але ще й краще помітне здалеку. Зазначимо також, що у ліхтарях налобних схожу функцію виконує режим мерехтіння (див. нижче).

- Мерехтіння. У цьому режимі ліхтар видає короткі імпульси або світить зі змінною, «пульсуючою» яскравістю. Даний формат роботи призначений не для освітлення навколишньої місцевості, а щоб зробити користувача помітнішим для оточуючих: людина реагує на мерехтливе світло рефлекторно, навіть якщо його джерело знаходиться далеко в зоні периферійного зору. Режим мерехтіння буде корисний насамперед на дорогах — наприклад, під час руху пішки або велосипедом у темний час доби: у тому ж місті таке попередження для оточуючих водіїв буде не зайвим, а вже про темні заміські дороги й говорити не доводиться.

- Червоне миготіння (червоне мерехтіння, червоний маяк). Подібний режим дає змогу зробити ліхтар максимально помітним: червоне світло, тим більше миготливе, впадає у вічі навіть у світлий час доби. А в темний час цей відтінок буває корисним ще й за рахунок того, що він не шкодить нічному зору (докладніше про це див. «Червоне світло» вище). А ось конкретна спеціалізація червоного миготіння може бути різною залежно від спеціалізації ліхтаря. Наприклад, у туристичних моделях (див. «Тип») такий режим дає змогу подати сигнал, позначити розташування табору, точки збору тощо; а в налобних він використовуваний для того, щоб виділити користувача на дорозі і зробити його максимально видимим для оточуючих (насамперед водіїв).

- Світильник. Функція зустрічається, як правило, серед ручних світильників та у туристичних моделях ліхтариків (як доповнення до основного спрямованого світла). Фактично йдеться про режим розсіяного світла - на противагу спрямованому променю, що забезпечує основне джерело світла з відбивачем. Розсіяне світло не відрізняється дальністю, зате воно дає змогу охопити значне місце — наприклад, висвітлити ціле приміщення.

- ЛЦУ. Режим лазерного вказівника: ліхтарик видає лазерний промінь, мітка від якого вказує в передбачувану точку влучення. Передбачати такий режим є сенс виключно в підствольних моделях (див. «Тип»).

Зазначимо, що цей список не вичерпний: у сучасних ліхтариках можуть передбачатися й інші, більш специфічні режими роботи. У разі особливості функціоналу варто уточнювати по документації виробника.

Ємність акумулятора, передбаченого в конструкції або комплекті ліхтарика.

Теоретично вища ємність дає змогу досягти більшої автономності, проте на практиці не все так однозначно. По-перше, фактичний час роботи на заряді буде залежати ще й від енергоспоживання — а воно може бути різним навіть в моделях з однаковим світловим потоком (це пов'язано з різницею в характеристиках окремих світлодіодів). По-друге, фізичні особливості позначення в міліампер-годинах (мАгод) такі, що безпосередньо порівнювати за цим показником можна тільки батареї з однаковою номінальною напругою (в інших варіантах потрібно перераховувати показники за спеціальними формулами).

У світлі всього цього можна сказати, що ємність акумулятора є більше довідковим, ніж практично значущим параметром. Так, в деяких ситуаціях вона дає змогу порівнювати між собою різні моделі ліхтариків, але лише дуже приблизно. Наприклад, пристрій з акумулятором на 1600 мАгод однозначно матиме більший час роботи на заряді, ніж аналогічна за яскравістю, типом лампи і «ваговою категорією» модель з батареєю на 800 мАгод; але ось наскільки саме автономність буде вище — не можна точно сказати. Так що для оцінки практичних можливостей ліхтарика варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — перш за все на прямо заявлений максимальний час роботи на заряді (див. вище), а також показники автономності на різних режимах, зазначені в документації виробника.

Час повного заряджання акумулятора, яким укомплектований ліхтарик, від штатного зарядного пристрою (при використанні інших батарей або нерідного зарядника цей час може змінюватися як в одну, так і в іншу сторону).

— Зарядний пристрій ліхтарика. Пристосування для зарядки акумуляторів безпосередньо в ліхтарику. Відзначимо, що таким «зарядником» можуть оснащуватися моделі і з незнімними, і зі знімними акумуляторами. У будь-якому разі подібні пристосування максимально прості у використанні: не потрібно виймати батареї і ставити їх в окремий пристрій, достатньо підключити ліхтарик до розетки, авторозетки або USB-порту (ЗП можуть використовувати різні джерела живлення, це варто уточнювати окремо). Крім того, деякі ліхтарики з даною функцією здатні працювати навіть під час зарядки батареї (по суті — від мережі). Водночас ЗП цього типу не настільки універсальні, як «зарядники» для окремих акумуляторів (див. відповідний пункт).

— Автомобільний ЗП. Наявність в комплекті пристрою для зарядки ліхтарика від автомобільного прикурювача (або стандартної авторозетки такого ж розміру). Зазвичай такий пристрій має вигляд найпростішого штекера з кабелем; кабель може робитися знімним. А в деяких моделях окремий автомобільний ЗП і взагалі відсутній: для зарядки батареї сам ліхтарик вставляється в гніздо прикурювача, і роль штекера грає корпус пристрою. Детальніше див. «Живлення – Від прикурювача».

— USB-кабель для зарядки. Наявність у комплекті саме окремо лише кабелю для зарядки, але без комплектної вилки в розетку. При цьому у вас є можливіс...ть заряджати, наприклад, від Power-bank'а.

— ЗП елементів живлення. Пристосування для зарядки акумуляторів, що постачаються в комплекті з ліхтариком. Таким пристосуванням комплектуються тільки моделі зі знімними акумуляторами — власне, для зарядки батарею потрібно зняти. Це може створювати певні незручності. З іншого боку, акумулятори зазвичай виконуються у стандартному типорозмірі, що дає велику кількість додаткових можливостей. Наприклад, можна докупити запасний комплект батарей і використовувати його, поки основний заряджається, або навіть ставити одноразові батарейки замість «рідних» акумуляторів; ЗП можна застосовувати не тільки для акумуляторів з ліхтарика, але і для інших сумісних елементів живлення.

— Елемент(и) живлення. Наявність елемента живлення в комплекті ліхтаря. Дана особливість дає змогу використовувати ліхтар відразу після покупки, не докуповуючи батареї окремо. Зазначимо, що наявність або відсутність батареї в комплекті не залежить від типу самої батареї (див. «Живлення»): наприклад, моделі під оригінальний акумулятор не завжди комплектуються таким акумулятором. Тому якщо готовність до роботи «з коробки» є критичною — варто вибрати ліхтар, для якого прямо заявлений елемент живлення в комплекті. При цьому не завадить уточнити, яким саме елементом укомплектований виріб — одноразовою батарейкою або акумулятором, що перезаряджається.

— Світлофільтри. Знімні світлофільтри, які зазвичай використовуються для забарвлення променя ліхтарика в той чи інший колір – червоний, синій і/або зелений. Детальніше про таке кольорове освітленні див. «Додаткові режими»; тут же відзначимо два моменти. По-перше, набір світлофільтрів може бути різним: наприклад, червоне світло зустрічається часто, а от зелене і синє – вже помітно рідше. При цьому для деяких ліхтарів додаткові світлофільтри випускаються окремо, їх можна докупити при необхідності. По-друге, якщо в ліхтарику з кольоровим світлом не заявлений світлофільтрів в комплекті – значить, в даній моделі використовуються окремі кольорові діоди або, помітно рідше, вбудовані світлофільтри. І той, і інший варіант виходить більш зручним з тієї точки зору, що для перемикання кольорів не потрібно возитися зі змінними аксесуарами (які можна забути десь або втратити). З іншого боку, додаткове оснащення дещо ускладнює і здорожує конструкцію всього пристрою.

— Кліпса для носіння. Наявність в конструкції ліхтаря спеціального затискача (кліпси) — аналогічного тому, що застосовується в портативних плеєрах, кулькових ручках тощо. Така кліпса дає можливість зафіксувати ліхтар на одязі, наприклад, на краю кишені. Призначена ця функція насамперед для зручності носіння: закріплений кліпсою ліхтар завжди буде перебувати в одному місці, не гублячись і не плутаючись у кишені.

— Велосипедне кріплення. Кріплення для встановлення ліхтаря на кермо велосипеда. Дає можливість використовувати освітлювальний прилад як джерело головного світла та позначає присутність велосипедиста на дорозі у темну пору доби. Як правило, тримач закріплюється на кермі за допомогою гвинтового затискача, а ліхтар утримується в ньому завдяки пружності кріплення.

— Ремінець. Наявність в конструкції ліхтаря ремінця для кріплення на руці. Він оберігає пристрій від падінь: навіть якщо ви випадково розтиснете пальці, ремінець утримає ліхтар на руці (або хоча б затримає падіння настільки, що ви встигнете зреагувати). А в дайверських моделях (див. «Тип») таке пристосування може, навпаки, утримувати ліхтар від спливання. У великогабаритних ручних світильниках ремінець може призначатися для зручності перенесення на плечі, проте зустрічаються такі варіанти досить рідко.

— Чохол. Наявність в комплекті спеціального чохла для зберігання і транспортування ліхтаря. Такий чохол оберігає пристрій від зайвих забруднень і забезпечує певний ступінь захисту від пошкоджень. Крім того, він може стати в нагоді для захисту оточуючих крихких предметів — наприклад, якщо Вам доводиться транспортувати їх разом з ліхтарем у щільно упакованій сумці або рюкзаку.

— Підствольне кріплення. Кріплення для встановлення підствольного ліхтарика (див. «Тип») на зброю. Найчастіше таке кріплення розраховане на стандартну планки Пікатінні/Вівера, але можливі й інші варіанти; цей момент не завадить уточнити перед покупкою. У будь-якому разі така комплектація зручна тим, що кріплення не потрібно шукати окремо; з іншого боку, воно може виявитися таким, що не підходить для нестандартних «посадкових місць».

— Без кріплення. Відсутність кріплення на зброю в комплекті підствольного ліхтарика (див. «Тип»). Такі моделі першопочатково призначені для використання за іншим призначенням — зазвичай в якості ручних компактних (див. там же), а можливість встановлення під ствол передбачається як опція. Також на цей варіант варто звернути увагу в тому разі, якщо зброя має нестандартний спосіб встановлення ліхтарів — кріплення для такого встановлення найпростіше купити окремо від ліхтарика.