Продуктивність на вході
Кількість повітря, яке здатний обробити компресор за одиницю часу; зазвичай вказується в літрах за хвилину. Продуктивність, поряд з тиском (див. нижче) є одним з найбільш важливих параметрів: саме вона насамперед визначає, наскільки компресор буде сумісний з тим чи іншим пневмоінструментом.
Вибирати модель за цим показником варто з таким розрахунком, щоб вона могла гарантовано «витягнути» всі інструменти, які можуть бути підключені одночасно. Витрата повітря зазвичай прямо вказується в характеристиках кожного інструменту, і підрахувати загальну потребу досить просто. Однак у зв'язку з особливостями конструкції компресор повинен мати певний запас за продуктивністю; конкретне значення цього запасу залежить від низки нюансів.
Основний момент полягає в тому, що одні компанії вказують для своїх агрегатів продуктивність на виході (скільки повітря подається на інструмент), а інші — на вході (скільки засмоктує повітря компресор). Оскільки ні один компресор не ідеальний, то частина повітря неминуче втрачається в процесі стиснення, тому його кількість на виході завжди буде менше, ніж на вході. Відповідно, якщо в характеристиках зазначена продуктивність на виході, рекомендується запас в 10-20%, а якщо на вході — 35-40%.
Існують також більш складні методики, що дозволяють точніше вивести необхідну продуктивність залежно від особливостей конкретних інструментів; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.
Потужність
Потужність двигуна, встановленого в компресорі. Вона не є основним параметром при оцінці ефективності роботи пристрою — тут вирішальну роль грають продуктивність і номінальний тиск (див. вище), а двигун підбирається таким чином, щоб його потужності вистачило для забезпечення заявлених характеристик. Однак практичне значення даного показника є: в компресорах з електромотором (а таких зараз більшість; див. «Тип двигуна») потужність двигуна визначає загальне енергоспоживання пристрою, а також вимоги до мережі, куди планується його підключати (докладніше див. «Напруга мережі»). Крім того, потужність двигуна (незалежно від його типу) необхідно знати для розрахунку оптимального значення продуктивності за деякими спеціальними формулами.
Для ДВЗ потужність традиційно прийнято виражати в кінських силах (к.с.); перевести її в вати можна таким чином: 1 к.с. = 735 Вт.
Оберти
Швидкість обертання валу двигуна компресора в штатному режимі роботи. На ефективність агрегата даний параметр, зазвичай, не впливає — основними показниками все одно залишаються продуктивність і номінальний тиск (див. вище). Водночас він дозволяє оцінити особливості конструкції компресора і його довговічність. Річ у тім, що більш висока швидкість обертання дозволяє застосовувати досить прості і недорогі робочі механізми, однак вона підсилює зношування рухомих деталей і скорочує моторесурс. Тому модель з більш низьким числом обертів, швидше за все, буде коштувати дорожче ніж «високообертовий» варіант, однак і прослужить довше (при інших рівних характеристиках — продуктивності, тиску, типу приводу, конструкції; все див. вище).
Особливості конструкції
—
Частотний перетворювач. Дана функція використовується для автоматичного управління потужністю двигуна в компресорі (див. «Тип двигуна»), а точніше — для підстроювання обертів під поточне споживання повітря і підтримки постійного тиску.
В електричних агрегатах крім зниження зносу і усунення стрибків струму в мережі, подібні системи забезпечують максимально стабільний тиск повітря на виході, а енергія витрачається раціонально. Водночас частотні перетворювачі коштують дорого і займають досить багато місця; а згадані переваги актуальні для важкого устаткування професійного класу. Тому дана функція зустрічається в основному серед промислових компресорів з робочою напругою 400 В і на базі ДВЗ.
—
Осушувач. Призначення таких пристроїв зрозуміло вже з назви: вони призначені для осушення повітря на вході в компресор, тобто видалення з нього зайвої вологи. Необхідність в такій процедурі пов'язана насамперед з тим, що висока вологість негативно позначається на стані компресора: вона призводить до осідання конденсату, а він, зі свого боку, сприяє корозії і утворення різних емульсій, через що забруднюються канали і підвищується знос всього агрегата.
—
Тандем. Пристрої, побудовані за схемою «тандем», фактично являють собою два компресора на одному ресивері, підключені паралельно. Це дозволяє включати як обидва компресора відразу, так і тільки один з них
...— таким чином можна регулювати потужність і продуктивність навіть в тих моделях, де спеціальні регулятори на зразок частотного перетворювача (див. відповідний пункт) взагалі не передбачені.
Серед недоліків — велика вага, громіздкість і висока вартість. Крім того, тандемна схема роботи підходить в основному для потужних продуктивних агрегатів — інакше окремі компресори довелося б робити занадто маленькими, а це не має сенсу.
—Колеса для транспортування. Наявність в конструкції компресора спеціальних транспортувальних коліс. Сучасні компресори можуть мати значну вагу, який при перенесенні зажадав би участі кількох осіб; колеса ж дають змогу без проблем пересувати навіть досить важкі пристрої силами одного, в крайньому випадку — двох людей.Рівень шуму
Максимальний рівень шуму, що виробляється компресором під час роботи. При його оцінці необхідно враховувати, що децибел, застосовуваний для оцінки шуму, не є абсолютною величиною. На практиці це означає, що шуми, наприклад, в 20 дБ 40 дБ відрізняються за рівнем не в два рази, а в 100 — саме цій кратності відповідає різниця в 20 дБ; зростання у два рази відповідає збільшенню на 3 дБ. Тому для оцінки рівнів шуму варто звертатися насамперед до порівняльних таблиць. Для значень, що зустрічаються в сучасних компресорах, ця таблиця буде виглядати приблизно так:
70 дБ — голосні розмови на відстані близько 1 м;
75 дБ — крик;
80 дБ — мотоциклетний двигун з глушником;
85 дБ — гучний крик;
90 дБ — вагон товарного потяга на відстані 5-7 м;
95 дБ — шум всередині вагону метро.
У будь-якому разі чим менше рівень шуму, що виробляється агрегатом — тим комфортніше його використання, тим менше він буде «бити по вухах» і посилювати гучність всього набору працюючих інструментів.
