Порівняння Audient ID4 MKII vs Audient ID14 MKII

Кількість вхідних та вихідних каналів, якими обладнано аудіоінтерфейс. Докладніше про кожен тип див. нижче.

- Вхідних каналів. Вхідні канали input (in) в аудіоінтерфейсах позначають кількість різних аудіосигналів, які пристрій може приймати для запису відразу. Їхнє число відіграє вирішальну роль при багатоканальному звукозаписі, підключенні декількох інструментів або вокалу одночасно. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вхідних каналів, а й типи роз'ємів (див. «Входи»).

- Вихідних каналів. Вихідні канали output (out) — це та кількість аудіосигналів, яку допускається відправляти на інші пристрої або обладнання для відтворення. Виходи аудіоінтерфейсу можуть бути використані для підключення до підсилювачів, моніторів, акустичних систем, навушників тощо. Велика кількість вихідних каналів прийде до речі при створенні звукових міксів, в режимі багатоканального запису або при багатозадачній роботі в студійному середовищі. Для найпростіших завдань досить мати від 2 до 4 вихідних каналів. При виборі аудіоінтерфейсу враховуйте не лише кількість вихідних каналів, а й типи роз'ємів (див. Виходи).

Діапазон частот звуку підтримується пристроєм. Найчастіше йдеться про діапазон частот, який пристрій може видати аналоговому аудіосигналу на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим повнішим виходить звучання, тим нижчою є ймовірність, що аудіоінтерфейс «обріже» верхні чи нижні частоти. Однак слід враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон аудіотехніки не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях, є скоріше «побічним ефектом» просунутих електронних схем і наводяться в характеристиках з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звуку впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Кількість підсилювачів у конструкції аудіоінтерфейсу, призначених для роботи зі слабким сигналом, який безпосередньо надходить з мікрофона, звукознімача тощо. Кожен підсилювач відповідає одному вхідному каналу з низьким рівнем сигналу. Наприклад, якщо аудіоінтерфейс має чотири підсилювачі, він може одночасно обробляти сигнали від чотирьох мікрофонів або інших пристроїв, підключених до цих підсилювачів. Професійні студійні аудіоінтерфейси часто обладнані великою кількістю підсилювачів для забезпечення гнучкості та можливості запису з великої кількості джерел одночасно.

- Всього аудіовходів Jack/XLR. Загальна кількість аналогових аудіовходів типу Jack (6.35 мм) та/або XLR (цей інтерфейс може поєднуватися з «джеком»). Зазначимо, такі роз'єми можуть відігравати роль як лінійного, і мікрофонного чи інструментального входу. Докладніше див. відповідні пункти.

- Mini-Jack. Стандартний роз'єм 3.5 мм mini-Jack прийнято використовувати в аудіоінтерфейсах як аналоговий (лінійний) вход на два канали стерео, а також у ролі мікрофонного аудіовходу (див. відповідні пункти).

Вхідний роз'єм, який використовується для запису аудіосигналу з мікрофона, який може передавати низький рівень сигналу та потребує посилення. Нерідко включає мікрофонний підсилювач — він посилює слабкий сигнал до того рівня, який придатний для запису або обробки в аудіоінтерфейсі. Найбільшого поширення набули такі типи мікрофонних входів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Стандартний аудіороз'єм міні-Jack (3.5 мм) забезпечує середню якість сигналу, через що слабо підходить для професійних завдань на кшталт студійного запису. Як наслідок, «чисто мікрофонний» різновид гнізда 3.5 мм зустрічається відносно рідко, але все ж таки має право на існування. Також варто враховувати, що в мікрофонах можуть застосовуватись штекери mini-Jack під різну кількість контактів (від 2-х до 4-х).

- Jack (6.35 мм). За формою та розташуванням контактів гнізда Jack (6.35 мм) аналогічні відповідним різновидам стандарту 3.5 мм, однак мають більші розміри. За рахунок більшої площі контакту та меншої схильності до перешкод штекери цього формату зустрічаються у мікрофонах усіх цінових категорій. Крім того, через роз'єм 6.35 мм часто здійснюється балансне підключення - особливий різновид з'єднання, що застосовується в професійній аудіотехніці і дозволяє без перешкод передавати сигнал навіть досить довгими проводами.

- XLR. В аудіотехніці найчастіше використовуються триконтактні роз'...єми XLR для підключення мікрофона. XLR забезпечує надійне та щільне з'єднання, а в гніздах інтерфейсу нерідко передбачаються замки для фіксації штекерів. Підключення через цей роз'єм здійснюється у тому числі й балансним способом - за трьома проводами замість двох. Особливість такої передачі сигналу полягає в тому, що зовнішні перешкоди фільтруються по суті самим проводом, що дозволяє передавати якісний аудіосигнал навіть при великій довжині кабелів. Часто роз'єм XLR може поєднуватися з Jack (6.35 мм).

Тип лінійного входу, передбаченого у пристрої. Використовується лінійний вхід для подачі звуку із зовнішнього джерела на аудіоінтерфейс.

Для лінійного входу можуть використовуватися такі типи роз'ємів:

- Mini-Jack (3.5 мм). Гніздо під стандартний штекер mini-jack (3.5 мм). Роз'єм служить як аудіовхід на два канали стерео. Розрахований він переважно на портативну електроніку на кшталт смартфонів, кишенькових плеєрів тощо. У стаціонарних пристроях популярніші Jack (6.35 мм), XLR та RCA.

- Jack (6.35 мм). Поширений аудіороз'єм для передачі аналогового сигналу. За конструкцією цей різновид гнізда максимально схожий на mini-Jack (3.5 мм), проте відрізняється розмірами. Роз'єм Jack (6.5 мм) забезпечує щільний контакт і менш схильний до перешкод. Також він підтримує балансне підключення — якісну передачу аудіосигналу досить довгими проводами з ефективним захистом від перешкод.

- XLR. Стандарт XLR відноситься до професійних – не тільки через високу якість передачі сигналу, але також через досить великі розміри та наявність замків для надійного закріплення штекерів. При цьому по одному кабелю можна передавати лише один канал звуку, тому виходи XLR зазвичай встановлюються парами — для звуку формату стерео. Також відзначимо, що ці роз'єми можуть поєднуватися з гніздами Jack (6.35 мм). А ще вони дозволяють реалізувати підключення в балансному...форматі з високим ступенем завадостійкості та використанням дротів досить великої довжини без впливу на частоту аналогового сигналу.

- RCA. Роз'єм під коаксіальний кабель зі штекером типу «тюльпан». Стандартний вхід RCA складається з двох гнізд - під стереозвук, лівий та правий канал. Через один аналоговий роз'єм RCA може передаватися лише один канал звуку, тому кількість таких роз'ємів відповідає кількості каналів, що підтримуються пристроєм.

Вхід для цифрового аудіосигналу, що передається оптоволоконним кабелем TOSLINK. Оптичний інтерфейс перетинається на можливості з коаксіальним входом (див. відповідний пункт) — зокрема, дозволяє передавати багатоканальний звук. Ключовою відмінністю та головною перевагою такого з'єднання є повна нечутливість до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить тендітний і чутливий до пошкоджень - його потрібно берегти від сильних натисків і перегинів.

- Всього аудіовиходів Jack/XLR. Загальна кількість аналогових аудіовиходів типу Jack (6.35 мм) та/або XLR (цей інтерфейс може поєднуватися з «джеком»). Зазначимо, що такі роз'єми можуть відігравати роль як виходу Main, так і лінійного виходу. Докладніше див. відповідні пункти.

- Mini-Jack. Стандартний роз'єм 3.5 мм mini-Jack прийнято використовувати в аудіоінтерфейсах як аналоговий (лінійний) вихід на два канали стерео, а також у ролі виходу для підключення навушників (див. відповідні пункти).

Через головні виходи Main передбачається передавати сигнали з аудіоінтерфейсу зовнішні пристрої для відтворення та запису звуку. В побуті зустрічаються моделі як з одним типом роз'ємів Main, так і з декількома різновидами (наприклад, Jack (6.35 мм), XLR, RCA, або Jack (6.35 мм)/RCA, або ж Jack (6.35 мм)/XLR).

- Jack (6.35 мм). Вихід передачі аналогового аудіосигналу. Конструктивно аналогічний популярному mini-Jack, проте відрізняється від нього більшими розмірами. Як наслідок, штекери типу Jack (6.35 мм) використовуються переважно у висококласній стаціонарній аудіотехніці. Виходи цього типу зазвичай працюють за принципом "один канал на роз'єм" (тобто для передачі стереозвуку знадобиться задіяти два гнізда Jack). Також цей інтерфейс нерідко передбачає балансне підключення - з'єднання в особливому форматі, що дозволяє застосовувати довгі дроти без шкоди якості сигналу (за рахунок гасіння перешкод у самому дроті). Втім, з'єднання Jack (6.35 мм) може бути і небалансним.

- XLR. Ще один різновид виходу для передачі аналогового сигналу з використанням балансного підключення. Воно дозволяє застосовувати кабелі великої довжини без шкоди якості обміну даними — зовнішні перешкоди гасяться безпосередньо в кабелі. Часто роз'єм поєднується з інтерфейсом Jack (6.5 мм). XLR оснащується замком-фіксатором та трьома контактами. По одному триконтактному кабелю в аналоговому форматі можлива передача тільки...одного аудіо каналу, так що стандартний вихід XLR зазвичай складається з двох роз'ємів - під лівий і правий канали стерео.

- RCA. Гнізда під коаксіальний кабель з характерними штекерами, відомими в народі як «тюльпани». По одному кабелю у аналоговому форматі допускається передача одного каналу аудіо. Стандартний вихід цього типу складається з двох роз'ємів - під лівий та правий канали стерео. З іншого боку, RCA не забезпечує можливості балансного підключення, через що поступається іншим варіантам в перешкодостійкості, має помітні обмеження по довжині кабелю і слабо придатний для професійного застосування. Проте «тюльпани» набули досить широкого поширення у стаціонарній аудіоапаратурі початкового та середнього рівня.