Дисплей
— Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі; традиційно вказується в дюймах. Більш великі екрани зручні як в перегляді, так і в сенсорному управлінні. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на розміри, енергоспоживання і ціну всього планшета (збільшення вартості нерідко пов'язано ще й з тим, що для більшого екрана бажана також більша роздільна здатність). Рідкісні птахи із сімейства сучасних планшетів. мають екрани на
7 дюймів; багато з них схожі на дещо збільшені смартфони. Розміри в
8 дюймів і
9 дюймів можна вважати базовими.
10-дюймова і
11-дюймова діагональ — це досить великий показник для планшета споживчого класу; а
екрани в 12",
13",
14" і більше характерні переважно для моделей професійного рівня.
— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана в планшеті — розмір матриці в точках (пікселях) по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване і згладжене зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю. Водночас вона помітно позначається на вартості — як через високу ціну самих екранів, так і через підвищені вимоги до продуктивності системи.
—
...PPI. Абревіатура від «points per inch», тобто «точок (пікселів) на дюйм». Цей параметр визначає, скільки пікселів розташовується на лінії довжиною в 1 дюйм (2,54 см), проведеній по горизонталі або вертикалі екрана; він безпосередньо залежить від роздільної здатності і розміру дисплея. В цілому чим більше значення PPI — тим більш чіткою, згладженою і, відповідно, якісною буде картинка на екрані. А при певній щільності пікселів людське око взагалі перестає розрізняти окремі точки, сприймаючи повністю згладжене зображення.
— Тип матриці. Технологія, за якою виготовлений дисплей планшетного ПК. На сьогоднішній день використовуються матриці таких типів:
- — TN-Film (Twisted Nematic+Film). Найстаріша з сучасних технологій виготовлення рідкокристалічних екранів. Такі матриці відрізняються малим часом відгуку, але мають невеликі кути огляду, і забезпечують відносно невисоку якість зображення. Деякий час вони були досить популярні завдяки невисокій вартості, однак на сьогоднішній день практично зійшли зі сцени через розвиток і здешевлення більш прогресивних технологій.
- — IPS (In Plane Switching). Такі матриці характеризуються відмінною кольоропередачею і широкими кутами огляду у всіх площинах перегляду. Першопочатково вони мали досить великий час відгуку і коштували дорого, проте технології не стоять на місці — удосконалені версії IPS є більш «швидкими» та недорогими. Завдяки цьому цей тип матриці зустрічається у всіх типах планшетів, навіть серед пристроїв бюджетного класу.
- — PLS (Plane to Line Switching). Тип матриці, розроблений інженерами компанії Samsung як недорога і більш якісна альтернатива оригінальній IPS, з підвищеною яскравістю і контрастністю. З низки причин застосовується переважно в пристроях середнього і вищого цінового діапазону.
- — LTPS (Low Temperature Poly Silicon). Технологія виробництва TFT-дисплеїв з використанням кремнію. Показники яскравості, контрастності і кутів огляду на рівні екранів вироблених на основі IPS. Ключовою особливістю даної технології є можливість вбудовування управляючої електроніки прямо в екран, але при цьому дані дисплеї залишаються легкими й тонкими. Така технологія досить дорога у виробництві, але за рахунок того що не потрібно використовувати додаткові чипи для управління зображенням, ціна кінцевих пристроїв знаходиться на прийнятному рівні.
- — MVA. Абревіатура від «Multi-domain Vertical Alignment». Один з найпопулярніших на сьогоднішній день різновидів технології VA. Є свого роду перехідним варіантом між TN-film і IPS (див. вище), поєднуючи ряд переваг обох типів. З одного боку, MVA-матриці забезпечують досить якісну передачу кольорів і глибокий чорний колір, з іншого — час відгуку в них набагато нижче, ніж в TN-film. У той же час подібні екрани не позбавлені недоліків: при строго перпендикулярному погляді відтінки чорного можуть «змазуватися» і зливатися, а колірний баланс в цілому відчутно залежить від кута огляду. В планшетах не отримала широкого розповсюдження.
- –AMOLED. Абревіатура від «Active Matrix Organic Light Emitting Diode», тобто активна матриця на органічних світлодіодах. На відміну від більшості інших типів екранів AMOLED-матриця сама по собі є джерелом світла і не потребує окремого підсвічування, що відчутно знижує енергоспоживання. При цьому такі екрани характеризуються високою якістю контрастності і кольоропередачі, а зображення на них добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні. Головними недоліками AMOLED є складність у виробництві (як наслідок — висока ціна), а також схильність до нерівномірного зносу («вигорання») пікселів при тривалій роботі на високій яскравості, що може порушити кольоропередачу. З іншого боку, довести дисплей до такого зносу вельми складно, а виробники AMOLED-матриць постійно працюють над новими модифікаціями технології, покликаними усунути зазначені недоліки.
- — Super AMOLED. Допрацьована і вдосконалена версія технології AMOLED, створена компанією Samsung; компанія LG випускає такі екрани під маркою Ultra AMOLED. Одним з ключових поліпшень даної технології стало те, що в Super AMOLED екранах сенсорний шар вбудовується прямо в дисплей (а не робиться окремим). Це позитивно позначилося як на якості кольоропередачі і яскравості зображення, так і на точності і швидкості роботи сенсорів. Крім того, екрани цього типу на 20 % яскравіше оригінальних AMOLED, на 80 % менше виблискують і споживають на 20 % менше енергії.
- — Super Clear TFT. Технологія, створена Samsung спільно з Sony як альтернатива Super AMOLED дисплеям (попит на які виявився настільки високим, що у виробників просто не вистачило потужностей на випуск потрібної кількості). Створена на основі звичайної TFT з деякими поліпшеннями і доповненнями; за якістю зображення дещо програє Super AMOLED, але ненабагато, зате виробництво Super Clear TFT значно дешевше і простіше.
- — OLED. Різні різновиди матриць, заснованих на органічних світлодіодах. За такими особливостями, як кольоропередача, контраст, енергоспоживання, такі екрани аналогічні описаним вище AMOLED; відмінності можуть полягати в дрібних деталях технології. В цілому OLED-дисплеї є досить прогресивними, вони зустрічаються переважно в топових моделях планшетів. Головні недоліки OLED-екранів - висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо).
— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. У той же час варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним планшетом, цілком достатня для більшості завдань; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється переважно для екранів, здатних видати понад 60 Гц. Проте висока частота розгортки — 90 Гц, 120 Гц, 144 Гц — може стати в нагоді в іграх і деяких інших завданнях, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.
— HDR. Технологія дозволяє розширити динамічний діапазон екрана. В даному випадку мається на увазі діапазон яскравості - простіше кажучи, наявність HDR дозволяє екрану відображати яскравіший білий і темніший чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: покращується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або дуже темних ділянках кадру не тонуть у білому або чорному кольорі. Однак усі ці переваги стають помітними лише за умови, що контент, що відтворюється, спочатку записаний в HDR. В наш час застосовується кілька різновидів даної технології, ось їх особливості:
- HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість обмежуватиметься можливостями оригінального HDR10.
- HDR10+. Вдосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дозволяють передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з кількох кадрів, а й окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення кольору.
- Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій самій технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці цей формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.
— Скло Gorilla Glass. Спеціальне загартоване скло, що застосовується для покриття дисплеїв в сучасних гаджетах, включаючи планшети. Відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і ударів; а от конкретні властивості покриття Gorilla Glass залежать від його версії. Цей параметр також може уточнюватися в характеристиках планшета; ось найбільш актуальні на сьогодні версії:
- Gorilla Glass v3. Випущена в 2013 році, проте все ще зустрічається в сучасних пристроях. Це пов'язано насамперед з видатною стійкістю до подряпин: за цим показником третя версія «горили» залишалася неперевершеною аж до 2020 року (причому Gorilla Glass Victus, яка перехопила першість, в планшетах поки практично не використовується)
- Gorilla Glass v4. Покриття, створене в 2014 році. Основний акцент при розробці був зроблений на стійкості до ударів, завдяки чому цей показник, у порівнянні з попередньою версією, збільшився вдвічі (при товщині скла всього в 0,4 мм). А ось стійкість до подряпин дещо знизилася.
- Gorilla Glass v5. Версія, представлена в 2016 році. Стійкість до ударів, в порівнянні з попередником зросла в 1,8 разів, завдяки чому таке скло залишається цілим в 100 % випадків падіння з висоти 1,2 м (на рівну тверду поверхню) і в 80 % випадків падіння з висоти 1,6 м. Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
- Gorilla Glass v6. Версія зразка 2018 з упором на поліпшення ударостійкості. Вдвічі міцніше за 5-у версію, гарантовано витримує одноразові падіння з висоти 1.6 м і багаторазові (до 15 разів поспіль) з висоти 1 м.
- Gorilla Glass Victus. Після v3 це перша версія Gorilla Glass, де творці приділили стійкості до подряпин не менше уваги, ніж ударозахисту. Скло Victus дебютувало у 2020 році. Ударостійкість для нього заявлена на рівні 2 м при одноразовому падінні та 1 м при багаторазовому (до 20 разів поспіль).
- Gorilla Glass Victus+. Поліпшена модифікація захисного скла Gorilla Glass Victus, випущена у 2022 році. Наближена до кераміки зі стійкості до подряпин. Так, відповідно до мінералогічної шкали твердості Мооса скло починає дряпатися на рівні 7/10, тоді як оригінальна версія Victus дряпається на рівні 6/10.
Співвідношення дисплей/корпус
Цей параметр показує, яка частина площі передньої панелі планшета посідає дисплей. Чим вище співвідношення дисплей/корпус - тим більше тонкими є рамки і тим компактніше планшет (при тій же діагоналі), тим витонченішим і естетичнішим він виглядає. Також цей показник важливий при утриманні планшета двома руками відразу (наприклад, в іграх):
тонкі рамки або взагалі
безрамкові моделі дають змогу далі пальцями дотягуватися, не знімаючи рук з пристрою.
Макс. об'єм картки
Найбільший об'єм карти пам'яті, з якої планшет здатний коректно працювати. Детальніше про самих картах див. «Слот для карт пам'яті»; тут же відзначимо, що місткі носії часто використовують передові технології, які не підтримуються ранніми моделями, а іноді у планшетів просто не вистачає потужності на обробку великих масивів даних. Тому для зручності вибору в нашому каталозі і вказується максимальний підтримуваний об'єм.
На практиці бувають випадки, коли деякі пристрої можуть перевищувати заявлені характеристики — наприклад, працювати з 8-ГБ носієм при заявлених 4 ГБ максимального об'єму. Однак варто орієнтуватися саме на офіційні дані, оскільки при їх перевищенні нормальна робота з картою не гарантована.
SIM-карта
Підтримка планшетом
SIM-карт означає, що він підтримує роботу в мобільних мережах (3G, LTE або навіть 5G — залежно від моделі). Як мінімум встановлення картки дає змогу підключити інтернет, щоб завжди залишатися на зв'язку. Зазначимо, що у сучасних планшетах можна використовувати кілька різних типів SIM-карт. Перед вибором «сімки» потрібно обов'язково уточнити, картка якого розміру підійде для пристрою.
– micro-SIM. Найбільший тип «сімок» із широко застосовуваних у сучасних апаратах: передбачає розмір 15х12 мм. Був представлений ще в 2010 році, в наш час витісняється компактнішими і досконалішими nano-SIM та eSIM. Зазначимо, що в крайньому разі картку під слот microSIM можна виготовити просто обрізавши більшу mini-SIM до потрібних розмірів. Однак така операція пов'язана з певним ризиком і потребує акуратності, тому краще все-таки звернутися до мобільного оператора для заміни SIM-картки на підходящу.
— nano-SIM. Найбільш мініатюрний форм-фактор класичних (змінних) SIM-карт — 12х9 мм. В таких картах рамки обрізані практично «під самий чип», так що далі зменшувати традиційні «сімки», по суті, нікуди. З'явився цей стандарт ще в 2012 році, проте до цих пір він є надзвичайно поширеним.
—
e-SIM. SIM-карта цього типу являє собою електронний модуль, що вбудований прямо в апарат і не передбачає заміни. Для авторизації в мережі мобільного оператора потрібно внести в e-SIM відповідні
...налаштування; при цьому подібні модулі здатні зберігати відразу кілька наборів налаштувань, що дає змогу з легкістю перемикатися між різними операторами — не потрібно возитися з фізичною заміною SIM-карти, досить змінити профіль в налаштуваннях. Ще одна перевага подібних модулів – компактність. Однак перед покупкою телефону з e-SIM не завадить уточнити, чи підтримується ця технологія вашим мобільним оператором — навіть в наш час далеко не всяка мережа сумісна з подібними модулями.
Водночас не завжди планшет обмежується одним слотом для картки. Є варіанти і на два слоти — це дає змогу використовувати в одному пристрої два номери одночасно. Головна зручність при цьому полягає в тому, що для вибору між двома варіантами підключення вам не доведеться щоразу міняти картку в планшеті (при цьому ще й ризикуючи втратити ту, що не використовується). А можливість вибору може виявитися далеко не зайвою з урахуванням того, що різні оператори пропонують різні стандарти зв'язку, області покриття та умови оплати.Wi-Fi
Найпрогресивніший стандарт Wi-Fi, підтримуваний планшетом.
Наявність Wi-Fi є обов'язковим для сучасних планшетів. Цей інтерфейс може використовуватися як для підключення до локальних мереж або Інтернету (через домашній роутер, громадську точку доступу тощо), так і для прямого зв'язку з іншими пристроями (наприклад, дистанційного управління фотоапаратом або трансляції відео на телевізор). А планшети з модулями 3G/LTE (або з можливістю підключення зовнішнього стільникового USB-модема) здатні працювати ще й в ролі точки доступу, «роздаючи» мобільний Інтернет на інші девайси з Wi-Fi.
Від стандарту Wi-Fi залежить насамперед максимальна швидкість передачі даних (фактична швидкість, зазвичай, значно нижче). Найскромніший з актуальних в наш час стандартів Wi-Fi 3 (802.11 g) дає швидкість до 54 Мбіт/с, проте він вважається застарілим і як основний зустрічається вкрай рідко. Значно більшого розповсюдження отримали Wi-Fi 4 (802.11 n) зі швидкістю до 300 Мбіт/с, і
Wi-Fi 5 (802.11 ac) (до 6,77 Гбіт/сек). А відносно недавно з'явилися пристрої з підтримкою
Wi-Fi 6 (802.11ax) і
Wi-Fi 6E
Останньою на 2024 рік є версія 802.11be -
Wi-Fi 7. Технологія, як і попередня Wi-Fi
...6E, здатна працювати у трьох частотних діапазонах: 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц. При цьому максимальну ширину смуги пропускання в Wi-Fi 7 наростили зі 160 МГц до 320 МГц - чим ширший канал, тим більше даних він може передати. У стандарті IEEE 802.11be використовується модуляція 4096-QAM, що дозволяє вміщувати більше символів в одиниці передачі даних. З Wi-Fi 7 можна вичавити максимальну теоретичну швидкість обміну інформацією до 46 Гбіт/с. У контексті застосування бездротового підключення для стрімінгу та відеоігор дуже цікавою є впроваджена розробка MLO (Multi-Link Operation). З її допомогою можна агрегувати кілька каналів у різних діапазонах, що суттєво зменшує затримки при передачі даних, забезпечує низький та стабільний пінг. А мінімізувати затримки зв'язку за умови багатьох підключених клієнтських пристроїв покликана технологія Multi-RU (Multiple Resource Unit).
Окремо зазначимо, що, крім прямо вказаного стандарту Wi-Fi, сучасні планшети зазвичай підтримують і ряд більш ранніх версій. Цей же принцип використовується в більшості Wi-Fi обладнання, так що з сумісністю за версіями, зазвичай, проблем не виникає.Порти підключення
—
microUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, що широко застосовується в сучасних планшетах як універсальний інтерфейс. MicroUSB використовується насамперед для зарядки батареї і для підключення пристрою до комп'ютера, а при підтримці USB OTG до нього ж підключаються флешки та інші аксесуари (зрозуміло, для роботи з повнорозмірним USB-штекером в цьому разі буде потрібен перехідник). Даний роз'єм поступово замінюється більш зручним і прогресивним USB-C (див. нижче), однак до повного зникнення microUSB ще дуже далеко.
—
USB-C. Має схожі розміри з microUSB (див. вище) і прийшов йому на зміну, проте відрізняється за конструкцією роз'єма – вона симетрична, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною. За застосуванням даний інтерфейс також аналогічний microUSB, з поправкою на те, що в USB-C нерідко зустрічається підтримка прогресивного стандарту USB 3.2 gen2, який забезпечує швидкість до 10 Гбіт/с. Крім того, через такий роз'єм простіше реалізувати швидку зарядку — деякі технології такої зарядки першопочатково створювалися під USB-C.
—
USB4. Високошвидкісна ревізія інтерфейса USB, представлена в 2019 році. Вона використовує тільки симетричні роз'єми типу USB-C і не має власного формату даних – натомість подібне підключення використовується для передачі інформації відразу за декількома стандартами: USB 3.2 і DisplayPort як обов'язкові, а також PCI-E я
...к опція. Інша особливість полягає в тому, що USB4 базується на протоколі Thunderbolt. Також варто відзначити, що дана ревізія USB допускає підключення пристроїв «ланцюжком» (daisy chain) і за замовчуванням підтримує технологію Power Delivery, що дає змогу оптимізувати процес заряджання зовнішніх гаджетів (за умови, що в них також реалізована ця технологія).
Максимальна швидкість передачі даних у такого роз'єму має бути не нижче 10 Гбіт/с, фактично ж нерідко зустрічаються варіанти на 20 Гбіт/с і навіть 40 Гбіт/с (залежно від технологій і стандартів, що підтримуються конкретним портом). У цьому входи USB4 цілком сумісні з периферією роз'єму USB-C.
— USB 2.0. Повнорозмірний порт USB, що відповідає версії 2.0. Такий порт дає змогу підключити до планшета звичайну USB-периферію — наприклад, флешки або клавіатури; однак через великі розміри він зустрічається рідко, переважно в моделях бізнес-призначення і в «гібридах», укомплектованих док-станціями (в таких випадках порт може розміщуватися на док-станції). Версія 2.0 підтримує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с і все ще залишається досить популярною, хоча на зміну їй поступово приходять більш прогресивні стандарти — насамперед USB 3.2 (див. нижче).
— USB 3.2 gen1. Версія USB, раніше відома як USB 3.1 gen1 або USB 3.0. Використовує традиційний повнорозмірний USB роз'єм і забезпечує швидкість роботи до 4,8 Гбіт/с — в 10 разів вище попередньої версії 2.0 — а також більш високу потужність живлення. При цьому до таких роз'ємів цілком можна підключати і USB 2.0 периферію.
— HDMI. Цифровий інтерфейс, спеціально створений для трансляції HD-контенту: відео у високій роздільній здатності і багатоканального звуку. Вельми популярний в відеотехніці, зокрема, використовується практично у всіх сучасних телевізорах, нерідко зустрічається в проєкторах, медіаплеєрах тощо. Так що підтримка HDMI буде дуже корисна, якщо ви плануєте транслювати відео з планшета на зовнішній екран. В портативній техніці зазвичай використовується не повнорозмірний роз'єм, а зменшений miniHDMI або microHDMI, однак знайти кабель для такого порту не становить проблем.
— Mini-jack (3.5 мм). Стандартне гніздо формату 3.5 мм mini-Jack. Такий штекер використовує переважна більшість сучасних дротових навушників, гарнітур і портативних колонок, тому і в більшості планшетів роль аудіороз'єму грає саме порт 3.5 мм. Правда, якщо з навушниками і колонками проблем не виникає, то сумісність з гарнітурами не завадить уточнювати окремо – ці пристосування мають свою специфіку підключення. Також зазначимо, що існують планшети і без роз'єму 3.5 мм — зазвичай вони розраховані на спеціалізовані аксесуари, які підключаються через фірмовий роз'єм, або на бездротову Bluetooth-аудіотехніку.Основна
— Кількість об'єктивів. Характеристики основної (тилової) камери планшета представлені насамперед кількістю модулів, яких у більшості випадків 1, але зустрічаються і
планшети зі здвоєною камерою.
— Роздільна здатність. Другим важливим фактором камери є кількість мегапікселів. Багато хто, правда, вважає, що чим більше МП, тим краще якість зйомки. Однак це не зовсім вірно: від роздільної здатності матриці залежить тільки максимальна роздільна здатність одержуваних знімків, а їх якість визначається безліччю інших параметрів. Правда, велика роздільна здатність сенсора може бути ознакою прогресивної камери, але це не обов'язково — два «вічка» з однаковим числом мегапікселів можуть кардинально відрізнятися за якістю зйомки.
Тилові камери в планшетах цілком можуть використовуватися для фото- та відеозйомки; тому в них зустрічаються
камери на 8 МП,
10 МП і навіть
вище.
— Автофокус. За наведення різкості в таких камерах відповідає рухома система лінз, керована автоматикою. На спрацювання автоматики потрібен деякий час, а самі об'єктиви виходять складніше і дорожче, ніж оптика з фіксованим фокусом (нерухомими лінзами, першопочатково виставленими на великий діапазон відстаней). Однак якість знімків виходить незрівнянно вищою, ніж у камер без автофокусу, а самі системи постійно удосконалюю
...ться, і час їх спрацьовування все більше наближається до миттєвого.
— Спалах. Спалах помітно розширює можливості камери. Насамперед, він дає змогу знімати в умовах недостатньої освітленості; при цьому підсвічування, як правило, може використовуватися ще й в режимі постійного світіння — для відеозйомки. Друга ситуація, де може знадобитися спалах — контрове світло, коли об'єкт зйомки затінений. Крім того, у багатьох планшетах світлодіод спалаху можна застосовувати і в ролі звичайного ліхтарика, без камери.Додатково
-
FM-приймач. Функція, яка дозволяє слухати на планшеті радіо у FM-діапазоні. Варто мати на увазі, що для впевненого прийому може знадобитися підключення дротових навушників (як правило, через
роз'єм mini-Jack 3.5 мм) - їх кабель у такому випадку відіграватиме роль антени.
-
Сканер відбитка пальця. Датчик зчитування відбитка пальця. Використовується для розпізнавання користувача у відповідних ситуаціях: при розблокуванні планшета, при авторизації в різних облікових записах, при підтвердженні платежів тощо. Такий спосіб аутентифікації набагато зручніший і безпечніший, ніж паролі: їх можна забути або випадково відкрити стороннім людям, тоді як палець не втрачається, а підробити відбиток дуже складно.
-
3D сканер обличчя. Особлива технологія розпізнавання обличчя користувача не просто за рахунок фотографування, а за рахунок побудови тривимірної моделі особи на основі даних зі спеціального модуля на передній панелі. Ця технологія постійно вдосконалюється, в наш час вона здатна враховувати зміну зачіски та рослинності на обличчі, наявність окулярів, макіяжу і т.п. ). Основне застосування сканера осіб - автентифікація при розблокуванні планшета, вході до додатку, проведенні платежів тощо. У той же час можливі й інші оригінальніші варіанти використання. Наприклад, у деяких додатках сканер обличчя зчитує міміку користува
...ча, а потім цю міміку повторює пика на екрані.
- Гіроскоп. Пристрій відстежує повороти планшета в просторі. Сучасні гіроскопи працюють по всіх трьох осях і здатні визначати і швидкість, і кут відхилення. Це розширює можливості керування планшетом, дозволяючи віддавати команди за допомогою нахилу пристрою в той чи інший бік; особливо ця функція популярна в іграх.Ємність батареї
Місткість акумулятора, штатно встановленого в планшеті.
Теоретично
ємніший акумулятор забезпечує більше тривалу роботу на заряді. Однак на практиці автономність планшета залежить ще й від його енергоспоживання – а на нього впливають характеристики процесора та екрана, встановлена ОС та інші фактори. Тому порівнювати за ємністю батареї можна лише моделі зі схожими характеристиками (і таке порівняння буде досить приблизним); а для оцінки автономності найкраще дивитися на прямо заявлений час роботи у різних режимах.