Порівняння Lenovo XiaoXin Pad 2022 128 ГБ / 6 ГБ vs Lenovo Tab M10 Plus 3rd Gen 128 ГБ / LTE

Максимальна яскравість у нитках, що забезпечується екраном планшета.

Чим яскравіший дисплей, тим більш читабельним залишається на ньому картинка під інтенсивним зовнішнім освітленням. Також висока яскравість є важливою для коректного відображення HDR-контенту. Однак великий запас за цим показником позначається на вартості та енергоспоживання екрану. Виробники можуть вказувати стандартне, максимальне та пікове значення яскравості. При цьому між максимальною та піковою яскравістю не можна поставити знак рівності. Перша означає здатність екрана видавати зазначену яскравість по всій його площі, тоді як пікова — на обмеженій ділянці та нетривалий час (в основному для HDR-контенту).

Цей параметр показує, яка частина площі передньої панелі планшета посідає дисплей. Чим вище співвідношення дисплей/корпус - тим більше тонкими є рамки і тим компактніше планшет (при тій же діагоналі), тим витонченішим і естетичнішим він виглядає. Також цей показник важливий при утриманні планшета двома руками відразу (наприклад, в іграх): тонкі рамки або взагалі безрамкові моделі дають змогу далі пальцями дотягуватися, не знімаючи рук з пристрою.

Об'єм оперативної пам'яті (RAM), встановленої в планшеті. Ця пам'ять використовується при безпосередньому обробленні даних, а тому її об'єм є одним з основних показників швидкодії та потужності системи. Правда, варто враховувати, що оптимальна кількість RAM сильно залежить від використовуваної ОС — різні системи і навіть різні версії однієї операційної системи можуть сильно розрізнятися за споживаними ресурсами. Але моделі на одній ОС цілком можна порівнювати між собою за кількістю оперативної пам'яті.

Що стосується конкретних значень, то показники в 1 ГБ і менше в наш час однозначно є ознакою слабкого планшета. 2 ГБ та 3 ГБ можна назвати початковим рівнем, 4 ГБ та 6 ГБ — середнім класом, а у найбільш прогресивних моделях може встановлюватися 8 ГБ, а то й 16 ГБ (або навіть більше) оперативної пам'яті.

Можливість роботи планшета в мобільних мережах стандарту GSM.

Цей стандарт зв'язку вважається застарілим, проте все ще використовується в деяких країнах в якості основного; крім того, GSM-модулі зазвичай сумісні з мережами 3G (UMTS) і LTE. В планшетах дана функція звичайно використовується для здійснення голосових дзвінків — швидкість передачі даних у мережах GSM дуже невисока, і про комфортний Інтернет-серфінг або відеозв'язку мови зазвичай не йде.

Тип SIM-карти, використовуваної в планшеті з GSM-модулем, описує перш за все її форм-фактор.

- Micro-SIM. Найбільший тип «симок» із широко застосовуваних у сучасних апаратах: передбачає розмір 15х12 мм. Був представлений ще в 2010 році, в наш час витісняється компактнішими і досконалішими nano-SIM та eSIM. Зазначимо, що в крайньому випадку картку під слот microSIM можна виготовити просто обрізавши більшу mini-SIM до потрібних габаритів. Однак така операція пов'язана з певним ризиком і вимагає акуратності, тому краще все-таки звернутися до мобільного оператора для заміни SIM-картки на відповідну.

— nano-SIM. Найбільш мініатюрний форм-фактор класичних (змінних) SIM-карт — 12х9 мм. В таких картах рамки обрізані практично «під самий чип», так що далі зменшувати традиційні «сімки», по суті, нікуди. З'явився цей стандарт ще в 2012 році, проте до цих пір він є надзвичайно поширеним.

— e-SIM. SIM-карта цього типу являє собою електронний модуль, який вбудований прямо в апарат і не передбачає заміни. Для авторизації в мережі мобільного оператора потрібно внести в e-SIM відповідні налаштування; при цьому подібні модулі здатні зберігати відразу кілька наборів налаштувань, що дає змогу з легкістю перемикатися між різними операторами — не потрібно возитися з фізичною заміною SIM-карти, досить змінити профіль в налаштуваннях. Ще одна перевага подібних модулів – компактність. Однак перед покупкою телефону з e-SIM не завади...ть уточнити, чи підтримується ця технологія вашим мобільним оператором — навіть в наш час далеко не всяка мережа сумісна з подібними модулями.

— 3G. Підтримка модемом на борту планшета мобільних мереж третього покоління (3G). Зазвичай мається на увазі робота в мережах UMTS (розвиток стандарту GSM); залежно від технологій передачі даних, що підтримуються мережею і самим планшетом, максимальна швидкість підключення може варіюватися від 2 до 70 Мбіт/с. Це можна порівняти зі швидкістю наземних каналів підключення до Інтернету, завдяки чому 3G-зв'язок можна з комфортом використовувати для вебсерфінгу, завантаження файлів, перегляду потокового відео, відеозв'язку тощо. У багатьох моделях доступні і класичні голосові дзвінки на мобільні і міські номери; найчастіше це пристрої з невеликою діагоналлю, що дає змогу тримати планшет у вуха на зразок звичайного телефону.

— 4G ( LTE). Підтримка планшетом мобільного зв'язку 4 покоління — 4G (LTE). Такий зв'язок забезпечує швидкість передачі даних до 173 Мбіт/с за офіційною специфікації (1 Гбіт/с в перспективі), що дає навіть ще більший комфорт при Інтернет-серфінгу і інших подібних завданнях, ніж в мережах 3G. У багатьох LTE-планшетах доступні і класичні голосові дзвінки на мобільні і міські номери; найчастіше це пристрої з невеликою діагоналлю, яка дає змогу тримати планшет у вуха на зразок звичайного телефону.

Варто враховувати, що впровадження LTE по різним країнам і навіть регіонам йде нерівномірно, тому перед покупкою планшета з таким модулем не завадить уточнити наявність покриття....

— 5G. Подальший, після 4G, розвиток стандартів мобільного зв'язку. В офіційних специфікаціях цього покоління заявлена пікова швидкість 20 Гбіт/с на прийом і 10 Гбіт/с на передачу, гарантована швидкість прийому і передачі (при високому завантаженні мереж) в 100 та 50 Мбіт/с відповідно, а також ряд рішень, спрямованих на підвищення надійності і загальної якості зв'язку. Набір таких рішень включає, зокрема, багатоелементні антенні решітки (Massive MIMO) і технології формування спрямованого променя (Beamforming) на базових станціях, а також можливість прямого зв'язку між абонентськими пристроями. При всьому цьому даний стандарт дає змогу знизити енергоспоживання в порівнянні з попередниками.
Окремо варто торкнутися чуток про шкоду 5G-зв'язку для здоров'я. Згідно з сучасними науковими даними, такий зв'язок не представляє небезпеки для організму людини, а згадані чутки являють собою конспірологічні теорії, що не підтверджуються ніякими вагомими аргументами.

Версія Bluetooth, підтримувана планшетом.

Сам по собі Bluetooth являє собою технологію прямої бездротового зв'язку між різними електронними пристроями. Вона може застосовуватися для різних цілей, зокрема обміну файлами з іншим Bluetooth-пристроєм (ноутбуком, мобільним телефоном), підключення бездротових навушників та гарнітур, периферійних пристроїв (клавіатур, мишей) тощо. Зв'язок Bluetooth не потребує знаходження обох пристроїв в зоні прямої видимості і стійка при їх переміщенні в межах зони дії. Дальність дії і додаткові можливості залежать від версії підключення:

• 2.0. Найбільш рання з варіацій Bluetooth, використовуваних у сучасних планшетах. Забезпечує швидкість передачі даних близько 2,1 Мбіт/с.
• 2.1. Ця версія відрізняється від 2.0 рядом поліпшень: посиленою безпекою, зменшеним енергоспоживанням і сумісність з технологією NFC.
• 3.0. Дана версія являє собою комбінацію з модуля Bluetooth 2.1 і високошвидкісної надбудови, що дає можливість передавати дані зі швидкістю до 24 Мбіт/с. Завдяки цьому з'єднання здатне автоматично підлаштовуватися під ситуацію: для невеликих об'ємів даних використовується повільний канал, що не споживає багато енергії, а для великих об'ємів — швидкісна частина.
• 4.0. Версія, представлена в червні 2010 року. Вона примітна тим, що поєднує три протоколи: класичний, швидкісний і BLE (з низьким енергоспоживанням). Останній є найбільш економічним на момент випуску — енерг...оспоживання настільки мало, що батарейки-«таблетки» CR2032 вистачає на кілька років роботи. Швидкість передачі даних по протоколу BLE — до 1 Мбіт/с. За класичним і високошвидкісним протоколом Bluetooth 4.0 практично аналогічна версії 3.0 (див. вище).
• 4.1. Розвиток описаної вище версії 4.0. Одним з ключових поліпшень стала оптимізація спільної роботи із стільниковими модулями LTE — щоб уникнути взаємних перешкод. Крім того, з'явилася можливість роботи Bluetooth-пристроїв одночасно в декількох ролях (наприклад, для трансляції аудіо гарнітуру і дистанційного управління іншим пристроєм).
• 4.2. Наступне, після 4.1, ключове оновлення стандарту Bluetooth. Представило ряд ключових нововведень для роботи в «Інтернеті речей» (Internet of Things), а також загальні поліпшення швидкості і перешкодозахищеності.
• 5.0. Версія Bluetooth 5.0, представлена в 2016 році. Загалом продовжила тенденцію, задану стандартом 4.2, має ще більш великі можливості по роботі з «Інтернетом речей». Зокрема, в протоколі Bluetooth Low Energy (див. «4.0» вище) з'явилася можливість збільшувати швидкість передачі даних вдвічі (до 2 Мбіт/с) ціною зменшення дальності, а також збільшувати дальність вчетверо ціною зменшення швидкості; крім того, був введений ряд поліпшень, які стосуються одночасної роботи з великою кількістю підключених пристроїв.
• Bluetooth v 5.1. Оновлення описаної вище версії v 5.0. Крім загальних поліпшень якості та надійності зв'язку, у цьому оновленні була реалізована така цікава можливість, як визначення напряму, з якого надходить Bluetooth-сигнал. Завдяки цьому з'являється можливість визначати місце розташування підключених пристроїв з точністю до сантиметра, що може стати в нагоді при пошуку різних аксесуарів — наприклад, Bluetooth-навушників або бездротового геймпада.
• Bluetooth v 5.2. Наступне, після 5.1 оновлення Bluetooth 5 покоління. Основними нововведеннями цієї версії стали ряд поліпшень безпеки, додаткова оптимізація енергоспоживання в режимі LE і новий формат аудіосигналу для синхронізації паралельного відтворення на декількох пристроях.

Допоміжна функція, основне призначення якої — прискорення т. зв. «холодного старту» основного GPS-приймача пристрою (див. GPS-модуль). «Холодного старту» називають запуск GPS-приймача «з нуля», коли в нього ще не завантажено жодних даних про розташування супутників та іншої службової інформації. Отримання цих даних класичним способом, безпосередньо з супутників, може зайняти значний час (до декількох хвилин); особливо ситуація ускладнюється в місцевості з щільною забудовою, де сигнал від супутників піддається відбиттям і спотворень. Пристрої, оснащені системою a-gps (Assisted GPS), можуть отримувати службову інформацію з допоміжних джерел, таких як базові станції мобільного зв'язку або навіть точки доступу Wi-Fi; це полегшує визначення місця і в кілька разів зменшує час «холодного старту».

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – проте цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

Ось короткий опис найбільш популярних в наш час технологій:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, створена Qualcomm і використовувана в гаджетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 було 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети з новішою версією Quick Charge сумісні і з більш старими зарядниками, але для повноцінного використання бажаний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій — таких, як Asus BoostMaster і Meizu mCharge. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність пристроїв з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що зас...тосовується в гаджетах з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Samsung Charge (Samsung Fast Charge, Adaptive Fast Charging). Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін використовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі новіших стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei Power Up. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei FastCharge Protocol. Відносно проста технологія швидкої зарядки, застосовувана в гаджетах від Huawei. По суті – аналог Huawei Power Up, який принципово відрізняється лише назвою.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.