Типи носіїв
Типи оптичних дисків, з якими може працювати привод. У цьому разі мова йде про робота тільки на читання.
Історично першими з'явилися CD, потім DVD і ще пізніше — Blu-ray. Загальне правило сумісності дисків і приводів таке: більш ранні види дисків читаються в більш пізніх приводах, але не навпаки, а диски одного виду (наприклад DVD) взаємозамінні (за рідкісними винятками, про які нижче).
Конкретні ж типи застосовуваних на сьогоднішній день носіїв такі:
—
CD-R. Записуваний (одноразово) компакт-диск. Стандартна ємність — 700 Мб. Підтримується всіма сучасними приводами незалежно від типу.
—
CD-RW. Жорсткий версія CD (див. вище), також читається практично всіма сучасними приводами.
—
DVD±R. Записувані DVD. Технічно діляться на DVD-R і DVD+R, на практиці не розрізняються практично нічим. Стандартна ємність — 4,7 Гб; за рахунок двостороннього та двошаровий запису можна досягти 17 Гб, однак двошарові диски підтримуються далеко не всіма приводами.
—
DVD±RW. Жорсткий версія DVD (див. вище). Відповідними приводами практично без обмежень підтримуються DVD-RW, DVD+RW.
—
DVD-RAM. Особлива різновид перезаписуваних DVD — створені в розрахунку на часту перезапис, витримують в 100 разів більше циклів перезапису, ніж RW, однак, на відміну від решт
...и DVD, читаються далеко не всіма DVD-приводами. Першопочатково випускалися в захисних картриджах, проте пізніше з'явилися диски без картриджів і приводи під них; можливість роботи приводу з картриджем також варто в кожному випадку уточнювати окремо.
— BD-ROM (Blu-Ray). Оптичні диски високої ємності, першопочатково створені для зберігання відео високої роздільної здатності. Стандартна ємність — 25 Гб, існують двошарові версії на 50 Гб, однак вони підтримуються не всіма приводами. Індекс «ROM» означає неможливість запису.
— BD-R (Blu-Ray). Blu-Ray диски (див. вище) з можливістю одноразового запису.
— BD-RE (Blu-Ray). Жорсткий (Recordable Erasable) версія дисків Blu-Ray (див. вище).Підключення
Тип підключення приводу до комп'ютера.
— IDE. Стандарт підключення внутрішніх (див. «Тип») оптичних приводів. Забезпечує швидкість обміну даними до 1 Гбіт/с і дозволяє підключати до трьох пристроїв на шлейф (два повнофункціональних і одне тільки на читання). Довгий час був основним для ПК, однак на сьогоднішній день вважається застарілим і витісняється більш швидкісним та надійним SATA.
—
SATA. Найпоширеніший сучасний стандарт підключення внутрішніх (див. «Тип») приводів; прийшов на зміну IDE, відрізняється більш високою швидкістю обміну даними (до 5,9 Гбіт/с, залежно від версії) і стійкістю до перешкод, однак не дозволяє підключати більше одного пристрою на шлейф.
—
USB 2.0. Найпоширеніший сучасний стандарт підключення до ПК різної зовнішньої периферії, в т. ч. і оптичних приводів. Портами USB оснащене абсолютна більшість ПК і ноутбуків, за рахунок чого зовнішні приводи з таким інтерфейсом є найбільш універсальними на сьогоднішній день. Версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с.
—
USB 3.2 gen1. Версія стандарту, яка забезпечує швидкість передачі даних до 5 Гбіт/с. Раніше маркировалась як USB 3.1 gen1 і USB 3.0.
— eSATA. Різновид інтерфейсу SATA, призначена для підключення зовнішніх (e — external) приводів. З звичайним SATA несумісна. Швидкість передачі даних складає до 2,4 Гбіт/с, що значно вище, ні
...ж у USB 2.0 (а 3.0 з'явилася відчутно пізніше), однак сам інтерфейс менш універсальний і, як наслідок, поширений значно менше.Механізм завантаження диска
—
Висувний. Приводи з таким типом завантаження оснащені висувним лотком, який управляється вбудованим електродвигуном — для його висунення чи завантаження досить просто натиснути кнопку. Це стандартний механізм завантаження для більшості внутрішніх приводів, використовуваних у ПК (див. «Тип»).
—
Висувний ручний. У таких приводах кнопка використовується тільки для розблокування висувного лотка — висувати його і завантажувати назад доводиться вручну. Такий механізм завантаження широко використовується в приводах для ноутбуків (як внутрішніх, так і зовнішніх), оскільки він не потребує енергії для завантаження і вивантаження диска і економить заряд батареї.
—
Щілинний. У таких приводах завантаження диска здійснюється через спеціальну щілину в корпусі: диск вставляється десь до половини, після чого підхоплюється спеціальним механізмом і поміщається всередину приводу; витягується аналогічно. Застосовується переважно в slim-варіаціях приводів, як внутрішніх, так і зовнішніх (див. «Тип»).
—
Ручний. Приводи з такою завантаженням мають відсік для дисків з кришкою, аналогічно CD-плеєрів. Відкриття кришки, установлення та виймання диска проводиться вручну. Використовується в зовнішніх моделях приводів, також може застосовуватися в ноутбуках. (див. «Тип»).
