Порівняння Hoco CW37 Thorough vs Logan FC-3

Кількість бездротових зон у конструкції зарядки.

Базовий варіант - це 1 зона, що дозволяє заряджати один пристрій за один раз. Для зарядки кількох гаджетів одночасно випускаються моделі на 2 зони, 3 зони і навіть ≥4 зони. При цьому щонайменше одна зона стає великою — вона призначається для смартфона. Інші зони можуть бути виконані в одному калібрі з основною або мати менші розміри, а в окремих випадках вони являють собою підвісні конструкції для наручних гаджетів (див. «Зона зарядки годинника»). Допоміжні зони зазвичай служать для зарядки ще одного смартфона, кейсу з навушниками, смарт-годинників та інших портативних девайсів.

Зона для бездротової зарядки смартгодинників або інших наручних гаджетів. У цьому контексті може матися на увазі як звичайна плоска платформа, так і спеціалізована конструкція (зазвичай у вигляді своєрідної «вішалки»). Такі «підвіси» нерідко бувають зручнішими за площадки, а деякі смартгодинники можуть заряджатися тільки цим способом. З іншого боку, подібне додаткове оснащення необхідне далеко не завжди – годинник можна заряджати і на стандартному «кружечку», тому більшість бездротових ЗП випускається без окремої зони для розумних годинників.

Спосіб кріплення смартфона на зарядний пристрій.

Кріпленнями для смартфона оснащуються в основному автомобільні ЗП – багато з них одночасно грають ще й роль тримача, що дає змогу закріпити гаджет на приладовій панелі. Однак зустрічаються і «домашнім, побутові зарядники з даною функцією. В автомобільних моделях основними способами кріплення є ручний затиск, датчик наближення (сенсорний затиск), магнітний фіксатор і гравітаційний механізм. А в побутових моделях зустрічається також особливий різновид магнітних фіксаторів — MagSafe. Ось опис кожного з цих варіантів:

— Затиск. Найпростіший механічний фіксатор: дві підпружинені губки, що стискають апарат з боків. Сумісність «механіки» з конкретним телефоном обмежується лише розмірами корпусу; при цьому сама конструкція пружинних губок дає змогу регулювати ширину в певних межах, а в деяких моделях передбачається ще й додаткове підлаштування за шириною. Таким чином, затискачі сумісні з великою кількістю гаджетів, при цьому вони дуже прості і недорогі. До недоліків даного варіанту можна віднести дещо меншу надійність, ніж, наприклад, в гравітаційних пристосуваннях: апарат, який знаходиться в звичайному затиску, як правило, нічим не підпирається знизу.

– Гравітаційний затиск. Фіксатор цього типу охоплює смартфон з боків і знизу, пр...и цьому нижня опора працює як датчик спрацьовування: коли вона опускається вниз під вагою гаджета, бокові губки сходяться і стискають апарат з боків. Відповідно, для вилучення смартфона потрібно злегка підняти його. Сумісність в таких фіксаторах теж обмежується лише розмірами апарату; при цьому вони помітно надійніше, ніж звичайні затискачі, та й у використанні дещо простіші, завдяки чому і зустрічаються частіше.

— Магніт. Тримач у вигляді сильного постійного магніту. Подібні фіксатори дуже прості у використанні, а також надійні і довговічні (в конструкції відсутні рухомі частини); крім того, вони не мають обмежень за розмірами гаджета, що заряджається. З іншого боку, для магнітів актуальні два інших обмеження — за вагою (вона не повинна бути занадто великою) і за матеріалами (далеко не кожен корпус, навіть металевий, здатний ефективно магнітитися). І хоча ці моменти враховуються в багатьох пристроях з бездротовою зарядкою, проте можливість застосування з конкретним смартфоном (і тим більше масивним планшетом) варто уточнювати окремо.

– Датчик наближення (сенсорний затиск). Автоматичний фіксатор з електронним датчиком, що розпізнає наближення гаджета або руки користувача. «На підході» губки фіксатора самі по собі розходяться, а при встановленні пристрою — стискаються; при вилученні смартфона, відповідно, затиск реагує на руку користувача і відключає фіксацію. Такі тримачі дуже зручні, проте порівняно складні і дороги; до того ж для роботи механізму потрібне живлення.

– Магнітний MagSafe. Фіксатор, що застосовується в зарядниках для останніх версій Apple iPhone. Являє собою магнітний диск, який кріпиться до задньої панелі смартфона. Оригінальний фірмовий ЗП з MagSafe має дуже просту конструкцію – диск з підключеним до нього кабелем. Однак навіть така конструкція дає додаткову зручність: повертаючи диск, можна розмістити дріт з того боку апарату, де він не буде заважати при утриманні в руках. Це дає змогу зі зручністю користуватися смартфоном (наприклад, грати в ігри) прямо під час зарядки. Випускаються і інші різновиди зарядників з MagSafe, в тому числі від сторонніх брендів; таких пристроїв поки відносно небагато, але в найближчому майбутньому можна очікувати зміни ситуації.

Максимальний струм, який пристрій здатний видавати на вихід зарядки. Це один з ключових параметрів для будь-якого ЗП, він напряму визначає його потужність і, відповідно, ефективність з тими чи іншими батареями. Більш докладно ці моменти описані в пункті «Потужність» нижче, тут же відзначимо, що якщо в даному пункті зазначено кілька значень — значить, в конструкції передбачено кілька роз'ємів з різними характеристиками струму (або кілька груп роз'ємів, кожна зі своїм числом ампер на порт).

Що стосується конкретних цифр, то при зарядці від USB (використовується у більшості сучасних ЗП) максимальний струм до 1 А вважається дуже скромним, 1,5 А — невисоким, 2 А, 2,1 А і 2,4 А — середні значення, а в найбільш потужних зарядниках цей показник може становити 3 А, А 3.4 і навіть 5 A.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

Загальна потужність, що забезпечується пристроєм при одночасній зарядці максимально можливої кількості гаджетів. Даний параметр вказується тільки для моделей, здатних працювати з кількома гаджетами; для ЗП на 1 роз'єм або бездротової платформи робоча потужність наводиться у пункті «Потужність на 1 пристрій».

При оцінці даного параметра варто враховувати два моменти. По-перше, при повному завантаженні ЗП потужність кожного окремого порту та/або бездротової платформи може бути нижче максимально можливого значення. Наприклад, деякі моделі з 2 USB-портами на 2 А і 1 А (10 Вт і 5 Вт) при одночасній роботі обох портів можуть видавати на кожен всього по 5 Вт, тобто всього 10 Вт в загальній сумі (це число і вказується в даному пункті). По-друге, розподіл потужності по окремим роз'ємам може бути різним — залежно від струму на кожному порті і підтримуваних технологій швидкої зарядки; ці нюанси краще уточнювати по офіційній документації.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана пристроєм.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – однак цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

У наш час найбільшого поширення набули такі технології: Quick Charge різних версій (3.0, 4.0, 5.0), Power Delivery (версії 3.0 та 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge. Ось короткий опис кожної з них:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, що створена Qualcomm і використовується в гад...жетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети новішою версії Quick Charge сумісні і з більше старими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB-C. використовується багатьма брендами, зустрічається в основному в зарядниках і гаджетах, оснащених цим типом роз'єму. Представлена в декількох версіях.

— Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більше нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки використовується рідко.

Крім цього, на ринку можна зустріти зарядні пристрої з підтримкою більш рідкісних і специфічних форматів роботи; особливості цих форматів можна уточнити за спеціальними джерелами.

Наявність кабелю в комплекті постачання ЗП, або ж конкретний тип комплектного кабелю (включаючи вбудований кабель).

«Просто» наявність кабелю вказується в основному для бездротових пристроїв (див. «Тип») — в таких варіантах ідеться про кабель живлення самого зарядника. Для дротових моделей зазвичай уточнюється тип роз'ємів на комплектному дроті (дротах) для зарядки гаджетів. При цьому для підключення власне до зарядника за замовчуванням використовується порт USB, тому цей штекер може і не згадуватися в описі дроту. З іншого ж боку можуть знаходитися такі роз'єми:

— USB-C. Мініатюрний різновид USB роз'єму, який поступово витісняє microUSB в сучасних портативних пристроях. Має зручну двосторонню конструкцію штекера, також може передбачати деякі прогресивні можливості живлення, недоступні для microUSB. Також відзначимо, що USB-C може використовуватися в кабелі не тільки для підключення до гаджету, але і для підключення до самого ЗП (поряд з традиційним USB); так що у продажу можна зустріти відповідні кабелі на кшталт «USB-C — microUSB», «USB-C — Lightning» тощо.

— microUSB. Універсальний роз'єм, надзвичайно популярний в портативних гаджетах найрізноманітніших типів; лише відносно недавно став поступатися позиціями більш досконалому USB-C (від якого відрізняється односторонньою конструкцією і меншою потужніс...тю живлення).

— Lightning. Універсальний роз'єм, який застосовується виключно в портативних пристроях Apple. Як і USB-C, має двостороннє компонування, однак дещо іншу конструкцію.

Наявність адаптера живлення в комплекті поставки ЗП.

Дана особливість актуальна насамперед для бездротових моделей, у тому числі автомобільних (див. «Тип»). Подібні пристрої зазвичай складаються з трьох частин: власне ЗП з платформою/підставкою/фіксатором, дріт живлення ЗП і адаптер для підключення дроту до розетки або прикурювача. Якщо ж наявність адаптера першопочатково зазначено в характеристиках — значить, зарядник поставляється в повній комплектації; саме на подібні моделі варто звернути увагу, якщо ви хочете використовувати пристрій відразу «з коробки», без клопоту з пошуку додаткових аксесуарів.

Також дана особливість може зазначатися для окремих автомобільних зарядок традиційного, дротового типу. Це зазвичай означає, що пристрій компонуванню схожий з бездротовими моделями: основний блок, дріт живлення і адаптер для підключення до прикурювача. Така конструкція дає змогу використовувати ЗП на деякому віддаленні від приладової панелі авто — наприклад, винести його на заднє сидіння, даючи пасажирам можливість зарядити телефони. При цьому адаптер може мати власні виходи зарядки (зазвичай USB) і допускати використання окремо від основного блоку.