Виявлення
Типи прихованих предметів і матеріалів, на які реагує детектор, і максимальна глибина, на якій він здатний виявляти ці предмети і матеріали.
Глибина виявлення є досить умовним параметром, і на практиці нерідко зустрічаються відхилення від заявлених значень як в один, так і в інший бік (залежно від матеріалу, всередині якого знаходяться приховані предмети). Що стосується самого виявлення, то сучасні детектори, як правило, здатні знаходити не тільки електропроводку, але і інші металеві предмети різного складу (з
чорний метал та
кольоровий метал), а також
дерев'яні конструкції й
пластикові труби. Втім, конкретні можливості приладу в кожному разі все одно не завадить уточнити окремо.
Визначення глибини розташування
Можливість
визначення глибини розташування предмета, виявленого детектором.
Прилади з цією функцією дають змогу максимально точно локалізувати положення «знахідки»: не просто з'ясувати, під якою ділянкою поверхні знаходиться предмет, але ще й визначити, як глибоко він розташовується. Правда, точність визначення глибини зазвичай далека від стовідсоткової; однак похибка в пару сантиметрів здебільшого не є критичною.
Точність вимірювань
Точність вимірювань, забезпечувана детектором. Указується за похибкою, яку дає прилад; відповідно, чим нижче число в даному пункті — тим точніше дана модель, тим меншу похибку вона дає при вимірах. Для моделей, що мають різну точність з різними матеріалами, вказується найменше значення похибки.
У найбільш прогресивних приладах відхилення при вимірах становить всього 3 – 4 мм; в найменш точних — до 13 – 14 мм. Варто мати на увазі, що висока точність відповідним чином позначається на ціні; так що при виборі за даним показником варто не гнатися за
максимальною точністю, а тверезо оцінити, яка похибка буде припустима при запланованих роботах. Детальні рекомендації щодо необхідної точності для різних специфічних завдань можна знайти в спеціальних джерелах.
Джерело живлення
Джерело живлення, яке використовується детектором.
Детектори проводки є автономними приладами і використовують відповідне живлення від батарейок (
АА,
ААА тощо) або
акумуляторів. При цьому кількість елементів живлення може бути різною. Конкретні варіанти можуть бути такими:
—
«Крона». Елементи живлення з номінальною напругою 9 В, що мають характерну прямокутну форму, з двома контактами на одному з торців. З низки причин, зокрема, завдяки поєднанню компактних розмірів з досить високою напругою — вельми популярні у сучасних детекторах проводки. Можуть випускатися у вигляді акумуляторів.
—
AA. Змінні елементи, відомі як «пальчикові батарейки» (втім, випускаються не тільки у вигляді батарейок, але і у вигляді акумуляторів, що перезаряджаються). Загалом широко поширені, однак в детекторах проводки використовуються вкрай рідко.
—
AAA. Батарейки, відомі як «мініпальчикові» або «мізинчикові». Аналогічні описаним вище АА і відрізняються від них лише меншими розмірами.
—
LR44 / SR44. Батарейки-таблетки діаметром 11,6 мм і товщиною 5,4 мм. Зустрічаються вкрай рідко, переважно в найбільш мініатюрних детекторах.
—
Фірмовий акумулятор. Живлення від фірмового акумулятора оригінального типорозміру, в деяких випадках — незнімного. Переваг
...ою даного варіанта перед батарейками є те, що акумулятор першопочатково поставляється в комплекті, а при вичерпанні заряду достатньо поставити його на зарядку. Таким чином, користувачеві не потрібно витрачатися на купівлю елементів живлення. З іншого боку, для зарядки акумулятора потрібен час, тоді як батарейки, що сіли, можна швидко замінити на свіжі. Через це даний варіант особливого поширення не отримав.
— AA / фірмовий акумулятор. Моделі, здатні працювати і від стандартних «пальчикових» батарейок АА, і від фірмового акумулятора. Для цього акумулятор робиться знімним і має таку форму, що в той самий відсік замість нього можна встановити набір батарейок. Завдяки цьому користувач може вибирати, яке саме джерело живлення використовувати. Відзначимо, що деякі моделі з цією особливістю розраховані на універсальні акумулятори, які застосовуються в іншій техніці того ж виробника (шурупокрутах, далекомірах тощо); такі прилади можуть взагалі не комплектуватися фірмовою батареєю — у розрахунку на те, що користувач при необхідності може докупити її окремо.
