Порівняння Apator Powogaz JS 2.5-G1-02 Smart Plus DN 20 vs Apator Powogaz JS 1.6-02 Smart C Plus DN 15

Особливості конструкції механічного лічильника (див. «Принцип роботи»).

— Турбінний. Лічильники, в яких вода під час роботи проходить через турбіну — колесо з лопатями, вісь обертання якого розташована паралельно напрямку потоку. Такий механізм дещо дорожче крильчатки (див. нижче), однак він дозволяє ефективно справлятися з інтенсивним потоком води, забезпечуючи при цьому хорошу точність. Тому в механічні лічильники, що мають номінальний діаметр (див. «Діаметр (DN)») більше 50 мм, встановлюються тільки турбіни; в 50-мм моделях турбіни зустрічаються поряд з крильчатками, а в приладах меншого діаметра — не використовуються взагалі. Також відзначимо, що всі моделі з даним типом вимірювача належать до промислових (див. «Тип»).

— Крильчатий. Лічильники, в яких вода під час роботи проходить через крильчатку — колесо з лопатями, вісь обертання якого спрямована перпендикулярно потоку води. Така конструкція простіша і дешевша, ніж турбінна (див. вище), проте вона має більш низьку точність і погано підходить для великих обсягів води. Тому крильчатками оснащуються виключно моделі з номінальним діаметром (див. «Діаметр (DN)») в 50 мм і менше; це, зокрема, всі побутові прилади (див. «Тип») з механічним принципом роботи, а також деякі промислові лічильники невисокої продуктивності.

— Одноструменевий. Лічильники, в яких вода надходить на вимірювальний механізм суцільним потоком, без поділу на окр...емі струмені. Порівняно з описаними нижче багатоструменевими такі прилади значно простіші, дешевші і компактніші, проте вони більш схильні до похибок, пов'язаних із нерівномірністю потоку. Це не є серйозним недоліком при побутовому застосуванні, однак неприпустимо при точних підрахунках. Тому одноструменевими робляться виключно побутові лічильники (див. «Тип»).

— Багатоструменевий. У лічильниках з цією особливістю потік води, що надходить на крильчатку або турбіну (див. вище), попередньо розсікається на кілька струменів. За рахунок цього забезпечується максимально рівномірний вплив на вимірювальний механізм і компенсується турбулентність, яка виникає в трубопроводі, що значно підвищує точність вимірювань. Головними недоліками багатоструменевих приладів є складність конструкції і більш висока ціна, ніж у одноструменевих. У світлі цього застосовувати такі лічильники для побутових замірів немає сенсу, а от у промисловій сфері (див. «Тип»), де точність відіграє ключову роль, вони надзвичайно поширені.

— Сухохідний. Сухохідними називають лічильники, в яких лічильний механізм повністю ізольований від воли, яка протікає через пристрій. На відміну від мокрохідних приладів, де цей механізм контактує з водою, в сухохідних моделях велика частина «начинки» відокремлена від водомірної ділянки герметичною перегородкою, а обертання передається через спеціальну магнітну муфту. Така компоновка ускладнює і здорожує конструкцію; з іншого боку, лічильники виходять більш надійними, стійкими до забруднень і довговічними, ніж мокрохідні. До того ж у них можна передбачити деякі спеціальні можливості — наприклад, від'єднання вимірювального механізму без зняття всього приладу.

— Комбінований. Комбіновані моделі фактично являють собою два лічильника в одному корпусі, які підключені паралельно . Один з цих лічильників розрахований на невеликі обсяги води, другий — на інтенсивне споживання; перемикання між ними здійснюється автоматично — спеціальним клапаном, що реагує на швидкість потоку. Подібна конструкція обходиться недешево, проте вона дозволяє значно розширити ефективний діапазон вимірів і досягти високої точності як при невисокій, так і при високій швидкості потоку. Комбіновані моделі має сенс застосовувати там, де інтенсивність споживання води може змінюватися в дуже широких межах, які неможливо охопити звичайним лічильником.

Номінальний діаметр труб, на які розрахований лічильник. Також цей показник називають «умовний прохід». Позначається в міліметрах, однак додаток «мм» у записі зазвичай не вказують.

В самих загальних рисах DN можна описати як внутрішній діаметр вхідного і вихідного патрубка приладу. Однак реальний внутрішній діаметр може відрізнятися від номінального на кілька міліметрів. Це пов'язано з тим, що умовний прохід позначають цифрою зі стандартного списку, а при невідповідності — округляють до стандартного значення: наприклад, діаметри 23 мм і 26 мм обидва будуть відповідати DN 25. Така методика застосовується і для лічильників, і для труб; проте здебільшого відмінності від стандарту не настільки принципові, щоб вплинути на можливість підключення. Тому при виборі цілком можна виходити з того, що умовний прохід лічильника повинен відповідати умовного проходу труби — тим більше, що від цього розміру залежать і діаметри кріплення (різьблення або фланця; докладніше див. нижче).

Список номінальних діаметрів, які отримали найбільше поширення в сучасних лічильники води, виглядає так: 15, 20, 25, 32, 40, 50, 65, 80, 100, 150 і 200 мм.

Мінімальний витрата води для даної моделі лічильника.

Мінімальною витратою називають найменшу швидкість потоку, при якій лічильний механізм здатний забезпечувати вимірювання з прийнятною похибкою — ±5 %. Таке відхилення вище, ніж похибка лічильника на стандартному режимі (від Qt до Qn, детальніше див. нижче), воно вважається небажаним, проте загалом допустимим. А ось при зниженні швидкості потоку нижче Qmin похибка збільшується до неприпустимих значень, і про прийнятної точності вимірювання не йдеться. Так що в ідеалі вибирати лічильник стоїть з таким розрахунком, щоб його Qmin був не вище, ніж витрата води на мінімальній інтенсивності споживання. Детальні рекомендації по оцінці фактичної витрати води для різних водопровідних систем можна знайти в спеціальних джерелах.

Номінальна витрата води для даної моделі лічильника.

Номінальною називають найбільший витрата, при якому прилад здатний пропрацювати необмежено довгий час (протягом усього строку служби) без збоїв, несправностей і перевищення максимально допустимої похибки (±2 %). На короткий час допускається і більш висока швидкість потоку (докладніше див. «Максимальна витрата води (Qmax)»), однак штатним все ж є режим, в якому ця швидкість не перевищує Qn. Так що саме цей параметр є основним при виборі приладу. А в ідеалі фактичний витрата води повинен постійно перебувати в діапазоні між номінальним і перехідним (див. вище) витратою.

Максимальний витрата води для даної моделі лічильника.

Максимальним вважається найбільший витрата, при якому прилад здатний працювати короткий час (не більше 1 год на добу і не більше 200 год в рік) без збоїв, несправностей і перевищення максимально допустимої похибки (±2 %). З низки причин склалося так, що цей показник удвічі більше номінального витрати Qn (див. вище). При виборі лічильника по максимальній витраті потрібно враховувати пікове споживання системи, яку він обслуговує, тобто швидкість потоку при одночасному включенні всіх споживачів «на повну»: ця швидкість не повинна перевищувати Qmax, інакше лічильник не зможе нормально впоратися зі своїм завданням. Якщо ж система постійно експлуатується в режимі максимального споживання — то варто вибирати не за Qmax, а за Qn.

Найбільша температура води, допустиму для даної моделі лічильника.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний із призначенням (див. вище): в приладах тільки для холодної води Tmax зазвичай знаходиться в діапазоні 30...40 °С, лише в окремих моделях може передбачатися термостійкість на рівні 50 °С (для позаштатних випадків — наприклад, нагрівання води знаходиться на сонці трубопроводі). Для лічильників, що допускають використання з гарячою водою, цей показник становить 90...95 °С.

Само собою, перевищувати максимальну температуру води ні в якому разі не можна — це може привести до псування лічильника і навіть аварії з «потопом». А ставити лічильник з Tmax на рівні 90 °С і вище в систему холодного водопостачання має сенс тільки в тому випадку, якщо прилад першопочатково розраховані і на гарячу і холодну воду; докладніше див. «Призначення».

Поріг чутливості даної моделі лічильника.

Поріг чутливості — це найменша швидкість потоку, при якій прилад починає реагувати на рух води і фіксувати витрати; при більш низькій швидкості вимірювальний механізм просто не відрізнить потік від нерухомої води. Чим нижче цей показник, тим менше ймовірність того, що при низькому споживанні вода буде витрачатися без обліку. В побутових моделях (див. «Тип») поріг чутливості не перевищує 40 л/год, зустрічаються і значно менші цифри — 10 л/год, а то і 5 л/год. В промислових лічильниках, призначених для великих виробництв, зустрічаються значення в сотні літрів в годину.

Діаметр різьбового з'єднання, передбаченого в лічильнику з відповідним типом монтажу (див. «З'єднання»).

В ідеалі сам лічильник, інші компоненти системи обліку (такі, як фільтр, зворотний клапан) і водопровідні труби повинні мати однаковий діаметр різьбового з'єднання — це позбавляє від метушні з перехідниками і від проблем, пов'язаних з перепадами швидкості через нерівномірності внутрішніх діаметрів. Тим не менш, в окремих випадках можна скористатися і перехідниками; докладніше ці ситуації описані в спеціальних джерелах.

Традиційно розміри різьби у водопровідних трубах позначаються в дюймах і частках дюйма. В сучасних лічильниках води зустрічаються переважно такі розміри: 1/2", 3/4", 1", 1 1/4", 1 1/2", 2", 2 1/2". При цьому діаметр різьби пов'язаний з діаметром DN (див. вище): більший DN вимагає більшого розміру кріплення. Однак жорсткої залежності тут немає — наприклад, лічильник з DN 20 може оснащуватися і 3/4", 1" різьбленням.

Загальні розміри лічильника в довжину, глибину і висоту. Іноді в цьому пункті може бути лише один розмір — довжина: він найбільш важливий при установці, саме довжина враховується при виборі необхідної відстані між торцями труб. При цьому варто пам'ятати, що між цими торцями найчастіше розташовується не тільки сам лічильник, але й інші пристрої і деталі: з'єднувальні штуцера, вентиль, фільтр грубого очищення, зворотний клапан і т. ін. Подробиці з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах; тут же відзначимо, що для деяких моделей у характеристиках окремо вказується довжина з комплектними монтажними штуцерами (див. нижче). Без штуцерів ж довжина може становити від 80 – 100 мм у найбільш компактних приладах до 250 мм і більш в найбільш великих.

Глибина і висота, зі свого боку, дають змогу оцінити, скільки вільного простору навколо труби потрібно для нормального розміщення лічильника.