Підключення камер
Можливості з підключення камер, наявні в реєстраторі.
Для аналогових DVR і цифрових NVR (див. «Тип») в даному разі все просто: Кількість каналів відео відповідає найбільшому числу вхідних відеосигналів, яке можна підключити до пристрою. Такий сигнал може надходити як з камери, так і з проміжного пристрою — наприклад, квадратора, що об'єднує картинку з 4 камер. А ось в гібридних HVR сенс даного пункту більш специфічний. Для таких реєстраторів тут вказується максимальна кількість вхідних сигналів, з якими пристрій може працювати в режимі «тільки AHD» (тобто тільки аналогові камери, без IP-камер). Дані по гібридному режиму (AHD + IP), а також для використання тільки IP-камер наводяться для таких реєстраторів окремо (див. нижче).
Велика кількість каналів (
32 канали,
64 канали і навіть
128 каналів) дає змогу створювати на базі реєстратора широку систему відеоспостереження, не використовуючи додаткового обладнання (наприклад, тих же квадраторів). З іншого боку, дана характеристика відчутно позначається на ціні, а для побутових умов цілком достатньо
реєстраторів на 4,
на 8 або
на 16 камер.
Гібридний режим (AHD+IP)
Кількість камер, підтримувана реєстратором при роботі в гібридному режимі — тобто при використанні одночасно традиційних (AHD) і мережевих IP-камер. Докладніше про гібридні реєстратори див. «Тип». А в даному пункті перше число позначає кількість звичайних камер, друге – IP-пристроїв: наприклад, запис «4+2» говорить про те, що дана модель може одночасно приймати сигнал з 4 звичайних і 2 IP-камер.
Відзначимо також, що деякі гібридні реєстратори допускають різні співвідношення між кількістю камер різного типу (при тому ж загальному числі камер). Наприклад, 12-канальна модель може мати гібридні режими«6+6», «8+4» і «10+2». У таких ситуаціях в даному пункті враховується режим, що передбачає найбільшу кількість камер типу AHD; для моделі, описаної в нашому прикладі, в даному пункті буде записано «10+2».
Також варто сказати, що при роботі тільки з IP-камерами гібридний реєстратор може підтримувати більшу кількість каналів відео, ніж в гібридному режимі — наприклад, в моделі формату «2+8» кількість підтримуваних тільки мережевих камер може досягати 16. Ця інформація уточнюється в пункті «Тільки IP».
Тільки IP
Кількість камер (каналів відео), підтримувана гібридним реєстратором (див. «Тип») при роботі тільки з IP-камерами.
Найчастіше ця кількість відповідає загальному числу каналів, доступному в гібридному режимі (коли IP-камери поєднуються з традиційними, наприклад званими AHD-камерами). Наприклад, для реєстратора з гібридним режимом «8+2» (всього 10) кількість камер в режимі «тільки IP» зазвичай також становить 10. Однак зустрічаються і винятки: деякі моделі в чисто мережевому режимі здатні працювати з більшою кількістю камер, ніж в гібридному. Наприклад, той же гібридний формат «8+2» може поєднуватися з підтримкою одночасно 16, а то і 24 тільки мережевих камер.
Відеовхід BNC
Кількість
входів BNC, передбачених у конструкції реєстратора.
BNC — роз'єм із байонетною фіксацією під коаксіальний кабель, застосовуваний у т. ч. для передачі аналогового відеосигналу в професійній техніці. У реєстраторах входи з такими роз'ємами використовуються для підключення аналогових камер.Чим більше роз'ємів — тим більше аналогових камер можна одночасно підключити до реєстратору безпосередньо; а в пристроях DVR (див. «Тип») кількість входів BNC відповідає кількості каналів.
Частота кадрів
Найбільша частота кадрів в відео, що записується, яку реєстратор може підтримувати при одночасному запису з усіх наявних каналів. Якщо не всі канали зайняті камерами — цей показник може бути і більше.
Мінімальним показником, необхідним для комфортного перегляду, вважається 24 к/с. А в найбільш сучасних відеостандарти частота кадрів може бути значно вище — 50 – 60 к/с. Високі значення дають змогу отримувати більш якісне і плавне відео, на якому можна добре розглянути швидкий рух; однак таке відео займає більше місця, та потребує потужної апаратної частини, що позначається на ціні реєстраторів.
Запис 25/30 к/с (всі канали)
Найбільша роздільна здатність, в якій реєстратор може записувати відео з кадровою частотою не менше 25/30 к/с при надходженні сигналу одночасно з усіх каналів. Параметр вказується для моделей, у яких доступна зйомка з високою роздільною здатністю з низькою частотою кадрів (наприклад, 4К при 15 к/с). Він дає розуміння того, на якому конкретно дозволі досягається підтримка відеозапису з кадровою частотою від 25/30 к/с, при якій картинка сприймається більш плавною і на ній краще видно деталі в динамічних сценах (за наявності в кадрі об'єктів, що рухаються).
Макс. роздільна здатність (IP)
Роздільна здатність IP-камер, з якою реєстратор NVR технічно може працювати (перш за все, вести запис). За рідкісними винятками, реєстратори здійснюють запис у максимальній роздільній здатності з усіх підключених IP-камер. Однак обмежуючим фактором тут виступає пропускна здатність (див. відповідний пункт) — залежно від умов зйомки її може виявитися недостатньо.
Висока роздільна здатність кадру дає змогу отримувати більш детальне зображення, на якому краще видно дрібні деталі. З іншого боку, такі відео займають великі об'єми дискового простору, а їхня підтримка помітно позначається на вартості реєстратора.
Макс. дозвіл (аналог)
Максимально підтримуване реєстратором роздільна здатність запису відео при роботі в аналоговому режимі. Якщо цей показник вищий, ніж роздільна здатність з усіх каналів відразу (див. вище), реєстратор здатний записувати на максимальній роздільній здатності тільки за умови, що частина відеоканалів не зайнята камерами. У різних моделях необхідна кількість вільних каналів також може бути різною. Однак існують екземпляри, в яких максимальна роздільна здатність доступна і при повному навантаженні по каналах.